Підготовка до майбутніх виборів до Верховної Ради України розпочалась уже давно, хоча до дня волевиявлення залишилось трохи більше як шість місяців. Власне, нині опозиційні партії та влада поступово переходять в активну фазу передвиборчих перегонів. І одне з головних питань: боротьба за мажоритарні округи. На Львівщині вона буде особливо гострою.
Умовно, всі процеси, які стосуються виборчого процесу, визначаються двома глобальними чинниками. Перший чинник – намагання владної команди, яка повністю контролює виконавчу та, (як засвідчують гучні політичніпроцеси) судову гілки влади надійно закріпитись в парламенті, сформувавши більшість, повністю контрольовану з Банкової. Чітко розуміючи, що внаслідок невдалих реформ рейтинги провладної партії суттєво знизились, політтехнологи від влади роблять ставку на мажоритарників, що формально висуватимуться не від влади чи пов’язаних з нею партій. Саме за їх рахунок очільники Парті регіонів розраховують «доукомплектувати» своє парламентське представництво. Варто, також відзначити, що попри нинішню показну монолітність владних рядів, поразка (тобто невдача у формуванні контрольованої більшості) може стати початком кінця «ери донецьких» в Україні. Представники влади чітко це розуміють, і своїмипершими кроками в підготовці до «великих перегонів» дають зрозуміти, що готові докласти величезних зусиль для досягнення позитивного результату.
З іншої сторони, політичні процеси, ініційовані опозиційними партіями на чолі з Батьківщиною та Фронтом Змін (саме ці дві партії, попри голосні зави інших, дрібніших, визначають настрої та вектори руху в, опозиційному середовищі), активну експлуатують, почасти, заяложену тему щодо об’єднання.
Ці дві складові, у всій своїй різноманітності – від намагань влади зашкодити об’єднавчим процесам опозиції та широкого застосування адмінресурсу до оголошення «правильної» (тобто об’єднаної) та «неправильної», (тобто провладної) опозиції й будуть визначати перебіг та результати парламентських виборів.
Якщо на всеукраїнському рівні опозиція намагається пояснити виборцям свої дії узагальненими гаслами-слоганами: є об’єднана опозиція і є влада, і ті, хто не об’єднався під прапорами Комітету опору диктатурі той свідомо чи несвідомо підігрує владі, то на місцях усі ці процеси мають свою специфіку та нюанси.
Львівщина яку, традиційно вважають, форпостом демократії (тобто, у світлі майбутніх виборів – найбільшою електоральною базою для опозиції) сьогодні перебуває під особливою увагою усіх основних гравців на політичному полі.
Попри намагання Комітету опору диктатурі – найбільшій та найпотужнішій об’єднавчій ініціативі, який, до-речі, вперше був створений саме у Львові, ситуація як з кандидатами на округи так і з представниками в об’єднаних списках, так, навіть, з окремими учасниками КОДу залишається нез’ясованою. А нещодавня заборона одночасного балотування до парламенту у мажоритарному окрузі та за партійним списком та плутанина з межами виборчих округів лише додає до загального хаосу та невизначеності.
Окрім зовнішніх факторів, на персональний склад представників від КОДу на мажоритарних округах впливає також і приховані чинники – як-то впливи великих бізнес середовищ, присутність кандидатів, які уже віддавна «пригрівають» собі округи для балотування, потужні політичні та фінансові гравці, які поки-що не змогли домовитись ані з владою ані з опозицією щодо висунення.
Тому, аналізуючи ймовірних кандидатів як від влади, так і від опозиції, варто, також враховувати не лише формальний суб’єкт висунення – КОД чи провладні партії, але, також, реальні політичні чи фінансові зв’язки та впливи.
Наступний аналіз кандидатів проводитиметься, виходячи з уже опублікованих в ЗМІ припущень щодо кандидатів, варіацій географії виборчих округів, запропонованих владою та інформації від самих потенційних кандидатів.
Округ №116: Сихівський район, частина Личаківського району Львова
В результаті домовленостей всередині КОДу, округ «відходить» або Андрію Парубію, який узгодив свою кандидатуру з керівництвом «Фронту Змін» та «Батьківщини» в Києві, або ж, якщо не буде досягнуто остаточної домовленості з ВО «Свобода», і націоналісти таки висунуть свого кандидата, ним, ймовірно, стане Юрій Михальчишин, який отримав саме тут непогані результати, як кандидат на міського голову в 2010 році.
Також, не варто відкидати фактор впливового галицького олігарха Петра Димінського, чиї інтереси також розповсюджуються також, і на львівський КОД. Зокрема, тут мова йде про генерального продюсера телеканалу ZIK Дмитра Добродомова, який останніх кілька місяців є активних учасником усіх засідань львівських опозиціонерів. Якщо впливи власника футбольного клубу «Карпати» переможуть, то цілком ймовірно, що саме відомий тележурналіст буде представляти цей округ у верховній раді. Проте, навіть якщо Димінський не доможеться свого через КОД, для нього існують і інші лазівки. Зокрема, Львовом ширяться чутки про перемовини багатія з представниками партії УДАР Віталія Кличка. В перемовинах, за свою присутність у списках цієї партії та за висунення своїх людей від УДАРу Димінський обіцяв Кличку повну підтримку в підконтрольних ЗМІ. За словами людей з центрального керівництва партії УДАР, якщо щодо Добродомова досягнуті певні домовленості, то Петра Петровича в списки Кличко брати остерігається. Про перспективи самого Димінського мова йтиме трохи у наступній статті.
Основним кандидатом від влади на цьому окрузі на даний час прогнозується підприємець, депутат Львівської обласної ради Олег Баляш. Те що 28 лютого цього року два депутати ЛОР – члени фракції Партії Регіонів склали свої депутатські мандати для того, щоб Баляш отримав хороший стартовий майданчик у вигляді депутатської трибуни підтверджує таку можливість.
Округ №117: Залізничний район, частина Шевченківського району Львова
Основний, та, фактично, беззаперечний кандидат від опозиції по цьому окрузі – депутат облради від ВО Свобода Ірина Фаріон. Результати милих виборів до обласної ради, коли мовознавець, викладач НУ «Львівська Політехніка» Ірина Дмитрівна впевнено перемогла екс-мера Львова Василя Куйбіду, мабуть відіб’ють у ймовірних кандидатів від національно-демократичних сил змагатись з неюв цьому окрузі. З цієї причини, незважаючи навіть на глобальні домовленості, цей округ не викличе особливих суперечок між опозиційними силами. Втрутитись в цю злагодженість може партія УДАР, висунувши на округ голову ЛОО УДАР депутата Львівської міської ради Ярослава Гінку. Якщо останньому не вдасться домовитись про місце в списку партії, то йому доведеться кандидувати на окрузі. Зважаючи на слабку структуру партійної організації та специфіку електорату Кличка, округ № 117 – оптимальний вибір для місцевого голови «ударівців».
Можливий кандидат від влади - Ткачук Павло, депутат Львівської міської ради. Позапартійний. Член фракції Партії регіонів. Шанси його більш аніж примарні, враховуючи склад округу та публічність кандидата
Округ №118: Франківський район, Галицький район Львова
За нашою інформацією, намагання активіста ГО «Зарваницька ініціатива» депутат ВРУ Тараса Стецьківа закріпити цей округ за собою не увінчались успіхом. Йому доведеться шукати виборчого щастя поза межами Львова. Перемогу ж у внутрішніх праймеріз, ймовірно,святкуватиме голова ЛОО «Фронт Змін» Степан Кубів, який з 2000 по 2008 рік очолював "Кредобанк", був одним із засновників обласного "Фронту змін". У разі ж якщо Степан Кубів очолить виборчий штаб об’єднаної опозиції у Львівській області, йому буде гарантоване прохідне місце в списку «Батьківщина» - «Фронт Змін» до Верховної ради. В такому випадку по квоті «Батьківщини» на округ може бути висунутий той же Василь Куйбіда. Справа в тому, що партія Народний Рух України, членом якої є Василь Степанович, має свої внутрішні домовленості з БЮТом, і лобіюванням кандидатури останнього активно займається голова НРУ Борис Тарасюк. Якщо ж ВО «Свобода» відмовлять у Сихівському окрузі, саме ця територія дістанеться вже згадуваномуМихальчишину.
Беззаперечним кандидатом від Партії регіонів у цьому окрузі є народний депутат, власник ринку «Південний» Петро Писарчук.
Округ №119: частина Личаківського і Шевченківського районів Львова, Пустомитівський район
Соціологічні опитування показують непогані стартові позиції в окрузі одного з братів Дубневичів – Богдана Дубневича. Зважаючи на потужного суперника, який давно працює в Пустомитівському районі, і буде балотуватись незалежно від конфігурації партій бажаючих балотуватись тут від опозиції поки що немає. Львовом ширяться чутки, що у КОДівському середовищі на рівні Києва цей округ визнано неперспективним. Однак враховуючи, що «святе місце порожнім не буває», кандидата від об’єднаної опозиції ми таки дочекаємося.А поки що констатуємо, що від "Свободи" тут може піти депутат облради Ярослав Мудрий, а від "Фронту змін" – депутат облради Микола Кадикало. Принагідно прогнозуємо, що якщо свободівцю Михальчишину дадуть зелене світло на Франківському виборчому окрузі, саме тут може з’явитися Василь Куйбіда. Враховуючи такі реалії, можемо припустити, що епопея з кандидатом від опозиції на цих теренах може добряче затягнутися.
Також варто відмітити активну медійну активність діючого голови Пустомитівської РДА Ігоря Чопка, який, найбільш імовірно, представлятиме владу в цьому виборчому окрузі.
Далі буде.
Олександр Іванюк для Гал-інфо.
