Слухай онлайн
Cуспільство

Мексиканець у Львові: про аспіранта, який створює електрокари майбутнього

Мексика така ж далека від України, як і США, але, якщо про Америку люди знають багато всього, то вже Мексика асоціюється лише з наркобаронами та пірамідами ацтеків.
Артуро Ольмедо. Фото: Юрій Мартинович

Відверто кажучи, таким самим є знання мексиканців про Україну – майже відсутнім. Це напевно одна з причин, чому у Львові живе дуже мало мексиканців, один з них – майбутній аспірант Політехніки, який займається технологічними розробками.

Артуро Ольмедо 30-річний інженер та айтішник, який має дуже багато творчих ідей, які хоче реалізувати, у тому числі завдяки навчанню у Львові. Він розповів нам про те, чому його зацікавила Україна і які важливі технологічні проекти тут розробляє.

Артутро, розкажіть більше про себе, з якого ви міста, чим цікавилися з дитинства? Що вивчали в університеті?

– Я зі столиці – Мехіко-Сіті. Там народився. Це найбільше місто Мексики. Люблю науку ще з дитинства. Моя мама інженер-хімік, а тато інженер-механік. Вдома завжди було багато книжок по математиці, механіці, фізиці, хімії. Завжди щось нове. Власне, батьки – це одна з причин, чому почав цікавитися наукою, бо вони часто у кухні обговорювали між собою якісь цікаві речі. Пам’ятаю одну хорошу книжку, яку нещодавно згадав знову. Це математика Ауреліо Бальдора. На обкладинці там арабські науковці і одна церква в українському стилі. Коли побував у Києві, впізнав цю церкву з обкладинки і одразу пригадав ту книжку. Такі от метаморфози.

Після коледжу навчався в університеті Мехіко і здобув дві професії. Перша пов’язана з електронікою, комунікацією та інженерією, друга з автоматикою, контролем та інженерією. Це не популярні напрямки освіти у нас, бо важке навчання. Та я дуже люблю все пов’язане з механікою.

Закінчивши другу освіту, почав працювати в IT-індустрії, у великій компанії. Власне працював там вночі, така була специфіка моєї роботи. Ось так однієї ночі я відчував, що потребую більшого. Відчув цей голод до навчання, було недостатньо того, що мав. Розпочав навчання в Інституті комп’ютерних наук в Мехіко в Національному політехнічному інституті. Склав екзамени. Інститут виділяє стипендії від міністерства освіти, щоб допомогти молодим дослідникам розвивати свої теми. Так вдалося здобути ступінь магістра у Канаді.

Як виникла Україна у вашому житті?

– У нас в інституті працюють дослідників і професори з України та Росії. Це дуже хороші та розумні викладачі. Завжди радили їхати сюди на аспірантура, бо тут потужне навчання по «big data», «machine logic» і так далі. На одній із конференцій був професор з України, який так гарно все розповідав, що надихнув мене приїхати сюди на навчання.

Але до приїзду сюди, Україна була абсолютно невідомою мені країною, як «чорна діра» про яку не знав нічого. Почав дивитися в інтеренті, шукати університети і побачив, що дуже високі світові рейтинги мають великі навчальні заклади України. Це мені сподобалося і я зрозумів, що дійсно варто спробувати, бо це новий виклик і якісне зростання для мого навчання.

Тобто ви одразу після магістерки сюди поїхали?

– Ні, декілька років я працював у різних IT-компаніях. Чесно кажучи, то були хороші роботи з гарною зарплатнею. Але навчання – це як любов до мистецтва. Ти маєш любити науку. Та й я хотів рухатися далі, щоб розвивати не лише свої IT-знання. Мене завжди цікавило відношення між технологіями і наукою. Для мене важливо вчити більше, щоб творити і створювати щось нове.

Розкажіть про тему вашого дослідження, що вивчаєте і хочете створити?

– Свої дослідження почав ще з магістерки – це нові принципи збереження енергії в електричних моторах електромобілів, які дозволяють зберегти до 50 % витраченої енергії завдяки новим алгоритмам, які створює комп’ютер. Зробив патент. Це спільна робота моїм професором з інституту у Мехіко (Jose de Jesús Medel Juarez). Він мені дуже допомагає у дослідженнях.

Також займаюся сферою кібербезпеки електрокарів. За 30 років більшість машин будуть гібридними чи електричними. А ще через 20 років всі авто будуть автономні. Тобто комп’ютер буде управляти, ти кажеш машині: «Їдь додому», і вона сама прокладає дорогу. Це створює ряд небезпек. Зокрема, хакери можуть зламати мережу і залізти в управління автомобіля. Зрозумів, що це важлива тема. Бо, якщо ваше авто хакнуть, то не знаєш, що можуть зробити, можуть викрасти і машину, і вас у тому числі, або просто розбити її. Тобто новий напрямок для злочинців та терористів. Тому кібербезпека таких майбутніх машин є дуже важливою. Власне у тому напрямку займаюся роботою і завдяки навчанню у Львові хочу здобути нові знання, щоб втілити ідею, яка у майбутньому може стати хорошим стартапом.

То коли саме ви приїхали в Україну і почнете навчання?

– Я приїхав в Україну ще у жовтні минулого року. Спершу хотів подивитися, що це за країна, яке тут життя, які університети. Був у Києві, Харкові, Дніпрі та у Львові. З кінця лютого я перебуваю у Львові. Робив різні документи і процедуру, щоб поступити у Політехніку. В цілому буду тут чотири роки на аспірантурі за рахунок стипендії міністерства освіти Мексики.

Чи відчуваєте себе комфортно в Україні?

– Так, все добре, мені тут комфортно. Коли минулого року приїхав, то побачив і зрозумів, що це дуже гарна країна, яка потребує більшої реклами у світі. Бо у вас є все, щоб бути успішною державою про яку люди повинні знати точно більше, ніж знають. Так, для мексиканця в Україні все інше: культура, їжа, місця, як люди живуть, менталітет. Постійно вчуся чогось нового. Десь в Іспанії, Італії, то швидко звикаєш до життя, бо майже так само там, як у Мексиці. Тут в Україні не так, зовсім інше все і треба звикнути, щоб зрозуміти. Але я люблю цей процес. Люблю українських людей, ви всі дуже дружні і відкриті. В цілому я відчуваю себе тут у безпеці і десь так, як вдома, атмосфера чудова.

У Мексиці, Канаді, інших країнах ми бачимо Україну, як велику можливість швидко вирости. Україна змінилася з закритої країни в одну з найважливіших у плані технологій. Це одна з причин, чому сюди приїхав. Незважаючи на політичні проблеми, на війну з Росією, у вас хороші технології, для прикладу, оборонні через військову загрозу. Тут є хороша можливість вирости у різних напрямках розвитку технологій. Україна має великий потенціал. А от Мексика у технологічному плані дуже залежить від США.

А стосовно поганої сторони, чи щось не сподобалося тут?

– Якщо говорити про цю погану сторону, то, для прикладу, минулого тижня шукав собі нове місце, змінював квартиру. Зрозумів, що деякі люди хочуть надурити і взяти більше грошей з тебе лише тому, що ти іноземець. У Канаді, у Польщі такого не зустрічав – для всіх однакова ціна. В Україні, якщо ти кажеш маклеру, що ти за кордону, то одразу скажуть тобі більшу ціну за кватиру. Тому у цьому питанні тепер користуюся послугами друзів, щоб вони говорили з маклерами.

До речі, як ваша українська? Вивчаєте?

– Наразі знаю лише декілька слів… Однак вивчити українську – це одна з моїх цілей, коли почнеться навчання. Хоч буду мати лекції на англійській, але я вважаю, що раз буду жити у цій країні декілька років, то для зручності – це дуже важливо знати мову країни, де ти проживаєш.

Чи маєте якесь хобі, як проводите дозвілля?

– У пріоритеті для мене навчання, але стосовно хобі, то люблю подорожувати і був вже у Карпатах та багатьох містах України. Планую за ці роки максимально об’їздити Україну, щоб дізнатися про неї чим більше. Також люблю куховарити, тому пробую готувати українські страви. Для прикладу, борщ і солянку вже готував і мені вони дуже сподобалися. Крім цього ходжу у місцевий іспанський клуб, де допомагаю людям краще вивчати іспанську і ділюся своїм досвідом та знаннями про мексиканську та латиноамериканську культури.

Розмова і переклад – Юра Мартинович, спеціально для Гал-інфо.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ