Львівщина за три роки змінила чотирьох голів Львівської ОДА. Один за одним вони приходили і йшли. При цьому щоразу по призначенні поставала проблема: як порозумітися з депутатським корпусом. Після призначення на посаду голови Львівської ОДА Олега Сала, яке відбулося 31 жовтня, Львівська облрада не спромоглася ані витиснути із себе заяву, яка продемонструвала б консолідовану позицію депутатів, ані обговорити це питання у міжфракційному середовищі.
Першими на призначення відреагувала фракція НРУ, далі були поодинокі заяви народних депутатів від «Батьківщини» та «Свободи». Після шести днів філософських роздумів і ситуативних консультацій з’явилася інформація про те, що депутати таки збираються висловитись з приводу такого кадрового рішення.
Самі депутати Львівщини зізнаються, що рада у ступорі, адже заяву повинні були ухвалити ще у п’ятницю чи у понеділок, однак нічого не відбулося. Більше того, окремі обранці були здивовані тим, що голова Львівської облради дозволив провести офіційне представлення губернатора у приміщенні сесійної зали.
Гал-інфо спробувало з’ясувати, яка обстановка напередодні можливого принципового голосування панує у депутатському корпусі.
Насправді в обласній раді і без призначення нового губернатора склалася дуже складна ситуація. «Свобода» втратила контроль над радою. Більше того, ця найбільша фракція (41 депутат із 116, - ред) залишилася без двох депутатів, які не ходять на сесійні засідання, мова йде про Олесю Байко та Остапа Канаку. Залишилися вони також і без голосу, адже нинішній голова фракції Андрій Холявка практично не висловлюється на сесійних засіданнях.
Відомо також, що після обрання першим заступником голови ради Василя Пісного сам голова, свободівець Петро Колодій, дуже втратив у своїх позиціях. На останньому сесійному засіданні розкол в опозиційному таборі облради був особливо помітним, адже представники «Батьківщини» та УДАРу буквально цькували голову бюджетної комісії свободівця Ярослава Качмарика.
Однак, джерела в раді переконують, що варіант того, що Колодій чи Качмарик залишаться без посад малоімовірний.
По-перше, і досі діють міжфракційні домовленості та квоти на посади. По-друге, такий перерозподіл не пробачать та не зрозуміють на загальнонаціональному рівні, адже усі ці квоти затверджувалися у централізованому порядку на рівні трьох опозиційних лідерів та були предметом політичних торгів.
Цікавою є ситуація у «Батьківщині». Попри постійне запевнення про те, що у партії мир та злагода, реалії дещо інші. Після об’єднання «Батьківщини» та «Фронту змін» суперечності за першість в партії залишилася. Незважаючи на те, що область фактично контролюють батьківщинівці, фракція у Львівській облраді належить «Фронту змін».
Головним предметом суперечок вже зараз є партійні списки на майбутні місцеві вибори. Зрозуміло, що ті «фронтовики», які сьогодні сидять у раді, знову матимуть намір іти на вибори. Однак за час перебування поза радою і у партії «Батьківщина» сформувалася серйозна лава запасних, які теж вважають, що заслуговують на місця у представницькому органі Львівщині.
Розповідають, що у вирішенні цього питання, власне, і посприяло призначення на посаду голови Львівської ОДА Олега Сала. Представники первинної «Батьківщини» начебто мали розмову з Турчиновим та Яценюком, під час якої їм вдалося переконати лідерів у потребі висловлення недовіри новому губернатору. Ті, своєю чергою, зважаючи на одіозність політичної фігури нового голови, погодились. Підтримали таку ініціативу і представники групи колишнього «Фронту змін». У цьому, звісно, нема нічого дивного, однак, як стало відомо Гал-інфо, фракція «Батьківщини» на війну з одіозним губернатором не розраховувала.
Джерела у Львівській облраді запевняють, що розраховувати на те, що у Василя Пісного та Олега Сала є серйозний конфлікт, не слід. Оскільки ж фракція «Батьківщини» є у сфері впливу Василя Пісного, то колишні «фронтозмінівці» за недовіру голові Львівської ОДА навряд чи голосуватимуть. Тому це голосування має стати своєрідною перевіркою на вірність партійній дисципліні та лакмусовим папірцем при формуванні майбутніх партійних списків.
У цей контекст вписується й ініціатива «Свободи», щоб, незважаючи на таємне голосування за недовіру, перед вкиданням бюлетеня в урну демонструвати результат свого голосування. Тоді тих, хто не проголосує за недовіру, офіційно можна буде назвати зрадником та покарати на партійному рівні. Однак, за нашою інформацією, і у "Свободі" не всі депутати голосуватимуть за висловлення недовіри.
Причина ініціювання недовіри голові Львівської ОДА політична – у листопаді 2005 року Львівська облрада дала згоду на взяття його під варту за порушення виборчого законодавства.
Реально ситуація зараз виглядає так, що свою готовність голосувати за недовіру вже оголосили фракції ВО «Свобода» та НРУ. Зважаючи на підпис лідера УДАРу під спільною заявою щодо скликання позачергової сесії Львівської облради, фракція "УДАРу" теж мала б висловити губернатору недовіру.
Хоч "Батьківщина" вже висловила готовність внести це питання у порядок денний, однак саме голосування депутатів фракції залишається під питання.
Тому питання недовіри для одних буде принциповим, а для інших політично необхідним.
Найімовірніше питання про недовіру розглянуть вже з наступного тижня, або у понеділок на позачерговій сесії, або у вівторок під час шостого пленарного засідання. Звісно, що позачергову сесію могли б провести і цього тижня, однак у ВРУ очікуються важливі голосування, а на позачергову сесію мають намір приїхати народні депутати для того, щоб проконтролювати процес.
Як пояснила у коментарі Гал-інфо політолог, виконавчий директор ЛОГО КВУ Оксана Дащаківська, якщо дві третини депутатів від складу відповідної ради, а це 78 депутатів із 116 обранців Львівщини, проголосує за висловлення недовіри, то повноваження припиняються.
«Якщо за таке рішення проголосує проста більшість, то повноваження можуть бути припинені. У нормі закону чітко вказано, що повноваження голови облдержадміністрації припиняються Президентом України в разі висловлення йому недовіри. Тобто кінцеве рішення все ж буде за Президентом. Однак, у випадку коли за недовіру проголосує дві третіх депутатаів, то закон зобов’язує Президента припинити повноваження голови облдержадміністрації», - пояснила Оксана Дащаківська.
Анна Новик.
Фото - Павло Паламарчук, Гал-інфо.
