Слухай онлайн
Економіка  |  Політика

Польська лояльність до українських заробітчан заради порятунку економіки

Польський уряд прийняв рішення автоматично продовжити легальне перебування для українців, які перебувають в країні за біометричними паспортами, термін дії яких закінчився з моменту оголошення Польщею стану епідемії -- 14 березня.

Польща

17 квітня вступив в силу новий Закон (Ustawa o szczególnych instrumentach wsparcia w związku z rozprzestrzenianiem się wirusa SARS-CoV-2), який дозволяє іноземцям легально перебувати 30 днів в Польщі після закінчення епідемії без необхідності подавати заяви на тимчасову посвідку на проживання. Це один із заходів програми з порятунку польської економіки «Антикризовий щит».

Експерт

Прийняття закону прокоментував газеті Ратуша голова Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Зокрема за словами експерта, за різними оцінками, в Україну з початку карантину повернулося від 10% до 15% трудових мігрантів з України, чи приблизно 150 тисяч громадян.

«У Польщі залишилася абсолютна більшість українців, тому що місцева влада їм автоматично продовжила термін перебування. До речі, кордони не зачинені, їх можна переїжджати на автомобільному транспорті чи переходити пішки».

На думку Василя Воскобойника, українські трудові мігранти почали повертались через декілька факторів.

«Повернення українців відбувалося за різними причинами: закінчення терміну перебування за біометричним паспортом, закінчення строку дії робочої візи чи закриття на карантин підприємства, де українці працювали. Невеличка частина наших громадян поїхала додому з причин побоювання залишитися на довгий термін відрізаними від родини в Україні через карантин», -- пояснив експерт.

Сьогодні ж тих громадян, які в Україні передовсім хвилює питання, чи варто чекати соціально-економічного вибуху у контексті безробіття, зокрема через повернення заробітчан?

«Чекати на вибух безробіття не варто, принаймні в контексті трудових мігрантів. Вони дочекаються закінчення карантину та поїдуть назад до Польщі, адже тамтешні зарплати в 3-4 рази більші за українські.

Соціальний вибух може статися за рахунок тих українців, які втратили роботу в середині країни і не хочуть їхати працювати за кордон. Після карантину вони відчують брак роботи та дохідних робочих місць і це призведе з часом до невдоволення діями уряду і влади загалом». 

А щодо тих українців, які залишилися закордоном, Василь Воскобойник каже, що не варто масово подавати документи на отримання тимчасової посвідки на проживання,

«Тому що їм і так польський уряд автоматично продовжив цей термін на час дії карантину. Але можна із впевненістю сказати, що кількість бажаючих буде збільшуватися. Це відбуватиметься тому, що значний прошарок населення України не бачить майбутнього у себе вдома і розглядає батьківщину виключно як місце, де можна відпочити від роботи та поспілкуватися з рідними та друзями».

Василь Воскобойник також проаналізував, до яких наслідків може призвести карантина криза.

«Карантин та економічна криза, яка прийде за ним, нанесе більшої шкоди українській економіці, ніж європейській. На жаль, ми досі залишаємося сировинною державою, а під час кризи в першу чергу знижуються ціни на сировину. Отже, розрив між економікою України та нашими сусідами по ЄС ще збільшиться».

Як переконаний Василь Воскобойник, це своєю чергою призведе до посилення міграційних настроїв та виїзду більшої кількості українців на роботу за кордон.

Україна

Цього ж дня, 17 квітня, коли польський закон вступив у дію в Україні прем’єр-міністр Денис Шмигаль зустрівся з представниками дорожньо-будівельних компаній. Однією з головних тем зустрічі було -- створення нових робочих місць та працевлаштування українців у дорожньо-будівельну галузь.

Зокрема він наголосив на тому, щоб підрядники максимально залучали до робіт саме українців. «Ми попередньо домовилися, що левова частка фахівців, задіяних до робіт, мають бути громадянами нашої держави. Адже в цей час, коли стільки українців повернулися додому, ми маємо забезпечити їх роботою», -- відзначив Денис Шмигаль.

Отож маємо

Тож на вагах українських трудових мігрантів: на одній чаші -- лояльність Польщі і крок на поступ українським заробітчанам, а на другій -- попередні домовленості українських урядовців з дорожниками. Вибір, звісно ж, що за ними.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...
");