На Львівщині сьогодні є дев’ять стихійних поселень ромської спільноти, які у більшості є постійними.
За даними громадських організацій, до 2023 року в Україні проживало від 200 до 400 тисяч ромів. На Львівщині сьогодні є дев’ять стихійних поселень представників цієї національної спільноти, які у більшості є постійними. Розташовані вони в основному у лісопосадках, неподалік сміттєзвалищ та у полях. Про це детальніше Гал-інфо розповів начальник відділу релігій та національностей департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОВА Василь Дорош.
Для сприяння прав і можливостей тих представників ромської спільноти, які проживають на Львівщині, обласна військова адміністрація затвердила План заходів на 2024-2025 роки. Відповідно до нього, в області організовують ініціативи щодо забезпечення правового захисту ромів, підтримки їхньої культурної діяльності, розширення їхніх можливостей доступу до якісної освіти, послуг охорони здоров’я тощо.
Проте відсутність будь-яких документів у представників ромської національної меншини ускладнює ситуацію щодо налагодження комунікації із ними, а також впливає на їхню можливість отримання адміністративних, медичних, соціальних та інших послуг. Саме тому однією з ініціатив з підтримки ромів є виготовлення документів, які посвідчують особу.
– Перешкодою в отриманні усіх прав, які можуть мати представники ромської спільноти, як і кожен громадянин України, є відсутність документів, які ідентифікують особу. Ні коштів на дитину, ні медичне обслуговування, ні вакцинація, ні освіта – вони нічого не можуть зробити без свідоцтва про народження або паспорта, - розповів Василь Дорош.
Саме тому влітку 2024 року стартував перший етап паспортизації на Львівщині. Тоді протягом двох тижнів відбулись виїзди мобільних груп у місця поселення представників ромської спільноти. Йдеться про п’ять громад: Червоноградську, Стрийську, Зимноводівську, Самбірську та Старосамбірську. Важливо, що до складу мобільної групи входив представник Львівського відділення Міжнародного Фонду Охорони Здоров’я та Навколишнього Середовища “Регіон Карпат”. Ця організація займається юридичним супроводом усіх, хто прагне отримати документи, і раніше мала приклади роботи із представниками ромської спільноти.
Кожен виїзд передбачав спілкування з представниками ромської спільноти, обговорення їхніх потреб, викликів, з якими вони стикаються. За словами Василя Дороша, перша зустріч із ромами у їхніх поселеннях була лише знайомством, яке дозволяло налагодити перший контакт.
– Ми не сподівалися, що будемо мати швидкий результат від першого виїзду, а лише хотіли налагодити з ними комунікацію і перший контакт. Тому ми розуміли, що перший виїзд буде ознайомчий, проте я задоволений ним, тому що в кожному з поселень ми мали зворотний зв'язок. Десь більша частина мешканців, десь менша, десь лише кілька осіб, але у кожному поселенні були люди, які звертались до нас із проханням допомогти їм у супроводі в оформленні документів. У Самборі, наприклад, хлопчина років 20-25 підійшов до мене і каже, що так втомився від фізичної роботи і хоче працювати, як усі, хоче навчитись писати. Адже так, у більшості вони не вміють ні читати, ні писати, тому такі виїзди важливі передусім також для визначення потреб представників цієї спільноти, - розповів Василь Дорош.
Сьогодні до поселень відбувались вже по кілька виїздів мобільних бригад юристів та психологів, які проводять інформаційні сесії. Наприкінці грудня під час однієї з них у Зимноводівському поселенні для близько 20 дітей було проведено зустріч, під час якої фахівці із ними спілкувались, малювали, навчали писати тощо.
Одним із прикладів сприяння освітніх можливостей ромів є ініціатива ліцею "Інтелект" Львівської міської ради, який щосуботи навчає дітей одного із ромських поселень поблизу Львова. Щосуботи автобус забирає їх до школи, де вчителі навчають їх читати і писати, допомагають з різними предметами. А до Дня Святого Миколая для дітей проводили свято, упродовж якого дарували подарунки. Як зазначив Василь Дорош, важливо, аби у кожній громаді організовувались такі світлі ініціативи.
– Важливо, що коли ми приїжджали в кожне з поселень, то бачили від них зворотний зв'язок. Вони відчували, що ми не їдемо, аби відзвітувати на роботі чи когось до чогось змусити. Адже представники ромської спільноти розповідали чимало історій про те, як відбувались візити до їхніх поселень: приїхали представники організацій чи установ, сфотографувались на їхньому фоні, зібрались і поїхали. Натомість ми приїжджаємо, аби допомогти людям вирішувати їхні проблеми. Якщо ти маєш усвідомлення того, що ти їдеш до людей і хочеш їм допомагати, це зовсім змінює контекст комунікації, - поділився Василь Дорош.
Представникам ромської спільноти, які проживають у стихійних поселеннях, важливо відчувати себе залученими до соціального середовища. Чимало з них працюють на сміттєзвалищах, де вони сортують папір, пластик, скло і метал, з чого згодом отримують кошти. Водночас у кожній спільноті є люди, які не хочуть працювати, а натомість йдуть просити милостиню чи вчиняти злочини. Проте не можна по діях однієї особи узагальнювати усіх
– У суспільстві сформувався відповідний стереотип щодо злочинності ромів. Так, були випадки, ці люди вчиняли злочини, але ж не кожна особа цієї спільноти так чинила. Якщо так говорити, то можна поставити хрест на майбутньому, яке може бути в цієї спільноти. У деяких поселеннях живе до 50 дітей. І якщо міркувати такими категоріями, то можна і цих дітей своєю бездіяльністю приректи на таке ж майбутнє маргіналізації. Але якщо по дії однієї особи не узагальнювати всіх, а намагатися кожній особі окремо допомагати, тоді буде результат. Навіть якщо лише в однієї людини в поселенні буде бажання до змін, то все одно допомагати потрібно. Тому що саме приклад змінює життя, - наголосив пан Василь.
Як наголосив начальник відділу релігій та національностей, кожне поселення ромської спільноти можна вважати маленьким селом, яке є відчуженим від громади. Водночас поступовий процес налагодження контактів із кожним представником цієї національної меншини дозволяє долати комунікаційні бар’єри, покращувати їхню якість життя та сприяти їхній соціальній адаптації.
– Ми не зможемо їх вирвати з того середовища, стилю життя, яким вони живуть століттями. І ми не маємо на меті це робити, тому що кожна дія, яка є в житті людини, має бути актом власного виявлення. Нам важливо просто показати їм, які можливості є в суспільстві і які вони можуть отримувати, - зазначив Василь Дорош.
Марічка Твардовська
