Коли за тиждень впаде Алеппо, адміністрації Обами доведеться визнати свою чергову болючу поразку у міжнародних справах.
Зв’язавши руки США секретною угодою про співпрацю та оголосивши нібито перемир’я (яке тривало кілька днів), альянс сирійсько-російських союзників остаточно добиває опозиційні війська у заблокованому з усіх сторін Алеппо, нещадно знищуючи авіацією не тільки військові об’єкти, а лікарні, школи, житлові квартали і заодно - мирне населення.
Юрій КмітьДвомільйонне і найбільше місто у Сирії – Алеппо стало символом народного спротиву щодо режиму диктатора Башара Асада. Опозиція зайняла його кілька років, тому ще на початку громадянської війни, яка йде в Сирії із 2011 року. Місто Алеппо нагадує зараз розбомблений вщент росіянами Грозний та має подібне ідейно-психологічне значення для опозиції. Бомблячи Алеппо на очах у шокованого Західного світу Путін показує всім, в тому числі і нашим українським політикам, що означають домовленості із Росією. Дивіться і вірте у виконання… мінських домовленостей чи мирного врегулювання ситуації на Донбасі. Як тут не згадати, що Володимир Путін у 2015 році урочисто оголосив про повний вивід російських військ із Сирії.
У Москві та Дамаску склалася думка, що успішний, навіть ціною міжнародного осуду, переможний штурм Алеппо стане вирішальним успіхом, такою собі битвою під Сталінградом, після якого відбудеться агонія збройної опозиції, вона здеморалізується та розбіжиться, арабські спонсори зупинять фінансування, а Захід змириться із своєю поразкою та перевагою Росії у сирійському міжнародному конфлікті.
Зовнішня облога мегаполіса Алеппо і підготовка до штурму східних кварталів почалася кілька місяців тому. До міста підтягнули тисячі нових вояків із російсько-асадовської коаліції – залишки урядових військ, загони алавітського ополчення, численні батальйони іракських найманців. На боці сирійського диктатора - іранський корпус КСІР, ліванська Хезболла, афганські шиїти-хазарейці, російський військовий контингент, числом до 5000 військових (серед них морські піхотинці, спецпідрозділ десанту та авіаційне з’єднання, сучасні системи ПВО). Власне, інтернаціональність конфлікту у Сирії вражає, тут бракує лише індійських сипаїв чи спецназу народності маорі із Нової Зеландії. У військах Ісламської держави, яка окупувала частину сирійських територій і теж воює проти Башара Асада, перебувають представники всіх держав колишнього СРСР та більшості країн Євросоюзу, туркомани та курди теж мають свої бойові частини. На території Сирії у цей час присутні та беруть участь у бойових діях спецпідрозділи та військові радники США, Франції, Великобританії, Туреччини. Сирія стала полем протистояння великих держав світу, із яких, практично США, Франція та Туреччина підтримують коаліцію різноманітних опозиційних сил проти Асада, але безпосередньо у війні участі не беруть, а Росія із Іраном ввели свої війська і взяли під своє пряме командування проасадівський інтернаціональний альянс. Сам Башар Асад ні на що вже не впливає. Додамо до цього, що терористи із Ісламської Держави та розділений між трьома країнами курдський народ ведуть свою боротьбу на цій території за створення нових держав. Все досить складно.
Американці, отримавши «гучного ляпаса» від Путіна, вчергове вийшли із переговорного процесу із Росією щодо Сирії. Останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння уряду наймиролюбнішого американського Президента, стало надання Росією Башару Асаду для розміщення в Сирії сучасних систем протиповітряної оборони С-300. Проти кого націлені ці системи зрозуміло - проти авіації США, Франції та Великобританії, адже у терористів із Ісламської Держави чи військ опозиції авіації нема. Цей крок-виклик був би неможливим, якщо б не майбутні вибори у США через місяць і невизначена ситуація щодо майбутнього Президента США. А хто гарантує, що не виграє російський агент впливу Дональд Трамп?
Тим не менше, Путін переграв Обаму і групу зацікавлених країн Туреччина – Франція - Саудівська Аравія, отримавши договір-компромат проти США. Не думаючи його дотримуватися, Путін надалі захищає сирійський антинародний режим, чавить опозиційні війська забороненими фосфорними та касетними бомбами, нехтуючи всі міжнародні норми щодо прав і захисту мирного населення.
І де тут Слідчий Комітет Росії, де наш ОпоБлок України, чого вони не кричать на весь світ про порушення міжнародного гуманітарного права та військові злочини у Сирії, як кричали так недавно щодо дій українських військ в АТО. Подвійна мораль, потрійна брехня стали візитними картками російської та проросійської політики в світі .
Західний світ завмер. В Європі та в США, в арабських країнах росте суспільний протест та вимога до НАТО та США зробити бодай щось для спасіння сотень тисяч мирних жителів, заблокованих в Алеппо. Але сьогодні , для адміністрації Обами вибір обмежений. США із невдалим для себе результатом «наводив демократію» в Афганістані та Іраку, за місяць президентські вибори. Тисне на адміністрацію США можливість «чужими руками» дати Москві нажити собі кровних ворогів на цивілізованому Заході та в сунітському 1,5-мільярдному світі . Тотальне знищення сунітського та арабського Алеппо проросійською коаліцією із алавітів, шиїтів та російських християн стане не тільки міжнародним військовим злочином, а й сакральною причиною для кровної помсти, терактів та нескінченої війни сунітів проти Росії на території всього світу. І це здається розуміють всі, окрім одурманеної вседозволеністю та безкарністю кремлівської команди.
На думку експертів, опозиція в Алеппо без радикальної зовнішньої підтримки протримається не більше як тиждень. США та союзники нині гарячково прораховують свій хід у відповідь на російське зухвальство, а коаліція сирійських урядових військ із союзниками готується до останнього штурму. Із нетерпінням чекаємо адекватного ходу у відповідь адміністрації США на російську образу. Час пішов на години.
Юрій Кміть.
