«Євромайдан став точкою перелому українського суспільства», - говорить відомий економіст Олександр Пасхавер. З нагоди річниці революції він завітав до Українського католицького університету у Львові, де розповів про те, як змінювалася Україна до і після буремних подій у столиці та на сході.
«У мене склалася досить песимістична оцінка України: ми - малодієздатна держава, - говорить Олександр Пасхавер.- Це дуже образлива теза, але, як на мене, за дієздатністю ми ближче до Сомалі, ніж до Польщі».
У чому причина? На думку економіста, цю проблему дуже часто пояснювали поганою владою, яка нічого не робить і завжди погана. Однак, це лише напівправда. «А інша правда полягає в тому, що наше суспільство не має тих цінностей, які би допомогли нам створити ефективну державу, - пояснив Пасхавер. - Нині всі ми мріємо про Європу, але це лише мрія, а не технологія».
На його думку, багато українців досі мислять категоріями виживання та недовіри: «Ми віримо лише найближчим, а звідси – кумівство та корупція. Це і відрізняє нас від дієздатних країн».
Експерт виокремив кілька бар’єрів, які відштовхують Україну від європейської цивілізації. «Ми розвалися не так, як Європа, кілька століть тому в нас не було революційної буржуазії, яка й міняла європейські країни, - пояснює економіст. – А ще наші цінності не відповідають цінностям європейських інститутів».
За словами економіста, є ще й третій бар’єр, який розділяє Україну від європейського розвитку: «Ми не готові терпіти складні часи на шляху до реформ, і в нас нема послідовної влади, яка би на них наполягала. Наші політики – чемпіони з непостійності».
Як результат, українська держава побудувала квазідемократію та квазікапіталізм замість європейських аналогів.«Аби це змінити, нам порадили позбутися тоталітаризму в економіці, – говорить Пасхавер, – і створити вільний ринок. Це приклад, який вдався багатьом східноєвропейським країнам. Але не нам. Натомість, ми створили монстра».
Після провалу цього підходу, стало зрозуміло, що проблема не лише у свободі ринку, але у наявності дієвих інститутів і законів. Однак Україні не вдалося створити такі закони: «Нам не вийшло щось реформувати, бо схема: спершу – інститути, потім – цінності, – не діє». Отож перед тим, як говорити про економічні складові чи ефективність законів, треба думати про утвердження європейських цінностей. Раніше українське керівництво не робило нічого, аби їх пропагувати.
Утім, попри песимістичні судження, він бачить позитиви у тому, що нині відбувається, та у результатах Євромайдану: «Інколи я думаю, що в Януковича і його команди взагалі не було соціального чуття. І це й підштовхнуло Україну до змін». Зокрема, ціннісних, які відбулися під час Революції гідності. «Статистика показала, що люди на Майдані вели себе геть не так як середньостатистичний українець, – визнає Пасхавер. – Вони вели себе так, як люди із європейськими цінностями. Тоді я почав розуміти, що це справді революція».
«Українська революція показала, як швидко сформувалася громадянська нація із різних етносів, які тут живуть, – пояснює економіст. – І зникли проблеми, якими багатьох лякали, як-от, національна нетерпимість чи мовне питання». За словами експерта, після революції, в Україні розвинулася активна пасіонарна сила організованих громадян, які готові щось змінювати: «Завдяки революції, етнос став нацією, піддані стали громадянами, а країна стала сильнішою. Тому нас чекає дуже цікаве майбутнє».
На думку експерта, тепер є кілька сценаріїв розвитку України. «Найприємніший для нас, коли рішуча влада дослухається до суспільства і реформує країну, - пояснює економіст. - Але в мене є сумніви щодо його реальності. Є ще інший сценарій, коли влада не така нерішуча, а суспільство все ще пасіонарне. Тоді є загроза,що до влади прийдуть радикали, люди невисокого класу, і це проблема для держави». Найгірший сценарій – це пасивність і влади, і суспільства, коли переможуть опозиційні сили, і суспільству доведеться нарощувати силу для нової революції.
Тому тепер усе залежить від рішучості влади змінювати країну. Її, однак, бракує, стверджує економіст. «Поки що наші політики бояться реформувати країну, - пояснює Пасхавер. – Їх лякають зміни і складнощі на цьому шляху. Люди, які робили реформи в Грузії, не думали про своє політичне майбутнє, але українські політики не такі. Вони хочуть і при владі залишитися, і дещо реформувати, але це неправильний підхід».
Водночас, на думку експерта, у чинному парламенті вже є десять відсотків людей із революційного класу, і дуже багато залежить від того як швидко вони об’єднаються і почнуть разом працювати. «Нині в України багато можливостей для реформ. І війна їх лише стимулює, - вважає економіст. - Коли народ мобілізований, тоді легше реформувати країну».
Тому те, що сьогодні нам потрібно – це активна політика та утвердження нових цінностей. А ще – орієнтація на європейські стандарти. «Якщо ми хочемо стати європейцями, то мусимо стати економікою інновацій, - підбив підсумок Пасхавер. - Це одне й те саме».
Анна Романдаш.
Фото - Альона Савчук.
