Коли мені нададуть можливість виступити в прямому ефірі по телебаченні, я оприлюдню звернення до своїх виборців про те, що ніколи ні під нікого не «ляжу». Про це в інтерв’ю Гал-інфо заявив депутат Львівської обласної ради Тарас Козак.
30 липня розпочинається виборча кампанія до Верховної Ради України. Ви один з основних претендентів на перемогу в мажоритарному окрузі, до якого входять Жовківський і Яворівський райони. При цьому люди прекрасно знають, що Тарас Козак не бідний чоловік. Для чого Вам потрібне депутатство: хочете "захистити" свій бізнес чи це шлях до подальшого кар’єрного зростання?
Ні перше, ні друге. Прошу не звинуватити мене у надмірному пафосі, але я змалку так вихований батьками, що мені дуже прикро бачити навколо себе роботящий люд, який живе у злиднях. Так, у мене є бізнес, який дозволяє мені утримувати сім’ю, ділитися частинкою прибутків зі своїми виборцями. Але я також знаю і те, що бідній людині треба давати не рибу, а сітку, щоб ловити рибу. Тоді людина, багатіючи, буде відчувати смак зароблених власноруч грошей, знатиме їх справжню ціну. Я не хочу плодити споживачів, які будуть говорити: навіщо мені щось робити, прийде Козак і все, що треба, дасть. «Ми не допоможемо людям, коли будемо робити за них те, що вони повинні б зробити самі», - здається так сказав у давні часи Марк Аврелій, мужня і керована розумом особистість.
Тому я хочу у Верховній Раді розгорнути таку роботу, щоб Жовківщина і Яворівщина відчули, що там, у Києві, у них є захист, спонукавши тим самим людей до активної діяльності. Одним словом, хочу лобіювати усе, що буде стосуватися соціального, економічного, культурного розвитку, який у цих районах практично занедбані.
А якщо згодом мене в парламенті помітять та запропонують щось вище, ніж рядовий депутат, звичайно, не відмовлюся. Але зв’язків з виборчим округом не обірву ніколи.
Мене часто «доброзичливці» називають генералом, то, перефразовуючи відому приказку, скажу: який генерал не мріє стати маршалом.
У разі Вашого обрання, що буде з бізнесом? Будете комусь передавати чи, можливо, продасте?
Можете бути певними: зроблю так, як велить українське законодавство.
Чи є у Вас вже чітка програма, як у потенційного кандидата в народні депутати, над якими законопроектами хотіли б працювати у парламенті?
Так, є. В основу моєї програми лягли положення з плану дій депутата обласної ради. Звичайно, що основні напрями значно розширені, і вони тепер мають загальноукраїнський характер. Що стосується законів, над якими я б хотів працювати, то в першу чергу це будуть ті документи, які стосуватимуться розвитку села. Не можу дивитися, як воно занепало, як знущаються над своїм годувальником нинішні законотворці. Не проти буду зайнятися адміністративною реформою, бо багато чого, що на нині наплодили, себе не виправдовує. Чи поставити раз і назавжди жирну крапку у мовному протистоянні. Але дайте спершу виграти вибори.
Так видається, що хтось дуже хоче Вам «допомогти» не стати депутатом, називаючи кандидатом від влади, а, може, так і є? Ви будете балотуватися: як самовисуванець, висуванець від провладних партій чи від опозиційних структур?
Нині в обласній раді усі знають, що Козак не належить до жодної партії, не входить у ніяку фракцію. Не тому, що мене туди не беруть. Просто не хочу виконувати чиюсь волю, проводити в життя деколи нерозумні рішення. Так буде і на наступних виборах. Планую йти самовисуванцем. Якщо удасться пройти до Верховної Ради, там також не маю на меті ні з ким єднатись.
А от щодо однодумців, то хочу їх мати з числа тих, хто є несхитним противником насильного повалення існуючого ладу та повернення до колишнього імперського режиму, провадження політики «старшого брата», двомовності в унітарній державі, нерівноправних політичних та економічних стосунків, меншовартості та свідомого приниження національної гідності.
Скептики, звичайно, будуть казати, що такі розмови про безпартійність, - передвиборчий трюк. А я вам хочу відкрити свою маленьку таємницю: коли мені нададуть можливість виступити в прямому ефірі по телебаченні, я викладу звернення до своїх виборців про те, що ніколи ні під нікого не «ляжу». Я його покажу телеглядачам у камеру і залишу назавжди у журналіста, з котрим спілкуватимусь. З умовою: як тільки я порушу свій «договір», то хай цього ж дня виборці відкличуть мене з парламенту.
Відомо, що у Вас дружні стосунки з Віктором Медведчуком. Чи вступили вже в його організацію «Український вибір», підтримуєте стосунки?
Стосунки з Віктором Медведчуком, звичайно, підтримую. Він правник високого рівня, політик, який пройшов усі щаблі владної драбини власними ногами. У нього завжди можна проконсультуватися, порадитися. Правда, не з усіма його твердженнями, особливо стосовно мовних питань, я погоджуюся. У мене є своя думка, врешті-решт, я галичанин і мені не байдужа політична позиція моїх земляків на будь-яку проблему. А що стосується очолюваної ним організації, то, мені здається, я дав вичерпну відповідь у попередньому запитанні.
Свого часу, перебуваючи на посаді першого заступника голови ДПА у Львівській області, Ви зазнавали нищівної критики з боку тодішньої помаранчевої опозиції, Вас називали основним переслідувачем бізнесу на Львівщині. Нині ви бізнесмен. Які стосунки з податковою і чи поділяєте думку Дмитра Фірташа, який, перебуваючи на Львівщині, назвав податкову службу «злочинним угрупуванням»?
Якщо Ви думаєте, що я тоді поділяв усі методи, якими діяла податкова, то глибоко помиляєтесь. Але наші люди полюбляють знаходити крайніх, особливо посадовців, на яких можна, образно кажучи, усіх собак вішати. Ми тоді просто виконували закони, інструкції і директиви зверху. А були вони добрі чи погані, нам не дозволялося роздумувати. Так, нині податкова також не медом мазана. Але для того я й хочу у Верховну Раду, щоб у нас і закони податкові були як у цивілізованих державах. А балаканина Фірташа – це уже застаріле. Міг би щось свіжіше придумати.
Які прибутки Вашого бізнесу, і скільки сплачуєте податків?
Якщо бізнес не дає прибутку, - то це не бізнес, а забавка, яку можуть собі дозволити дуже багаті люди. Але я не стараюся навіть маленьку долю заробленого заховати в «тінь». Тому й податки сплачую в повному обсязі. Кому буде цікаво знати абсолютні цифри, то з початком виборчої кампанії я опублікую свою декларацію про прибутки. Там буде усе сказано.
Ви відомі благодійною діяльністю. Ви перемогли у мажоритарному окрузі Жовківського району у 2010 році і стали депутатом Львівської обласної ради, отримавши досить високий кредит довіри своїх виборців. Чимало Ваших опонентів, не публічно, тоді закидали у Ваш бік звинувачення у підкупі виборців? Нині знову поширюють думку, мовляв, у Тараса Козака достатньо грошей, щоб купити людей та пройти до парламенту?
Скажіть, будь-ласка, коли я, будучи депутатом попередньої каденції обласної ради (2002 – 2006 рр.) ремонтував школи, клуби, ФАПи, проводив газ у села, будував церкви, допомагав бідним людям перед Різдвом чи Великоднем, то це також був підкуп виборців? Тоді дайте відповідь: для якої мети я їх тоді «купував»?
А те, що я щорічно до 1 вересня вручав усім першокласникам портфелі зі шкільним приладдям, то невже вони після цього ставали 18-річними і могли за мене проголосувати.
Візьміть ще й той факт, що те ж саме я почав робити як депутат обласної ради нинішнього скликання у той час, коли ще й Закону про вибори народних депутатів за мажоритарною системою в державі не було. Але люди чекали моєї допомоги, знали, що Козак не міг змінитися. То що, я мав обманути їхні сподівання? І все це хтось має совість називати підкупом виборців!
Як же ж тоді працювати зі своїми виборцями, щоб ніхто не міг дорікнути мені їх підкупом. Невже так, як це робили усі попередні «народні обранці», що вимірювали рівень власного патріотизму числом вишиванок у гардеробі, але не залишили по собі бодай посадженого деревця?
Я не хочу і не маю права ототожнювати себе з матір’ю Терезою. Але тим, хто базікає про підкуп, радив би прочитати і вивчити її висловлювання з приводу допомоги людям.
Наприкінці липня стартує виборча кампанія до нової Верховної Ради. Побачите, що з цього дня жодної копійки моїх власних коштів, крім тих, що передбачені законодавством як внески довиборчого фонду кандидата, залучено не буде. Знаю, що це не принесе мені додаткових прихильників. Але я людина законослухняна…
Як депутат обласної ради, активно працюєте в окрузі, які основні проблеми нині турбують людей?
Проблеми моїх виборців нічим не відрізняються від проблем людей у нашій державі. Скрізь ті ж розбиті дороги, розгромлені клуби і жалюгідні ФАПи, похилені лінії електропередач, холодні дитячі садочки і школи, де у класах при закритих вікнах гуляють протяги, з окремих сіл люди не мають змоги доїхати навіть до райцентру, бо нема автобусів, бідний сервіс у лікарнях. Хіба ж усе перелічиш. Пальців не вистачить. В оце все треба втручатися, латати, поправляти, підпирати. А я хочу, щоб це робила держава. Тому й намірився іти у Верховну Раду.
Розмову вів Петро Калагурчик.