Верховна Рада України прийняла відставку Арсенія Яценюка і відразу призначила на посаду прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, спікера парламенту. Водночас депутати затвердили новий склад Кабінету Міністрів і представлену програму його діяльності.
У четвер, 14 квітня, завершилася урядова криза, яка тривала понад два місяці. Після виснажливих переговорів щодо затвердження персонального складу нового Кабінету міністрів, Верховна Рада прийняла постанову про відставку прем'єр-міністра Арсенія Яценюка та призначення новим головою уряду спікера Верховної Ради Володимира Гройсмана. За таке рішення проголосували 257 народних обранців.
Далі Верховна Рада із третьої спроби схвалила програму діяльності нового Кабінету міністрів, віддавши за неї 243 голоси. Під час презентації своєї програми, Володимир Гройсман пообіцяв, що її основою стануть завдання попередньої коаліційної угоди. Згідно зі Законом «Про Кабінет міністрів України», у разі , якщо Верховна Рада схвалила програму діяльності уряду, тоді цей державний орган отримує річний імунітет від звільнення, тобто висловлення йому вотуму недовіри.
Водночас новий прем'єр-міністр запевнив, що впродовж 1 місяця представить чітку програму дій уряду на період до кінця 2016 року, а також пообіцяв, що зможе забезпечити фаховий менеджмент.
Програмне завдання уряду Гройсмана
Під час презентаційного виступу перед парламентом новообраний прем'єр-міністр представив «Програму діяльності Кабінету міністрів України», а також запевнив, що в своїй діяльності уряд керуватиметься тими базовими документами, в яких визначено основні орієнтири європейського розвитку країни, а саме:
• стратегією України -2020;
• коаліційною угодою, яку 2014 року підписали п’ять фракцій, коли утворили коаліцію Європейська Україна;
• угодою про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом;
• стратегічними документами, підписаними з міжнародними партнерами України;
• планом законодавчого забезпечення реформ, який був затверджений 2015 року.
Володимир Гройсман повідомив, що за останні тижні провів численні зустрічі з представниками громадянських організацій та експертами з різних галузей. Отриману інформацію він класифікував у три блоки:
• людей часто не чують, чиновники не володіють реальною ситуацію, не цікавляться життєвими проблемами, які хвилюють громадян;
• у багатьох суспільно-господарських сферах досі не запропоновано чіткого бачення, що необхідно робити. Люди не знають, що у перспективі буде відбуватися у тій чи іншій галузі, а рішення, які пропонують чиновники, є несистемними і часто практично непридатними;
• люди мають багато конкретних пропозицій та ідей з приводу реформи суспільного ладу, однак відсутні механізми їх практичної імплементації. Практичні державні заходи, на які суспільство чекає роками, чиновники періодично відкладають на невизначені терміни.
Щоби позбутися зазначених суспільних проблем, наголосив Володимир Гройсман, необхідно провести реставрацію всієї системи державного устрою. Саме цим і буде займатися Кабінет міністрів, налагодивши тісну співпрацю з депутатами Верховної Ради. А сам Кабінет міністрів, вважає новий прем'єр-міністр, необхідно формувати з професіоналів, а не відданих партійців. Проте, все ж таки, новий уряд і цього разу створили за партійною квотою.
Керівник попереднього уряду, Арсеній Яценюк, також дав аж 461 обіцянку стосовно реформи суспільно-економічної системи країни і покращення життя громадян, із яких виконав лише 123 обіцянки.
Головні напрямки «Програми діяльності уряду прем'єр-міністра Володимира Гройсмана»
• У рамках вдосконалення фінансового сектора відбудеться поступова лібералізація валютного регулювання. Реформа передбачає створення сучасної біржової інфраструктури та умов для функціонування товарного біржового ринку.
• Гармонізація вітчизняного законодавства до законів Євросоюзу. Програма передбачає прийняття нового законодавства за стандартами ЄС, зокрема стосовно товариств із обмеженою відповідальністю, а також впровадження механізмів колективних договорів.
• Спрощення в бухгалтерії. Головний документ нового уряду передбачає спрощення і перехід на міжнародні стандарти бухгалтерської звітності, прозору приватизацію держпідприємств, впровадження на держпідприємствах міжнародних стандартів звітності та незалежного управління.
• Соціальна підтримка. Новий уряд планує підвищувати пенсії кожного кварталу і перегляне розвиток недержавного пенсійного страхування.
• Уряд обіцяє переглянути зарплати педагогів, а також запровадити нову систему «освітніх округів».
• Комунальний сектор. Уряд обіцяє вирішити проблему заборгованостей із компенсацією за різницю у тарифах.
• Буде запроваджувати обов'язкове страхування у рамках реформи охорони здоров'я.
• Обіцяє продовження децентралізації.
• Буде розширювати державні інвестиції.
• Надасть реформі сільського господарства нового імпульсу.
Принцип формування уряду
Оскільки із коаліції демократичних сил Європейська Україна раніше вийшли Об'єднання «Самопоміч», ВО «Батьківщина» та Радикальна партія Олега Ляшка, уряд Володимира Гройсмана сформували за квотним принципом із представників «Блоку Петра Порошенка» і «Народного фронту». Водночас новопризначений прем'єр-міністр наполіг, що хоче в уряді мати і свою персональну квоту.
Квота Петра Порошенка
Степан Кубів – перший віце-прем'єр .
Степан Полторак – міністр оборони
Павло Розенко – віце-прем'єр із питань соціальної політики.
Генадій Зубко – віце-прем'єр та міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.
Олександр Данилюк – міністр фінансів.
Павло Клімкін – міністр закордонних справ.
Юрій Стець – міністр інформаційної політики.
Вакантна – міністр охорони здоров'я.
Квота решти груп у БПП
Іванна Климпуш-Цинцадзе – віце-прем'єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Тарас Кутовий – міністр аграрної політики та продовольства.
Вадим Черниш – міністр із питань окупованих територій та тимчасово переміщених осіб.
Ігор Насалик – міністр енергетики та вугільної промисловості.
Квота Арсенія Яценюка
В'ячеслав Кириленко – віце-прем'єр з гуманітарних питань.
Арсен Аваков – міністр внутрішніх справ.
Павло Петренко – міністр юстиції.
Володимир Омелян – міністр інфраструктури.
Ігор Жданов – міністр молоді та спорту.
Лілія Гриневич – міністр освіти та науки.
Остап Семерак – міністр екології та природних ресурсів.
Квота Володимира Гройсмана
Володимир Кістіон – віце-прем'єр із питань окупованих територій та тимчасово переміщених осіб.
Андрій Рева – міністр соціальної політики.
Євген Нищук – міністр культури.
Олександр Саєнко – міністр Кабінету міністрів.
Від вакантної посади міністра охорони здоров'я у новому Кабінеті міністрів відмовилося 15 осіб, яким пропонували очолити міністерство. Олексій Мушак, народний депутат від БПП, повідомив, що призначення міністра МОЗ відбудеться наступного тижня. Депутат припустив, що це буде не політичне, а професійне призначення.
Матеріальна забезпеченість чиновників уряду Володимира Гройсмана
На підставі оприлюднених декларацій міністрів уряду Володимира Гройсмана можна скласти рейтинг забезпеченості новопризначених чиновників і тих, хто зберіг посади з часів попереднього уряду. Найзаможнішим традиційно є Арсен Аваков – бізнесмен і глава МВС, а найменш забезпеченим – Тарас Кутовий, міністр аграрної політики.
Дохід міністрів та їхніх сімей, згідно з податковими деклараціями за 2015 рік, становив:
1. Арсен Аваков, міністр внутрішніх справ – 4095567 грн
2. Павло Петренко, міністр юстиції – 3807974 грн
3. Володимир Гройсман, прем'єр-міністр – 2940667 грн
4. Остап Семерак, міністр екології та природних ресурсів – 2239711 грн
5. Геннадій Зубко, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства – 2025993 грн
6. Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем'єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції – 1697969 грн
7. Ігор Насалик, міністр енергетики та вугільної промисловості – 1628000 грн
8. Володимир Омелян, міністр інфраструктури – 1480186 грн
9. Павло Клімкін, міністр закордонних справ – 980230 грн
10. Степан Полторак, міністр оборони – 856319 грн
11. Вадим Черниш, міністр із питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб – 483249 грн
12. Степан Кубів, перший віце-прем'єр-міністр, міністр економічного розвитку – 439489 грн
13. Євген Нищук, міністр культури – 409388 грн
14. Ігор Жданов, міністр молоді та спорту – 383286 грн
15. Юрій Стець, міністр інформаційної політики – 295155 грн
16. Володимир Кістіон, віце-прем'єр-міністр – 256408 грн
17. Андрій Рева, міністр соціальної політики – 255770 грн
18. В'ячеслав Кириленко, віце-прем'єр-міністр – 242582 грн
19. Лілія Гриневич, міністр освіти – 215946 грн
20. Олександр Данилюк, міністр фінансів – 177985 грн
21. Павло Розенко, віце-прем'єр-міністр – 159520 грн
22. Олександр Саєнко, міністр Кабінету міністрів – 144540 грн
23. Тарас Кутовий, міністр аграрної політики – 80717 грн
Після затвердження складу уряду Гройсмана депутат Тимошенко вирішила розформувати новостворений державний орган за допомогою судового рішення. Тимошенко вважає, що голосування депутатів у Верховній Раді за склад нового Кабінету міністрів було незаконним.
Політичний експерт Павло Нусс вважає, що, попри заяви українського президента, принципи діяльності влади змінюються повільно, у країні не відбуваються реформи з необхідною ефективністю. Команда Петра Порошенка ще не готова до побудови функціональних і незалежних органів державного управління в обмін на відмову від ручного керування країною.
Павло Нусс розповів: «Ні для кого не секрет, що Порошенко вже тепер думає про другий термін свого президентства. У цьому нема нічого поганого, проте на тлі падіння рейтингів із 50% до 15% необхідно не тільки хотіти, але і діяти. І зміна уряду стала новим політичним ходом Порошенка. Запевнення Гройсмана – «я покажу, як керувати країною», – свідчать про переконаність команди Порошенка у тому, що ручне керування країною вони вважають ефективнішим, аніж побудову функціональних і незалежних органів державного управління».
При цьому результати ручного керування також можуть бути і позитивними, все залежить від плану розвитку країни, – зазначив політолог.
Ярослав Левків.
