19 грудня директора Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні Сергія Федоренка в Києві нагородили "Орденом честі" та удостоїли титулу "Великі українці".
Сергій Федоренко – педіатр за освітою, має 32-річний стаж професійної діяльності, Заслуженй лікар Укарїни та автор численних праць присвячених інфекційним хворобам. Гал-інфо зустрілось із ним, щоб поспілкуватись про роботу лікарні, медичну реформу та боротьбу із кором.
-У квітні цього року вас було призначено директором комунального закладу ЛОР "Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня" на 5-річний термін. Що було зроблено вами за більш, ніж півроку на посаді очільника лікарні?
-З моменту призначення ми розпочали роботу щодо продовження модернізації лікарні відповідно до плану, який складався під час подання документів на конкурсну комісію. Період з квітня до грудня не є великим, але я вважаю, що ми встигли зробити багато. Перш за все встановлено новий санітарний ліфт для потреб хворих та персоналу лікарні. Далі придбали бактеріологічний аналізатор – апарат, який на сьогодні є єдиним у Львівській області. Це унікальний пристрій, який дає можливість у надзвичайно короткий період встановити збудник інфекційної хвовроби, а найголовніше – визначити чутливість до антибактеріальних препаратів. Це дає можливість практично у першу добу перебування хворого в стаціонарі розпочати ефективне лікування інфекційної хвороби. Крім цього, ми придбали кілька гематологічних аналізаторів. Ці апарати мають автоматичний режим роботи і за лічені хвилини дають можливість визначити загальний аналіз крові. Ще лікарня встановила повністю автоматичний біохімічний аналізатор крові, який впродовж 15-20 хвилин може дати понад 30 різних біохімічних показників, що зменшує період діагностики і дає можливість в цифровому режимі визначити основні біохмічні константи організму.
-Що планується у 2019 році?
-У наступному році ми плануємо придбати ультразвуковий цифровий апарат з функцією еластографії. Це також буде один із небагатьох подібних апаратів у Львівській області. Для нас він надзвичайно важливий оскілки дасть змогу встановлювати ступінь ураження тканин печінки та вчасно діагностувати захворювання пов’язані із цим органом.
-На початку 2018 року в Україні стартувала медична реформа, однією з напрямків якої є нове джерело фінансування. Яким чином зміни торкнулися лікарні, яку ви очолюєте?
-Наша інфекційна лікарня надає спеціалізовану медичну допомогу, тому фінансування згідно реформи в повному об'ємі розпочнеться з 1 січня 2020 року. Але зараз ми ввійшли в підготовчий період, у рамках якого пройшли етап перетворення із комунального закладу Львівської обласної ради в некомерційне підприємство Львівської обласної ради. Це дасть можливість практично без перепон укласти договір із Національною службою здоров'я України, яка відповідно до плану реформи буде основним джерелом фінансування закладів охорони здовров'я. Це розширить можливості надання як платних, так і безплатних послуг. Також це дозволить ширше залучати спонсорські кошти, що у свою чергу дасть змогу модернізувати матеріально-технічну базу, щоб покращити надання медпослуг населенню.
-Чи відбулись у вашому медзакладі заходи зі скорочення та оптимізації, які також передбачає медична реформа?
-У рамках реформи ми частково здійснили оптимізацію ліжкового фонду лікарні. Також ми усунули дублювання одних функцій у кільох відділеннях. Наразі всі 8 відділень є профільними, без дублювання функкції. Але є інша сторона медалі. За останній рік інфекційна захворюваність на Львівщині значно зросла при загальному скороченні кількості ліжок у районних лікарнях. Наша лікарня є єдиною установою в регіоні, яка надає спеціалізовано медичну допомогу хворим на інфекційні захворювання або з підозрою на них. Тому є глибоке переконання, що ми не повинні зідйснювати скорочення ліжок. Хворі повинні перебувати в нормальних умовах при дотриманні законодавства щодо знаходження в стаціонарах.
-Львівська область є одним із лідерів за захворюванням на кір. Як персонал лікарні лікарні із цим справляється?
-Дійсно, кір на Львівщині набув значного поширення. Це наслідок багатьох чинників, один із них – недостатній відсток проведення імунізації серед населення. Ми довго звертали на це увагу в ЗМІ. Також, коли хворі лежали в стаціонарі з іншими хворобами, ми наголошували їм на загрозу хвороби кір. Осбливо ця робота проводилася серед батьків, які перебували на лікуванні з дітьми. Але на жаль, зараз ми стикнулися із епідемією кору. Недостатній рівень санітарно-просвітної роботи і той факт, що ми, можливо, не достукались до розуму і серця пацієнтів спричинили те, з чим ми зазаз боремось. На жаль, Львівщина є серед лідерів за захворюванням на кір, тому навантаження на ліжковий фонд лікарні і медперсонал надзвичайно велике. Ми здійснили перепрофілізацію відділень та доставили ліжка. Можливо, це не зовсім зручно для хворих, але вчасно надати їм допомогу є важливішим. Ліжка додали у відділення інстенсивної терапії, оскільки ми піклуємось також про недопущення внутрішньолікарняних інфекцій. Станом на 9 годину ранку 28 грудня у нашій лікарні перебуває 143 хворих на кір. Близько 70% з них – дорослі.
-Оскільки фінансування з медичної реформ розпочнеться у 2020 році, чи не стикається лікарня зараз із проблемами надходження коштів?
-Якщо говорити про 2018 рік, то завдяки злагодженій роботі департаменту охрони здоров'я ЛОДА та Львівської обласної ради, ми в повному обсязі забезпечені фінансування. Хворі на сьогодні на більш, ніж 90% забезпечені лікарськими препаратами і засобами медичного призначення. Зарах їм проводиться повний комплекс і лікувально-діагностичних заходів, і надання безпосередньої ліарської допомоги.
-Останнє питання буде безпосередньо стосуватися вас. Якщо відкинути скромність, за що отримали нагороду «Великі українці» і що вона для вас означає?
-Нагорода, яка була вручена в День св. Миколая, не є моєю особистою. Це відзначення роботи всього колективу лікарні у цих надзвичайно важких умовах. Звичайно, я як директор несу відповідальність за щоденний безперебійний механізм діяльності лікарні, тому я просто представляв інтереси лікарні. Ми чітко усвідомлюємо і бачимо наші недопрацювання, які інколи залежать і від людського фактори, і від зовнішніх чинників, але у всякому разі будемо прагнути, щоб наша робота була плідною.
