Путін почав підготовку до ядерної війни у Північній Кореї, а США скерували в акваторію Японського моря авіаносну ударну групу ВМС. Китай виставив РФ не всепланетне посміховище, Туреччина відновлює султанат, а Франція провела вибори, які позначаться на майбутньому ЄС.
На Московії холодильник переміг телевізор: РФ негласно закуповує в України продукти, президент Порошенко провів конструктивні переговори у Великобританії, Європарламент продовжив співпрацю з Верховною Радою до 2019 року, а суд у Гаазі прийняв позитивне для України проміжне рішення. У Ватикані загострився тліючий світоглядно-організаційний конфлікт, який розпочався, хто б міг подумати, через презервативи для повій М'янми, - огляд міжнародних подій від Гал-інфо.
Україна переважила Московію
Олівір Ріббелінк, фахівець Інституту міжнародного права «Asser Instituut» у Гаазі, повідомив, що рішення Міжнародного суду ООН щодо запровадження тимчасових заходів не задовольнило всіх пунктів вимог України у справі проти РФ, однак загалом Україна отримала юридичну перевагу.
Олівір Ріббелінк наголосив, що на даному етапі Міжнародний суд ООН ще не приступив до розгляду справи в усій її повноті. Говорячи про Конвенцію фінансування тероризму, щодо якої суд відмовив у клопотанні України про запровадження тимчасових заходів, фахівець «Asser Instituut» зазначив, що суд ООН буде розглядати претензії України тоді, коли перейде до розгляду справи по суті.
Візит Порошенка у Лондон після 8-річної паузи
Віктор Ющенко був останнім українським президентом, який на початку 2009 року здійснив офіційний візит у Великобританію. Далі у Лондоні відмовили у візиті Януковичу, хоча його команда дуже старалась таку поїздку влаштувати. У Британії Януковичу не хотіли подавати руки.
У Лондоні Петро Порошенко зустрівся Терезою Мей та іншими британськими політиками. Під час спілкування з прем'єркою Британії Порошенко відзначив успішну співпрацю країн в оборонній сфері, а Тереза Мей повідомила, що Велика Британія послідовно підтримуватиме територіальну цілісність України. Петро Порошенко виступив у Королівському інституті міжнародних відносин «Четем Хауз» на тему «Битва за Україну: лідерство та солідарність проти агресії».
Під час зустрічі з Девідом Лідінгтоном, лідером фракції правлячої консервативної партії, Джеральдом Говартом, очільником «групи дружби» у зв’язках з Україною у британському Парламенті, а також Кріспіном Блантом, головою Комітету Парламенту у закордонних справах, сторони обговорили співробітництво між країнами, зокрема у рамках НАТО і реалізацію структурних реформ в Україні.
Також Порошенко закликав британських колег спростити візовий режим для громадян України (з огляду не входження Британії в Шенгенську зону та Brexit), і продовжити розвивати традицію британських інвестицій. Порошенко вказав, що Лондон став одним із найбільших іноземних інвесторів в Україні на суму понад два мільярди доларів. Він також згадав успішну роботу в Україні кількох британських компаній, яку назвав «хорошим прикладом для інших інвесторів, а також важливим сигналом довіри до українських реформ».
Візит президента України у Великобританію зумовив різнополярність поглядів на цю подію в експертному середовищі України.
Політолог Кость Бондаренко обіграв ситуацію з небажанням у Лондоні потиснути руку Януковичу та всіляко применшив важливість події, коментуючи підсумки візиту. Не знати з якого дива, але Бондаренка особливо зачепив виступ президента у «Четем Хауз» на тему «Битва за Україну: лідерство та солідарність проти агресії». Загалом склалось враження, що візит президента України коментує не український аналітик із українським громадянством та дипломом Львівського Франкового університету, а лобіст інтересів інородних замовників.
Кардинально протилежний погляд у політичного аналітика Павла Нусса. Експерт зазначив, що головною темою порядку денного під час перемовин Президента України були питання, пов'язані з оборонними програмами проти кремлівської агресії, оскільки Британія послідовно тримає жорстку позицію щодо РФ, надавала і надає Україні військово-технічну допомогу.
Експерт зазначив: важливим для України є фактор, що президент Порошенко здійснив візит напередодні саміту G-7, який відбудеться у травні цього року в Італії, учасником якого буде Великобританія. Після зустрічі з українським президентом, делегація Великобританії, яка візьме участь у G-7, буде краще поінформована про агресію РФ проти України, про українські політичні поточні справи. Це дуже важливо в аспекті лобіювання українських національних інтересів.
Павло Нусс наголосив: «Справедливості зради необхідно відзначити, що дипломатія Петра Порошенка значно посилює позиції України у світі, і цей факт дратує агресивних російських карликів».
Європарламент посприяє реформі Верховної Ради
В Ірпені, біля Києва, відбулась зустріч Андрія Парубія, спікера Верховної Ради, і керівників парламентських фракцій із Петом Коксом, керівником місії ЄП щодо реформування Верховної Ради України, Елмаром Броком, головою Комітету закордонних справ Європарламенту, і К'єллом Бондевіком, екс-прем'єром Норвегії. Учасники зустрічі обговорили питання реформи українського парламенту.
Цей дводенний захід став продовженням конференції «Діалог Жана Моне», яка відбулась у Франції в жовтні 2016 року й стосувалась проблематики реформування ВРУ.
У спеціальному «Меморандумі», який склали за підсумками минулорічної конференції, передбачається розробити новий формат комунікації між законодавчою (парламентом) і виконавчою (урядом) гілками української влади, змінити методологію обрання очільників парламентських комітетів і скоротити число самих комітетів. Якщо коротко, то під час ірпінської зустрічі Україні нав'язували своєрідний європейський колгосп – форму парламентської республіки, яка нічого доброго українцям не принесе.
Європарламент продовжив співпрацю із Верховною Радою України до 2019 року. Про це повідомив Елмар Брок під час брифінгу, а голова ВРУ Андрій Парубій подякував іноземним політикам за співпрацю.
Україна ратифікувала співробітництво з Норвегією
Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Норвегія про технічне та фінансове співробітництво», який 22 березня 2017 року ратифікувала Верховна Рада.
Нагадаємо, 18 жовтня 2016 року в Осло відбулось підписання рамкової «Угоди про технічне та фінансове співробітництво» між Кабінетом міністрів України та урядом Королівства Норвегія. Відтепер ратифікований документ створює рамкові, організаційно-правові засади українсько-норвезького співробітництва у сфері залучення та використання міжнародної технічної допомоги, та сприятиме розвитку технічного та фінансового співробітництва між двома державами.
«Газпром» опирається сплаті боргу
Антимонопольний комітет України доручив Державній виконавчій службі стягнути 172 млрд гривень штрафу і пеню із компанії «Газпром» за зловживання монопольним становищем на ринку транзиту природного газу через Україну.
Нагадаємо, штрафні санкції на «Газпром» наклав Антимонопольний комітет України 22 січня 2016 року за зловживання монопольним становищем на ринку транзиту природного газу через українську газотранспортну систему за період 2009 – 2015 років. Після рішення про накладення штрафних санкцій «Газпром» подав на АМКУ до суду.
5 грудня 2016 року Господарський суд Києва зобов'язав російського монополіста виплатити Україні штраф та пеню за прострочення на загальну суму 171,8 млрд грн (близько $6,8 млрд за курсом на день винесення рішення) у справі про порушення антимонопольного законодавства України.
22 лютого 2017 року Київський апеляційний господарський суд відхилив апеляційну скаргу «Газпрому» на рішення першої судової інстанції про примусове стягнення штрафу із газового монополіста РФ.
Терористи Путіна вбили американця
У неділю, 23 квітня, під час здійснення патрулювання в ОРЛО кремлівські терористи підірвався автомобіль Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Діючий голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Австрії Себастьян Курц підтвердив факт загибелі американця, одного із співробітників патруля Спеціальної моніторингової місії організації в Україні, і пообіцяв, що винні будуть притягнуті до відповідальності.
Президент України висловив співчуття рідним і близьким загиблого представника Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ і також побажав швидшого одужання пораненим. Петро Порошенко наголосив, що цей злочин має бути розслідуваний, а винні обов'язково покарані. Він доручив міністрові закордонних справ бути в постійній координації з ОБСЄ. Українська сторона засуджує усі форми постійного перешкоджання з боку бойовиків роботі СММ ОБСЄ. Її безпека і свобода дій мають бути гарантовані.
Александр Хуг, перший заступник голови місії ОБСЄ в Україні, під час брифінгу повідомив, що загинув спостерігач, громадянин США, а ще двоє спостерігачів перебувають у лікарні Луганська – це громадяни Німеччини і Чехії. Водночас голова місії спростував заяву терористів, що автомобіль ОБСЄ відхилився від маршруту і через це підірвався на фугасі. Він сказав: «Цю дорогу, якою їхав автомобіль місії, і раніше використовували як патрулі місії, так і місцевий транспорт. Проте, навіть незважаючи на зазначений фактор, мін у цьому районі взагалі не повинно бути».
В українському МЗС заявили, що підрив автомобіля – це спроба РФ залякати місію ОБСЄ. А от в рускому МЗС виступили з дивною заявою, що підрив автомобіля – це «цинічна провокація» України, а тому настав догідний час, щоби Київ, Донецьк і Луганськ сіли за стіл переговорів і домовились про інтеграцію в український соціум донбаських сепаратистів і кремлівських терористів.
Підрив машини місії ОБСЄ вигідний тільки Путіну, який опинився у цейтноті щодо виконання «Мінських угод». Стратеги Кремля, які не мають наміру виконувати домовленостей у Мінську, вирішили «качнути» патову ситуацію, щоби використати її на свою користь. Однак припустили фатальної помилки – вбили американця. Тепер для Дональда Трампа буде справою честі відповісти Путіну.
Порошенко знову ініціює прихід «голубих касок»
Президент України провів телефонну розмову із держсекретарем США Рексом Тіллерсоном. Петро Порошенко, зокрема, запропонував очільникові держдепартаменту США знову розглянути питання розміщення на Донбасі миротворчого контингенту під егідою ООН. За повідомленнями прес-служби президента України, сторони висловили занепокоєння у зв’язку з розвитком ситуації на Донбасі та відзначили важливість виконання «Мінських угод», а передусім – питань безпеки.
Нагадаємо, ще в лютому 2015 року після очевидного зриву «Мінських угод» з боку Кремля, президент Порошенко провів через РНБО рішення про введення в Україну миротворчого контингенту під егідою ООН. Зазвичай, війська ООН приходять у країну тоді, коли збройний конфлікт уже перейшов в стадію дипломатичного вирішення. Можливо, з огляду на нову ситуацію з місію ОБСЄ, тепер ялова позиція західної демократії зміниться у бік активізації та практичного протистояння кремлівському тероризму.
У Чорногорії заявили, що Кремль став неадекватним
МЗС Чорногорії розмістила заяву на сторінці чорногорського уряду у мережі Facebook, що повідомлення МЗС РФ про антиросійську істерію у Чорногорії не відповідають дійсності, що ці повідомлення є частиною інформаційної війни, яку Кремль провадить проти балканської країни. У МЗС Чорногорії наголосили, що нема жодних підстав говорити про вороже ставлення до руских туристів чи руских підприємців у Чорногорії.
У заяві МЗС Чорногорії сказано: «Це – маніпуляція і частина інформаційної війни, яку Москва веде проти Чорногорії з добре відомим наміром обструкції вступу Чорногорії в НАТО». При цьому МЗС Чорногорії наголосило, що тільки уряд Чорногорії вирішує майбутнє країни незалежно від того, подобається це Москві чи ні.
Нагадаємо, напередодні заяви МЗС Чорногорії Маша Захарова, скандально відома представниця МЗС РФ, роздзвонила на весь світ про «сплеск антируской истерии» у Чорногорії і попередила про можливі провокації стосовно руских туристів. І правильно зробила. Дома треба сидіти, справами займатись, а не шастати по світу. Тим паче, що «раша турісто» ніде вже не раді.
Литва звинуватила Кремль у гібридній війні проти країн Балтії
Лінас Лінкявічус, міністр закордонних справ Литви, повідомив, що Кремль намагається застосувати «кримський сценарій» гібридної агресії проти країн Балтії. Міністр розповів, що в сучасну інформаційну добу поняття державної безпеки значно розширилось, воно ввібрало в себе і концепт захисту від військових загроз, і концепт загроз інформаційних.
Міністр Лінкявічус наголосив: «Гібридна війна вже відбувається – це війна кібернетично-інформаційна. У попередні часи перед боєм застосовували артпідготовку, як спосіб психологічного впливу. Тепер цього робити не треба, достатньо тільки «промити мізки» і підготувати плацдарм для дій. Саме така тактика, на моє переконання, була застосована у Криму».
Політичний вибір Франції
Більшість політичних експертів дійшли висновку, що цьогорічні президентські вибори у Франції (перший тур відбувся 23 квітня) мають особливе символічне значення – вони продемонструють масштаби тенденції національної окремішності, яка охопила Захід і проявилась у вигляді Brexit і обрання Дональда Трампа. Агентство фінансової інформації «Bloomberg L.P.» повідомило, що у першому турі президентських цих виборів візьмуть участь 11 кандидатів, однак реальна боротьба розгорнеться між четвіркою лідерів, яка напередодні голосування має такі електоральні симпатії:
▪ Еммануель Макрон, лідер руху «Вперед!», – 23,8%;
▪ Марін Ле Пен, лідерка Національного фронту, – 22,8%;
▪ Франсуа Фійон, кандидат від Республіканської партії, – 19,3%;
▪ Жан-Люк Меланшон, очільник руху «Нескорена Франція, – 18,8%.
Яша Мунк, політичний оглядач видання «Slate», в авторській колонці опублікував свій огляд «Чотири кандидати, три жахливих сценарії». Він зазначив, що напередодні виборів наступного президента Франції політична ситуація перебуває у невизначеному стані. Науковець Гарвардського університету вважає, що:
• обрання Ле Пен (одаліска Кремля) поставить під питання існування Євросоюзу та французької демократії як такої;
• обрання Фійона (фаворит Кремля), якщо він вийде у другий тур, то, швидше за все, програє Ле Пен. Але навіть, якщо він переможе, президент-корупціонер зі зв'язками у Кремлі – поганий вибір для Франції;
• перемога Меланшона, яку деякі називають «французьким Берні Сандерсом», може мати катастрофічні наслідки для французької економіки і зовнішньої політики. Мелешон – затятий антиамериканіст; на його думку, Асад – легітимний керівник Сирії. Він також, серед іншого, пропонує запровадити 100% податок для тих французьких громадян, чий рівень доходу перевищує 400 тисяч євро. До речі, рейтинг Меланшона, за оцінкою CNN, суттєво зріс після його переконливого виступу в телевізійних дебатах. Йому дають високі шанси на перемогу над Марін Ле Пен у другому турі;
• Еммануель Макрон із його ліберальними поглядами є рятівним колом для багатьох центристів, але його виборча програма дещо розмита. Обрання Макрона стане сенсацією, проте це єдина політична опція, яка не призведе до катастрофи, – переконаний Яша Мунк.
У потоці статей про французькі вибори окремо звучить тема про можливе втручання Кремля у виборчий процес.
Сесіль Вессьє, професор університету Ренн II Верхньої Бретані та експерт із питань рускої політики, у колонці видання «New York Times» перейнявся зазначеним питанням і висловив побоювання про ймовірне втручання руских хакерів у процес роботи електронних дільниць для голосування. Окрім хакерських атак є й інші ресурси кремлівського впливу: наприклад, такі організації, як Франко-руский діалог (створена у 2004 році з ініціативи Жака Ширака і Путіна), Інститут демократії та співробітництва (створений у 2008 році під керівництвом Наталії Нарочницької), Форум співвітчизників (створений у рамках планів Кремля стосовно розширення «Русского мира»), а також традиційні кремлівські пропагандистські інформаційні ресурси «Russia Today» і «Sputnik».
Ендрю Хіггінс, кореспондент «The New York Times», зазначив, що явище втручання Кремля у політичний процес Франції нагадує те, що відбувалось у США: наприклад, французькі підрозділи «Russia Today» і «Sputnik» ведуть активну кампанію проти Еммануеля Макрона. Останнім часом багато французів почали відмовлятись від традиційних мас-медіа і шукають інформацію в інших джерелах, що відкриває можливості для просування «фейкових новин». Так, минулого тижня Facebook повідомив про блокування у Франції орієнтовно 30 тисяч акаунтів у зв'язку з «неавтентичною активністю».
Рефлексія на тему французьких виборів знайшла відображення навіть у популярному вечірньому комедійному шоу на HBO, під час якого ведучий Джон Олівер попередив французів: не робіть ті ж самі помилки, що англійці та американці; у вас є унікальний шанс нарешті довести світові свою перевагу над Британією і США.
За результатами офіційного екзит-полу голоси французьких виборців розподілились у такому порядку:
• Еммануель Макрон – 23,7%;
• Марін Ле Пен – 21,7%;
• Франсуа Фійон – 19,5%;
• Жан-Люк Меланшон – 19,5%.
Принагідно зазначимо, що штаб Еммануеля Макрона не надав акредитацію руским пропагандистам зі «Russia Today» і «Sputnik». Обурений представник телеканалу «Sputnik» повідомив, що багатьох журналістів, які не мали акредитації, пускали всередину, як і операторів без прес-карт. А руских охорона у приміщення штабу не пропустила, а навпаки – скерувала їх у напрямок, традиційний для Московії.
Майбутнє Турецької республіки – оновлений султанат
Однією із найбільш обговорюваних подій у західних ЗМІ став турецький референдум, який відбувся 16 квітня, стосовно внесення змін у конституцію. Його підсумки виявилися невтішними для захисників ліберальної демократії в усьому світі: з невеликою перевагою (51,4% «за» і 48,6% «проти») переміг президент Туреччини Реджеп Ердоган, який має схильність до автократичного стилю правління.
Політичні оглядачі спеціалізованого видання «Politico» виокремили таких п'ять головних підсумків цієї події:
• більшість опитувань вірно передбачили результати референдуму;
• Реджеп Ердоган отримав те, що хотів;
• невелика перевага за результатами голосування означає, що йому не вдалось повністю консолідувати владу;
• Реджеп Ердоган втратив великі міста, де більшість населення проголосувала «проти»;
• Туреччина залишається поляризованою у багатьох напрямкам: секуляризм – ісламізм, лібералізм – консерватизм, турецький націоналізм – курдський націонал-сепаратизм.
Стівен Кук, старший експерт Ради з міжнародних відносин, у статті «Спочивай з миром, Туреччина 1921-2017», опублікованій на ресурсі «Foreign Policy», зазначив, що президент Реджеп Ердоган не просто виграв референдум, а остаточно перегорнув сторінку в сучасній історії Туреччини. Розуміють це громадяни Туреччини, які підтримали президента, чи ні, але вони проголосували за реформу фундаментальних основ сучасної турецької держави і цінностей, на яких була побудована країна. Повноваження Реджепа Ердогана стануть необмеженими, а сам президент – автократом, натхненним історією Оттоманської імперії. Хоча політична система Турецької республіки й була недосконалою, проте існували сподівання, що одного разу вона стане демократичною. Цю перспективу Ердоган закрив, – переконаний Стівен Кук.
Видання «The Atlantic» процитувало висловлювання Ларрі Даймонда, політолога і старшого дослідника Гуверівського інституту, співредактора «Journal of Democracy», відомого теоретика демократичної моделі держави, який ще кілька років тому писав, що демократії по всьому світу потрапили у тенденцію наростаючого занепаду. Усім поки що чинним демократіям Туреччина надала урок: іноді демократичні устрої руйнуються повільно внаслідок поступової деградації демократичних прав і процедур. Цілком очевидно, що турецька демократія зруйнувалась не 16 квітня, а набагато раніше.
ООН вирішила обійти вето РФ, створивши трибунал
Хронічне вето від РФ, яке Кремль накладає на резолюцію Ради Безпеки ООН стосовно Сирії, в ООН вирішили обійти. Для цієї мети буде створений трибунал у рамках процесу в Гаазі та запроваджено посаду прокурора. Новопризначений прокурор у сформованому трибуналі буде розслідувати масові злочини Асада у Сирії та допомогу, яку Асадові надавала РФ. Трибунал ООН повинен запрацювати найближчим часом.
Іноземні компанії терміново виводять кошти із РФ
Ринок акцій РФ впав до восьмимісячного мінімуму, а більше всіх 20 квітня обвалились акції «Газпрому»: їхня вартість досягла позначки «чорного вівторка», який настав у грудні 2014 року. Тоді фондовий ринок РФ «упав» разом із руским рублем.
Економісти компанії «Goldman Sachs» повідомили, що в найближчі три роки «Газпром» буде жити в борг, оскільки наплив на ринок великих обсягів зрідженого газу позначиться на цінах в Європі, а будівництво непотрібних мегагазогонів у Китай та в обхід України «проїдають» всі експортні доходи. Аналітики «Goldman Sachs» рекомендують негайно продавати цінні папери «Газпрому».
Варто зазначити, що іноземні інвестори, які в минулому році вклали у рускі акції майже $1,5 мільярда, терміново почали виводити свої кошти. В аналітичному огляді авторитетної компанії «БКС Брокер» сказано, що минулий тиждень став для руского ринку найгіршим від початку року.
На РФ переміг холодильник, високодуховні хочуть матеріальних харчів
Алексєй Кудрін, екс-керівник Мінфіну РФ, а нині очільник Центру стратегічних розробок, під час Красноярського економічного форуму повідомив, що Путін і Медведєв керують «скрипучою машиною». Кудрін зазначив, що центр оцінив якість системи державного управління і з'ясував, що тільки 38% державних службовців виконують свої функціональні обов'язки. У решті випадках вони займаються «гасінням пожеж», авралами, виконанням хаотичних доручень. Кількість нарад і доручень – як президентських, так і урядових – за останні роки зросла на 50-60%, але економіка за цей період не прискорилась ані на процент.
На тлі економічного падіння РФ та завершення ейфорії від чавлення продуктів харчування, Москва почала негласно імпортували товари з України, обсяг яких за останні два місяці зріс на майже 33%.
Останні п'ять років товарооборот із РФ знижувався. На останньому піку економічного співробітництва в 2011 році, до початку застосування Москвою торговельних обмежень щодо Києва, експорт досяг $19,82 млрд, або 29% від усього українського експорту, а імпорт – $29,13 млрд, або 35,3%.
Тепер Путін бундючитись перестав, підвладних не нагодуєш високодуховними скрепами, а «Іскандери» і «Тополя» перестали справляти на сусідів залякуюче враження.
Панічний страх Путіна
Стівен Кроулі, експерт Міжнародного центру ім. Вудро Вільсона, у статті для аналітичного видання «Foreign Affairs» проаналізував сучасні протести на РФ. Незважаючи на високий рейтинг і практично повний контроль над країною, Путін серйозно стривожився антикорупційними протестами 26 березня. У цієї тривоги є три складові:
• обмеженість авторитаризму як такого;
• ризики, пов'язані з обвинуваченнями в корупції, які лунають на адресу влади;
• виклики легітимності путінського режиму при економіці, яка перебуває в стагнації.
РФ не можна назвати повністю авторитарною країною. Швидше, це гібридний режим, так як в ньому, наприклад, присутній інститут виборів. Яким би він не був на РФ, однак електоральний процес робить путінський режим вразливим. Починаючи з 2014 року, трудові протести на РФ наростають, особливо на тлі рецесії та падіння довіри до влади. Хоча експерти не передбачають «кольорових революцій» на РФ, страх серед кремлівських можновладців не слабшає, на що вказує применшення уваги суспільства на значення 100-річного ювілею революції 1917 року та цілковите ігнорування 146 річниці народження Ульянова-Леніна.
РФ готується до війни
Путін підписав указ про збори для військовозобов'язаних запасу. Відповідний документ розміщений на офіційному порталі правової інформації. В указі йдеться про те, що призову підлягають громадяни РФ, які перебувають у запасі. Широкомасштабні військові збори резервісти будуть проходити впродовж двох місяців у Збройних Силах РФ, в органах державної охорони та Федеральної служби безпеки. Путін доручив уряду і органам виконавчої влади в усіх регіонах РФ забезпечити виконання заходів, пов'язаних з організацією та проведенням зборів.
Товарин Цзіньпін виставив товариша Путіна на всепланетне посміховище
У першій декаді квітня лідери США і Китаю зустрілись на Флориді випити чаю і погомоніти про насущне. Розмова була конструктивна. Президенти США і КНР заклали основу для переходу до нового формату відносин між країнами, – повідомив державний секретар Рекс Тіллерсон.
Водночас, для порівняння переглянемо лаконічний підсумок аналогічних «дружботворчих досягнень» товаришів Путіна і Цзіньпіна:
▪ на Москві схвалили план економічно-міграційної експансії Китаю в Сибір;
▪ Китай і США підписали угоду про військову співпрацю;
▪ Китай будує для США вісім потужний танкерів для перевезення великих обсягів зрідженого газу в Європу з метою вберегти ЄС від газового шантажу Кремля;
▪ потужний і перспективний газовий ринок (Іран-Індія-Пакистан) Китай грамотно відгородив від «Газпрому». Пріоритетним у далекосхідному регіоні став не руско-китайський газопровід, як планували собі в Кремлі, а пакистансько-китайський;
▪ Китай підписав інвестиційну угоду в рамках IPO Saudi Aramco. Це означає, що державна компанія Королівства Саудівська Аравія «Saudi Aramco» стане монопольним експортером нафти в Китай і остаточно витіснить «Роснефть» із південного ринку Далекого Сходу;
▪ товариш Цзіньпін пообіцяв предметно попрацювати над умиротворенням кремлівського компаньйона – Північної Кореї;
▪ Пекін привів у стан підвищеної готовності свої бомбардувальники, здатні нести крилаті ракети, що є свідченням готовності товариша Цзіньпіна адекватно відреагувати на ядерну задерикуватість північнокорейського товариша Ина;
▪ Кремль поспішно стягує війська і техніку на 40-кілометровий руско-корейський кордон;
▪ товариш Путін поквапливо споряджається в гості до товариша Цзіньпіна, аби віч-на-віч з'ясувати, де Кремль опинився у міжнародному ранжуванні.
Китай готовий запровадити ЗВТ із Україною
Ду Вей, посол Китайської Народної Республіки, повідомив, що його країна готова розглянути можливість створення зони вільної торгівлі з Україною в разі надходження такої пропозиції. Говорячи про можливість створення ЗВТ, він зазначив, що важливою складовою стратегії розвитку Китаю є економічні взаємовідносини з іншими країнами.
Посол розповів: «Ще в 2015 році відбулось засідання підкомісії з питань торговельно-економічного співробітництва в рамках міжурядової комісії. Наші керівники підкомітетів на робочому рівні, неофіційно, обговорили це питання. Я вважаю, що після цього заходу і українська сторона, і китайська сторона вивчають, аналізують і роблять експертизу стосовно співпраці». Представник КНР зазначив, якщо від України будуть «відповідні пропозиції, китайська сторона готова їх розглянути».
Схоже, лідер КНДР здрейфив, але вербально бундючиться
Деяким інформаційним агентствам чиновники Північної Кореї неофіційно надали інформацію, що влада КНДР «заморозила» проведення чергового випробування ядерної зброї. За останні тижні американська розвідка стверджувала, що є ознаки такої підготовки, хоча з точністю передбачити випробування у підземному полігоні доволі складно.
Як відомо, США скерували до Корейського півострова ударну групу ВМС, а також не скупилися на погрозливі заяви про можливий «превентивний» удар по КНДР. Однак погрози Трампа навряд чи могли залякати КНДР, яка вже багато десятиріч живе під постійною загрозою з боку США і Південної Кореї.
Проте несподівано для Пхеньяну різко змінилась позиція Пекіну – військово-політичного союзника і головного торгового партнера КНДР, а також раптова паніка друга Владіміра, який вирішив відгородитись від ошелешеного товариша Ина жерлами військової зброї.
Рішучий Сі Цзіньпін відмовив товаришу Ину в дипломатичній та військовій підтримці, а також у закупівлі північнокорейського вугілля в поточному році, а на додаток іще й пригрозив:
▪ припинити постачання в КНДР нафти і нафтопродуктів;
▪ видворити із КНР усіх громадян КНДР;
▪ попередив, що відтепер буде виконувати всі нові рішення Ради Безпеки ООН щодо розширення санкцій проти КНДР;
▪ за необхідності може розірвати дипломатичні відносини з КНДР із усіма подальшими наслідками.
Схоже на те, що узгоджена політика «Великої двійки», США і КНР, може привести до тями північнокорейських бовдурів і вони усвідомлять, що ядерна зброя – це не іграшка для хлопчаків.
Північнокорейська агресія
Провокації Кім Чен Ина за період останніх місяців усе частіше викликають стурбованість у всьому світі, а насамперед – у США, Японії та Південній Кореї, куди північнокорейський диктатор погрожує скерувати свої ракети.
Видання «The New York Times» зазначило, що Кім Чен Ин ставить перед собою два ключові завдання – зменшити розмір своїх ядерних ракет (щоб їх можна було запускати на далекі відстані) та створити водневу бомби, яка б у тисячу разів перевищувала потужність бомби, яку скинули на Хіросіму.
Видання «The Guardian» вважає, що у контексті ядерної активізації Північної Кореї США розглядають всі опції стосовно заборони ядерної загрози, в тому числі й знищення ракет, які Пхеньян випробовував. Основний ризик при цьому – непередбачувана реакція КНДР.
За даними видання «Axios», невдача з випробуванням ядерної ракети в КНДР могла бути невипадковою. Деякі експерти припускають, що причиною вибуху ракети під час її запуску стали хакерські атаки з боку США. Оскільки Кім Чен Ин послідовно прямує до своєї мети, тому США, наголосив державний секретар Рекс Тіллерсон, вирішили відмовитися від попередньої політики «стратегічного терпіння», якої дотримувався Барак Обама.
Ян Бурума, професор демократії і прав людини у Бард-коледжі, вважає, що США на даний момент нічого не можуть вдіяти з КНДР та її спробами побудувати функціональну ядерну зброю. Бравада Трампа (фрази в дусі «якщо Китай не вирішить цю проблему, ми її вирішимо») не має відношення до реальної ситуації, оскільки нема точної інформації про ядерні потужності КНДР. Єдина країна, яка може чинити тиск на КНДР через фінансові та енергетичні зв'язки, – це Китай. Однак падіння режиму Кімів, об'єднання Південної і Північної Кореї та розміщення там американських військових баз – це останнє, що потрібно Пекінові. У будь-якому разі поки що у Трампа нема іншого виходу, як співпрацювати з Китаєм задля вирішення проблеми КНДР.
Товариш Ин пригрозив, що повалить Трампа одним ударом
Лідер КНДР заявив, що ВС країни готові потопити американський авіаносець «Carl Vinson», який в Японському морі почав спільні навчання з флотом Японії. Заяву оприлюднило видання правлячої партії КНДР. В публікації сказано: «Революційні сили Північної Кореї перебувають у повній бойовій готовності, щоби потопити авіаносець США одним ударом. І цей вчинок буде яскравим свідченням могутності нашої армії».
Військові аналітики вважають заяву Кім Чен Ина примітивним блефом. Один із експертів, Олександр Мозговий, пояснив, чому Північній Кореї не під силу знищити авіаносець «Carl Vinson». Експерт, зокрема, зазначив: «Вірогідність, що КНДР може потопити американський авіаносець, дуже невелика, хоча теоретично все може бути. У них все-таки є орієнтовно 30 підводних човнів, невеликих, в основному. Тим не менше, свого часу вони потопили південнокорейський корвет, який був спеціально призначений для протичовнової оборони. Знищити авіаносець «Carl Vinson» КНДР не під силу, хоча пошкодити можуть. Однак імовірність практично нульова, адже у авіаносців дуже сильна охорона проти підводних човнів. Ескорт не допустить підводні човни КНДР до авіаносця. Інших засобів нападу, крім підводних човнів, у КНДР нема. Щоби потопити авіаносець балістичної ракетою, потрібно мати дуже високу точність наведення, чого в КНДР нема, а протикорабельними ракетами авіаносець їм не дістати».
Китай рішуче налаштований проти КНДР
Інформаційне агентство «Аssociated Рress» повідомило, що Пекін рішуче налаштований, щоби знову обговорити ядерне роззброєння КНДР. На думку китайського уряду, ядерна зброя не повинна перебувати на території Корейського півострова. Про це 23 квітня повідомив Ван І, очільник МЗС Китаю, під час свого офіційного візиту до Греції.
Міністр закордонних справ Китаю Ван І наголосив: «Нам необхідна підтримка всього світу. Китай не скориться перед погрозами і продовжуватиме провадити свою миротворчу роль у регіоні». Так міністр відреагував на погрози КНДР щодо застосування ядерної зброї проти держав, які вважає загрозою для північнокорейського режиму. Наприклад, першочергово проти Південної Кореї, Японії та США, а також Австралії та решту країн, які підтримують проект ядерного роззброєння КНДР.
Втручання Кремля у вибори в США: нові висновки
Телерадіокомпанія CNN повідомила, з посиланням на інформацію від офіційних осіб у Вашингтоні, що Кремль впливав на вибори у США не тільки шляхом злому електронної пошти Демократичної партії і пропаганди, а й спробами проникнути в кампанію Дональда Трампа через його радників.
Такий висновок зробили на підставі розвідданих ФБР, які зібрали минулого року. Зокрема, Кремль проник або намагався проникнути в передвиборну кампанію через Картера Пейджа, який у той час був радником Дональда Трампа. Картер Пейдж заперечує, що коли-небудь ділився конфіденційною інформацією з представниками Кремля.
Однак доповідь Картера Пейджа, яку він виголосив у московському університеті в липні 2016 року і в якій розкритикував політику США щодо РФ, привернула увагу ФБР і зумовила занепокоєння, що руска розвідка в який спосіб зібрала або штучно створила компромат на американського доповідача.
Ймовірно, що спецслужби РФ таки проникли у внутрішню роботу кампанії Дональда Трампа, використовуючи канали зворотного зв'язку для спілкування з його оточенням. Картер Пейдж був одним із декількох радників кандидата у президенти США, який, за даними американської та європейської розвідок, контактував з рускими офіційними і неофіційними особами під час передвиборної президентської кампанії у США. Частота цих контактів, як і доповідь Пейджа в московському університеті, зацікавили західні розвідувальні агентства.
Стратегія підриву США
Агентство «Reuters» поширило інформацію, з посиланням на офіційні джерела в уряді США, що Руский інститут стратегічних досліджень (РІСД) є розробником плану зовнішнього впливу на результат виборів у США. За даними видання, американська розвідка зуміла отримати два секретні документи РІСД: перший – це стратегічний план, розроблений у червні 2016 року для керівництва Кремля; другий був підготовлений у жовтні 2016 року, напередодні виборів у США.
Перший документ рекомендував використовувати можливості рускої пропаганди в соціальних мережах і на міжнародних каналах для просування кандидатури Трампа. У другому документі було попередження про ймовірну перемогу Клінтон і пропозиція зосередитись на дискредитації американської виборчої системи в цілому і психологічних атаках на Гілларі Клінтон. Так, найпопулярніше відео від «Russia Today» про Клінтон під назвою «Як 100% від благодійності Клінтонів в 2015 році опинилися... у них самих» набрало 9 млн переглядів на Youtube.
РІСД вважається кремлівським експертним інститутом, який спеціалізується на зовнішній політиці. До 31 січня 2017 року його очолював генерал-лейтенант Служби зовнішньої розвідки (СЗР) Леонід Решетніков, а тепер керівником РІСД став Михайло Фрадков, колишній прем'єр-міністр і колишній директор СЗР.
Хвилі невдоволення навколо Святого Престолу
У Ватикані продовжують відбуватися незрозумілі зовні події. Папа Франциск зіштовхнувся з чималим спротивом серед свого оточення, проти нього повстали численні консерватори Римської курії, а також Мальтійський орден, який має тисячолітню історію.
Понтифік вирішив запровадити на Мальті свій порядок і змусив Метью Фестинга, великого магістра Мальтійського ордену, подати у відставку. Після такого вчинку папу Римського почали звинувачувати в «авторитарних методах керівництва», гідних турецького президента Ердогана.
Звісна річ, що папа Франциск І не тотожний своєму попередникові – папі Клименту V. Світську владу на підмогу не кликав, як свого часу французького короля Філіпа IV Красивого, мальтійських госпітальєрів не катував і не страчував через повішання. Проте госпітальєрам все рівно образливо, а «підкилимний» конфлікт у Католицькій Церкві вийшов назовні.
Як пише французька газета «Le Monde», стіни деяких будинків у Римі обклеїли антипапськими листівками і плакатами. У них стверджувалось, що Франциск на словах декларує верховенство милосердя, а насправді є жорстоким і авторитарним лідером. Деякі представники курії вже прямо звинувачують папу Франциска у «зверхньому ставленні до колективу». Мовляв, він вирішує все сам, не звертаючи уваги на думку авторитетних кардиналів, а прислухається тільки до ближнього кола. Однак навіть і члени цього вузького «церковного гуртка» теж незадоволені несподіваними рішеннями Франциска. Вони кажуть: «Він може піднести будь-які сюрпризи». Ватиканські експерти стверджують, що «ніколи раніше не бачили, щоби папа зіштовхувався з такою широкою протидією у вищих колах».
Ватиканські експерти лукавлять, бажання створити прицерковний колгосп із метою колективного керування завжди нуртували на Ватиканському пагорбі з різною амплітудою загострення. А на сьогоднішнє ремствування кардиналів, що папа Франциск є віддзеркаленням непередбачуваного американського Трампа, можна сказати хіба одне: очі бачили, що вибирали.
У такій обстановці відсторонений магістр Метью Фестинг зважився піти на відкритий демарш. Він заявив, що не виключає свого переобрання на виборах великого магістра Ордену госпітальєрів, які відбудуться 29 квітня. Для папи Франциска така заява – це болюча образа. Зрозуміло, що спадкоємець Святого Петра немає наміру допустити такого розвитку подій – із Ватикану на Мальту відрядили спеціального представника зі широкими повноваженнями.
Дивна річ, що ініціатор конфлікту – папа Франциск, який у своєму пасторському зверненні «Amoris laetitia» закликав католиків терпеливіше ставитись до сексуальних нетрадиційних меншин – раптом створив конфлікт через безкоштовні презервативи для секс-рабинь у М'янмі. А ще дивніше, про «презервативний проект» від Ордену госпітальєрів курував Великий канцлер Ордену Альбрехт фон Боселаге, якого Орден звільнив із посади, а єпископ Риму відновив повноваження фон Боселаге.
Нинішній конфлікт між папським престолом і мальтійськими лицарями не перший. Орієнтовно у 1950 році Ватикан вирішив навести лад у рядах Ордену: кардинали визнали, що госпітальєри стали занадто незалежними і загралися в екуменізм, підтримуючи зв'язки з протестантами. Були навіть чутки, що в керівництво Ордену проникли масони. Кардинал-консерватор Нікола Каналі намагався поставити госпітальєрів під жорсткий контроль Святого престолу, але лицарі об'єднались і вчинили опір. Тоді Орден відстояв свій суверенітет, і між братами-госпітальєрами і Ватиканом був укладений негласний пакт про взаємне невтручання, який протримався до осені 2016 року.
В Європі завершується вугільна доба
«National Grid» («Національна мережа»), британська енергетична і газова компанія, повідомила, що 21 квітня Велика Британія провела перший в історії країни робочий день без використання вугілля. Операційний центр енергокомпанії анонсував цю подію на своїй сторінці у мережі Twitter.
У травні 2016 року був подібний, але більш короткий проміжок часу – 19 годин, коли на території туманного Альбіону не спалювали вугілля, замінюючи його газом і відновлюваними джерелами енергії (вітрової і сонячної).
Представник «National Grid» зазначив, що ця тенденція вказує на прийдешні зміни, коли «дні без вугілля» будуть усе частішими, а шкідливе для екології вугілля поступово стане «вчорашнім днем». У 2016 році вугілля забезпечувало в Британії лише 9% від загальної кількості виробленої електроенергії, тоді як у 2015 році цей показник становив 23%. Останню теплоелектростанцію Великобританії планують закрити у 2025 році в рамках урядового плану поетапної відмови від економічно неефективного викопного палива.
Нагадаємо, що і вугільна промисловість Німеччини теж наближається до остаточного припинення свого існування. У грудні 2015 року, після 116 років роботи, закрили одну з трьох досі працюючих шахт – «Ауґусте Вікторія». Закриття цього підприємства символізує початок завершального етапу відмови Німеччини від моделі неефективної «викопної економіки». Ця тенденція була узгоджена на вищому політичному рівні ще 2011 року.
Ярослав Левків.
