Є люди, для яких подорожування – це не просто спосіб життя, а повітря. Чи то йдеться про ліанові нетрі джунглів, чи про гарячі піски пекельної пустелі, чи про сучасні урбаністичні пейзажі залюднених курортів. Спектр вибору маршруту мандрівки дуже широкий, адже на світовій карті майже 200 країн.
Про філософію мандрів та про те, як можна самостійно навчитися подорожувати, в інтерв’ю Гал-інфо розповів співзасновник Академії Самостійних Мандрівників Євген Вдовенко.
Він побував у 35 країнах, втім починав таки з попсової і набитої туристами Туреччини. За останніх півроку встиг відвідати Перу, Болівію, Нідерланди, Австрію, Іспанію, Португалію, Туреччину, Йорданію. Улюбленим регіоном є Південно-Східна Азія, натомість Європа львівському мандрівнику не надто цікава.
Розкажіть, з чого розпочалося ваше захоплення подорожами і як постала Академія Самостійних Мандрівників.
Свого часу я був власником бізнесу, однак він мені став нецікавим. Адже тепер розумію, що крім грошей, те, що ти робиш, повинне приносити насолоду. Тому й полишив минулий бізнес і тепер зосередився на подорожах. Коли 10 років тому починав подорожувати, було мало інформації, відтак вчився на власних помилках.
Я зрозумів, що є багато людей, які б хотіли мандрувати і вже виросли з єгипетсько-турецьких штанців, але з різних причин в них нема такої можливості. Звідси й виникла ідея навчити цих людей, щоби після кількох подорожей разом з нами, вони могли мандрувати самостійно. Так і з’явилася Академія.
Як відбуваються мандрівки, організовані Академією?
Академія бере на себе всю організацію поїздки: ми купуємо квитки; робимо страховку; проводимо інструктаж про те, що із собою варто брати в дорогу; повністю розробляємо маршрут подорожі. Здебільшого набрана група налічує 6-8 осіб і їх обов’язково супроводжуєнаш експерт (він з особистого досвіду знає особливості тієї чи іншої держави, куди вони вирушають).
Усім клієнтам пропонуємо стандартний план поїздки, який би влаштовував усіх учасників групи. Втім, клієнт має свободу вибору і може від цього стандарту відхилитись, тобто діє індивідуальний підхід до кожного. Коли приїжджаємо на місце, підбираємо готель – дорожчий або дешевший, залежно від побажань клієнта.
Чим ваші послуги різняться від послуги туристичних фірм, зокрема, щодо ціни?
По-перше, як я вже говорив, це присутність під час мандрівки нашого експерта, який не є найманим працівником і любить свою роботу. По-друге, в нас чесне ставлення до клієнтів: ми не заводимо їх в магазини, готелі, ресторани, де нам дають «відкати». До прикладу, в Єгипті гід, який привів туриста в магазин, бере 30-70% «відкатів». Тобто, грубо кажучи, з кожних 10 доларів, залишених в магазині, гід отримує 3-7 дол. Ми таким не займаємось.
Що ж до ціни, все залежить від того, настільки нам вдається заздалегідь спланувати поїздку. Якщо ми організовуємо все завчасно (бронювання авіаквитків і т.д), вартість буде на рівні турфірм, навіть менша. І за ці гроші ми показуємо клієнту значно більше! На відміну від турфірми, ми «копаємо глибше», шукаємо щось нове та цікаве.
Які нові території входять у ваші мандрівні плани? Чи ставите перед собою якусь ціль, наприклад, об’їздити всі 195 країн, що існують на карті?
Я по-чоловічому максималіст, тому хотілося б, звичайно, відвідати всі. Хоча, мабуть, не всі 195 держав мені були б цікавими для детального вивчення. Є країни, куди їздиш отак просто, щоби поставити «галочку».
Планували у жовтні їхати до Туреччини, втім, через ситуацію, що там тепер склалася, це під знаком питання. Взимку хочемо влаштувати кількамісячне турне Південно-Східною Азією, туди увійдуть Таїланд, Камбоджа, Лаос, В’єтнам, Малайзія, Сінгапур, Бруней, Індонезія, Філіппіни.
Хотілося б також побувати в Центральній Америці і таких африканських країнах, як Кенія, Танзанія. Серед амбітних планів – Антарктида.
Неодноразово зазначали, що найулюбленішою для вас є Південно-Східна Азія. Чому?
По-перше, у Південно-Східній Азії дуже приємна атмосфера. По-друге, набагато більше усміхнених облич. Третє – фантастична природа цілий рік. Ну і на останок, там дешевий рівень життя. Так, за ті ж гроші, що в хорошому районі Львова обійдеться оренда однокімнатної квартири, в Таїланді можна винаймати бунгало на березі океану.
Якщо була б можливість отримати ще одне громадянство, що це за країна була б?
Це було б громадянство не тієї країни, в якій мені хотілося б жити, а тієї, з паспортом якої було б зручно подорожувати. Думаю, я вибрав би Ірландію.
Чи сприяє подорожування вивченню мов?
Однозначно сприяє! На жаль, я почав їх пізно вивчати і знаю лише російську, польську, англійську та іспанську мови. Втім, досконале знання мови не завжди потрібно, особливо там, куди я люблю їздити: коли людина говорить примітивною англійською, достатньо вміти відповісти їй такими самими простими фразами, щоб порозумітися.
У Південній та Центральній Америці без іспанської можна пропасти. Там навіть в туристичних офісах часом не можуть відповісти англійською.
Як ставитесь до мандрівок автостопом?
В багатьох людей складається враження, що самостійний мандрівник такий собі голодний хіпі, в якого нема грошей. Але хіба я схожий на хіпі?! Насправді, самостійний мандрівник сам собі хазяїн. Автостопом я не їздив, для мене свобода полягає в іншому – в можливості вибору і відсутності обмежень. Тобто якщо людина їздить автостопом і це її свідомий вибір (а не питання відсутності грошей) тоді ок.
Деякі люди відкладають в довгий ящик подорожі, бо, мовляв, треба мати великі гроші. Чи справді гроші є такими важливими?
У більшості випадків це лише «відмазка». Той же досвід автостоперів свідчать про те, що можна подорожувати, маючи при цьому мінімальний бюджет. Як говорив Махатма Ганді, знайди мету – знайдуться і ресурси. Бо й справді, якщо людина чогось хоче, Всесвіт цьому сприятиме.
Чи колекціонуєте якісь сувеніри з різних країн?
В мене багато друзів, які збирають якісь тарілочки чи магнітики, тому щоразу намагаюсь привозити для них щось. Для себе купую сувеніри дедалі менше. Недавно в Португалії купив собі труси…(посміхається).
Після побаченого у світах, ще не втратили інтерес до України? Чи взагалі мандруєте рідною країною?
Ні, інтересу не втратив. Брав участь у яхтингу по Дніпру, вже традиційно збираюсь піднятися в Карпати.
Свого часу об’їздив майже всю нашу країну, не був лише на Донеччині, Луганщині, Сумщині. Добре знаю Західну Україну, Одеську область та Крим.
Україна може бути цікавою іноземному туристу? У нас є потенціал і є що показувати?
Звичайно. При грамотному підході в Україні є що показати: маємо два моря, два гірські масиви. Але нам треба змінити своє ставлення до того, хто подорожує. Ми повинні зрозуміти, що він не золоте яйце, а золота курка, а щоби вона неслася, її потрібно постійно підгодовувати. Натомість в нас ще діє метод, який націлений на те, аби «рубанути» з туриста по повній.
Чи відрізняється українець в натовпі інших туристів?
Можливо, я скажу непатріотичну річ, але наші люди, маю на увазі жителів колишнього Радянського Союзу, однозначно вирізняються. Вони можуть нічого навіть не казати, а вже видно, що це наш. Так, якщо в Туреччині дівчина засмагає на пляжі і від неї несе парфумами, то одразу можна ідентифікувати – наша. Напевно, їй не пояснили, що не прийнято парфумитись перед сонячними ваннами.
Через що, на вашу думку, ми так контрастуємо на фоні з іншими?
Через те, що культура мандрування світом в нас з’явилася зовсім недавно. Ми в цьому плані ще зовсім юні. Якщо в Європі та Америці є цілком прийнятним, коли люди залишають роботу на півроку і в цей час мандрують, виїздять в круїзи, то в нас все це ще на початковому етапі.
Які б поради та настанови дали мандрівникам-початківцям?
Насамперед викинути з голови всі негативні установки. Варто розуміти усю відповідальність за своє життя, думати про те, якими людьми себе оточуєш, і поборотисвої страхи. А після того – звертайтеся до нас в Академію Самостійних Мандрівників http://www.40000ok.com/ . Бо зі свого досвіду знаю, що у початківців дуже багато питань, на які ми вже знаємо відповіді. Будемо раді поділитися Живим Знанням.
А взагалі мандрівки –як секс: про них можна багато говорити, але краще практикувати. Тобто перестати боятися і почати їздити.
Розмову вела Соломія Головіна.
