Чи загрожує дефолт місту, аудит ЛКП та чому секретар Ради на різних полюсах Ратуші з Андрієм Садовим? Маркіян Лопачак у проєкті #ВідвертаРозмова_з.
Нещодавно в заявах чиновників і депутатів та публікаціях у ЗМІ з'явилася інформація, що місту загрожує дефолт. Чи справді є така загроза?
Насамперед потрібно зрозуміти, що бюджет розвитку, який прийняли цієї каденції, є дуже складним. У ньому дуже багато перехідних об’єктів із минулого року. Говорять, що це пов’язано з виборчим процесом. Зокрема звинувачують міського голову у тому, що він необачно і необдумано розпочав минулого року дуже багато об’єктів, а цього року їх необхідно продовжувати. Також є поточні витрати, адже місто повинно розвиватися, місто потрібно ремонтувати, добудовувати і т.д.
Але у зв’язку з пандемією та карантином, коли бізнес зупиняється та не працює, працівники не отримують зарплату. Тому купівельна спроможність бізнесу падає. Бюджет розвитку здебільшого наповнюється за рахунок продажу і оренди землі. А коли в людей та бізнесу немає коштів, то від цього страждає і бюджет розвитку.
Ми будемо мати дуже складний рі, і потрібно буде продумувати пріоритетність питань, які вимагатимуть фінансування з бюджету розвитку.
“Дефолт” звучить дуже гучно, але фінансова ситуація в місті наразі дуже неприємна та важка.
То чи справді у нас у місті “бюджет розвитку”? Адже його частіше називають “бюджетом виживання ЛКП” або “бюджетом виконання передвиборчої програми” однієї політичної сили.
Це власне те, про що я говорив. Є багато об'єктів, які переходять з 2020 року. Це те, що було у передвиборчих програмах. Зокрема ми пам'ятаємо борди однієї політичної сили - “Самопомочі”. “Ми зробили те, ми зробили це...” Ті всі об'єкти почалися, частину з них не доробили, частину взагалі не фінансували у 2020 році і, відповідно, ті всі борги потрібно буде повертати у 2021 році.
Якщо говорити про розвиток, то, звичайно, потрібно було думати, що буде розвиватися за цей рік. А так ми повинні констатувати, що будемо змушені закривати прогалини минулих років.
Що стосується ЛКП, то я переконаний, що будь-яке комунальне підприємство, як і підприємство загалом, створюється для того, щоб заробляти кошти. Якщо говорити про комунальне підприємство, то тут мова йде про певну соціальну відповідальність. Але якось у нас так склалося, що майже всі комунальні підприємства у Львові є збитковими. Вони звикли, що щороку до статутних капіталів цих підприємств просто додають кошти з бюджету. У приватному бізнесі керівник має відповідальність перед працівниками, перед засновниками підприємства за діяльність, за те, як воно працює, як заробляє кошти і як буде далі розвиватися. А у ситуації з комунальними підприємствами складається враження, що директори деяких із них працюють просто аби працювати, усвідомлюючи те, що у разі заборгованості щодо зарплати чи нестачі коштів міський бюджет залатає ту дірку і вони далі будуть спокійно працювати. Це не до кінця правильний підхід, але зараз відбувається саме так.
У новій каденції депутати чітко сказали, що під час дотування комунальних підприємств із місцевого бюджету потрібно чітко розуміти, на що ці кошти будуть витрачені. Бо віддавати кошти на статутні капітали, які потім “якось освоюються” і не до кінця зрозуміло, ефективно чи ні, - це не правильно.
На початку роботи цієї каденції ради львів'янам обіцяли здійснити аудит ЛКП. Але наразі далі обіцянок справа не пішла.
Що стосується аудиту, то було дуже багато різноманітних маніпуляцій упродовж останніх років: “Хто має здійснювати аудит? Треба виділяти кошти на аудит”. Було створено дуже багато депутатських тимчасових комісій, які перевіряли діяльність комунальних підприємств і завжди в кінцевому результаті була дискусія, чи це політична чи це фінансова оцінка.
Саме у зв’язку з цим, коли почала працювати ця каденція, у Департаменті секретаріату ради було створено Управління контролю та аудиту. Безпосередньо це управління, яке буде підпорядковане сесії ЛМР, здійснюватиме аудит наших комунальних підприємств. В управлінні будуть працювати хороші фахівці, які зможуть об'єктивно, незалежно та професійно оцінити ефективність діяльності підприємств, прозвітувати про це на сесії міської ради, і тоді депутатський корпус зможе давати свою оцінку.
Але це управління тільки створили. Зараз відбувається реорганізація, зміна повноважень. Я думаю, що воно почне працювати з липня-серпня цього року.
Будете залучати зовнішніх експертів до такого аудиту?
Я думаю, що і в самому управлінні будуть фахові спеціалісти, яких ми підбиратимемо, щоб вони могли ефективно виконувати цю роботу. Але якщо буде необхідно залучати зовнішніх експертів, то однозначно робитимемо це.
Функціонально це управління буде здійснювати аналіз усіх структурних підрозділів виконавчої влади у Львові: як їхньої поточної, так і попередньої діяльності.
Також прийняли рішення і обговорили його з усіма керівниками фракцій та депутатським корпусом, що на початку року буде затверджуватися план роботи цього управління. І керівник будь-якого підприємства чи підрозділу буде чітко розуміти, в який місяць та день до нього прийде ця перевірка. Так він матиме час для підготовки.
Гаразд. Повернімося до періоду виборів та формування коаліції. Зараз ви займаєте другу за значущістю посаду у Львівській міській раді, але ваше ім’я можна було почути в певних колах у ролі імовірного кандидата і на мерське крісло.
Таких думок не було. Всеукраїнське об’єднання “Свобода” чітко визначилося з кандидатом на посаду мера. Це був Руслан Кошулинський і інших кандидатур всередині партії у нас не розглядали.
Зрозуміло. А посада секретаря ради - це була одна з умов коаліції ВО “Свобода” з “Європейською солідарністю” та “ВАРТою” ?
Насправді одразу після виборів ці три політичні сили підписали меморандум про бачення роботи у Львівській міській раді, і мені досі дивно, чому цей меморандум не підписали представники “Голосу” та “Самопомочі”. Адже в ньому були цілком здорові думки пріоритетів діяльності депутатів під час майбутньої каденцію.
Я спочатку думав, що під таким меморандумом мають підписатися всі. Потім почалися політичні ігри, коли почали говорити, що це створення коаліції тощо.
З самого початку, коли здійснювалися перемовини і розпочинала роботу ця каденція, я був відсутній, адже хворів коронавірусом і не брав участі у всіх початкових процесах. Влесне в тих перемовинах і була висловлена позиція трьох фракцій про висунення моєї кандидатури на посаду секретаря ради. І пізніше, коли були розмови з Андрієм Садовим, він сказав, що однозначно буде пропонувати на сесії кандидатуру, яку підтримає більшість депутатського корпусу. Відповідно він і подав мою кандидатуру.
А чому “Самопоміч” та “Голос” не підписали меморандум? Є якісь політичні розбіжності?
Абсолютно ніяких немає. Це була дивна позиція. Адже, якщо його проаналізувати, це була вибірка з кожної політичної програми, що стосується транспорту, освіти, медицини. Я не можу цього пояснити.
Будемо сподіватися, що, незважаючи на те, хто підписав чи не підписав цей меморандум, ті цінності, які в ньому задекларовані, будуть втілені упродовж майбутніх 5-ти років.
Як вам зараз працюється з Андрієм Садовим? У вас навіть робочі кабінети рознесені діаметрально по різних кінцях Ратуші.
Кабінети - це так склалося історично. У нас загалом нормальний конструктивний діалог. У міського голови на багато речей є своє бачення. Я представляю весь депутатський корпус і повинен зважати на думки усіх фракцій. У нас дуже часто відбуваються дискусії, але наразі вдається знаходити компроміс і виходити майже у всіх питаннях на загальне бачення.
Зазначу, що секретар ради представляє весь депутатський корпус, незалежно від політичної сили. Тому під час формування структури секретаріату ради я намагався врахувати всі думки і всі побажання кожної фракції. Наразі я не чую незадоволених думок щодо роботи секретаря чи секретаріату ради від будь-якої фракції.
Загалом робота міської ради є доволі відкритою: здійснюють трансляції сесії, комісій, виконкому. Але є один момент, який випадає з поля зору камер, - перерви в роботі сесії ЛМР, коли депутатів потрібно “переконати” проголосувати за якесь із питань. Відкрийте таємницю, що там відбувається? Адже таких перерв стало дуже багато.
Багато перерв робили під час попередніх пленарних засідань, коли були дуже складні питання, які стосувалися структури, регламенту, бюджету. Природно, що легше домовитися і дійти компромісу, коли за столом сидять лише керівники фракцій та керівники комісій. Коли до проєкту ухвали є дуже багато питань, то під час обговорення у сесійній залі, коли в цьому візьмуть участь всі депутати, це питання збільшиться в часових рамках у декілька разів.
Так, під час перерв збиралися міський голова і керівники фракцій та знаходили якийсь компроміс. Після цього проводили засідання фракції, погоджували це питання і виходили з компромісним баченням до сесійного залу. Жодних таємниць.
А хто здебільшого йде на компроміси?
Це неможливо сказати, адже є принципові речі у депутатського корпусу, є в міського голови. Інколи відбувалися дуже гострі дискусії, зокрема щодо регламенту чи структури Львівської міської ради.
Щодо структури Львівської міської ради депутатському корпусу вдалося переконати Андрія Садового, що та кількість людей, яка працювала в ЛМР, була трішки завищеною, і її вдалося зменшити на 100 осіб. Адже не завжди кількість людей визначає ефективність роботи.
Також було дуже дискусійним питання про візування ухвал. Була така негативна практика, коли під проєктом рішення необхідно було зібрати понад 30 віз. Документ міг рік ходити кабінетами, поки дійде до депутатів. Була принципова позиція зменшити цей перелік візуючих.
На вашу думку, чи вдалося налагодити, змінити у правильний бік роботу міської ради в цій каденції?
Частково вдалося. Але тут потрібно розуміти функцію саме депутатського корпусу. Депутати повинні стратегічно прийняти напрямок, в якому рухається місто і в якому мають працювати виконавчі органи влади. І упродовж цього періоду стежити і контролювати, щоб усе робилося правильно.
Виконавчі органи - це структура, яку очолює міський голова, він всіх цих людей бере на роботу, ці люди отримують заробітну плату і, відповідно, повинні якісно її виконувати в межах тих повноважень, які визначила сесія ЛМР.
Фінанси - це найбільша проблема міста на теперішній час?
Фінанси завжди є проблемою. Але крім них є низка гострих проблем, які необхідно найближчим часом вирішувати. Це, зокрема, ситуація з транспортом, з заторами, з хаотичною забудовою міста. Минулого року ми зіткнулися з реальністю і побачили, який стан справ у нас у медицині. Ми постійно говоримо упродовж останніх років, яка у нас ситуація з освітою та дошкільною освітою. У нас не вистачає місць в дитячих садочках, не вистачає шкіл.
Проблем є багато і на їхнє вирішення впливають не лише фінанси.
Які зараз проблемні теми є найважливіші для вас?
Станом на зараз, напевно, дуже складно щось виділити. Зараз загалом дуже гостро стоїть проблема медичної галузі, проблема транспорту, запровадження електронного квитка, проблема транспортної схеми, брак паркінгів. Якщо ці речі не вирішувати максимально швидко, то ще за рік-два ми матимемо значно більші проблеми, з яких набагато важче буде вийти.
Що ви думаєте стосовно ініціативи депутатів щодо матеріальних допомог? Що депутат не повинен роздавати виборцям кошти, а цим повинна займатися соціальна служба.
Абсолютно підтримую таку ініціативу. Ті речі запропонували і прийняли в час, коли у нас працювало інше виборче законодавство. Коли кожен депутат мав свій виборчий округ, він більш глибоко знав проблеми саме свого мікрорайону, він приймав громадян, спілкувався більше з людьми.
В теперішньому стані, коли змінена система виборів, ми зіткнулися з ситуацією коли одні і ті самі люди починають ходити до багатьох депутатів. Більшість цих людей - це збідовані люди, які приходять з величезними проблемами, і ти просто інколи впадаєш у ступор і не знаєш, як їм допомогти. Вислухати ці всі людські біди та прийняти правильне рішення про те, кому виділили більше коштів, а кому - менше, - це така доволі суб'єктивна та неправильна річ.
Вважаю, що цими питаннями справді повинні більше займатися соціальні служби.
Декілька слів про роботу виконавчого комітету, в якому ви зараз берете участь. Зокрема про проблему забудови міста.
Виконавчий комітет здебільшого виконує ті завдання, які йому делегувала сесія ЛМР.
Що стосується питань будівництва, то саме сесія міської ради визначає статус та цільове призначення земельної ділянки. Виконавчий комітет визначає лише містобудівні умови та обмеження відповідно до зонінгу, що там може бути збудоване, і лише в межах своїх повноважень може вносити невеликі корективи.
Особисто я не вважаю, що цими питаннями повинен займатися виконком ЛМР. Ця процедура була змінена декілька років тому, а раніше цю функцію виконував головний архітектор міста. Є містобудівна рада, яка розглядає попередньо ці рішення. Коли є фаховий головний архітектор, він повинен брати на себе персональну відповідальність і підписувати містобудівні умови.
Взагалі ВО “Свобода” і я на сесіях ЛМР неодноразово наголошували, що у нас повинна бути персональна відповідальність кожного окремого чиновника за свою галузь. Бо коли це питання переноситься на рішення колективних органів, то починається колективна безвідповідальність і в кінцевому результаті складно знайти правду.
Думаю, що зміни будуть.
Розмовляв Андрій Маринюк
