У Дрогобицькому районі, одномандатний виборчий округ №121, на парламентських виборах 2012 року переміг Роман Ілик, політична партія Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина". Його передвиборча програма була насичена обіцянками про пенсійну реформу, скасування пільг для чиновників, тотальну люстрацію міліції, судів, прокуратури.
(ВТРАЧЕНИЙ МАЖОРИТАРНИЙ РАЙ, початок тут і тут)
Звісно, все це виявилось благими намірами. А найбільше, чим запам’ятався Роман Ілик, так це боротьбою зі Степаном Кубівим за крісло керівника обласної організації «Батьківщини».
Округу, що його обрав нардепом, він обіцяв ремонт доріг, збільшення кількості потягів до Трускавця, будівництво навчальних закладів, вирішення проблем з водопостачанням у Бориславі, всебічну підтримку бізнесу, сприяння розвитку медичної сфери. Власне, список обіцянок доволі великий. Чи виконано їх? Скажемо одне, містечко Борислав і далі частенько і подовгу сидить без води.
Як зазначають експерти, відразу після виборів активність Романа Ілика була доволі високою, однак з часом помітно знизилась. Чи не всі ініціативи, котрих в нардепа було багато, залишились не реалізованими чи напівреалізованими.
Попри обіцянки щодо розбудови сфери медичного обслуговування, по суті, поза увагою Романа Ілика ( у ВРУ він працював першим заступником голови парламентського комітету з питань охорони здоров’я) залишилась рейдерська схема з привласнення приміщення дитячої лікарні у місті Трускавці. У стінах міської ради було вирішено затвердити результати інвестиційного конкурсу, участь в котрому брав лише один учасник. І це після того, коли на рівні Міністерства охорони здоров`я України вже було досягнуто попередніх домовленостей щодо повернення споруді її первісного статусу – дитячої лікарні.
Ще одна гучна обіцянка. « Докласти усіх зусиль для здобуття статусу Національного для Дрогобицького педагогічного університету – одне з моїх основних завдань», – цитуємо Роман Ілика. Зусиль забракло. Дрогобицький педуніверситет і далі без обіцяного статусу.
Ролівська сільська рада звернулась до Романа Ілика щодо ремонту місцевої школи. "Він приїжджав, були обіцянки вирішити проблеми, однак слова так і залишились обіцянками. Люди відремонтували дах власними силами", - розповіла Мирослава Бугера, голова Ролівської сільської ради.
Попри передвиборчі клятви залишились нерухані екологічні проблеми міст Стебника та Борислава.
Приймальні народного депутата в окрузі працюють.
Також відбулось і звітування перед виборцями, хоч воно перетворилось на бенефіс Романа Ілика із заздалегідь підібраною публікою.
І ще одна прикметна річ. «Ця публікація із сайту "Трускавець-медіа-інфо" на вимогу Романа Ілика була знята. Але збереглася у моєму архіві, і я вирішила ще раз витягти її на світ вже у ФБ. Бо реакція пана депутата на статтю була, мяко кажучи, неадекватною: депутат зчинили істеричний крик, підняли на ноги очільників трускавецької "Батьківщини", тупцяли ніжками і гримали кулачками, абсолютно щиро дивуючись: "Я ж свій, то чого на мене наїхали". Як вам така позиція народного обранця? Надзвичайно промовиста - правда ж? Виявляється Ілик живе стереотипами совдепівських часів, коли категорично заборонялося критикувати партійхих босів. І коли партійна вертикаль передбачала беззаперечний послух та виконання навіть безглуздих вказівок. Статтю з сайту прибрали, щоб міські "батьківщинівці" не отримали добряче на горіхи від свого лідера. Чи потрібен такий "діяч" у новому парламенті - питання риторичне», - написала на ФБ Kuts Olga.
Журналістка аналізує радіоефір за участі народного депутата на трускавецькому радіо. Подамо тільки кінцівку статті:
«Однією з проблем Трускавця, яка потребує негайного вирішення, – це Постанова Кабміну про звільнення відомчих санаторіїв від плати за землю, у результаті чого міський бюджет втрачає близько 2,5 млн. грн. на рік. Виходить, що держава звільняє від плати за землю свої відомчі санаторії за рахунок місцевих громад, а компенсації не дає. Це, напевне, єдина із трускавецьких проблем, якою депутат Ілик направду займався. Його депутатське звернення ще перебуває на розгляді. Хоча у проблеми уже «борода» виросла, а депутатському запиту – щойно кілька місяців. Крім того, депутатський запит, напевне, не єдина форма депутатської діяльності – чому ж не використовуються інші?
Коли заговорили про депутатські пільги, то гість студії взагалі розгубився, сказав, що він не користується пільгами, бо їх відмінив новий Президент. При тому що офіційні ЗМІ друкують списки тих, хто скористався однією з пільг – компенсацією за проживання в Києві, – і серед них пан Ілик. Деякі пільги направду були недавно скасовані. Наголошую: скасовані! Ніхто від жодної пільги не відмовився власноруч. Та й скасовані лише деякі пільги, які стосуються переважно забезпечення після завершення депутатської каденції, тоді як їх усього було близько 40, а отже ще купа пільг залишилася. До речі, зарплату зменшили з 17 тис. грн. до 7 тис. грн. тільки з 1 липня і тільки на час проведення АТО. Так що «плачі», що депутат нібито є бідний, голий, босий, не оздоровлений – дещо перебільшені».
Попри те, що не бідний Роман Ілик взяв компенсацію у критичний для країни час, він поки що, за оцінками експертів, залишається одним з рейтингових кандидатів на окрузі. Хто йому може скласти конкуренцію? Насамперед підприємець-будівельник Ростислав Мельник, особливо якщо дістане підтримку партії Ляшка. Далі екс-депутат Львівської міської ради Артем Хмиз, може піти від Партії Порошенка. Не виключено, що на окрузі спробує свої сили Василь Куйбіда від НРУ.
На окрузі про Котеляк дізнаються зі ЗМІ
У 2012 році на парламентських виборах по округу №123 (місто Новий Розділ, Золочівський, Миколаївський, Перемишлянський райони) перемогла Лідія Котеляк. На політичній шахівниці Львівщини Лідія Котеляк з’явилася досить раптово і перемогла на виборах як єдиний узгоджений кандидат від опозиції, цього разу, скоріш за все, йтиме від ВО «Батьківщина».
Відомо, що Лідія Котеляк проявляла активність під час подій на Майдані. Зокрема вона була чи не єдиною жінкою-нардепом, яка вступала у сутички з правоохоронцями під час затримання майданців. Соціальні мережі облетіло фото де Лідія Котеляк заблокувала виїзд автозаку із затриманими.
Окрім того, учасники подій на Майдані зазначають, що Лідія Котеляк особливо опікувалася наметами із свого виборчого округу, дбала про їхнє забезпечення їжею та дровами.
Після початку збройної агресії Росії вона створила громадську ініціативу «Матері мобілізованих». Про діяльність цієї ініціативи відомостей не багато, але на сторінці у соціальній мережі Фейсбук йдеться про координацію родичів бійців АТО та допомога їм та їхнім рідним.
Натомість про роботу нардепа на окрузі відомостей ще менше. Представники місцевих рад в окрузі Лідії Котеляк розповідають про те, що знають про її діяльність лише те, що є у вільному доступі в ЗМІ.
У коментарі Гал-інфо голова Золочівської районної ради Володимир Недзельський зазначив, що ніяк не може оцінити роботу нардепа.
«Я не можу сказати ні добре, ні погане. На окремі спільні зустрічі нікого з нас не запрошували. Ми на сесії робили кілька звернень до нардепа, але відповіді не було. Все що знаємо про неї – це те, що відомо із ЗМІ. Була у нас одна зустріч, вона питала про проблеми району, але на тому все закінчилося», - сказав Володимир Недзельський.
Майже таку ж історію Гал-інфо розповіла і голова Миколаївської районної ради Ольга Жила. За її словами, діяльність нардепа оцінити складно, адже зустрічалися з нею лише один раз і то за особливих обставин.
Обставини ці полягали у тому, що районна рада висловила недовіру голові РДА, а нардеп приїздила лобіювати вирішення цього питання.
Як зазначила Ольга Жила, висловлена недовіра була не з політичних мотивів: «Голова РДА завалив освоєння державних коштів у розмірі 2 млн грн. Тоді 90% присутніх у залі депутатів висловились таємним голосуванням за недовіру йому».
«Моя думка така, що якщо людину обрали на таку посаду, то вже наступного дня вона повинні зібрати усіх керівників районів і обговорити з ними нагальні до вирішення питання. Цього не було. Мені відомо, що вона їздить по селах, але як саме проводить роботу Лідія Котеляк я сказати не можу. На жаль, не можу сказати нічого хорошого», - додала Ольга Жила.
Берездівецька сільська рада, голова Андрій Мелешко: «Ну як можна оцінити роботу депутата, якщо я її мельком раз чи два бачив. А проблем у селі дуже багато. Та ж екологія. Село межує з Новим Роздолом, де, як ви знаєте, виробляли сірку. На нашій території є технічні озера. Що з ними робити, ніхто не знає. Сірка, що в цих відходах, потроху отруює довкілля і людей. Котеляк в екологічній комісії. Ми звертались до неї. Але нічого з того. Тут можна цілий закон прийняти щодо Розділля. Після розвалу Роздільської сірки – це депресивна, екологічно уражена територія. Її треба рятувати.Х отіли зробити технічний парк. Але все на словах і залишилось».
Орест Іванович Венчак, депутат Берездівецької сільської ради, літописець сірчаної катастрофи Розділля: «Кілька разів я особисто зустрічався з Лілією Котеляк. Намагався привернути увагу депутата до нашої біди. На жаль, вона поставилась до нашої інформації непрофесійно».
А інформація така: наслідки сірчаного виробництва, що велось з 1956-го до 1998 року, це 520 га, на яких скинуто 90 млн тонн відходів.
І ще Андрій Мелешко: «Згадав. Лідія Котеляк передала нашому Народному дому музичну апаратуру. Десь на 4 тис. грн».
Курпіль і дороги
Степан Курпіль на парламентських виборах 2012 року переміг на одномандатному виборчому окрузі №124. В його політичній програмі чимало соціальних ініціатив: підвищення зарплат та пенсій, скасування пільг для чиновників. Не забуто про люстрацію та реформу міліції і прокуратури.
Також Степан Курпіль зазначив, що добре обізнаний з проблемами свого округу. Зокрема, в передвиборчій програмі йшлось про відкриття міжнародного пункту пропуску Угринів – Долгобичів. 26 червня пункт пропуску, побудований на території Польщі і коштом Польщі , був урочисто відкритий. На його будівництво поляки виділили близько 125 мільйонів злотих. З 14 смуг пропуску, наразі працюють лише чотири, а про повне завантаження міжнародного пункту пропуску годі й мріяти. А проблема низької завантаженості пов’язана з тим, що дорога Р-15, яка сполучає МПП Угринів – Долгобичів з Україною, є в жалюгідному стані. Попри обов’язок України відремонтувати цю дорогу, кошти на її ремонт так і не були закладені в бюджет. Польська сторона висловила своє незадоволення. Степана Курпіля на відритті МПП не було.
Голова Сокальської районної ради Ігор Дацюк зазначив, що питання доріг вирішити нардепу не вдалось: "Він займав в парламенті патріотичну позицію. Затягнути кошти в район, будучи в опозиції до Партії регіонів, йому, певне ж було важко. Питання доріг так і не було вирішено", – наголосив Ігор Дацюк.
Знаний у районі політик Микола Пшевлодський також звернув увагу на об’єктивні причини. "До революції в Україні депутатам від Львівщини було дуже важко виконувати свої передвиборчі обіцянки, однак і постреволюційна ситуація не сприяла цьому. Якщо ж говорити конкретніше, то, скажімо, обіцянка депутат щодо освітлення міських та сільських вулиць, то це не компетенція народного депутата. В селах, де зроблено освітлення, проекти були реалізовані власними силами та з ініціативи міських громад", – сказав Микола Пшевлодський. Як приклад, він назвав село Савчин, де власним коштом були освітлені вулиці та відремонтовані дороги.
В той же час експерти зазначають, що Степан Курпіль мало працював зі своїм округом, а його приїзди були здебільшого були пов’язані з офіційними заходами. Під час свого депутатства він був більшою мірою зосереджений на законодавчій діяльності, аніж на роботі з округом.
Аналізуючи законопроекти, подані Степаном Курпілем, слід зауважити, що більшість з них стосуються призначення дострокових виборів міських голів, а також – відзначення пам’ятних дат. Також він ініціював реформування державної та комунальної преси, однак ці законопроекти не набули чинності.
Громадські приймальні Степана Курпіля на окрузі працювали.
Експерти зазначають, що налагодження роботи громадських приймалень є чітко визначеним малозатратним обов'язком депутата.
Фото - Гал-інфо, Сергій Бобра.
