Слухай онлайн
Війна на Донбасі  |  Політика

Російські війська на Донбасі – це ахіллесова п’ята Путіна, – Олексій Панич

«На останньому засіданні Ради безпеки ООН представник Великої Британії відкритим текстом говорив про російську інтервенцію в Україні. А інтервенція – це дуже серйозна річ, за яку в світовій політиці наступають серйозні наслідки», – висловив думку в коментарі «Гал-інфо» доктор філософських наук із Києва, колишній донеччанин Олексій Панич.

Філософ переконаний, що обрана президентом стратегія поведінки є оптимальною, тому не варто зациклюватися на втраті контролю над зруйнованим аеропортом.

«Я би не став перебільшувати символічного значення аеропорту. Успіхи треба міряти у життях, а не в клаптиках території – хоча й це важливо. Так, аеропорт перетворено на розкручений символ. Але зараз там просто немає що захищати. Там руїни, які прострілюються наскрізь», – сказав Олексій Панич.

Філософ підкреслив, що мислити слід стратегічно.

«Я не бачу кращої політики від тієї, якої дотримується президент. Люди, які говорять, що президент Порошенко слабкий, думаю, не замислюються, яке співвідношення військових потужностей та бойового досвіду насправді є між Росією та Україною. На відміну від пересічних критиків, президент має повну картину про стан армії, про бойовий дух. Я думаю, що він знає не тільки про наших героїв, але й, зокрема, про тих механіків-водіїв, які відмовляються виводити свої машини на поле бою. Це також частина гіркої правди. Зараз лунає критика на адресу Муженка, в тому числі від людей, чию думку я поважаю. Але маю зустрічне питання: а чи є в українській армії, покладаючи руку на серце, такі генерали, що могли би очолити Генеральний Штаб й показати принципово інакший результат з тією армією, з тією технікою, з тим контингентом і бойовим досвідом, який є в нас? Системні проблеми є по всій вертикалі, це величезний масив інформації, яку президент має щодень обробити, щоби тверезо оцінювати наші шанси», – зазначив Олексій Панич.

Мислитель наголосив, що російська армія є однією з найпотужніших в світі. Крім того, вона традиційно не цінує солдатів, у той час як Україна не може дозволити собі таку «розкіш».

«На Донеччині вся боєздатна українська армія протистоїть відносно невеликій кількості російських батальйонів, і то – баланс сил приблизно рівний. Путін міг би збільшити російський контингент на порядок, задавити нас кількістю. Але йти на рівнозначний обмін трупами ми не можемо. По-перше, в нас життя кожної людини дорожче – все ж таки, ми європейська країна. По-друге, людей у нас менше. Тому не можна зловживати героїзмом солдат. Наші бійці проявляють чудеса героїзму, але закривати героїзмом брак техніки, брак досвіду, брак планування тощо було би неправильно. Відтак, треба прямо говорити, що наразі проблема не має військового вирішення. Долати Росію потрібно в інакший спосіб. Потрібно, щоби Росія мала зв’язані руки – передовсім економічно – настільки, щоб не могла збільшувати кількість своїх військ на Донеччині. Але сьогодні вона це ще може робити», – відзначив філософ.

На думку Олексія Панича, на Україну чекає новий виток політично-дипломатичного врегулювання. Путін, якому не вигідні Мінські домовленості, пробуватиме легалізувати російську військову присутність у регіоні, але західна дипломатія всіляко триматиметься Мінських угод.

«Зі всього видно, що західна дипломатія буде всіляко триматися Мінських угод. До речі, я нагадаю всім критикам Мінських домовленостей, що по тому, хто їх виконував (Україна) і хто їх порушував (Росія), добре можна побачити, кому вони вигідні. За півроку не лишилося сумніву, що Мінські домовленості були цілком правильними. Можливо, далі буде якесь їхнє уточнення. Але це багатосторонні переговори, тому я не думаю, що хтось дозволить так просто відкинути Мінські угоди, наче вони вже віджили свій час», – сказав він.

Олексій Панич наголосив, що активізація бойових дій впродовж останніх днів пов’язана з намаганням Росії посилити переговорні позиції перед наступним раундом переговорів. Незадоволений Мінськими угодами Путін прагнутиме легалізувати російську військову присутність на Донбасі під тим приводом, що лише російські «миротворчі» війська здатні забезпечити мир в регіоні.

«Піти на умови, пропоновані Путіним, – значить підписатись під тим, що Донеччина на багато років перетвориться на нове Придністров’я. Саме цього якраз Путін прагне: легалізувати свій контингент, бо присутність російських військ на Донбасі – це найбільша ахіллесова п’ята Путіна, його вразливе місце», – відзначив мислитель.

Виведення Путіна на чисту воду – це те важливе завдання української сторони, в розв’язанні якого уже досягнуто успіх. 

«За що я хочу низько вклонитися українській армії? Вона поставила Путіна перед фактом, що без введення на Донеччину та Луганщину достатньої кількості військ він не врятує бойовиків від розгрому. Тому Путін фактично відкрито ввів в Україну свої війська, але цим підставився під звинувачення в інтервенції. На останньому засіданні Ради безпеки ООН представник Великої Британії відкритим текстом сказав про російську інтервенцію в Україні. А інтервенція – це серйозна річ, за яку бувають серйозні наслідки в світовій політиці. Це вже не напівлегальна «допомога повстанцям», а нічим не прихована агресія проти сусідньої держави. Це надає західним країнам легітимний привід далі посилювати тиск на Путіна. Тепер, навіть якщо від цього тиску ще більше постраждають їхні власні економіки (а вони справді від цього страждають), політики зможуть сказати виборцям: «Так, це погано; але кращого вибору не було, бо ми маємо справу не з внутрішньою справою України, а з російським вторгненням у суверенну країну, яке треба будь-що зупинити». Не знаю, якими конкретно (і чи публічними) будуть форми такого тиску, але що тиск тепер посилиться – цього можна очікувати напевно», – сказав Олексій Панич.

Мислитель не має сумніву, що в кінцевому підсумку Україна здобуде перемогу.

«Якщо подивитися в історичному вимірі, то Російська імперія – це вітання з минулого. Це сила, яка історично програла, але як може чіпляється за життя. Скільки життів, сил, ресурсів вона забере перед тим, як померти, – це питання, на жаль, відкрите. Тому в довгостроковій перспективі я оптиміст. Але в короткотерміновій перспективі треба терпіти й робити все, що від кожного залежить на його конкретному місці», – резюмував Олексій Панич.

Фото : УНІАН

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...