Спецоперація із затримання Геннадія Корбана, здійснена ГПУ та СБУ, здійняла потужну хвилю обурення в українському соціумі. Більшість із тих, які стали чи висловилися на захист затриманого політика, були обурені, втім, не так фактом його затриманням (очевидно, підстави є), скільки явною вибірковістю правосуддя. Частина експертів навіть устигла назвати подібний волюнтаризм силових структур предтечею повернення до авторитарних практик.
Намагаючись заперечити вибірковість свого підходу, президент був поквапився анонсувати затримання й інших осіб (під якими читалося: регіоналів), проте наразі дії силових органів у цьому напрямку обмежились невдалими спробами вручити повістку Новінському, які викликали у суспільстві хіба хвилю іронічного усміху. «Гал-інфо» поспілкувалось з експертами, щоб з’ясувати, чому влада взялась саме за Корбана, чи будуть арешти регіоналів й чи варто вбачати у діях Петра Порошенка примару авторитаризму.
Чому Корбан?
Передовсім варто зазначити, що всі експерти наголосили на комплексності суперечки між Порошенком та Коломойським, проте розбіглися щодо того, який чинник – політичний чи економічний – грає найпершу роль.
На думку редактора Цензор.нет Юрія Бутусова, затримання Корбана зумовлене складним конфліктом між Порошенком та Коломойським, що має, по-перше, економічно-фінансовий і тільки у другу чергу - політичний вимір.
«Корбан – це той гачок, за який Порошенко намагається підвісити Коломойського, щоб він був більш поступливий у фінансових питаннях, у питаннях державної власності, яку контролює Коломойський. Разом з тим, Корбан став мішенню тому, що, з одного боку, є близьким до Коломойського і, з іншого боку, керує УКРОПом – партією, яка отримала певні політичні позиції в українських містах», – відзначив він.
Подібним чином відкинув політичний мотив протистояння професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань, який слушно наголосив на тому, що успіх УКРОПу на виборах не був надто великим.
«Я думаю, що це не пов’язано (з політикою). Успіх насправді відносний. Дуже показово, що це не було зроблено в той час, коли Корбан балотувався на мера. Скоріше це може бути пов’язано з тим, що Коломойський не рахується з інтересами держави. «Укрнафта» не сплачує податків, які вона має сплатити», – зазначив він.
Протилежної думки тримається київський політолог Петро Олещук, який вбачає причину затримання Корбана передовсім у політичному конфлікті Порошенка з дніпропетровською групою, яка єдина в теперішній Україні має амбіції на центральну владу.
«Дніпропетровська група сьогодні – єдина група, яка претендує на центральну владу. Натомість з колишніми регіоналами в президента, напевно, є неформальний пакт про те, що вони не претендуватимуть на владу в Києві й за це їм буде дозволено зберегти вплив на місцях їх колишнього домінування. Тож на даний момент всі «регіонали» зручні та вигідні владі, тому що вони знають своє місце й із ними легше домовитися», – припустив у коментарі «Гал-інфо» політичний експерт Петро Олещук, відповідаючи на запитання, чому саме Геннадій Корбан став об’єктом пильного зацікавлення з боку українських силових структур.
За словами політолога, затримання Корбана – лише один з епізодів у тривалому конфлікті між Порошенком та Коломойським, що має низку причин. Одним з важливих приводів для нового витка загострення став несподіваний для багатьох результат УКРОПу на місцевих виборах, а також впевнений вихід Бориса Філатова до другого туру виборів у Дніпропетровську. На думку Петра Олещука, це суттєво вплинуло на розклад сил серед місцевих еліт й підважило попередні домовленості.
«З колишніми регіоналами в президента, напевно, є неформальний пакт про те, що вони не претендуватимуть на владу в Києві й за це їм буде дозволено зберегти вплив на місцях їх колишнього домінування. Є чимало випадків, коли ЦВК під час місцевих виборів грала на користь «регіоналів». Зокрема, можна згадати спробу зірвати другий тур у Павлограді та ін. На даний момент всі «регіонали» зручні та вигідні владі, тому що вони знають своє місце й із ними легше домовитися», – наголосив експерт.
Він припустив, що задля того, аби продемонструвати безсторонній підхід, влада може узятися за регіоналів – щоправда, не найвищого рівня. Втім, інші експерти засумнівалися навіть у цьому.
Інших не буде
З точки зору лідера громадського руху «Чесно» Олега Рибачука, обіцянка Порошенка не зупинятись на Корбані й перейти до затримання регіоналів є не більше, ніж відволікаючим маневром, який нічого не змінить по суті. Він зазначив, що влада навчилася добре тримати руку на пульсі та відчувати настрої соціуму. Втім, реакція спрямована лише на збереження системи.
«Для того, щоб зберегти систему, влада, яка не хоче впроваджувати системні зміни, неначе ящірка, відкидає хвоста. Це робиться суто у відповідь на реакцію суспільства. Він (Порошенко) робить крок, одна нога вже над прірвою, інша стоїть на краю… Він відчуває, що це прірва, й починає моментально реагувати. Але це не системні зміни; це кроки, спрямовані на те, щоб зберегти систему», – наголосив політичний експерт.
Аналогічної думки дотримується редактор Цензор.нет Юрій Бутусов, який вважає, що Порошенко не буде чіпати регіоналів, бо потребує їхньої підтримки під час важливих голосувань.
«Це виключно політична логіка. Порошенку потрібні голоси «Опозиційного блоку» і групи «Відродження» Хомутинніка, щоб можна було продавлювати необхідні закони. Тому вони їх не чіпають», – зазначив він.
Під цим кутом огляду, вважає Олег Рибачук, питання на кшталт «Чому Корбан?» принципово позбавлене змісту. Із Корбаном усе зрозуміло, каже він. Проте суспільство повинні цікавити не персоналії, а системні зміни.
«Надзвичайно важливо не вестися на дискусії: «Чому Корбан? Хто буде генеральним прокурором?» і так далі. Коли президент говорить, що до кінця місяця має бути призначений антикорупційний прокурор, то це фікція. Питання не в тому, щоб був прокурор, а в тому, щоб він був захищений від політичних впливів і тисків. Нам потрібно вимагати системних змін. Щоб люди, які мають захищати наші кошти, не залежали від тих, хто їх розкрадає. Незалежність контролюючих органів – це те, на чому стоять європейські демократії», – наголосив Олег Рибачук.
Відсутність системних змін консервує державну структуру та призводить до дрейфу до попереднього режиму.
Примара авторитаризму
Ще однією метою, яку хотів досягнути президент, затримуючи Корбана, була, на думку Петра Олещука, демонстрація сили. Він прагнув нагадати фінансово-промисловим групам, хто в домі господар. Особливо важливо це було зробити напередодні визначних голосувань за зміни до конституції та закони про вибори на окупованих територіях, які чекають на Раду найближчими тижнями. На думку політолога, дії Петра Порошенка свідчать про схильність до авторитаризму та створюють певну загрозу демократії в Україні.
«Оскільки Порошенко більш тонкий і розумний політик, ніж Янукович, то має більше можливостей для нагромадження влади. На відміну від Ющенка, він не має пієтету перед демократичними процедурами. Можливо, демократичні принципи значать для нього не набагато більше, ніж для Януковича. Гадаю, сам він себе бачить в ролі такого собі освіченого Януковича, тобто розумного, освіченого та проукраїнського Януковича», – зазначив Петро Олещук.
З ним погодився Юрій Бутусов.
«Я б сказав, що Порошенко має схильність до самодурства. Навіть маючи певні підстави, щоб забрати в Коломойського державну власність, влада має діяти строго у рамках закону, аби не лишалися сумніви у законності її дій. Якщо суспільство не відреагує, авторитарні замашки (Порошенка) стануть постійною практикою», – резюмував він.
Сергій Стуканов.
