На базі Івано-Франківської бригади тактичної авіації активно відбуваються тренування майбутніх військових пілотів. Студенти Харківського національного університету Повітряних Сил вчаться підіймати винищувачі у повітря, маневрувати, а також здійснювати посадку.
Побачити на власні очі, як юні пілоти опановують бойові літаки кореспондентів Гал-інфо запросило Повітряне командування “Захід”. Перед початком тренувань студенти отримують конкретне завдання від командира - кожен знає у якій зоні повинен літати і які маневри має відпрацювати. У небо курсанти здіймаються не самі - поруч в кабіні перебуває інструктор.
Безпосередньо під час польоту на спеціальну плівку фіксуються різні параметри, такі як висота і швидкість. Одне з головних завдань молодих пілотів - розігнати винищувач до 800 кілометрів на годину. Плівку після приземлення перевіряють, аби оцінити послідовність і повноту виконання польотного завдання, а також дотримання заходів безпеки. За час тренувань студенти повинні навчитись керувати повітряним судном за будь-яких погодних умов та часу доби.
Окрім студентів харківського вузу на Франківському летовищі набувають досвіду і його випускники. Знайомимось із 23-річним пілотом з Полтавщини Олегом. Розповідає, що університет закінчив лише півроку тому, одразу ж підписав контракт на 5 років служби і згодом потрапив на тренування до Франківської бригади. Загалом хлопець встиг налітати вже понад 250 годин.
“Моя служба полягає в тому, що я підтримую і підвищую свій професіональний рівень пілота, продовжую опанування літака МіГ-29 за новими видами підготовки. Мої прямі обов’язки, як пілота та командира екіпажу, – це підготовка до польотів, вивчення авіаційної техніки, дій в особливих випадках та інше. Мені ставлять конкретні завдання, які я повинен виконати під час польотів. Я готуюсь до цього, щоб все пройшло на найвищому рівні”, - пояснює Олег.
За його словами, у літню пору юних пілотів випускають у небо тричі на тиждень, адже цьому сприяють хороші погодні умови. Натомість, у зимовий період польоти відбуваються рідше, оскільки для пілотів винищувача важлива добра видимість.
“Ми належимо до винищувальної авіації. Наше основне завдання - це завоювання панування в повітрі, тобто збиття інших літаків. Маємо і другорядні задачі, наприклад працюємо із наземними цілями і займаємось розвідкою”, - наголошує військовий з Полтавщини.
Олег також розповідає нам, що в його сім’ї немає військових, окрім нього та брата, який став зв’язківцем. На думку хлопця, він вибрав кращий варіант, оскільки вважає свою роботу дуже цікавою та насиченою.
“З фізичної точки зору – це як звичка. Спочатку літати важко, сильно відчуваєш навіть не дуже великі навантаження. А з часом, чим більше ти літаєш...Ну звісно, пілотам необхідна фізична підготовка. Але, якщо ти здоровий, то зможеш, а якщо ні – підготовка не допоможе. Все повинно бути в комплексі”, - пояснює він.
Щодо теорії, то майбутні військові пілоти вивчають чимало предметів, зокрема і будову літака. Олег запевняє, що кожен пілот повинен розуміти, як працює будь-яка система його повітряного судна. У випадку відмови системи він повинен розуміти, що з літаком відбувається і до чого це може призвести.
“Техніка, на якій ми тренуємось, не є сучасною – зараз є набагато кращі літаки. Але наші судна дозволяють підготувати військово пілота у повному обсязі. Якщо пілот готовий, то без проблем зможе керувати і кращим літаком. Якщо дуже потрібно, новий літак можна знайти і за рік. А пілота за рік ти не підготуєш. Літаки у нас не закріплені за пілотами – якийсь із них може піти на регламент, а пілот ж не буде в той час відпочивати”, - підсумовує військовий і спішить підготуватись до чергового польоту.
До слова, перед початком тренувань кожен військовий зобов’язаний пройти медогляд. Крім цього, він також повинен «прийняти» літак, ретельно перевіривши його ззовні та всередині.
Як розповідає заступник начальника інженерно-авіаційної служби Франківської бригади, в їхньому арсеналі є літаки, на яких можна літати удвох – разом з інструктором. Є і винищувачі для одного пілота. До самостійних польотів допускає також інструктор, який засвідчує готовність кожного пілота. Якщо військовий справді опанував своє ремесло на “відмінно”, його можуть відправити і в зону бойових дій на Сході.