Одне із найдавніших міст Галичини – літописний Белз - містечко у Сокальському районі Львівської області - продовжує відкривати науковцям невідомі сторінки своєї історії. Вперше Белз згаданий в літописі 1030 року, коли князь Ярослав Мудрий вирушив походом на західні околиці Київської Руси та відбив його у поляків.
Археолог, який досліджує місто з 2004 року, науковий співробітник Державного історико-культурного заповідника Белз Остап Лазурко розповів Гал-інфо про найцінніші та найцікавіші знахідки, які він виявив під час своїх археологічних експедицій.
Перші археологічні дослідження городища провів археолог Ярослав Пастернак у 1930-их роках.
«Це було надзвичайно добре укріплене городище. Територію городища захищали вали. Археологічні матеріали, які ми виявили під час розкопок, говорять про те, що поселення на цьому місці існувало з другої половини Х ст. Географічним положенням пояснюється і назва міста – реліктове слово «белз» означає багнисту місцевість. Однак існує кілька варіантів тлумачення цієї назви», - зазначив Остап Лазурко.
Цікавим для археологів у плані досліджень є урочище «Замочок».
«Замочок»– це територія літописного міста Белза ХІ – ХІІІ ст. Перша писемна згадка датується 1030 рік, тоді Ярослав Мудрий взяв Белз, і відтоді місто веде своє літочислення. Це найстаріше місто Львівської області і є одним із найстаріших поселень Західної України і Східної Європи», - розповів Остап Лазурко.
Енколпіон ХІ ст.
Безумовно, найцікавішою і найціннішою знахідкою Остапа Лазурка у Белзі є енколпіон (складаний нагрудний хрест, який почав з’являтися із поширенням християнства, - ред.). Енколпілони складалися із двох частин, в середину такого хреста поміщали частинки святих мощів, які мали б оберігати власника від негараздів.
У 2016 році Остап Лазурко під час розкопок біля каплиці святого Валентина в урочищі «Замочок» виявив енколпіон раннього типу, який датується другою половиною ХІ ст.
«Цей енколпіон заповнений, може там залишилися залишки мощів, але його ще не віддавали на дослідження. Він має стилізоване зображення розп’яття. Це так звані хрести-мощевики, їм надавали через це важливого значення. Окрім того, виготовити їх було важче. Ось такі маленькі енколпіони є ранішими по датуванню від тих великих хрестів- енколпіонів, які з’являються пізніше», - сказав Остап Лазурко.
Натільний хрестик ХІ ст.
«Ще одна минулорічна знахідка на городищі – це натільний хрестик зі стилізованим зображенням Ісуса Христа з перпендикулярно влаштованим вушком, що є типово. Зворотна сторона повністю без зображення. Датується він другою половиною ХІ ст. Знайдений у західній частині урочища «Замочок», - сказав Остап Лазурко.
Нетипова пряжка ХІ ст.
Під час цих розкопок була також виявлена і прямокутна пряжка.
«Ця пряжка досить рідкісного типу і має площину із сіткою. Язичок втрачений, але видно продовження пряжки, де вона кріпилася до ременя. Можливо вона була імпортною, бо у нас таких я раніше не зустрічав. Датуємо її ХІ ст.», - розповів Остап Лазурко.
Невідома восьмигранна форма ХІІ-ХІІІ ст.
«Минулорічна знахідка, яку до сьогодні ми не інтерпретували, – це восьмигранна форма вагою 204 грамів, в якій дуже слабо прочитується якесь зображення. Воно є і на одному, і на іншому боці предмета, тобто він двосторонній. Також з обох сторін ми маємо чітке коло. Є версія, що цей предмет міг слугувати для відтискання печаток. Згідно із супровідними матеріали, а у тому шарі, де він був виявлений, нам трапилося чимало фрагментів скляних браслетів, це орієнтовно ХІІ-ХІІІ ст.», - зазначив Остап Лазурко.
Перстень із зображенням Богородиці ХІІ ст.
Чудову знахідку було виявлено у Белзі у 2006 році – перстень із зображенням Богородиці.
«Бачимо, що тут чітко видно Матінку Божу з Дитям. Зображення дуже добре відчитується. Перстень стилізований, делікатний, напевно, він належав жінці. Датуємо його ХІІ ст.», - розповів Остап Лазурко.
Літописний Белз у тіні Львова. Фоторепортаж
Фрагменти хрестика з емаллю, браслета та перснів
Не завжди вдається знайти цілісний артефакт. Часто до дослідників доходять лише фрагменти прикрас.
Остап Лазурко розповів: «Фрагмент хрестика з емаллю, де нижні та верхні рамена хрестика є втрачені. Орієнтовно він з ХІІ ст. Був виявлений в урочище «За рікою» при в’їзді до міста».
Також археологом було виявлено фрагменти браслету, а саме, - його стилізоване завершення. Окрім того, виявили щиток персня. Це свинцеві вироби, які датуються ХІІ - ХІІІ ст. Щодо жіночих прикрас, то археологи також виявили досить сильно пошкоджений бубонець ХІІ ст. Також фрагменти щитка чоловічого персня, який є доволі масивної форми. На жаль, зображення на ньому не прочитується. Знайдено також і чоловічий наперсток для шиття.
Під час досліджень в урочищі «За рікою» виявили декоративну нашивку на одяг. Це орнаментована бляха з внутрішнім отвором і з кріпленнями по боках.
Ще одна декоративна деталь, ймовірно для одягу, має втрачену нижню частину, але на ній читається стилізована літера. Виявлена знахідка була під час досліджень при оборонному валі ХVІІ ст.
Скляні браслети ХІІ-ХІІІ ст.
Серед знахідок є чимало фрагментів скляних браслетів.
«Частина з них була виявлена на городищі в урочищі «Замочок». Вони дуже різноманітні: кручені, виті, орнаментовані червоним та жовтим кольором тощо. Знайдені були як на городищі, так і під час досліджень 2009 року біля фарного костелу Св. Миколая. Там також був посад і досить багато об’єктів княжої доби. Датуємо їх від другої половини ХІІ до середини ХІІІ ст.», - сказав Остап Лазурко.
Бронебійний наконечник ХІV - ХV ст.
Цікавою цьогорічною знахідкою став бронебійний наконечник для пробивання обладунків.
«Датується він ХІV - ХV ст., адже має досить масивний верх, ромбоподібний з тонким черешком. Виявлений на городищі в урочищі «Замочок», - сказав Остап Лазурко.
Ключ ХІV ст.
«Серед знахідок маємо ключ ХІV ст. з опущеною цільною борідкою з двома виступами. Звичайний класичний ключ ХІV ст., виявлений був торік в розкопі, де були залишки оборонного валу», - сказав Остап Лазурко.
Вироби з кістки
«Маємо кістяні вироби, представлені проколкою для проколювання при шитті грубого одягу чи шкіри, накладкою (ручкою) до предмету з геометричним орнаментом. Датуються вони від ХІІ – ХІІІ ст. Також є порохівниця для підсипання пороху у рушницю. Ймовірно, виконана з рогу. Вона дуже загладжена, напевно часто використовувалася власником. Порохівницю датуємо ХV – ХVІ ст.», - зазначив дослідник.
Медальйон ХVІІІ ст.
«Також ми маємо медальйон імпортного походження з Риму, знайдений біля Ратуші у Белзі. Він датується ХVІІІ ст. Такі медальйони часто знаходили в Дубно (Рівненська область, - ред). Медальйон у доброму стані. На ньому зображений Ісус Христос, який іде на голгофу, несучи хрест. На звороті зображена Матінка Божа, яка тримає мертве тіло Ісуса. На медальйоні є написи, які можна чітко прочитати», - сказав Остап Лазурко.
Медальйон для Євангелії ХІХ ст.
«Під час дослідження дерев’яної церкви святої Параскеви ми працювали в середині церкви та виявили штампований медальйон із зображення євангеліста Луки. Також тут видно зображення бика. Його використовували для оздоблення Євангелії. Ймовірно таких медальйонів було чотири. Один вдалося знайти. Датується орієнтовно ХІХ ст.», - сказав Остап Лазурко.
Кістяна аптечна ложка ХІХ ст.
«Цікавою знахідкою є кістяна аптечна ложка ХІХ ст. для помірного використання препаратів у приготуванні рецептів», - сказав Остап Лазурко.
Серед найпоширеніших знахідок – це монети переважно польського періоду. Часто археологам у Белзі трапляються боратинки та гелери.
«У заповіднику ми маємо вісім монет ХV ст., динарчики, які були виявлені при цвинтарній каплиці», - зазначив Остап Лазурко.
У Белзі археологи шукають давні церкви
Гал-інфо висловлює щиру вдячність працівникам Державного історико-культурного заповідника м. Белз за збереження та збагачення нашої історії.
Особливу вдячність ми висловлюємо археологу Остапу Лазурку та його колегам, які багато років працюють над тим, щоб заповнити невідомі сторінки міста з унікальною історією.
Також висловлюємо подяку партнерам - команді «Світ Зверху», які провели аерозйомку і показали літописний Белз із погляду пташиного лету.
