Слухай онлайн
Женская одежда на сайте kloomba.com
Економіка  |  Політика

Адрій Коболєв: звільнити не можна залишити

Ім’я Андрія Коболєва вже кілька тижнів не зникає із заголовків новин. Ми вирішили розібратись, хто він такий, яку посаду обіймає, до чого тут Гройсман, Фірташ і не тільки.

Поки що Андрій Коболєв працює на посаді голови правління НАК "Нафтогаз України". Сюди він працевлаштувався майже 5 років тому – 26 березня 2014 року. Нагадаємо, попередній керівник "Нафтогазу" Євген Бакулін був затриманий за підозрою в розкраданні коштів в особливо великих розмірах. Зараз майбутнє Коболєва у державній компанії під загрозою - Уряд не хоче продовжувати з ним контракт. Ми пояснює чому. 

Хто такий взагалі Андрій Коболєв?

Андрій Коболєв – український топ-менеджер та чинний голова правління НАК "Нафтогаз України". Працював у міжнародній консалтинговій та аудиторській компаній PricewaterhouseCoopers, впродовж восьми років займав різні посади в "Нафтогазі", зокрема займався роботою у департаменті корпоративних фінансів та цінової політики, а також був радником голови правління.

Коболєв був, зокрема, фінансовим радником Ігоря Діденка - колишнього першого заступника голови "Нафтогазу". Саме Діденко підписував "газові угоди" Юлії Тимошенко, через що отримав 3 роки умовно за правління Януковича.

Чим запам’ятався Андрій Коболєв на посаді?

"Нафтогаз" Коболєв очолив у доволі складний період. У 2014 році це була збиткова компанія (88,4 млрд гривень "мінусу"), яка залежала від російського "Газпрому". Тоді, в умовах агресії на Сході та економічної кризи, довелось покривати попередні заборгованості та шукати кошти на закупівлю газу північного сусіда на невигідних умовах.

Утім з листопада 2015 року правління "Нафтогазу" зуміло мінімізувати закупівлю блакитного палива "Газпрому". Україна почала отримувати нібито європейський газ, який насправді є реверсом газу з Росії. Він йде транзитом через територію нашої держави та при перетині кордону з ЄС стає власністю європейських компаній, які перепродують його нам. Подібна схема зможе існувати недовго – цього року закінчується термін угоди з "Газпромом", тому російська сторона має право зупинити транзит газу.

Чим це загрожує Україні?

У випадку скорочення або припинення транзиту російського газу територією України, ми не зможемо розраховувати за реверсний газ отриманий від європейських країн. Одним із варіантів виходу із ситуації є повернення до закупівлі блакитного палива в Росії, але тоді наш сусід зможе диктувати свою (найімовірніше, неринкову) ціну на газ. До слова, сам Коболєв не проти купувати газ в Росії, але лише за справедливою ринковою ціною та за умови дотримання РФ правил.

Також виходом є створення газотранспортної системи із сусідніми європейським держави, зростання імпорту та збільшення видобування власного газу.

Чим ще запам’ятався Коболєв?

За майже 5 років "Нафтогаз" із збиткової компанії, з купою боргів, зумів вийти на майже 40 млрд гривень чистого прибутку. Коболєв зі своєю командою ініціював низку міжнародних позовів проти Росії. У 2014 році "Нафтогаз" звернувся до Стокгольмського арбітражу з вимогою компенсувати кошти за непоставлений Україні газ. Цьогоріч рішення арбітражу зобов’язало "Газпром" виплатити 4,63 млрд доларів компенсації.

На початку 2019 року Коболєв заявив, що Україна вимагатиме 5 млрд доларів від Росії за втрачені активи НАК "Нафтогаз" під час анексії в Криму. (Тут ідеться про майно компанії "Чорноморнафтогаз", зокрема про сумнозвісні бурові вишки a.k.a. "вишки Бойка", які Росія захопила та відбуксирувала до узбережжя Криму). У цій справі вже є результат – Третейський суд в Гаазі визнав Росію винною, адже та порушила угоду про взаємний захист інвестицій. Проте це рішення поки що не стосувалось суми збитків.

За що критикують та вимагають звільнення Коболєва?

За перемогу у Стокгольському арбітражі. А точніше за премію, яку отримав топ-менеджмент НАК "Нафтогаз". Після рішення арбітражу Наглядова рада компанії затвердила бонуси в розмірі 1% від суми виграшу – між менеджерами та юристами розділили 46 млн доларів. Особисто Коболєв отримав майже 8 млн американської валюти.

Новини про високі преміальні для команди Коболєва підняли на вуха всю політичну еліту. Українські політики-популісти почали наввипередки спекулювати на цій темі, роздуваючи із премії голови "Нафтогазу" великий скандал. Коболєв спробував відвести від себе вогонь та пообіцяв віддати свій дохід на благодійність – у фонди "Народний тил - Реабілітація", "Повернись живим" та "Таблеточки".

Навіть прем’єр-міністр Гройсман був обурений зарплатою та премією Коболєва. Ці виплати він назвав неприйнятними та неринковими, і заявив, що Уряд перегляне умови контракту з головою правління.

Що не так із зарплатою Коболєва?

Вона для багатьох політиків та населення є захмарною. Нещодавно Коболєв говорив, що його "місячна зарплата в цифровому вигляді – це більше семи цифр до коми". Проте розгошувати конкретну суму йому не дозволяє корпоративна етика компанії.

Власне, надмірно висока зарплата Коболєва є офіційною причиною його звільнення – Кабмін заявив, що не продовжуватиме контракт із топ-менеджером. Хоч напередодні наглядова рада продовжила співпрацю із Коболєвим ще на 3 роки із зарплатою понад 2 млн гривень.

Згодом Голова наглядової ради британка Клер Споттісвуд надіслала Гройсману пропозицію виплачувати Коболєву 10,5 млн гривень щомісяця, а з урахування премії за Стокгольмський арбітраж він має отримати в сумі 342 млн гривень.

Лист Споттісвуд викликав ще одну хвилю підрахунку та розподілу коштів, які ще ніхто не отримав. Українські політики та багато ЗМІ вже встигли визначити скільки це середніх зарплат українця, скільки заробляють закордоном на аналогічних посадах та як швидко Коболєв має повернути ці гроші. 

Утім, Кабмін вирішив не співпрацювати далі з Коболєвим та оголосив конкурс на посаду голови правління НАК "Нафтогаз України". У контракті, який підпишуть із новим менеджером, за слова Гроймана, буде ринкова зарплата та чіткі вимоги до діяльності компанії.

Виходить, Коболєв вже не буде керувати "Нафтогазом"?

Ні. Все не так просто. Рішення про умови контракту, який укладається з головою та членами правління та встановлення розміру їхніх винагород є в компетенції Наглядової ради "Нафтогазу", а не акціонера компанії – Уряду України. І, до речі, ці права Наглядової ради затвердив саме чинний Кабмін.

Виникає доволі напруженя ситуація, де є Уряд, з одного боку, який рішуче налаштований не продовжувати контаркт із Коболєвим, і є Наглядова рада, яка, з іншого боку, затвердила його кандидатуру на наступні 3 роки. Сам голова правління "Нафтогазу" запевнив, що прощатися з посадою не збирається – має на меті довести до кінця судовий процес із "Газпромом".

До чого тут Володимир Гройсман та план з видобутку газу?

Напруження між Кабміном та "Нафтогазом" за останні кілька років мало різні причини: кадрова політика, вплив на наглядову раду, судові позови та вищезгадані зарплати топ-менеджменту. Також Гройсман неодноразово критикував правління "Нафтогазу" через провал плану 20/20 (проект дочірнього підприєства "Укргазвидобування" із збільшення видобування газу до 20 млрд кубометрів до 2020 року). Проте на думку Андрія Закревського, гендиректора нафтогазового консультаційного центру "Ньюфолк НКЦ" та експерта з видобутку нафти та газу, це трохи не так.

"Усі забувають, що 2020 це частина плану 27/20 – 27 млрд кубометрів, які Україна повинна видобувати до кінця 2020 року. 20 млрд кубометрів від державних компаній та 7 млрд від приватних. Наразі ми видобуваємо 21 млрд кубометрів газу. Приватні компанії свою частину плану не виконали. Прем’єр-міністру Гройсману треба було замислитись, що проблема не тільки в НАК "Нафтогазі" чи в "Укргазвидобуванні", а й в Уряді, який недопраюцвав в Полтавській області. Крім того, програма 20/20 включає скорочення використання газу по всій країні. Енергоефективні заходи з боку Кабміну не були проведені. Ми не скоротили споживання газу. Адже, зараз країна використовує 30-31 млрд кубометрів блакитного палива на рік..

У Полтавській області і державні, і приватні газовидобувні компанії не змогли отримати і продовжити свої дозволи на видобуток газу на Полтавщині. Було більше 60 відмов від Полтавської обласної ради про видачу ліцензій. Програма 20/20 була виконана та перевиконана в частині, яка стосувалася старих родовищ та інтенсифікації видобутку, але провалена в частині розробки нових місць через, власне, бездіяльність Уряду.

Зараз ми чуємо про конфлікт Гройсмана та Коболєва, але чому ми не чули про конфлікт прем’єр-міністра з полтавськими чиновниками? Гройсман нічого не зробив для продовження та видачі ліцензій. Для того, щоб видобуток газу збільшився Уряд взагалі не доклав зусиль".

До чого тут Дмитро Фірташ та його "РГК"?

РГК – це "Регіональна газова компанія", яка є монополістом на ринку продажу блакитного палива населенню. Постачання газу та продаж здійснюється через облгази, 20 з яких контролює олігарх Фірташ. По суті, "РГК" є посередником між "Нафтогазом" та кінцевим споживачем – домогосподарством.

Роками РГК маніпулювала обсягами поставок газу, що дозволяло нечесним способом отримувати прибуток. Це робилось через недосконалу систему обліку – більшість споживачів не мало лічильників, а платили за газ за встановленою нормою. Так, облгази отримували певні обсяги газу, що був надлишковий і могли перепродувати його приватним підприємствам за неринковою ціною.

Коболєв ж вирішив зруйнувати цю систему посередництва, що вже встигли назвати «священним походом» на Фірташа. Голова правління "Нафтогазу" неодноразово заявляв про бажання компанії самостійно постачати газ населенню – він закликав Уряд усунути посередників-монополістів або змусити їх працювати, на що Гройсман пообіцяв "вжарити облгази по перше число".

Зі свого боку, НАК "Нафтогаз" ухвалив кілька рішень щодо збільшення прозорості обліку газу. Приміром, зобов’язав облгази встановити своїм споживачам газові лічильники, на що ті відповіли, що не мають коштів. "Нафтогаз" відреагував на це готовністю самостійно поставити людям облікові пристрої, якщо на це виділить кошти Кабмін.

Ще одним кроком є впровадження системи добового балансування. Це має допомогти знайти різницю між газом, який надійшов постачальнику та газом, відібраним для споживачів. Таке балансування здійснюється адресно, тобто з урахуванням даних використання газу споживачами газу.

Облгази одразу ж кинулись саботувати рішення "Нафтогазу": то в них не було грошей, то некоректно працювали системи реєстрації добового споживання. При першій перевірці було виявлено, що газ, отриманий від  НАК "Нафтогазу", частково перепродувався на комерційні компанії.  

Тож очевидно, що відкидати версію впливу Фірташа на небажання Уряду продовжувати співпрацю з Коболєвим не варто. У соцмережах та в експертних і блогерських колах вже відверто говорять про певні домовленості між Гройсманом та Фірташем щодо усунення чинного голови правління "Нафтогазу". А версія про завищені зарплати та премії є лише формальним публічним приводом звільнення та втручанням прем’єр міністра в корпоратизацію державної компанії.

Що таке НАК "Нафтогаз України"?

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - це провідне підприємством паливно-енергетичного комплексу. «Нафтогаз» є однією з найбільших компаній України, яка займається розвідкою та розробкою газових родовищ, бурінням свердловин, транспортуванням, зберіганням скрапленого та природного газу України. Власником «Нафтогазу» є українська держава в особі Кабінету Міністрів.

До структури «Нафтогазу» входять дочірні компанії, дочірні підприємства, державні акціонерні товариства та відкриті акціонерні товариства. Серед них – ВАТ "Укрнафта", ПАТ "Укргазвидобування", ВАТ "Укртранснафта" та інші.

Чому НАК "Нафтогаз" важливий для України?

Наразі НАК "Нафтогаз" – один з найбільших роботодавців України. На підприємствах, що входять до компанії працює понад 80 тис. людей.

У 2017 році під керівництвом Коболєва чистий прибуток "Нафтогазу" склав 39,9 млрд гривень – вдвічі більше, ніж попереднього року (17,8 млрд гривень). Це рекордні доходи за всю історію підприємства. Також варто врахувати, що в 2014 році збитки "Нафтогазу" оцінювались у майже 90 млрд гривень. У минулому році компанії із структури "Нафтогазу" також сплатити в бюджет України найбільші податки.

Попри поширену думку, "Нафтогаз" не є прямим постачальником блакитного палива населенню України. В українські домівки газ потрапляє через систему облгазів, більшість з яких належать групі РГК (Регіональна газова компанія), яку контролює олігарх Дмитро Фірташ.

НАК "Нафтогаз", крім того, відповідальний за енергетичну безпеку та незалежність України. У компетенції компанії та дочірніх підприємств нарощення власного видобутку та розвиток газотранспортної системи, що напряму впливає на позбавлення залежності від російського блакитного палива.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ