Друге читання Закону про місцеві вибори реєстраційний № 2831-3, поданого народними депутатами України Денисенком В. І. та іншими, має відбутися наступного тижня. В суспільстві є побоювання, що такий закон закриє соціальні ліфти для громадського сектору, а виборці залишаться ошуканими через прорахунки законотворців. Отож, чи стане цей закон поштовхом до розвитку демократії чи навпаки Гал-інфо поспілкувалося з експертами.
Соломія Саврук, Голова правління ЛОГО «Комітет виборців України».
За словами експерта, запропонований законодавцем Закон «Про місцеві вибори» є новим і він міняє кілька положень, які регулюють проведення місцевих виборів.
«Мажоритарна складова залишається лише для сільських та селищних рад. Усувається складова самовисування. Суб’єктами висування кандидатів можуть бути лише місцеві організації політичних партій, або блоків. Самовисування залишається лише на посаду міського голови і сільського та селищного голів та до сільських і селищних рад», - сказала Соломія Саврук.
Вона додала, що запропонована нова модель виборчої системи не може бути названа ані повністю пропорційною, ані повністю мажоритарною: «Розробники проекту Закону запевняють, що це будуть «відкриті списки», але від відкритих списків відрізняється проект тим, що не запропоновано альтернативи виборцю, і виборець насправді не формує рейтинг в своєму окрузі. Виборець формує рейтинг і список політичної партії загалом в багатомандатному окрузі».
Як додала Соломія Саврук, партія залишається у бюлетені навіть, якщо вона не пропонує жодного прізвища.
«Бюлетень в одномандатному окрузі виглядатиме наступним чином - назва партії, один чи два кандидати які вона пропонує. Відповідно виборець голосує на власний вибір. Це не доопрацювання закону, незрозумілість, яка насправді багато міняє в результаті голосування. Може виникнути проблема не репрезентативності окремих округів, бо до міської ради проходять тільки ті кандидати, яких партія висунула, і якщо партія подолала п’ятивідсотковий бар’єр, а якщо висунуті блоком, то семивідсотковий бар’єр. Округ також може залишитись без представництва взагалі або його представлятиме людина, яка не перемогла, а здобула менше від переможця у кількості голосів», - додала експерт.
Вона наголосила, що місцеві осередки партій, які пропонуватимуть своїх кандидатів, мають свій список і вони потім цей список рейтингуватимуть залежно від результатів голосування. У списку партії першим стає той, хто набрав найбільшу кількість голосів виборців у своєму окрузі.
Водночас Соломія Саврук додала, що виборцю буде складно зрозуміти, чому вони обрали у своєму окрузі кандидата «А», а він опинився за бортом, не потрапив у раду, бо його партія не подолала п’ятивідсотковий бар’єр.
«На іншому окрузі може бути інша проблема, коли умовно депутат «В» переміг, хоч набрав усього 3 голоси, але його виснула партія, яка з величезним відсотком перемогла на виборах і від цього округу в раду можуть потрапити не один, а три чи навіть чотири кандидати. Це зовсім не представництво, адже люди за кандидата «В» не голосували.
Окрім того, зникає відповідальність депутата перед виборцем, яка є при мажоритарній складовій. Перед ким відповідає депутат «В», який не переміг в окрузі, але потрапив у раду? Це проблема», - сказала експерт.
Вона також додала, що одночасно кандидувати на посаду депутата і на посаду міського голови не можна.
Юрій Шведа, політолог.
«Сказати однозначно щось з приводу цього закону складно, адже є плюси та мінуси, які потрібно аналізувати і дивитися що переважає. Ми усі розраховували на те, що буде змінена система, адже усі говорили про відкриті списки і вони, начебто, у цьому законі реалізуються, але у досить дивний спосіб. Те що ми називаємо відкриті списки з преференційним голосуванням - воно процедурно виглядає зовсім інакше, чим та процедура, яку пропонує законодавець», - сказав Юрій Шведа.
Він додав, що подібна модель реалізується в Німеччині.
«Партійний список залишається, він пристуній, але голосування відбувається не за партійний список, а за кандидатів від партій по мажоритарним округам і результат кандидата накладається на партійний список. Людина голосує не стільки за партію, скільки за кандидата від партії. Якщо підсумувати, то політичні партії вирішили перекинути тягар виборчої кампанії, пропаганди та агітації на кандидатів, яких вони номінують на округ. Практично сьогодні результат партійний буде залежати від того, як працюють кандидати на місцях», - зазначив Юрій Шведа.
Політолог додав, що плюсами в цьому випадку є те, що партіям потрібно шукати серйозних кандидатів, адже за партії голосуватимуть залежно від того, якого кандидата представлено на окрузі.
Ще однією проблемою політолог вбачає навчання виборців: «Виборця треба вчити. Йому буде дуже не просто розібратися у цій системі. Я уявляю, які виникатимуть складнощі на виборчих дільницях. Обрахунок теж дуже складний. Момент підрахунку перекладається на членів виборчих комісій, тому результат буде залежати від того, як порахували».
Він зазначив, що всеще сподівається, що пункти Закону які є складними для реалізації і не працюють, вдасться усунути.
«Великим недоліком при формуванні виборчої системи та пошуку оптимальної моделі є те, що щоразу правила гри на виборах змінюється. Ми не знайдемо досконалої моделі для себе. Виборча система – це лише інструмент. Щоразу зміни не сприяють тому, щоб виборець привчався до якихось усталених правил гри та формування традицій голосування. Як можна говорити про нормальні вибори, коли самі учасники політичного процесу на сьогодні ще не знають як все це буде відбуватися, які будуть процедури? Щоразу правила міняють напередодні виборів», - наголосив політолог.
Юрій Шведа також висловив сумнів щодо того, що новий Закон про місцеві вибори введе у дію соціальні ліфти.
«На сьогодні політичні партії не стали соціальними ліфтами, які б давали можливість витягти людей, що хочуть та можуть займатися політикою. Партії рекрутують у політики лише членів партії та спонсорів. Для талановитих людей шлях залишається закритим, надалі зберігається повна узурпація з боку партійного керівництва. Зміна формату виборчої системи на часі. Сказати, що запропонована система відкриває партійні ліфти… Я не впевнений, власне, я не бачу, щоб політичні партії були налаштовані на пошуки цікавих та талановитих людей, які можуть проявити себе на локальному та національному рівні. Партії налаштовані на те, що краще мати людей відданих та лояльних ніж людей яскравих та публічних», - зазначив Юрій Шведа.
Окрім того, політолог не виключає і торгівлю округами: «В нинішньому форматі представити кандидату себе самостійно законодавець не дав можливості, а тому, щоб брати участь у виборах ти мусиш пройти «кастинг» в партії. Звичайно, що рейтингові партії будуть робити конкурс на округи. Не обійдеться без того, що партія буде обирати не стільки кращих, як комерційно перспективних кандидатів».
Олександр Ганущин, депутат Львівської обласної ради.
Депутат Олександр Ганущин, який одним із перших аналізувати запропонований Закон про місцеві вибори, зазначив, що наразі кінцевої версії запропонованого закону не знає ніхто і невідомо яким саме він буде.
Він зазначив, що Закон, який є нині, порівняно із тим, який пропонує законодавець, є значно демократичнішим.
За словами депутата, нині є ряд поправок та пропозицій, зокрема, щодо того, що стосується скасування висування на вибори блоків, за що виступає «Самопоміч» та Ляшко.
«Я прогнозую, що і наступного тижня у ВРУ явка буде низькою. Загалом запропонований проект закону скерований на великі політичні сили і зовсім не дає можливості активістам, волонтерам та бійцям АТО подолати бар’єр для проходження у місцеві ради. Відомо, що представники громадського сектора не надто хочуть іти у партії, а самовисування є неможливим. Не може залишатися також та норма, коли кандидат перемагає на окрузі, але не стає депутатом. В такому випадку обдуреним буде не лише депутат, але й виборці. Запропонований закон практично злизаний з російського законодавства», - зазначив Олександр Ганущин.
