Щоб виросла така новорічна красуня, яка нині стоїть центрі Львова, потрібно щонайменше 30 років. Про це «Гал-інфо» розповів начальник лісової інспекції Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства Мирослав Пилипів.
Однак, каже він, можна не хвилюватися. Так, справді, чи не в кожному райцентрі та мікрорайоні на центральній площі до Нового року постає така висока ялинка, але... «На 1 га у лісі зростає 2-3 тис. ялинок, в області ми маємо близько 700 тис. га лісу. Відповідно, передноворічна вирубка таких високих ялинок суттєво ситуації не змінює», - зазначив Мирослав Пилипів.
Схожої думки дотримується заступник директора Інституту екології Карпат Оксана Марискевич: «У Європі на центральних площах зажди стоять живі ялинки, ви не знайдете штучних, одна ялинка не впливає на глобальні процеси. Головне, щоб ялинки не вирубували не законно. Адже це наша головна біда», - розповіла «Гал-інфо» експерт.
Натомість ще у 2008 році Українська греко-католицька церква закликала вірних усіх конфесій не купувати справжню ялинку, а користуватися штучною чи виростити і прикрашати ялинку перед власним будинком. «Зокрема, болісно вражає гігантоманія з «головною ялинкою країни», задля якої тільки цього року зрубають чотириста п’ятдесят живих дерев. Невже ми в справді такі багаті й нещадні? Очевидно, що перше - це не правда, а в друге не хочеться вірити. Ще одне актуальне питання: чи потрібна кожному нашому місту «найбільша жива» ялинка? Адже найбільша - це ще не найкраща», - йдеться у зверненні.
За словами Мирослава Пилипіва, на територіях, які контролює управління, за останні 5 років під час «ялинкової компанії» щорічно вирубують близько 20-35 тис. ялинок. «Однак, обсяги заготівлі новорічних дерев порівняно із радянським періодом мізерні. Тоді ми заготовляли від 500 тис. до 1 млн ялинок, які розвозили по Союзу».
Сьогодні ялинки заготовляють на спеціальних плантаціях. Також їх зрубують при догляді за лініями електропередач. Такі новорічні красуні теж ідуть на продаж.
За словами Мирослава Пилипіва, від посадки до заготівлі ялинки проходить, як мінімум, 8 років. Щоб виросло дерево заввишки 3 метри потрібно 10-15 років. На сьогодні у сфері контролю управління є близько 60 га ялинкових насаджень, це близько 30 тис. дерев.
Окрім посадки ялинок, Львівське обласне управління лісового і мисливського господарства займається і охороною насаджень. «Трапляються випадки, коли крадуть - і поодинокі ялинки, і великі обсяги. Цього року фактів браконьєрства ще не фіксували. Однак у ці дня служба охорони починає працювати у посиленому режимі. Торік було таке, що незаконно вивозили цілі вантажівки дерев», - розповів начальник управління.
Найбільше від незаконних вирубок потерпає Турківський та Старосамбірський райони. «Це гірські зони, а ще тут також росте біла ялиця, на яку на території області введений мораторій до 2013 року. Біла ялиця довше зберігається і має декоративне значення, тому часто потрапляє до рук браконьєрів», - зазначив Мирослав Пилипів.
Додамо, що ціна на білу ялицю коливається в межах 100-150 грн. Мораторій на її вирубку діє лише на території Львівської області. На території Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей вирубка ялиці білої на новорічні ялинки не заборонена, тому на ринках Львова та інших міст області іде жвава торгівля ялицею, на яку представляються документи із гаданих областей. Поряд із законною реалізацією процвітає незаконна торгівля ялицею.
На думку Мирослава Пилипіва, свідомість громадян з кожним роком змінюється: «Все менше людей сталять удома живі ялинки. За радянських часів партію новорічних дерев змітали за півгодини, тепер же потрібно 2-3 дні. До того ж, сьогодні існує багато альтернатив – можна придбати штучну ялинку або рослину в горщику».
Цього року закупівельна ціна на сосну буде у межах 20-30 грн., на смереку – 30-40 грн. Однак, які націнки ставитимуть підприємці, – невідомо.
Щоб відрізнити крадену та легально зрубану ялинку, покупець має право попросити у продавця документи на продаж дерева, товарно-транспортну накладну. Також на кожній ялинці має бути клеймо на стовбурі, тобто специфічна позначка.
З цього приводу заступник директора Інституту екології Карпат Оксана Марискевич зазначає, що питання новорічної вирубки ялинок слід розглядати у двох площинах – наскільки законні продажі дерев, що проходять на ринку, та чи треба нам ставити живу ялинку взагалі.
«Я абсолютно нормально ставлюсь до живих ялинок на різдвяні свята удома. Але при умові, що вона вирощена на окремій плантації і якщо продана законно. Тому проблема саме у незаконній вирубці ялинок, проконтролювати які практично не можливо. Ми не маємо ніяких важелів впливу, і за 20 років ми фактично не зрушили з місця», - сказала Оксана Марискевич.
На думку експерта, найперше треба, аби ялинки зрубували централізовано, на спеціальних плантаціях і централізовано продавали.
Тим часом по селах України зникають цілі ялинкові насадження через щорічну вирубку, яку не можливо проконтролювати. Свята проходять, і стає шкода мільйони «мертвих» ялинок, байдуже викинутих на смітник. Чи можна щось змінити? Можна. Насамперед традиції, які спричинюють катастрофічні наслідки.
Тут доречно пригадати прадавні наші ж традиції різдвяно-новорічних свят, які поєднували в собі прославу Бога та пошанування Його творіння - природи. Так, наприклад, лемки та жителі Надсяння не рубали ялинок, хоча жили серед них, а прикрашали на Різдво свої оселі «павуками», зробленими із соломи, які святково прибрані звисали зі стелі. Існує також багато інших древніх звичаїв святкування Різдва у бойків, гуцулів, волинян, подолян, пов’язаних із прикрашанням живих дерев біля житла, а не зрубуванням їх під корінь.
Зрештою, ще кількадесят років тому «не зрубане», але «хлібне дерево» - дідух - було окрасою кожної української оселі під час зимових свят, приносило у родину святковий настрій та затишок, символізувало пошану своїх прадідів, добрий урожай, мир, злагоду та достаток у домі.
Цікаво, що «поклоніння» вічнозеленому хвойному дереву існувало у багатьох давніх культурах. З XIV сторіччя «дерево добра і зла» стало частиною святкової містерії про Адама і Єву — сценки, яку розігрували у Святвечір. У Біблії є кілька посилань, якими можна тлумачити визнання ялинки особливим деревом. Сучасна традиція стрімко стала популярною у франко-німецькому Ельзасі, де ялинку прикрашали виробами з паперу та яблуками (алюзія на райське дерево). Великим прихильником прикрашання ялинок був Мартін Лютер, який підтримував святкування Різдва у спокійній домашній атмосфері.
Католицька Церква пізніше схвалила таку традицію, ялинки почали урочисто вбирати у Центральній, Північній Європі, а з XIX століття — у Франції та Англії.
В Україні ялинка з'явилась у XVII ст за наказом російського імператора Петра І. Спочатку її ставили тільки у містах — в селах головним залишався давній український дідух. Остаточно ялинку підтримала радянська влада, щоб поєднати російські та українські звичаї. Поволі ялинка стала символом не стільки Різдва, скільки Нового року — зовсім не релігійного свята.
Довідка.
Площа ялинкових плантацій по Україні — 5 тис. га. Лісогосподарські підприємства до свята нового 2011 року можуть поставити на ринок близько 5,5 мільйонів новорічних ялинок.
В середньому державними лісгоспами в Україні щорічно реалізується близько 1 млн. ялинок, які вирощені на плантаціях або заготовлені в лісових масивах під час рубок догляду.
Відпуск новорічних ялинок торговим мережам, а також населенню, відбувається в кожному лісництві будь-якого лісогосподарського підприємства і лише за наявності відпускного клейма та відповідних документів.
Оптові та роздрібні ціни на новорічні ялинки визначаються кожним лісгоспом окремо, в залежності від попиту та ринкової кон’юнктури.
Держкомліcгосп України у передноворічний період запроваджує посилені заходи охорони та збереження хвойних лісових насаджень, ялинкових селекційних плантацій і ділянок особливо цінних хвойних порід .
Організовуються спеціальні рейдові бригад із працівників лісової охорони, представників МВС та Мінприроди. В їх обов'язки входить затримка крадіїв та складання протоколів на нелегальних заготівельників ялинок.
За самовільні рубки накладається адміністративний штраф у розмірі від 5 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85-170 грн.), а також відшкодування заподіяної лісу шкоди. Розмір шкоди вираховується відповідно до товщини стовбура нелегально зрубаного дерева і може сягати від 173 до 1607 гривень.
Перед святкуванням 2010 нового року до охорони новорічних ялинок було залучено 14 тисяч осіб, проведено 3900 рейдів, виявлено 8,5 тис. незаконно зрубаних ялинок, затримано 874 лісопорушника, сума накладених штрафів склала 782,2 тис. гривень, з яких сплачено 515 тис. грн., розмір відшкодованої шкоди сягнув 196,6 тис. грн
Вероніка Саврук, Гал-інфо.
Фото - Ліга
