Імідж лідера чи партії, яку він очолює, становить собою знакову систему, яка розкодовується на виході. Закодовувати ж варто ту інформацію, яку виборець може розкодувати. Іншими словами, імідж повинен бути зрозумілим . Потрібно, щоб знакова система відповідала рівню інтелекту виборців, або принаймні окремого їхнього сегмента. Для цього варто говорити їхньою мовою.
Про це в коментарі Гал-інфо розповіла кандидат політичних наук викладач курсу «Іміджології» на кафедрі «Політології» Львівського національного університету ім. Івана Франка Оксана Шурко.
Вона зазначила, що імідж політичного лідера має маніпулятивний вплив і велику регулятивну силу.
«Імідж впливає не на свідоме, а в першу чергу на сферу несвідомого, на емоційну складову. Емоціями людей легко маніпулювати, що успішно роблять політики, вибудовуючи свій образ не стільки на раціо, а скільки на вірі. В данному випадку створюється уявний світ. Він принципово не перевірений, тому у ньому менше розчарувань. У ньому все привабливе, він ірраціональний, тому приймається як певна даність. Окрім того, створений уявний світ є гармонійним», - розповіла Оксана Шурко.
За її словами, наслідком цінностей уявного світу є звільнення від мук вибору: «Людині завжди легше перекласти свій вибір на когось і зняти із себе відповідальність. Тобто відбувається така собі втеча від відповідальності. Ірраціональний уявний світ дозволяє створити людині певний комфорт, в якому їй легше жити».
Оксана Шурко зазначила, що імідж, образ, повинен викликати у людей симпатію та довіру. Водночас, за її словами, часто риси політиків перебільшують, або домальовують намагаючись зробити образ привабливішим для того, щоб довіра прийшла швидше.
Вона зазначила, що навряд чи комусь вдасться вибудувати імідж, який задовільнив би усіх, адже соціум ніколи не мав гармонії інтересів.
«Що стосується рис, які і складають структуру іміджу, то це зовнішній вигляд, привабливість, рішучість, у відповідності до запитів суспільства це може бути і агресивність характеру, організаторські здібності, вміння вести полеміку, вміння приймати політичні рішення і брати за них відповідальність.
Що стосується тих характеристик, які повинні зближати лідера з народом, то це в першу чергу простота у спілкуванні. Велику силу мають і контакт між лідером та виборцем, це можуть бути банальні потиски рук, дружні поцілунки. Окрім того, значну роль у сприйнятті відіграє «не знатне походження». Саме тому багато українських політиків намагаються максимально наблизити себе до селян чи робітників», - розповіла експерт.
Оксана Шурко додала: «Політик також повинен вміти жартувати, імпровізувати. Він навіть зобов`язаний мати маленькі слабкості, щоб показати виборцям, що він також людина».
Експерт зазначила, що іміджі бувають двох типів: «Це кінетивний (невербальний), куди сходять жести, міміка, положення тіла під час виступу чи дискусії. А також вербальний, як говорить кандидат. Навіть те, як він пише, відіграє важливу роль . Треба пам'ятати про те, що кандидат повинен не розмовляти, а говорити. Окрім того, є ще поняття габітарного іміджу, яке включає у себе стиль і манера підбирати одяг».
Ідеальний імідж, за словами науковця, це коли в образі політика наскірзною ниткою є риса переможця.
«Ця риса повинна читатися у вчинаках особи. Окрім того, в такого іміджу має бути риса «батька». Пам'ятаємо, що ще Фрейд казав: «Маса потребує лідера, як сім'я потребує авторитетного батька». Стереотипна багатоплановість іміджу включає в себе потреби тих соціальних груп, регіонів, тощо і в першу чергу виходить із їх стереотипів», - додала Оксана Шурко.
Не слід забувати, що значний вплив на формування іміджу лідера має його оточення.
«Пам`ятаємо, що короля завжди робить його почет», - зазначила вона.
За її словами, сучасному інформаційному суспільстві дуже важко відсіяти численні пропозиції і побачити якісний продукт. Цікаво, що харизматичність нині повністю замінили вдалим іміджем, а скандальних політиків почали називати харизматичними.
Ми попросили висловити свою думку щодо іміджів лідерів політичних сил, які беруть участь у передвиборчих перегонах та активно рекламують себе перед виборцем.
За словами Оксани Шурко, наразі найвдаліше вибудованим виглядає імідж лідера партії УДАР Віталія Кличка. Вона пов`язує це із тим, що в суспільстві є запит на політика європейського типу, а саме таким себе позиціонує Віталій Кличко та його команда.
Експерт додала, що досить слабкими в іміджевому плані є лідери об'єднаної опозиці, адже вони виглядають зовсім однотипно і нічим особливим запам'ятатися виборю не можуть.
Оксана Шурко пов'язує це із тим, що на цих виборах опозиція згуртувала в собі одразу кілька лідерів, а тому однієї людини, яка б асоціювала себе у свідомості виборців немає. Окрім того, апелювання їх до образу Тимошенко додало рейтингу політичним силам, а це ще раз підтвердлжує, що партія потребує яскравого лідера.
Стосовно Олега Тягнибока, то експерт зазначила, що він став менш радикальним, але одночасно реклама партії не робить акцент на лідерові.
Що стосується партії влади, то там взагалі все дуже просто, адже єдине до чого вони зараз апелюють, так це до критики команди, яка працювала в 2009 році, а тепер знову йде на вибори. Тобто піаркампанія вибудувана суто на негативному представленні опонентів.
За словами експерта, лідерка партії “Україна – Вперед!» Наталія Королевська намагалася зайняти вільну іміджеву нішу жінки-політика, яку свого часу обіймала Тимошенко. Однак надмірний потік реклами та не надто яскравий образ не дав бажаних результатів.Тобто піаркампанія вибудувана також тільки на негативному представленні опонентів.
Підготувала Анна Новик.
У колажі використані фото: job-sbu.org; tomalogy.org; mignews.com.ua; byut.com.ua; politpressa.com; uriy-gluhov.blogspot.com.
