Немає тем на які ми з підприємцями не можемо говорити – Микола Князевич
Слухай онлайн

Немає тем, на які ми з підприємцями не можемо говорити, – Микола Князевич

Останнім часом складається враження, що між львівськими підприємцями та податківцями відбувається активний діалог щодо вдосконалення роботи податкової служби, особливо багато говорять і про потребу нововведень в адмініструванні податків. Проте чимало підприємців нарікають на безрезультатність громадських ініціатив. Про те, що думають з цього приводу податківці і яке їхнє бачення відносин «підприємець-податківець», – у розмові з першим заступником Голови ДПА у Львівській області Миколою Князевичем.
    Сьогодні багато говорять про потребу модернізації податкової служби. У чому вона має полягати і які заходи вже, можливо, здійснено?
Головна мета модернізації – підвищити добровільну сплату податків, а для цього передусім потрібно підвищити якість обслуговування платників податків. Для тих, хто хоче сплачувати податки, має бути створено найзручніші умови. Це стосується і подання  звітності, і отримання інформації. Підприємець має сам вирішувати, у якому форматі він звітуватиме: чи то в електронному, чи в паперовому, чи у змішаному. Так само і щодо отримання інформації: підприємець може зателефонувати, зайти на веб-сторінку або ж з’явитися особисто. Якщо говорити про те, що зроблено, то ми оновили веб-сторінку, у новому форматі виходить журнал “Діалог”. Крім того, забезпечено безперешкодний доступ людей до приміщення, де обробляють інформацію та надають інформаційні послуги.
Як швидко можна очікувати запровадження електронного документообігу і чи готова до цього податкова служба?
Якщо буде прийняте рішення про безплатну сертифікацію електронного підпису, то подавати звітність в електронному варіанті через Інтернет можна буде вже цієї осені. Наразі ж, за допомогою Комітету підприємців Львівщини, ми маємо пілотний проект, у якому беруть участь 14 підприємств. Вони разом з паперовою версією подали звітність за попередні періоди і в електронному варіанті, щоб виявити ризики та помилки, які можуть виникнути. Звісно ж, що в реальному режимі такого дубляжу не буде. Більше того, ми спробуємо розробити систему преференцій для тих підприємців, які подаватимуть звітність в електронному варіанті. Можливо, це будуть якісь безкоштовні послуги, подовжений термін подачі звітності або щось інше. У будь-якому разі підприємці мають бути зацікавлені це робити. Щодо ДПА у Львівській області, то ми вже готові приймати звітність в електронному варіанті, але наразі ще потрібно дублювати інформацію і на паперових носіях.
Як податкова оцінює свою співпрацю з підприємцями, зокрема щодо роботи Громадської колегії при ДПА у Львівській області?
Основна співпраця зараз і відбувається через Громадську колегію. Без неї ми не впровадили б у життя багато речей. Ми отримуємо через колегію інформацію і відповідно реагуємо. Як на мене, засідання відбуваються досить цікаво, там народжуються ідеї. Будь-який формат спілкування, зокрема й протестний, для нас корисний. Щодо безрезультатності, на яку нарікають підприємці, то це нормально, що не завжди членам Громадської колегії подобається що і як ми робимо, адже вона не має перетворитися на закритий клуб для вирішення чи лобіювання інтересів певних фізичних чи юридичних осіб. Є аксіома, що податки повинні сплачувати всі, і ДПС має рівний підхід до всіх, хоча це може і не всім подобається. У багатьох принципових моментах наші думки збігаються, а от у шляхах реалізації інколи є розбіжності.
     Немає тем, на які ми з підприємцями не можемо говорити. Але треба розуміти, що не все можна вирішити в межах одного податкового органу, у більшості випадків, особливо щодо порядку звітності, потрібні згода центрального органу та законодавче врегулювання.
Чи не заважає самим податківцям велика кількість документації, на яку так нарікають підприємці?
Нам також було б простіше, якби документів було менше, адже реально багато граф декларації є потрібні лише для перестрахування. Якби податкова служба мала ширший доступ до зовнішніх джерел, наприклад, до банківської, митної інформації, цього було б не потрібно. Адже якщо ми маємо право бачити ці документи під час перевірки, який сенс їх від нас приховувати в інший час. Інша річ, якщо у державі вдасться запровадити електронну звітність, то велика кількість документації не буде проблемою.
     Якщо ж говорити про конкретні ідеї, то нам подобається пропозиція зменшити періодичність звітів, адже ми не перевіряємо платника податку щомісяця, а це і зберігання документів, і їх обробка. Думаю, ми дійдемо до того, щоб подавати звіти раз на півріччя.
А як Ви ставитеся до ініціативи підприємців скасувати податкову накладну?
Податківцю важко оцінити, наскільки складно виписати податкову накладну. Якщо це принципово для бізнесу, то ДПС без проблем користуватиметься якимось іншим документом, що міститиме ті відомості. Податкова накладна не виконала тих функцій, які на неї покладались. Але я впевнений, що її скасування не покращить ситуацію з відшкодуванням ПДВ.
Які ділянки роботи з підприємцями викликають сьогодні у податкової найбільше проблем?
Найбільші проблеми - легалізація заробітної плати та використання в ланцюгу розрахунків конвертаційних центрів і не зовсім прозорих фірм з ознаками фіктивності. Якби ми їх вирішили, можна було б говорити, що ситуація повністю стабілізована. У нас розроблені спеціальні програми і сподіваємося, що невдовзі вдасться переламати ситуацію щодо другої проблеми. Що ж до першої, то її повного вирішення наразі немає. Думаю, що механічне зниження ставки оподаткування не приведе до легалізації зарплати.
     Хоча тут в нас теж є певні здобутки. Про це зокрема свідчить і те, що цього року ми по закріплених доходах на 30 млн грн в плюсах. Програма діє. Її перший етап – це реєстрація працівників на підприємстві, другий – встановлення офіційної зарплати хоча б в мінімальному розмірі, а вже третій – її поступове збільшення.  Якщо зарплата на підприємстві сягає 600-700 грн ми вважаємо, що свою роботу  виконали і беремося до інших підприємств, і так по колу. Дуже марудна, тяжка і не надто приємна робота, але коли цим займається 2000 чоловік, це дає результат. Якщо ж бізнес не реагує, маємо й інші шляхи.
     Також ми провадимо спільні акції з профспілками, з Пенсійним фондом та Фондом соціального захисту, маємо намір звернутися до релігійних організацій, щоб переламати суспільну байдужість до цієї проблеми і викликати реакцію громадськості. Шлях документальних перевірок хоч і є ефективнішим, проте охоплює куди менше коло людей.
Як часто суперечні питання між податковою та бізнесом розв’язує суд?
Ми всі вчимося адмініструвати податки: і податкова, і бізнес. І в багатьох випадках кінцевою інстанцією є саме суд. Сьогодні є дуже багато судових процесів. Всі проблемні питання, особливо якщо йдеться про великі суми, зазвичай потрапляють до суду. Але це дуже тривалий процес, який потребує, крім іншого, і багато людських зусиль. Тому особисто мені подобається ідея податкових судів. До прикладу, податковий акт складає податкова, а рішення по ньому приймає суд.
А хто частіше виграє судові справи?
Якщо за кількістю справ, то частіше перемагають підприємці, але якщо говорити про суму – то безперечно, більше виграє податкова.
Ірина ГИЩУК,
     “Гал-info”
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...