30 серпня на щорічній районній педраді однією з найкращих шкіл назвали Бібрську середню загальноосвітню школу ім. Уляни Кравченко. І раптом її директора Тараса Шаха запросили в окремий кабінет і сказали, що він звільнений. Заслужений учитель України вважає своє звільнення політичним переслідуванням, за яким стоїть голова Перемишлянської РДА Орест Краєвський. У Львівській обласній раді з ним солідарні.
«Звільнивши мене з посади директора, одночасно позбавили й роботи вчителя. Я написав відповідну заяву з проханням призначити на посаду вчителем історії, бо вчителював у цій школі близько 45 років. Але мене звільнили остаточно, і все це через мої політичні погляди і принципову позицію щодо навчально-дослідної ділянки і щодо земельної ділянки біля Будинку школяра», – розповів він.
За його словами, нинішній голова Перемишлянської РДА Орест Краєвський, йдучи на цю високу посаду, заявив, що Тарас Шах не буде директором школи. Тоді вчительський колектив опротестував цю заяву, але час минув і чиновник домігся свого
«Усе розпочалося 2002 року коли, головою міської ради Бібрки став все той же Орест Краєвський. З чого він почав? Із того, що самовільно захопив навчально-дослідну ділянку Бібрської середньої школди. Я виступив категорично проти цього”, – розповів Тарас Шах.
Бібрська середня школа
Шкільну навчально-дослідну ділянку у Бібрці заасфальтували під базар
Екс-директор зазначив, що ця ділянка була структурним підрозділом школи, де діти займалися практикою і проводили досліди. До того ж на кожній такій ділянці повинен бути «зелений клас», щоби діти мали, де відпочити під час перервив роботі.
За його словами, так повелося, що з часів Союзу у шкіл не було документів на пришкільні землі, чим і користуються чиновники. (До речі , у більшості шкіл, якщо не у всіх, документів на земельні ділянки нема і по нині). Так сталось із Бібрською школою. Не без участі Краєвського міська рада Бібрки чималій земельній ділянці школи надала статусу земель не сільськогосподарського призначення і передала її у власність КП «Ольвія», директором якого є… дружина міського голови Бібрки Ольга Краєвська. А далі було вивезено верхній шар грунту і завезено відходи із цегельного заводу. Так навчально-дослідна ділянка перетворилась у щочетверговий базар. А незабаром там ще й бар буде, за 200 метрів від школи, хоча відповідно до Генплану тут мали збудувати Будинок культури газовиків...», – повідомив Тарас Шах.
«Не міг я промовчати і про будівництво Краєвським на території міського Будинку школяра власного будинку. При цьому із більш як 30 арів землі, дітям мер залишив лише 7 арів. Звісно, я прикладав усіх зусиль, аби ці ділянки залишились у власності громади. Така жд позиція не подобалась Оресту Краєвському», – зазначив колишній директор школи.
Крім цього, Тарас Шах розповів, що 2009 року Бібрка мала відзначати 120-річчя від дня народження останнього голови «Просвіти» в Бібрці Ярослава Дудикевича. Отож, тодішній директор школи виступив ініціатором встановлення дошки пам’яті на будинку, де ця історична постать жила. Сім'я Ярослава Дудикевича профінансував виготовлення цієї меморіальної дошки. Але влада не дозволила її встановити, хоча, за словами Тараса Шаха, попередньо дозвіл на це був.
Була і ще одна історична суперечка. 1930 року під Бібркою вбили провідника ОУН Юліана Головінського. 2000 року відзначали 80-річчя від дня його смерті. Було утворено оргкомітет, який очолив Любомир Головінський (племінник покійного). Комітет хотів встановити у Бібці погруддя Юліану Головінському. Рішенням сесії було дозволено спорудити пам’ятник та виділено земельну ділянку для його встановлення. Скульптор Яремчук виготовив погруддя. Але згодом та ж міська рада Бібки, де головою був Орест Краєвський, скасувала своє ж рішення, аргументувавши тим, що там, де мало стояти погруддя, будуть проводити реконструкцію. Тарас Шах додав, що по нині офіційно не виділено ділянки на встановлення цього погруддя. «Такі мої пропозиції щораз наштовхувались на опір з боку влади»,– підсумував він.
За словами звільненого директора, акція відплати розпочалося тоді, коли Орест Краєвський став головою Перемишлянської РДА.
19 квітня цього року до школи приїздить ціла комісія – представники міліції, районної санстанції. Без жодного попередження, налетіли атакою, – повідомив Тарас Шах.
«Головним завданням, очевидно, було знайти максимум компромату. За результатами цієї перевірки мені було оголошено догану за невиконання належним чином службових обов’язків».
Тарас Ярославович розповів, що через місяць до школи приїхали журналісти одного з львівських телеканалів і знімали щось у їдальні.
«Я поцікавився у них, у чому річ. Вони відповіли, що до них надійшли скарги на туалети на їдальню в нашій школі. На прохання показати скарги, журналісти відповіли, що, мовляв, ця інформація таємна», – продовжує Тарас Шах.
Коли директор розповів небажаним гостям, що особливих проблем у школи нема, журналіст телеканалу кинув фразу, мовляв,не переймайтесь, проблеми будуть.
«Я попросив включити в цей сюжет одразу і конфлікт, що виник конфлікт через землю навчально-дослідної ділячнки. В сюжеті цього не показали. Зробив висновок, що це замовлений сюжет»,– розповідає колишній директор школи.
Тарас Шах повідомив, що сюжет показали 22 травня. У зв’язку з цим знову створили комісію: «Очевидно, в школі комісія мала якихось своїх агентів, які влаштували безлад на четвертому поверсі в коморі. Бо 45 років моєї роботи жодна комісія до четвертого поверху не доходила. Вони ж таким впевненим кроком одразу піднялись на четвертий, ще й з телекамерами».
Другу догану оголостли за роботу шкільної їдальні
А добили директора звітом, який він повинен щороку робити на конференції трудового колективу і представників громадськості. Тарас Шах відзвітував 26 травня. Було 112 учасників. Конференція позитивно оцінила роботу директора. Голосували на ній відкрито.
«Опісля мене почали звинуватили у тому, що я порушив положення, в якому зазначено, що голосування повинне бути закритим»,– розповів Тарас Шах.
Він додав, що, роз’яснюючи Положення про таку конференцію, Міністерство освіти опублікувало листа. Там вказано, що таємність чи нетаємність голосування, порядок голосування і питання, які повинні розглядатися, вирішує безпосередньо конференція.
За його ж словами, прокуратура наполягла на тому, що голосування на конференції мало бути закритим. Вона вимагала провести повторне голосування. Прокурор виніс постанову про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Третя догана і доля директора була очевидною.
Тарас Шах пояснив, що коли повернувся з відпустки, то одразу надіслав у прокуратуру лист-відповідь. Він пояснив, чому звітував він не в червні-серпні, як годиться, а 26 травня. З 1 червня 29 членів колективу йшли в відпустки і звітувати, по суті, не було б перед ким. «Думаю, різниця в 4 дні не є тим порушенням, яке робить конференцію неправомірною. Однак відповіді від прокуратури так і не надійшло»,– зазначив Тарас Шах.
Отак і звільнили Тараса Шаха. Одразу після районної серпневої наради вчителів, на якій його школу назвали серед кращих. «Не буває так, щоб школа була доброю, а її директор поганий»,– додав Тарас Шах. Жадаючи справедливості, він оскаржив своє звільнення у Перемишлянському районному суді.
Також Тарас Шах розповів, що він звертався зі своєю проблемою, до комісії з освіти Львівської обласної ради. Його питання розглядалося на кількох засіданнях, одне з них відбулося просто в школі. Депутати рекомендували його не звільняти, а також вирішили розглянути питання директора Бібрської середньої школи на найближчому засіданні сесії Львівської обласної ради. Що ж, до рекомендації депутатів влада Перемишлян не прислухалась. Звідки такий поспіх?
«Кують залізо, поки гаряче…. Справа ще не вирішена, нічого не доведено, а я вже звільнений»,– гооворить колишній директор. За його словами, особи, які перебувають при владі, у брутальний спосіб, викидають ті кадри, які їм не угодні. «Певно, готуються до виборів 2012 року. Вони прекрасно розуміють, що будучи на цій посаді , я б ніколи не дозволив порушувати законодавство і викручувати людям руки. Я дію законним шляхом»,– наголосив Тарас Шах.
Коментарі.
Юрій Підлісний, голова постійної комісії з питань освіти і науки Львівської обласної ради:
«Я не хотів би коментувати сам факт звільнення, оскільки відповідна структура, що його звільнила (районний відділ освіти. – Ред.), діяла у межах своїх повноважень. Наша комісія провела три засідання щодо ситуації , яка склалася із цим звільненням. Наприкінці червня ми проводили виїзне засідання. Оглядали стан школи. Єдиним недоліком в Бібрській середньо освітній школі , на думку комісії, є спеціальний туалет для гостей, що недоступний звичайним школярам. Разом з нами на цьому виїзді була і перемишлянська комісія, в неї був свій перелік порушень. Зокрема, перелік продуктів, які не можна продавати в шкільному буфеті (чіпси); засмічене шкільне подвір’я; захаращений спортивний зал. Можливо, перед нашим приїздом все прибрали, але таких порушень ми не помітили. В переліку порушень Перемишлянської комісії також і те, що дирекція школи не вчасно реагувала на «прогули» учнів. Хоча це більше входить до обов’язків завуча. Жителі Бібрки нам розповіли, що між колишнім міським головою Орестом Краєвським і директором школи Тарасом Шахом був особистий конфлікт, і тепрерішній розвиток подій, начебто, продовження цього конфлікту. Наша комісія зробила висновок, що вся ця історія дещо політично ангажована».
Ірина Фаріон, заступник голови комісії з питань освіти й науки Львівської обласної ради:
«Наша комісія може підтримати Тараса Шаха винятково в рекомендаційний спосіб. Ми не уповноважені зробити щось більше. Тарас Шах фактично створив цю школу своїми руками. Ми вважаємо це звільнення абсолютно політичним ходом. Колишній міський голова Бібрки, теперішній голова Перемишлянської РДА Орест Краєвський погрожував Шаху звільненням, а тепер – і звільнив. Така ситуація відображає усю локальну критичну ситуацію в освіті загалом. Членами комісії цю справу було перенаправлено на розгляд на засідання сесії».
Петро Бучок, голова Перемишлянської районної ради:
«Я не можу цього коментувати, тому що я голова районної ради, міська рада уповноважена робити якісь висновки з цього приводу. Зі школою все нормально, значних порушень там нема».
Довідка.
Шах Тарас Ярославович – заслужений вчитель України (1991 рік, перший на Львівщині здобув це звання за часів Незалежної України), відмінник народної освіти УРСР, ініціатор святкування 800-річчя міста Бібрка, перший демократично обраний голова Премишлянської районної ради, нагороджений численними грамотами (Почесна грамота МО УРСР-1985, грамоти Перемишлянської районної ради та адміністрації 2003, 2001, 2005, 2006, 2007, 2008, 2010 роки, грамота Президента України, відділу освіти Перемишлянської РДА (за розвиток національної освіти) – 2006, 2007 роки, за сумлінне виконання службових обов'язків) – 2009 рік, за багаторічну сумлінну працю – 2009, 2010, 2011 роки, грамота Львівської обласної ради за розбудову Незалежної Української Держави та нагрудний знак за №242-2010р, грамотою Головного управління освіти Львівської ОДА та Львівського обласного будинку вчителя за новаторську діяльність у справі вдосконалення навчально-виховного процесу та формування патріотизму підростаючого покоління, за активну громадську роботу та успіхи в краєзнавчих дослідженнях – 2010 та 2011 роки грамотою головного управління ЛОДА за національно-патріотичне виховання учнів, депутат міської, районної рад протягом п'яти каденцій.
Повернув із забуття для громади пам'ять про відомих постатей, творців Незалежності України: Юліана Головінського, Гриця Пісецького (загинув в Бібрці), Ярослава Дудикевича. Тарас Шах був ініціатором присвоєння Бібрецькій школі імені Уляни Кравченко.
11травня 2011 року прийнятий в члени Української вільної академії наук Канадаи –(УВАН).
P.S.
На завершення подамо текст звернення одного з екс-депутатів Перемишлянської районної ради до екс-прокурора Перемишлянського району. Звернення датоване 2009 роком і у ньому наводяться подробиці оборудки із землею Бібрської середньої школи (подаємо майже без змін ):
«Стало відомо про погодження технічної та землевпорядної документації на спорудження гр. Краєвською О. (вона ж дружина міського голови м. Бібрки, приватний підприємець О.Краєвська, директор КП «Ольвія») кафе у м. Бібрці на вул. Л. Курбаса на земельній ділянці, на якій Генеральним планом м. Бібрки від 1992 р. (на експлікації №9) передбачено спорудження Будинку культури.
Ця ділянка до 2002 році використовувалась Бібрською СШ як навчально-дослідна ділянка. З ініціативи міського голови Краєвського О.Й. згідно з рішенням III сесії Бібрської міської ради IV скликання від 23.10.2002 р. (без номера) без погодження з землекористувачем - управлінням освіти Перемишлянської РДА школі відмовлено у користуванні ділянкою з мотивів, «що згідно з генпланом м. Бібрки та пропозицій сесії міської ради вище згадана ділянка запропонована під будівництво будинку культури, готелю та торгового комплексу». Цією ж датою датований інший документ – рішення (без номера) «Про надання дозволу на виготовлення матеріалів попереднього погодження по вибору земельної ділянки під будівництво торгівельного комплексу (ринку)». Звертає на себе увагу, що перше рішення надруковане друкарською машинкою, друге – набране на комп'ютері і не вказано, що це копія. Дане рішення «прийнято» на підставі листа колективного підприємства «ОЛЬВІЯ» (директор до березня 2002 р. – О.Й.Краєвський, після обрання його міським головою – дружина, О.Краєвська), складеного напередодні сесії (22.10.2002 р.), через що питання не розглядалось депутатськими комісіями – протокол і рішення профільної комісії відсутні, не було внесене до порядку дня сесії. Цим рішенням надано дозвіл на виготовлення та погодження матеріалів на будівництво ринку на землях запасу площею 0,8 гa саме на місці запроектованого Генпланом Будинку культури. Цією ж датою (!!) (23 жовтня 2003 р.) датований і Акт вибору земельної ділянки під будівництво критого ринку, який стверджує, що комісія у складі заступника начальника Перемишлянської РДА, інших посадових осіб РДА, головного архітектора Перемишлянського району, міського голови О. Краєвського, директора колективного підприємства «Ольвія» О. Краєвської провела вибір земельної ділянки під будівництво критого ринку площею 0,8 га між вул. Л.Курбаса та вул. Польова. Комісія дала дозвіл на будівництво на ділянці, що включала проектований Будинок культури і вул.Польову (??).
Всупереч чинному законодавству, без нотаріально завіреної передачі прав на документацію, без відміни рішення від 23.10. 2002 р., згідно з рішенням XII сесії Бібрської міськради IV скликання від 31.03.2004 р. матеріали погодження розташування земельної ділянки для критого ринку КП «Ольвія» передані фізичній особі – громадянці Краєвській О.C. (п.1.) та дано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки (пп.2,3). При цьому не розглядалась відмова КП «Ольвія» від вказаної ділянки, земельна ділянка не була повернута до земель запасу міської ради, як це передбачено Земельним кодексом України. Підставою для цього рішення була заява дружини міського голови, громадянки О.С. Краєвської, мешканки м. Львова. Не було проведено конкурсу, питання не розглядалось депутатськими комісіями. Грубо порушено Закон України «Про боротьбу з корупцією».
01.06.05 р. міським головою О.Краєвським підписано договір оренди земельної ділянки площею 0, 8 га на вул. Л. Курбаса вже з іншою (юридичною!) особою – Приватним підприємцем Краєвською Ольгою Степанівною. При цьому не проведено грошової оцінки земельної ділянки, встановлено явно занижену орендну плату. Умовами використання наданої в оренду ділянки у Договорі записано «для будівництва та обслуговування ринку у м. Бібрка (пр.15)». Отже, діючим до 2010 року договором оренди не передбачено будівництво кафе з танцювальними майданчиками, автостоянок, а тільки «використання ділянки у відповідності до технічної документації із землеустрою (п.15)». Судячи з терміновості реєстрації у ДП ЦДЗК (через два дні з моменту підписання), технічна землевпорядна документація на ділянку для спорудження і обслуговування ринку вже готова, оскільки це було істотною умовою Договору оренди (п.18).
Таким чином земельна ділянка по вул. Л.Курбаса на підставі одного рішення міської ради, формально не перейшовши у комунальну власність територіальної громади, на підставі одних і тих землевпорядних матеріалів КП «Ольвія» на протязі 2002-2005 рр. змінювала користувачів: Бібрська СШ ( постійне користування) – колективне підприємство «Ольвія» – громадянка О.Краєвська – ПП Краєвська.
28.03.08 на заяву ПП Краєвської виконком Бібрської міськради (голова – Краєвський О.Й.) ухвалив рішення про надання дозволу на будівництво на орендованій ділянці по вул. Л.Курбаса будівництво кафе-бару з танцювальною площадкою. В порушення п.3 цього рішення тут же почались роботи з підготовки будівельного майданчика - зрізано і вивезено дерева.
Слід зауважити, що наступні погодження, АПЗ, робочий проект виконувались на підставі «Схеми генплану території критого ринку КП «Ольвія» в м. Бібрка по вул. Леся Курбаса», затвердженого печаткою КП «Ольвія», дозволів і погоджень на спорудження критого ринку КП «Ольвія» («Містопроек», 25.01.05 р. №30/12 -1, управління культури ЛОДА від 08.02.05 р.№18/241, головний архітектор Перемишлянського району від 1.03.05 р. №4).
Дивує і те, що у проектній і погоджуваній документації в залежності від ситуації використовувались викопіювання як зі старого, так і з нового генерального плану м. Бібрки, що районний архітектор, погоджуючи плани плани, не побачив, що проектування кафе-бару проводиться безпосередньо на нанесеному в Генплані Будинку культури. І завірив своїм підписом таку нісенітницю: «проектування... здійснюється згідно генерального плану м. Бібрка..., в межах червоних ліній вул.. Л.Курбаса і Польової»…
Соломія Головіна, Гал-інфо.
