Львівське телебачення реформа чи ліквідація
Слухай онлайн
Cуспільство  |  Культура

Львівське телебачення: реформа чи ліквідація?

Понад 200 людей до квітня мають скороти у Львівській філії Суспільного телебачення. Така хвацька реформа викликала хвилю людського неприйняття і обурення. Член правління ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» Роман Вінтонів вважає, що право на протест – це святе, однак реформа неминуча, – інтерв`ю.

Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо

Те, що у Києві менеджери Суспільного називають реформою, у Львові вважають за ліквідацію регіонального бюджетного україноцентричного телебачення, яке мало свою традицію, тематику, колорит і, що найголовніше,  свого глядача. Як відомо, реформа – це поліпшення того що є, а не знищення його. На вашу думку, чи не перейдено межу?

Я частково погоджуюсь з таким баченням. Однак хочу зазначити таке. 20 років в Україні не займалися ні державним телебаченням, ні тим паче його філіями. Тому накопичилась величезна кількість проблем.

Скажімо, в окремих філія неабияк зросло число штатних працівників. Тим часом ми дійшли тої межі, що  бюджет вже не дозволяє утримувати стільки людей. Після об’єднання компанії – приєднання філій і радіо – загальна численність працівників становила 7200 осіб. Коли називаєш цю цифру менеджерам комерційних каналів, вони хапаються за голову. Це надто багато. Деякі філії тримаються межі 100 – 140 працівників, інші перевищили відмітку триста і більше…

Розумієте, якщо б ці філії виготовляли достатню кількість програм, контенту, то це не було б проблемою. Але, приміром, Львівська філія виготовляла 5-7 годин контенту на день. Це дуже і дуже мало. Тому було ухвалено рішення уніфікувати кількість працівників у всіх філіях…

При цьому мав значення ще один фактор. Стало очевидно, що з тим грішми, які нам дали, ми не зможемо заповнювати власним продуктом всі 24 години. Тому вирішили визначити програми, що їх наші філії  повинні виготовляти обов’язково: це інформаційні і суспільно-політичні, а також  ранкова. Все решта віддаємо на аутсорс. Зокрема, тим працівникам, які наразі працюють у нас. Згодом вони будуть виведені за штат і співпрацюватимуть з нами як фізичні особи - підприємці чи як товариства. Водночас ми вийдемо на ринок місцевого контенту, створивши нішу для зовнішнього продакшну, якщо якість його контенту нас влаштує.

Одразу скажу, чому ми вирішили сконцентруватись на інформаційному і суспільно-політичному мовленні. Це питання цінностей. Ми беремо у штат людей, які поділяють наші цінності, і тоді гарантуємо якість.

Але це не означає, що працівники, котрі залишились, нас абсолютно влаштовують. Ні.  Для них ми проводимо тренінги, однак якщо вони не зможуть з нами співпрацювати, то так само з ними будемо прощатись. Чи то йдеться про філії, чи то про центральну дирекцію. Головне питання – це ефективність. Ми вважаємо, що коли нині не змінити цю  систему, то через короткий час вона повністю знищить Суспільне.

Вперше за 20 років ми в Києві зібрали головних редакторів усіх філій. Ніхто ніколи цього не робив. Ми познайомились, пояснили, чого хочемо від них, і почали спільно писати стратегію суспільно-політичного напрямку. Вже є результат. З березня запускаємо програму «Звіти наживо». У всіх областях місцева влада буде мати майданчик, щоб розповідати що вона робить і як.

Як відомо, ви плануєте купувати програми через конкурси. Коли стартуєте?

У лютому. Вирішили, що  наші працівники першими візьмуть участь у конкурсах, закривши таким чином питання вивільнених ресурсів.

«Нашим працівникам»  – це ви про тих, кого звільните?

Скорочення відбудеться у квітні, а конкурси – у лютому. Тобто, наші працівники перемагають в конкурсах і починають робити якісь програми. Скажімо, «Концерт вітань». Чому ні? Якщо така програма потрібна нашим глядачам, то вона буде у нас в ефірі. Перемагає у конкурсі, отримує фінансування і починається її виробництво.  У квітні ж, коли людина вибуває зі штату, ми з нею продовжуємо співпрацю на умовах цивільно-правової угоди чи іншої форми. Після того ж, як конкурси серед наших працівників закінчиться, допустимо до них зовнішні продакшни.

Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо

Але ж де візьмете гроші на ці конкурси?

Ми працюємо з донорами, і вони вже фінансують частину програм.

Ви мали зустріч з працівниками Львівської філії. У якому становищі вони  тепер? Скільки людей скорочено, скільки залишено. За якими критеріями одних скоротили, а інших – залишили?

Ще не скорочено ні кого. У цей час люди щойно одержали повідомлення про скорочення. Згідно із Законом, це має відбутися за два місяці до моменту скорочення. Тому всі працюють до квітня. Також проведено кадрові перестановки.

Станом на нині у штаті Львівської філії є 315 посад і ще півставки. Після скорочення залишиться 96 працівників. Це більше ніж в інших філіях: частина посад є декретними, і ми не можемо їх скоротити.

Ми сприймаємо результат справедливим, якщо переконані,  що була справедливою процедура його одержання. Хто і на підставі чого визначав кого з працівників Львівської філії скоротити, а кого – ні?

Це відповідальність генерального продюсера філії – вибрати тих людей, з якими він буде працювати. У цьому, власне, головна відмінність нової системи від тої, котра була. Ми максимально делегуємо повноваження місцевим керівникам. Тобто, Уляна Антоник, яка виграла конкурс на генерального продюсера Львівської філії, формує свою команду. Це її право вибрати людей, з якими вона готова працювати.

На мою думку,  коли йдеться про конкурс,то він повинен бути прозорим, а коли – про відбір, то має бути зрозумілий критерій відбору. Відтак, у нашому випадку критерій відбору був єдиний: у штаті залишаються ті, хто виробляє оці три типи продукту: новини,  суспільно-політичні програми і ранкову програму.

Тоді постає питання, наскільки були справедливими і прозорими конкурси, на яких обрали генеральних продюсерів філій? У ЗМІ є інформація, що у Чернівецькій філії Суспільного і продюсером, і менеджером стали давні соратники секретаря Наглядової ради НСТУ Вадима Міського.

Я вам поясню. Ми ж не набираємо людей з геть іншої сфери. В медіа люди такого рівня працюють давно і, очевидно, у них є певні контакти та зв’язки з тими, хто працює на Суспільному.

Водночас для того, щоб мінімізувати вплив, про який ви говорити, всі кандидати проходили два фільтри. Перший – це рада генпродюсерів Суспільного, що ведуть чотири напрямки: інформаційний, суспільно-політичний, розважальний і просвітницький. Вони «прочісували» всіх кандидатів і рекомендували їх (або ні) правлінню.

Теоретично, якщо б я хотів когось «пропхати», то міг би вплинути на генпродюсера свого напрямку. Але рада генпродюсерів складається з п’ятьох осіб. Надмірна підтримка одним когось із кандидатів обов’язково викликала б  підозру в інших.

Другий фільтр – це правління, яке проводило співбесіду з кожним із кандидатів. Відео всіх співбесід у нас є. Якщо когось цікавить відео співбесід із кандидатами від Львова, ми їх можемо надати.

Як член правління суспільного ви брали участь у співбесідах?  

Ні.

Тобто, звинуватити вас у тому, що ви «тягнули» Уляну Антоник не випадає?

Звинуватити можна будь-якого у будь-чому. Але чи є підстави для цього? Я певен, що нема. Ми зробили максимум для того, що мінімізувати теоретично можливий вплив,  і ми вибрали справді найкращих кандидатів.

Які у вас особисто є претензії до Львівського телебачення? Ви його дивились, дивитесь?

Звісно дивився. Я ж вчився і працював у Львові. У мене нема претензій до Львівського телебачення.

Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо

Днями голова правління суспільного у різкій і дещо образливій формі висловився на адресу Львівського телебачення. Ви поділяєте його позицію?

Це його оцінка, а не моя. Я тут був би більш обережним.

Якщо ж говорити по суті, то, як на мене, перед людьми, які працюють на  Львівському телебаченні, ніхто і ніколи не ставив амбітних цілей. Водночас їм сьогодні треба ставити пам’ятник за те, що вони зберегли те, що є.

Розумієте, державне телебачення, не тільки львівське, а в принципі державне, існувало тільки для того, щоб обслуговувати владу. Перед ним не ставили завдання інформувати, втримати аудиторію, здобути довіру, робити якісні програми. Щоб з ними виходити на конкурси і на міжнародний рівень. Перед ними ніколи не ставили таких амбітних цілей. Фактично вони розвались, як самі того хотіли і як самі могли.

Також обласні філії використовували як стартовий майданчик. Приходила молодь, здобувала досвід і йшла на комерційні телеканали. Або навпаки, сюди приходили, щоб на державній роботі добути до пенсії.

У таких умовах неможливе народження нових ідей. Хоча всупереч усьому на Львівському телебаченні були проекти, які здобули і аудиторію, і довіру. Але поряд були такі продукти, котрі повністю дискредитували все телебачення.

Тому я не можу наважитись на однозначну оцінку для Львівського державного телебачення. Але беручи загалом, то слід сказати, що в обласних філіях сформувалось таке середовище, яке не дозволяло продукувати добрі програми.

Керівники суспільного закидали Львівській філії, що вона, мовляв, безміри піарить голову Львівської ОДА Олега Синютку. На вашу думку, як часто має бути голова ОДА, що є джерелом достовірної оперативної інформації, на реформованому телебаченні? На Паску і на Різдво?

Не «піарить», а «піарило», хоча ми послуговуємось терміном «багато показувало». Власне, показувати голову ОДА треба набагато частіше ніж двічі на рік. Але так само це стосується і міського голови, і голови обласної ради, і керівників інших структур державної влади. Ми вважаємо, що наш глядач має знати, що відбувається в області. Якщо голова ОДА готовий приходити щотижня, то ми готові про це говорити.

Я вже згадував про програму «Звіти наживо».  Відповідно до її концепції, з кожним керівником державної влади хочемо узгодити річний графік, щоб і ми могли підготуватись до таких зустрічей, щоб ставити добрі питання і мати  змогу залучити експертів. Бо ми прагнемо, щоб наш глядач отримував максимально повну інформацію. І щоб не було так, коли гість керує студією, як воно було у більшості обласних філій.  

Голову правління НТСУ пов’язують з впливовим українським політиком, міністром МВС Арсеном Аваковим. Ми напередодні президентських виборів. Де гарантія, що структуру суспільного разом із регіональними філіями не використають під час президентських перегонів на користь одного із кандидатів. Чи то Порошенка, чи то Тимошенко, чи то Вакарчука, чи то Яценюка?

Дивіться, ми припускаємо, що Аваков на когось впливає.  (До речі, про це я вперше почув у Львові). І на підставі цього припущення, ми знову ж таки припускаємо, що Суспільне можуть використати під час виборів… Мені важко це коментувати.

Гаразд, але чи є загроза, що Суспільне спробують використати під час президентських виборів?

Уже зараз відбувається спроба використати Суспільне. Нам врізали бюджет. І от питання: якщо ми такі лояльні до влади, навіщо було б нам урізати бюджет удвічі?  Сьогодні ми маємо величезну дірку. У нас по місяцях розписано, коли ми зупинимо мовлення в аналозі, коли – на радіо, бо  в нас нема грошей.

Зарплатний фонд усього Суспільного телебачення 744 млн грн, з бюджету нам виділили 750 млн грн. Тобто, платити зарплати – ми можемо, але передавати сигнал – ні, платити податки – ні.  Розумієте, якщо  нас хтось використовує, бо він якось непрофесійно це робить. Хай спершу дасть нам гроші.

30 січня під стінами Львівської обласної ради працівники Львівського телебачення та радіо провели акцію протесту. Автор програм та журналістка Львівського радіо Ганна Шкляда дала ЗІКу такий коментар: «Шість журналістів редакції Львівського радіо приходять на роботу, щоб отримувати новини, які перевірені та затверджені Києвом». Чи справді Київ погоджує новини?

Київ – це дуже узагальнено. У нас є генеральний продюсер інформаційного мовлення усього Суспільного мовлення – Влад Грузинський . Він ставить вимоги, якими мають бути новини. Це його відповідальність. При цьому в редактора новин Львівської філії достатньо компетенції, щоб самостійно приймати відповідні рішення. Не знаю, як вибудував роботу Влад, але, можливо, в період змін, який ми тепер переживаємо, проходять якісь поточні консультації… Однак я не уявляю собі, щоб 26 філій в он-лайн режимі консультувались з однією людиною, котра до того відповідає за випуск на центральному каналі. Можливо щось таке відбувається, але у мене нема інформації про це.

Львівська філія матиме 3 години ефіру – ранкова програма, новинний випуск і суспільно-політична «Тема дня».  Погодьтесь, це можна тлумачити, як спробу позбавити мешканців Львівщини права на місцеві новини і улюблені програми.

Ті, хто так тлумачить, перестає це робити, коли дізнається, що їхні улюблені програми будуть і далі виходити і що їх робитимуть ті самі люди, перебуваючи поза штатом Львівської філії, про що ми вже говорили. Три години ефіру – це норма для штатних працівників, з ефірним часом проблем нема.

Але програми, які  не виграють конкурс, зникнуть?

Так. А як нам забезпечити якість програм? Брати до ефіру низької якості програму тільки тому, що вона місцева. Ні. Час, коли ставили абищо, бо нам треба закрити дірку, минув.

Я впевнений, що працівники Львівської філії вміють і можуть робити якісні програми. Скажу про свій суспільно-політичний напрям. Ми провели моніторинг [працівників суспільно-політичного напрямку в Україні], з усіма познайомились. 70% людей залишилось.   

Тут ще річ у тому, що програми поганої якості стали по суті візиткою обласних філій , бо вони, ці програми, сказати б, вельми  яскраві. Через  них на Львівському телебаченні не було місця для хороших програм, які продукують вже зараз.

Знову ж таки у Львівської філії є дуже багато взірцевих програм з минулого, які досі цитують. Їм по 20 років, а вони далі виходять,  бо із самого початку були добре продумані. Чому нині нема таких програм? Ми давно втратили лідерство на інформаційному просторі в регіонах. Але ми вважаємо, що маємо потенціал відновити його. Звідси  жорсткі критерії щодо якості програм.

І у нас тут одна очевидна превага. У Суспільного нема конкретного власника, котрий природно має свій інтерес, хто б що не казав. Неможливо робити об’єктивний і повний інформаційний продукт, коли ти залежиш від одного власника.

Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо

Одначе складається таке враження, що ви ріжете по живому. Конкурси проводять люди, людям властиво помилятись. Щоб не вийшло так , що ви поміняє шило на мило, коли нові програми для Львівської філії робитимуть старі знайомі нових менеджерів.  Наражаєтесь на різкі протести.

По-перше, людський фактор  присутній скрізь і всюди.

Про високі вимоги до якості програм я вже сказав.

І нарешті, протести були прогнозовані, але не було часу чекати. Ми планували провести це скорочення протягом року, проте за одну ніч депутати Верховної Ради зменшили наше фінансування на 200 млн грн. Увечері в проекті держбюджету було 990 млн грн, вранці депутати проголосували за 750 млн. Торік було 1,2 млрд грн, на цей рік спершу планували 1,5 млрд, скотились до отих 750 млн.  Як в таких умовах можна щось планувати.  

Ви є членом правління Суспільного. Водночас ваша програма виходить на 24 телеканалі. Вам це закидають. Кажуть, що маєте вибрати, або Суспільне, або 24 канал?

Програма, про яку йдеться, виробляє громадська організація «Телебачення Торонто» за грантові кошти. Платять американці. Перший канал і 24 телеканал розміщують її безплатно, жодного гонорару я не отримую. Програма є в Ютюбі. Може Гал-інфо її у себе розмістити. Жодного конфлікту інтересів.

Ваші «шанувальники» стверджують, що коли ви йшли на посаду члена правління ПАТ "НСТУ", то не подали вхідної декларації. Чи це так і чи готові ви її оприлюднити?

Нема такої вимоги. Я маю оприлюднювати дані про зміну свого майнового стану щотри місяці, що я і роблю, і річну декларацію. На посаду я прийшов влітку торік.

Дозвольте вас процитувати: "Я мрію про таке Суспільне, яке допомагає українцям ставати однієї командою, коли можна покластися один на одного, коли ми знаємо хто, що і для чого робить, як це й відбувається в команді", – Роман Вінтонів.  Однак наразі виходить, що у Львові Суспільне ділить людей, а не об’єднує їх.

Під словом команда я мав на увазі не працівників Суспільного, а нашу аудиторію. І наша мета цю аудиторію перетворити на команду, яка працює на єдиний результат. Коли від кожного члена команди залежить, яке посяде місце Україна у світі і  якою вона стане – комфортною, багатою, екологічною чи навпаки.

А те, що є противники реформи суспільного  телемовлення, – то це природно.

Чи можливо призупинити реформу Львівської філії до розв’язання усіх конфліктів?

Яких?

Протест біля Львівської обласної ради.

Це не конфлікт. Це протест. Люди мають право на протест. Ніхто цього не заперечує. А конфлікт це тоді, коли ми на чомусь не погоджуємось. Сьогодні (31 січня) і вчора ми мали багатогодинні зустрічі з працівниками Львівської філії. Відповіли на безліч запитань. Якщо буде треба, ще не один раз приїдемо. Конфлікти треба розв’язувати, що ми і робимо.

Якщо ж предметом незгоди є «ми за реформу – а ми проти реформи», то, друзі, вибачте, нам тоді треба скасувати «Прозоро», бо комусь не подобається реформа державних закупівель, скасувати реформу поліції, і взагалі скасувати всі реформи.

Який бюджет Львівської філії і чи є план рекламних надходжень на цей рік?    

Загальний бюджет Львівської філії на рік – 30 млн грн: зарплата – 26 млн, комуналка – 3 млн, трансляція – 1 млн. Про план щодо реклами – це треба уточнити в комерційному відділу.  Моя відповідальність – якісний контент.

Дякую за інтерв’ю.

Розмову вів Віктор Шаповал.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...