Про те, що начальнику ГУ МВС у Львівській області до Нового року запропонують іншу посаду, стало відомо приблизно місяць тому. Тепер вже точно знаємо: Богдана Щура переводять на аналогічну посаду у сусідню Волинь. Вочевидь, це було підсумкове інтерв’ю. Але головний міліціонер Львівщини ні півсловом себе не видав. Він держав себе як людина, для якої важлива справа.
Маємо тотальну недовіру до міліції. Що з цим роботи?
Справді, на жаль, за останні роки люди сильно зневірилися в правоохоронних органах, і міліції зокрема. Тому основним завданням, яке я ставлю перед собою та своїм колективом, є повернення довіри громадян. Щоб між громадянами та міліонерами була співпраця, основана на взаємній довірі та ввічливості. Ми допомагаємо громадянам, громадяни допомагають нам. Як є у розвинутих цивілізованих державах. При цьому особливу увагу приділяємо дільничним міліціонерам, бо саме від їхньої порядності та чесності насамперед залежить, яким буде рівень довіри до міліції загалом.
І сподіваюсь, люди помітили, що на території області ситуація є стабільною, оперативна обстановка під контролем, нема нині, стукаю по столі, важких злочинів, люди не бояться виходити на вулицю. І це найголовніше.
Наскільки я пам’ятаю, проблема дільничних інспекторів давня. Чи є в молодих людей мотивація працювати дільничними?
Свого часу служба дільничних інспекторів була, скажу так, не дуже престижною. На жаль, остаточно виправити ситуація не вдалося. Є ще вакансії, але їх не багато, на рівні 8%. Однак, маємо зовсім інший підхід. Скажімо, сьогодні кандидати проходять чотиримісячні курси. При цьому запровадили практику, коли запрошуємо на служба цивільних, які мають вищу освіту і хочуть працювати в міліції. Звісно, на посади дільничних інспекторів приймаємо і випускників із числа рядового складу, які закінчили інститут МВС.
Тобто, престиж цього фаху постійно зростає. До того ж саме дільничним приділяємо особливу увагу, бо якщо взяти село чи містечко, то там в одній особі він і начальник міліції, і заступник, і, власне, дільничний. Одне слово – це візитна картка міліції, оскільки вразі чого, то саме він першим спілкується з громадянами.
Звісно, що фінансове забезпечення є ще не настільки великим, але при нинішній ситуації, воно є стабільним.
Яка ж все таки зарплата у дільничного?
Тут немає ніяких таємниць. Що зарплата дільничного, що інспектора карного розшуку – на рівні 2000-2800 гривень. Усе залежить від звання та вислуги років.
А чи важко влаштуватися на роботу не дільничним, а тим, припустімо, тим же інспектором карного розшуку або в управління боротьби з організованою чи економічною злочинністю?
Візьмімо ситуацію, коли ми беремо у систему цивільних. Спочатку ми їх оформляємо на курси, потім вони проходять службу у полку патрульно-постової служби, де реально стикаються з «вулицею» і пізнають, що таке реальна робота в міліції. А вже після цього людей, котрі мають професійні, морально-етичні здібності, ми переводимо на інші посади.
У багатьох випадках громадяни таки нарікають на міліцію…
Що стосується оперативно-службової діяльності, то не буду хвалитися… Вам видніше, ви спілкуєтеся з представниками різних соціальних прошарків і знаєте про всі моменти. Є багато недопрацювань, фактів грубого поводження з громадянами і так далі… Усе це, ми, звичайно, намагаємося присікти, проводимо службові розслідування. Більше як 60 чоловік у цьому році звільнено з органів внутрішніх справ. У багатьох випадках були кримінальні ознаки і матеріали щодо цих працівників міліції скеровані в прокуратуру.
Ви не будете заперечувати, що корупція в міліції існує. Випадки, коли з постраждалого ти раптом можеш стати підозрюваним – непоодинокі. Все частіше спливають з’являються «сюжети», як слідчі вимагають гроші, щоб закрити чи не порушувати кримінальну справу?
Я завжди намагаюся бути відкритим перед людьми. І тепер скажу, як є: така проблема існує, і нікуди ми від неї не втечемо. Бо ми щораз стикаємося із серйозною проблемою людського фактора. Коли людина приходить на роботу в УМВС, ми проводимо відповідні перевірки. Але є речі, які перевірити просто неможливо – людські помисли, поведінку у тій чи іншій екстремальній ситуації, стійкість до спокус. Повірте, що відколи я прийшов на посаду начальника управління, усі подібні факти я відслідковую і викорінюю. І якщо є ознаки кримінальних дій з боку працівника міліції, незважаючи на ранг, ми його звільняємо іматеріали терміново скеровуються в прокуратуру, яка, як відомо, веде нагляд за законністю прав і свобод громадян.
У Львові можна помітити, що автовласники вже не бояться паркувати машини біля своїх помешкань. Невже поменшало крадіжок авто?
Проблема незаконного заволодіння автотранспортом ще існує. Але буквально з кожним днем вона локалізується. За 11 місяців поточного року на Львівщині зареєстровано 156 випадків автокрадіжок. А я пам’ятаю такі роки, коли викрадали по 800 транспортних засобів. Звичайно, проблема ще існує. Власне буквально днями була затримана злочинна група, яка спеціалізувалася на викраденні автомобілів.
Також мені приємно, що власники дорогих машин вже не бояться приїжджати до Львова… А ще кілька років, самі знаєте, що було.
Богдане Володимировичу, поговорімо про речі, які, вочевидь, не дуже приємні для вас. ЗМІ, особливо столичні, пов’язують генерала Щура зі зникненням зброї у Львівському державному університеті внутрішніх справ. Що скажете?
Я поясню. Майже два місяці я був ректором цього навчального закладу. Коли, відповідно до наказу міністра, мене призначили на ректорську посаду, то почала працювати комісія з 10 чоловік. Зокрема, вона перевіряла передачу матеріальних цінностей університету від ректора Володимира Ортинського, відповідно, мені. Комісія ніяких зловживань не виявила. Так само, коли я передавав справи своєму наступникові, ректору Маріну, то тоді також працювала відповідна комісія, яка склала акт про передачу, що підписали я і Марін. Також слід зауважити, що згідно з наказом ДСК №10 від 2001 року питання передачі зброї не передбачено. Тому склад зброї під час прийняття - передачі в університеті фактично не передавався. Якщо б мені, після призначення ректором університету, стали відомі фактипро недостачу хоча б одного патрона, я створив би комісію, яка провела б інвентаризацію.
Питання псевдолікаря Андрія Слюсарчука, чому цій людині так довго вдавалося уникати відповідальності і скільки кримінальних справ проти нього порушено?
Будь-яку інформацію стосовно правопорушень, що друкуються в ЗМІ, ми ретельно вивчаємо і перевіряємо. Водночас ще напередодні оприлюднення в пресі даних про Слюсарчука, у нас вже були певні свідчення того, що ця людина, не маючи фахової освіти, займається медичною практикою. Згодом ми проведи комплекс заходів, чималу роботу, щоб все це перевірити. На сьогодні проти Андрія Слюсарчука порушено дві кримінальні справи. Він перебуває під арештом і з 27 грудня йому призначено судово-медичну експертизу.
Далі. Всі факти, що викладені в газеті «Експрес», перевіряє оперативно-слідча комісія у складі 3 чоловік, вони працюють з людьми, котрі вважають себе постраждалими.
Я також хотів би через ваше інформаційне агентство закликати громадян, яким відомі дані про злодіяння Андрія Слюсарчука, закликати тих, хто лікувався в нього і мав ускладнення зі здоров’ям, тих, у кого вимагали кошти за незаконне лікування, – усіх їх, повторюю, хотів би закликати зголоситися до головного управління або в райвідділи міліції за місцем проживання.
Розкрийте таємницю стосовно порушених кримінальних справ щодо будівництва «Арени - Львів»?
Ви, очевидно, маєте на увазі так звану справу «Альпіни». Тут таємниць нема. Справді, міліція розслідує таку справу. Проведено вже ряд великих експертиз. Ця справа економічна, йдеться про низку порушень щодо технічної документації. Отож, нині триває ще й будівельна експертиза. Я вже не раз казав у мас-медіа, що ця справа має реальну судову перспективу. Чітких термінів я назвати не можу, бо це не залежить від мене. Треба розуміти, що велику кількість експертиз проводять незалежні експертні організації, які мають певні умови щодо термінів і якості.
Що Ви скажете про справи зі шлейфом. Маємо на увазі вбивства на замовлення, замахи на вбивство. Йдеться про замах на Петра Писарчука, вбивство директора «Південного» ринку Володимира Семенюка, вбивство директора Львівського склодзеркального заводу Дацка, екс-губернатора Степана Сенчука і т.д.
Я особисто заслуховую ці справи. Повірте, все, що можна – робимо. Але не так легко розкрити замовне вбивство, бо там присутні три суб’єкти: замовник, виконавець і постраждалий. У 2011 році ми розкрили вогнепальне вбивство бізнесмена, який мав мережу обмінних пунктів у Стрию. Стосовно інших справ – триває кропітка робота, є певні напрацювання. Але сьогодні я не готовий називати чіткі терміни розкриття цих злочинів. Скажу лише одне – робота у цьому напрямі ведеться.
Ми напередодні новорічних та різдвяних свят, щоб хотіли побажати землякам?
Хотів би побажати всім мешканцям Львова та області міцного здоров’я, витримки, добра і всього найкращого. Того ж я бажаю усім працівникам міліції, аби в 2012 році, щоб люди могли сказати, що на Львівщині міліція справді працює для громади.
Розмову вів Іван Хас.
Фото crime.unian.net
