На Львівщині лише 3% сільських бібліотек комп'ютеризовані, в Україні цей показник становить 11%. Про проблеми фінансування у сфері сільських бібліотек і їх вирішення Гал-інфо розпитало Миколу Крата, аналітика громадської організації «Європейський діалог».
Микола Крат:
«Найбільша проблема у сфері бібліотек в Україні пов'язана із їх комп’ютеризацією. Якщо говорити загалом про Україну, то тільки 25% бібліотек мають комп'ютери, а у сільській місцевості це лише 16%.
У Львівській області є близько 1300 бібліотек і лише у 11% є комп’ютери та доступ до інтернету, щодо сільських бібліотек, то цей показник становить 3%.
У Польщі 93% усіх публічних бібліотек комп’ютеризовані
У 2015 році на закупівлю україномовних книг для бібліотек в Україні було виділено 9 млн. грн., цього року - 51 млн грн. Однак цього недостатньо для покращення стану бібліотек у країні, адже першочергово гроші йдуть на ремонт приміщень.
Цього року Львівська обласна рада виділила 900 тис. грн на поповнення бібліотечних фондів Львівщини, натомість на розвиток бібліотек, на їхню інфраструктуру гроші не виділяються.
Варто підкреслити, що цього року прийнято державну концепцію розвитку бібліотечної справи до 2025 року, але усі ці документи носять суто декларативний характер – це просто набір декларацій, у яких жодним чином не сказано, які суми будуть виділятися на фінансування і звідки брати гроші на реалізацію тих декларацій, які закладені у цей документ.
Для прикладу, у Польщі ухвалена Народна програма розвитку читання до 2020, яка передбачає фінансування бібліотек у розмірі 435 млн. злотих, а це 87 млн. злотих на рік.
Що стосується наявного стану бібліотечної сфери, то перш за все в Україні зараз застаріле законодавство. Бібліотекарі далі вручну заповнюють формуляри, і навіть інколи змушені самостійно дописувати певну кількість читачів, бо від них вимагають звітувати по цих показниках.
Законодавство безперечно потрібно усучаснювати. Крім того, якщо говорити про те, як відбилась економічна криза на мережі публічних бібліотек, то варто сказати, що впродовж останніх років кількість бібліотек в Україні навіть збільшилась, але збільшилась за рахунок освітніх бібліотек (освітні бібліотеки – це шкільні бібліотеки, – ред.).
На той час як кількість публічних бібліотек (публічні – це ті бібліотеки, у які ходять усі охочі, – ред.) з кожним роком скорочується, але поки що той процес співставний із скороченням кількості населення в Україні.
В Україні 49% публічних бібліотек працюють менше як 40 год. на тиждень, а 4% бібліотек взагалі працюють менше як 10 год. на тиждень. Також спостерігається таке явище, що частина бібліотек вже більше як рік тимчасово не працюють
Щодо позитивних тенденцій, то із 2008 року в Україні удвічі скоротилась кількість бібліотек, які потребують капітального ремонту або перебувають у аварійному стані. Зокрема у Львівській області із 2010 року вже немає жодної бібліотеки, яка перебуває у аварійному стані.
Зараз у держави відсутнє чітке кінцеве бачення, що буде із бібліотеками після закінчення реформи децентралізації. Ми знаємо, що після Революції Гідності в Україні стартувала реформа адміністративно-
Відповідно, центральні бібліотечні системи, які діяли до цього часу, передають бібліотеки у власність і розпорядження об'єднаним територіальним громадам (ОТГ).
У своєму дослідженні ми виокремили 4 найімовірніших моделі, що буде із бібліотечною системою після завершення реформи децентралізації.
Перша модель – її можна назвати польською. В районі залишатиметься одна центральна бібліотека, а усі інші бібліотеки будуть передані у розпорядження громад. Громади самі вирішуватимуть, які бібліотеки залишати, а які закривати. Це також може призвести до неконтрольованого процесу закриття бібліотек.
Друга модель – передбачає об'єднання публічних бібліотек і освітніх бібліотек. Таким чином ми оптимізуємо мережу, вони не будуть дублювати одна одну, але це теж призведе до часткового звільнення бібліотечних фахівців.
Третя модель – це об’єднання публічних бібліотек із народними домами.
Четверта модель – передбачає, що центральні бібліотечні системи і уся її мережа залишаться, але вона буде у спільній комунальній власності усіх ОТГ району і у кожна із громад виділятиме субвенцію на розвиток бібліотек, які розташовані на їхніх території. А з районного бюджету фінансуватиметься тільки районна бібліотека.
У мешканців нема жодного бажання ходити в бібліотеку, яка не оснащена комп’ютером та практикує архаїчні підходи до роботи з читачем
На мою думку, щоб покращити загальну ситуацію варто по-перше, створити єдиний електронний каталог усіх бібліотечних фондів. Тут людина зможе зайти в інтернет і подивитися, чи є у тій чи іншій бібліотеці потрібна їй книга.
Також потрібно запровадити єдиний читацький електронний квиток. Таким чином усе буде в автоматичному режимі, також фіксуватиметься реальна кількість читачів та читацький попит на ту чи іншу книгу. Відповідно на основі цих даних можна буде поповнювати бібліотечні фонди тими книжками, які справді потрібні.
Крім того, бібліотека у ОТГ, щоб дійсно продовжувати якісно функціонувати, повинна стати інформаційним, культурним та освітнім центром громади. В бібліотеці людина повинна отримати змогу зайти в інтернет, отримати інформацію, яка їй потрібна.
Також у бібліотеках має бути доступ до електронних книг із збереженням авторського права. Тобто ці книги не можна скачати, а лише читати у бібліотеках, і тоді автор отримуватиме певний відсоток.
Щоб заохотити читача, самим бібліотекарям слід проявляти креативність
Перш за все бібліотечні фахівці мають демонструвати креативність, проведення акцій, турнірів, а також проведення курсів підвищення комп’ютерної грамотності серед населення, коли б старше покоління навчили найпримітивнішим навикам користування комп’ютерами. Яскравий приклад – це Рівненська область, там у одній із бібліотек вирішили провести турнір комп’ютерної гри.
Майбутнє бібліотек залежить тільки від держави, бо поки що у нас є концепція розвитку, але вона не вказує, який буде кінцевий результат".
Підготувала Тетяна Яценко.
Фото - lvivexpres.com.
