Слухай онлайн
Cуспільство

Національний університет ветмедицини перетворили в ТзОВ, – Роман Кравців

Торік 21 липня академіка Романа Кравціва наказом Мінагрополітики було звільнено з посади ректора Львівського національного університету ветеринарної медицини і біотехнологій ім. С. Гжицького. Екс-ректор оскаржив наказ у суді і виграв справу, однак на посаді його так і не поновлено.

Про перипетії судової тяганини та нинішній стан справ в університеті Роман Кравців розповів у інтерв’ю Гал-інфо.

– Романе Йосиповичу, з чого почався ваш конфлікт з Міністерством аграрної політики?

– 21 липня 2009 року я був звільнений з посади ректора університету, в якому на різних посадах пропрацював понад 40 років, а на посаді ректора – 20 з половиною років. Власне, мене звільнили напередодні президентської виборчої кампанії: за 9 місяців до закінчення контракту. Наказ було підписано пізно увечері, приблизно о 23.00. Підписав його міністр аграрної політики Юрій Мельник – почесний доктор нашого університету, а в минулому – голова наглядової ради.

Усе розіграли, як по нотах. Інсценізували, наче у мене конфлікт з трудовим колективом. Але то все було надумано, адже в тому ж році, у лютому 2009-го, я звітував перед колективом про результати роботи у 2008-му і одержав повну підтримку колективу. В таких випадках кажуть, що звіт пройшов «на ура».

Крім того, відчуваючи, що проти мене плететься брудна інтрига, напередодні профком університету зібрав 232 підписи на мою підтримку під зверненням до Президента України, Голови ВРУ, Голови уряду, міністра АПК і багатьох народних депутатів, які є почесними докторами нашого вищого навчального закладу, – до Кендзьора, Яворівського, Давимуки, Полянчича, Кріля. У зверненні було одне прохання – захистити мене від брудних нападок. До слова, під ним підписалося і два священики нашої університетської церкви Св. Трійці і навіть теперішній ректор Василь Гунчак.

Зі слів колишнього заступника міністра аграрної політики Ярослава Гадзала, вказівку на «рейдерство» щодо мене дала колишній прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Задля цього і були проведені різні рейдерські акції, щоб усунути мене.

– Вам пояснили причину звільнення?

– За провину мені поставили недобір на державну форму навчання. Але насправді той недобір спричинила недолуга перша система зовнішнього незалежного оцінювання. До неї були неготові ні батьки, ні діти. Кількість абітурієнтів у нас була меншою, ніж в попередні роки. До того ж, навколо нашого університету є 5 національних медичних університетів. І близько 30 дітей, які були зараховані до них, забрали документи від нас. Та найгірше те, що дітей з балом нижчим, ніж 124, нам заборонили зараховувати навіть на платну форму навчання. Проте Білоцерківському національному аграрному університету дозволили. От вам і допомога наших земляків, Ярослава Гадзала та Івана Вакарчука. До слова, дружина останнього працює у нас доцентом кафедри фізики – на його прохання.

Також приблизно 300 абітурієнтів як нашого, так і інших університетів, подалися у Замость (Польща), і там поступили на платну форму навчання. А нам, університету і Львівщині, показали, як я кажу, комбінацію з трьох пальців.

Крім того, на мою думку, багато абітурієнтів не ризикнули йти на тестування, оскільки воно було першим. Отож, у тому, що сталося, чимала частка провини лежить на тодішньому міністрі освіті Іванові Вакарчуку, який не зумів провести адаптацію нової системи, чим викликав хаос як серед батьків, так і серед студентів.

– Тобто, головна причина вашого звільнення – провал вступної кампанії?

- Не тільки. Проти мене працювали масштабно, застосувавши цілу рейдерську систему. Згадали мої помилки за всі роки ректорства, серед яких, до речі, були безпосередні прорахунки колишнього першого проректора Василя Гунчака, який, власне, нині і є ректором. Уточню, – нелегітимним ректором. До слова, саме на нього і були покладені обов’язки з організації вступної кампанії. Вже потім я розробив цілу концепцію, що дала змогу в 2009 році виконати набір. І саме за цією концепцією виконано набір у цьому році. Це говоритьпро те, що я зумів зробити правильні висновки і стратегію на майбутнє.

– Що це за «рейдерська система»?

– Насамперед спеціально організували страйк студентів за участі голови профкому університету Руслана Ковальчука. За день до того страйку на засіданні ректорату я поставив питання Ковальчуку, який був одночасно членом ректорату: як справи у студентів? На що той відповів, що все нормально, все гаразд. Біля мене сидів перший проректор, той самий Василь Гунчак, який не заперечував, що все гаразд. Водночас, наскільки мені відомо, перед засіданням ректорату до нього підходила заступниця головного бухгалтера університету Марія Антонишин і бухгалтер зі стипендії Марія Кікеля і радилися, що робити і затримкою виплати стипендій. Уся сума лежала у казначействі і там зволікання пояснювали тим, що нібито чекали на рішення про підвищення стипендії до 530 гривень: на той час середня стипендія становила 300 грн. Зволікали, зволікали і в результаті я одержав другу догану, хоча до мене ніхто (із згаданих) з цього питання не звертався.

– На підставі чого ви стверджуєте, що саме Руслан Ковальчук організував страйк?

– Є доповідні 5 студентів, які підтверджують, що голова профкому студентів Руслан Ковальчук за два тижні до цього страйку підходив то старост та голів профкомів курсів і груп з настирливою пропозицією вийти на страйк. Повторюю, це було справжнє рейдерство з боку влади за вказівкою Юлії Тимошенко. А на роль безпосереднього виконавця обрали Ярослава Гадзала, який відав навчальними закладами.

– На вашу думку, яка була справжня мета вашого звільнення?

– Я не поділяв і не поділяю напряму політики Юлії Володимирівни. І її зацікавленість, за моєю інформацією, стосувалась землі навчально-виробничого центру «Давидівський», а також – ласий шматок землі в центрі Львова – 9, 5 га. Це була плата одному з фінансистів виборчої кампанії БЮТ на Львівщині. А гарантії того, що Василь Гунчак виконає всі зобов’язанняперед БЮТ, як я знаю, надав його односельчанин, колишній міністр охорони навколишнього середовища та голова Чернівецької обласної партійної організації БЮТ Григорій Філіпчук. Звідси така хоробрість, нетерплячість і революційність пана Гунчака. У чесний спосіб колектив за нього не проголосував би. Натомість залякуваннями, погрозами звільнити з роботи та понизити в посадах, а також позитивними стимулами добилися того, що колектив проголосував за того, кого треба, і проти того, кого треба. Крім того, були проведені доплати у розмірі 30-50% до зарплати членам конференції трудового колективу, яку, за моєю інформацією, видавали, без рішень факультетських засідань профспілкових комітетів, а за принципом – що хочу, то і роблю.

– Виходить, їх банально підкупили?

– Виходить так!

– Що було далі?

– Незважаючи на моє стаціонарне лікування, Ярослав Гадзало оприлюднив на ректораті університету наказ про моє звільнення. Я звернувся до Сихівського районного суду, який провів два засідання. На першому засіданні (22 вересня 2009 року) було винесено рішення про заборону виборів ректора, з яким всі в установленому порядку були ознайомленні. А 24. 09. 09 цей же суд постановив поновити мене на посаді ректора, вважаючи, що моє звільнення відбулося незаконно. 18 січня на апеляцію Мінагрополітики Апеляційний суд Львівської області також прийняв ухвалу, якою підтримав рішення Сихівського районного суду міста Львова та залишив його без змін. Але в той же день міністр аграрної політики Юрій Мельник наказом №3-п поновив мене, а наказом номер №4-п звільнив. Як можна було мене поновити, не звільнивши нелегітимного ректора? Два ректори не може бути. Але цього не було зроблено, хоча попередньо з ним було укладено контракт на 7 років. Отож, поновлення мене на посаді має автоматичним наслідком розірвання контракту із Гунчаком, але ні нових виборів, ні нового контракту нема. То ж на якій підставі Гунчак перебуває на посаді ректора?

До того ж вибори, внаслідок яких він став ректорам, наголошу, відбулися попри рішення суду, яким було, як я вже говорив, заборонено їх проводити..

Крім того, заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник листом номер 37-18-1-16/ 34308 від 26. 03 від імені Мінаргополітики України поставив до відома Генеральну прокуратуру, Секретаріат Президента та Міністерство юстиції про те, що на основі рішень названих судів мене поновлено на посаді ректора університету за наказом №3-п, не згадуючи про наказ №4-п про моє чергове звільнення. Річ у тому, що міністр аграрної політики Юрій Мельник мав мене поновити, бо у іншому випадку проти нього була б відкрита кримінальна справа. Він двічі штрафувався, і потім, щоб не було кримінальної справи, видав той наказ. Отакі блуди.

Більше того, на основі цього ж наказу за номером 3-п виконавець відділу виконання рішень департаменту виконавчої служби видав постанову про закриття виконавчого провадження. Ми знову подали позов до Сихівського районного суду, який 18 квітня цього року визнав бездіяльність головного виконавця відділу виконання рішень департаменту виконавчої служби міністерства юстиції неправомірною, як і дії державного виконавця цього відділу. Постанову про закриття виконавчого провадження було скасовано і зобов’язано виконавчу службу поновити провадження про поновлення мене на посаді ректора.

До того ж Апеляційний суд Львівської області від 26 липня в основному підтримав рішення Сихівського суду і зобов’язав його видати виконавчий лист на моє негайне поновлення. Однак, незважаючи на позитивне рішення судів, я досі безробітний. Я був єдиний академік Національної академії аграрних наук України в університеті, завідувач кафедри. Я писав заяву, щоб мене наразі взяли завідувачем кафедри, та Гунчак сказав, що це вирішує в Києві наш земляк Гадзало.

Також у мене є постанова департаменту Міністерства юстиції від 13.09.2010 року про моє негайне поновлення (7 днів) на посаді ректора. Сьогодні вже закінчується вересень, а віз і далі там…Але я маю надію на добре і справедливе серце нового міністра Мінагрополітики Миколи Присяжнюка.

Розумієте, міністр аграрної політики Юрій Мельник мусив мене поновити, бо він двічі штрафувався, і потім, щоб не було кримінальної справи, він «благословив» той цирк із наказами. При цьому було звернення на мій захист на ім’я міністра від 54 народних депутатів.

– Що нині діється в університеті?

– Свого часу голова профкому Руслан Ковальчук, мій учень-аспірант, одержавши затвердження у ВАКу, звернувся до мене з проханням дати йому посаду проректора з виховної роботи. Я кажу, що це неетично. Треба якісь щаблі пройти. Я запропонував йому посаду заступника декана з виховної роботи, а потім за два-три роки можна стати і проректором. Нині ж він вже є виконавчим директором Державної акредитаційної комісії Міносвіти. Очевидно, Микола Томенко, заступник голови БЮТ, рекомендував його тодішньому міністру освіти, який, кажуть, є хрещеним батьком Руслана Ковальчука. Певно, не обійшлось і без вказівки Юлії Володимирівни.

Цікаво, що в. о. голови профкому стала заступниця Руслана Ковальчука Світлана Стаднюк. Ця тодішня студентка пропустила одну третину занять в семестрі, не склала вчасно залік, проте отримала підвищену стипендію. І, до речі, вона донині виконує обов’язки – виборів нового голови профкому досі не проведено. Скільки можна виконувати обов’язки?

Крім того, я тоді не звернув уваги… протягом чотирьох років не проводилися щорічні звітно-виборні конференції, передбачені статутом. Схоже, вони бояться викриття, що профкомівські кошти використовували у власних цілях – проїзди, відпочинок і т. д.

Був ще такий студент Богдан Слєпокура, з оцінками в атестаті нижчими від середніх, але виявився добрим організатором страйку. Після закінчення навчання призначений директором студентського містечка. Хіба це не плата?

– А яка атмосфера панує серед викладачів та науковців?

– Дивна атмосфера. Судіть самі, частина завідувачів кафедр, які підписалися під відкритим листом проти мене, звільнені з посад завідувачів кафедр. Бачачи такий безлад, з університету йдуть академік Калачнюк, його дочка, доктор наук Лілія Калачнюк, професор Захарів. Не стали завідувачами кафедр академік Столярчук, заслужений працівник освіти Берко, заслужений діяч науки і техніки України професор Роман Маслянко, професори Гамота і Калініна. Дві кафедри ліквідовано, замість того, щоб дати їм розвиток. На завідування моєю кафедрою ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи, стандартизації і сертифікації поставлено кандидата наук у галузі фізіології, доцента кафедри мікробіології і вірусології В.Семанюка, якого не хотіли обрати завідувачем на своїй кафедрі. Спеціалісти із зоотехнії читають ветсанекспертизу, а спеціалісти в галузі ветсанекспертизи усунуті від неї, бо не насмілилися, як мої учні, плюнути мені в душу. Заступником декана на економічному факультеті є людина без кандидатської дисертації, в той час, як за кількістю викладачів з науковими ступенями ми посідали 1-3 місця серед аграрних ВНЗ України.

Більше того, за моєю інформацією, університет вже на передостанньому місці серед аграрних вищих навчальних закладів, а ми, знову ж таки, були на 1-3 місцях. Боюся, що так ми докотимося і до останнього місця. А пан Гунчак замість того, щоб облаштовувати аудиторії, лабораторії, поліпшувати їхнє наукове забезпечення дидактичним матеріалом, підручниками, замість того, щоб допомагати викладачам в захисті кандидатських і докторських дисертацій, замилює очі міністерству, садить квіти, вистеляє доріжки…

За цих 14 місяців в університеті рідко хто захистився. А я завжди «пощипував» їх, давайте захищайтесь, бо без дисертації ви ніхто і університет ніщо. Я не заперечую, що й доріжки потрібні, але існують критерії першочерговості. Треба перекрити дах в спортивному корпусі, бо коли цього року посвячували першокурсників, то на них крапав дощ зі стелі.

Ще одна нагальна проблема. Власники стоянки, що біля університету, хочуть на її місці збудувати житловий будинок. Але це унеможливить спорудження нового навчального корпусу з великою бібліотекою. Знаєте, коли я прийняв інститут, було 25 кафедр. Потім я довів їх кількість до 38. А їх десь треба розмістити. Тому ми планували будувати новий навчальний корпус і ще як мінімум два гуртожитки. Хотіли скористатися пропозицією Гадзала, що, мовляв, давайте побудуємо один гуртожиток відповідно до програми підготовки до Євро-2012. Закінчиться Євро – віддамо студентам. Річ у тому, що раніше в одному блоці могли жити троє і четверо студентів, нині, згідно із санітарними нормами – тільки по двоє і троє. А що тепер ми маємо? Двоповерхові ліжка, кругом антисанітарія… І не дивно, що багато студентів забирають свої заяви і кошти, які заплатили за проживання в гуртожитку.

- Чи намагалися ви обговорити ці проблеми з чинним ректором Василем Гунчаком?

– Що стосується Василя Михайловича Гунчака, то через вміння гарно пускати туман в очі багато людей повірили йому, так само вірить йому поки що і керівництво міністерства. Та рано чи пізно полуда спаде з очей. Я свого часу, щоб не скорочувати людям ставки, зняв усі додаткові доплати керівному складу. А пан Гунчак всім проректорам та деканам дав по півтори ставки плюс 50 % доплати. А іншим людям не вистачає до повного посадового окладу. Їм дають 0,25 чи 0,5 ставки, а часом і того немає. Керівництво ж не має часу, лекції не читають, заняття не проводять. За них лекції читають викладачі, але з того нічого не мають, бо гроші забирає керівництво.

– Ви відповідаєте за свої звинувачення?

– Абсолютно!

– А що каже нова влада?

– Звертався до міністра аграрної політики, до міністра освіти Табачника. Обіцяють. Звертався до обласної ради та голови ОДА. Особисто до Горбаля не ходив, але написав листа. Відповіді не одержав, бо думаю, що хтось, і я знаю хто, переконав губернатора не сприяти мені. Принагідно, хочу звернутися до Василя Михайловича. Я знаю, що ви високоосвічена людина аналітичного розуму. Вірю, що Львівщина заслужила на об’єктивність і справедливість. Словоблуди при владі були вже 20 років.

– Занепад в університеті відбувається через нефаховість керівництва, чи заклад зумисне доводять до цього?

– Думаю, це через нефаховість Василя Гунчака. А тепер він чеше потилицю, бо кажуть що Володимир Снітинський, ректор Аграрного університету, планує об’єднати наш університет зі своїм. А всім до того байдуже. До речі, у Харкові об’єднують не зооветеринарну академію, а харківські технічний і аграрний університети.

– Що Ви робитимете, коли повернетесь на посаду ректора?

– У мене є плани відкрити мінімум чотири нові факультети. Йдеться і про нові кафедри. Також я виступив ініціатором запровадження нової спеціальності - біотехнологія. Мала бути введена ще минулого року. Але Василь Михайлович як проректор змилосердився лише цього року, але це ж на рік затримує відкриття нового факультету.

Більше того, щоб визначитись, де ми опинились і куди слід рухатись, було б доцільно провести анонімне анкетування викладачів та студентів. Звісно, працівники і студенти весь цей час перебувають під тиском нелегітимного керівництва. Я сприймаю це з розумінням і жодних переслідувань, боронь Боже, не планую. Розумію, що кожен рятував себе і свою родину… Але цю гнітючу атмосферу треба якомога швидше розвіяти.

Словом, планів багато… Знаєте, Василя Гунчака я взяв під своє крило із вченого секретаря. Підтримував, радив… Я завжди працював допізна, а він ішов додому о шостій вечора. Я казав, що так нічого не доб’єшся, але він добився – інтригами і революціями. І це привело до того, що замість якісного повноцінного процесу маємо безмежні інтриги та зловживання. Національний університет ветеринарної медицини перетворено в ТзОВ імені Гунчака.

Розмову вела Катерина Зарічна.

Гал-інфо готове надати слово всім зацікавленим сторонам.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...
");