Підтвердження санкцій ЄС проти Росії, безплідні зустрічі тристоронньої контактної групи у Мінську та інтерв’ю Януковича ВВС – лише неповний перелік помітних подій, які склали картину поточного політичного тижня. Про ці та інші питання «Гал-інфо» поспілкувалось з російським експертом Павлом Мєзєріним, насамперед попросивши його прокоментувати інформацію, за якою ЄС буцімто спонукає (схиляє) Київ до безстрокового надання окупованій території спеціального статусу, і то – до відведення важких озброєнь, відновлення контролю над кордоном та організації виборів.
Цю інформацію перебрехали пропагандистські російські ЗМІ, подали її викривленим чином, а низка українських ЗМІ її некритично передрукувала. Однак, все значно складніше. Формулювання було розпливчастим, але, як і всі формулювання бюрократів Європейського Союзу, воно було з категорії «з одного боку, не можна не визнати, з іншого боку, не можна не відмітити». Втім, те, що європейська бюрократія поводить себе неврозумливо, не має дивувати, адже вона поводиться так протягом всього періоду російської агресії.
Наскільки можна судити з поведінки Путіна, він остаточно відмовився від радикального варіанту.
Безумовно, переформатування поведінки відбулося. З економічної точки зору Путін не може собі дозволити вести війну. Санкції нашарувалися на відчутне падіння цін на нафту, що суттєво вдарило по російській економіці, яка за нинішнього стану справ може дійти до колапсу впродовж року-двох. Це непокоїть і Путіна, і його політичне й фінансове оточення. Тому тепер ставку зроблено на те, щоб домогтися пом’якшення та, в ідеалі, зняття санкцій.
Тобто коли в Росії стверджують, що в другому кварталі поточного року російська економіка адаптувалась до режиму санкцій, от бажане видається за дійсне?
Це абсолютне лукавство. Петербурзький економічний форум зайвий раз це підтвердив. Із того, що казали перші особи Російської держави, світова преса відверто сміялась. Та й не так багато там було світової преси, бо Форум бойкотували. Раніше на Петербурзькому форумі збирались світові фінансові тузи, й фактично він складав конкуренцію Давосу. Зараз туди приїхали лише китайці та представники другорядних європейських держав.
Оце показове ігнорування – принизливе для Путіна?
Воно для нього цілком несподіване. Він переоцінив міру свого впливу, значення своїх міжнародних зв’язків. Він не очікував такої ізоляції, й вона його, безумовно, обтяжує. Видно за його поведінкою, що він хотів би в деяких питання відмотати назад, але він заручник ситуації, яку сам і створив.
Криму це точно не стосується.
Без сумніву. Анексія Криму багато в чому була емоційним поривом, але водночас вона доволі серйозно готувалася. Я думаю, що коли він вечорами сидить та озирається назад, то він інакше повівся би стосовно президента Януковича.
До речі, Янукович на цьому тижні несподівано повстав із небуття. З чим пов’язана його поява? Чого Путін хоче цим домогтися?
Я думаю, що в цю гру намагається включитися сам Янукович, який просить Путіна дати йому останній шанс. Його витягнули на поверхню, вирішили показати світовому товариству. Але інтерв’ю він дав такої якості, що це було його останнє інтерв’ю. Жирна крапка в завершенні його політичної кар’єри.
Через страусів?
Та річ не в страусах. Це було інтерв’ю безпорадної людини, політика вчорашнього дня, який плутався у фразах, у цифрах. Очевидно, що за час, який сплив, він деградував так, що далі нікуди.
Ви не допускаєте його повернення в «днр»?
Звісно, ні. Це збитий льотчик, і ні в активній політиці його вже не буде. Я впевнений, що і в Донецьку його не сприймають уже як політика.
В Росії збираються переносити парламентські вибори з грудня 2016 року на вересень. З чим це пов’язано?
Звичайна виборча маніпуляція. Вона вже апробована була в Росії на місцевих виборах, які з весни перенесли на вересень. В літній період виборча кампанія йде кволо, чимало росіян у серпні – вересні перебувають на дачах. Це зроблено для того, щоб максимально вивести з інформаційного поля вибори, щоб можна було спокійно здійснити необхідні маніпуляції й «намалювати» результат.
Зараз ведеться дискусія щодо блокади Донбасу. Якої ви дотримуєтеся думки?
Це болюча тема для України. Але слід розуміти, що проблема Донбасу надовго. Кремль, поки він існує в чинному форматі, не дасть унітарній Україні відновити контроль над цими територіями. Тому треба ухвалити рішення: або чекати на зміну влади в Росії та початок розпаду Російської Федерації, а це може зайняти 5-10-20 років, або жити в нових умовах, приймати закон про статус окупованої території й повноцінно займатися організацією кордону з нею. Це життєва необхідність. Такі сьогодні реалії.
Розмову вів Сергій Стуканов
Фото - Радіо Свобода
