Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Політика  |  Cуспільство

Ще чотири друзі Львівщини

Львівщина отримала 12 депутатів-мажоритарників, які 12 грудня зберуться на перше сесійне засідання Верховної Ради України. Перед ними стоїть не просте завдання – виконати обіцянки, які вони давали своїм виборцям та захищати усіма силами інтереси людей, які повірили їм. В рамках спільного проекту Інформаційної агенції Гал-інфо та Львівського обласної громадської організації «Комітет виборців України» "У країні - вибори" ми попросили переможців парламентських виборів відповісти на 4 однакові запитання.

Ми вже поспілкувалися з низкою депутатів. З їхніми відповідями можна ознайомитись тут. Тепер пропонуємо вашій увазі відповіді ще чотирьох обранців Львівщини. 

Ірина СЕХ, ОВО №119, політична партія Всеукраїнське об’єднання "Свобода". Перемогла з результатом 64.86%, а це 67 784 голосів.

Степан КУРПІЛЬ, ОВО №124, політична партія Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина". Переміг із результатом 61.73%, а це 60 764 голосів виборців.

Ігор ВАСЮНИК, ОВО №117, політична партія Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина". Переміг із результатом 27.34%, а це 30 085 голосів виборців.

Василь ПАЗИНЯК, ОВО №122, політична партія Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина". Переміг із результатом 55.86%, а це 66 195 голосів виборців.

Чи потрібна Україні нова Конституція? Якою вона повинна бути?

Ірина Сех:

- Найбільша проблема – це не стільки недосконалість Конституції, як неповага до Основного закону, недотримання його положень. Зневажливе ставлення до Конституції звично демонструють Верховна Рада, уряд, президент…

Конституцію необхідно змінювати. Проект Конституції, розроблений Всеукраїнським об'єднанням "Свобода", ми презентували ще в 2008 році. Свободівський документ кардинально відрізняється від пострадянської конституційної спадщини. Основні принципи, закладені в проекті, це суверенітет української нації; форма правління - президентська республіка; унітарний устрій; персональна відповідальність представників влади усіх рівнів; широкі права місцевого самоврядування; виборність місцевих суддів; зміну системи і принципів правосуддя.

Степан Курпіль:

- Це складне питання і найкраще буде якщо на нього відповідь дали б фахівці, які б порадились і сформували такий проект Конституції, який би не міняли кожні чотири – п’ять років. Хоча у нас справа не в Конституції, а у тому, щоб вона виконувалась, щоб президент не «нагинав» щоразу Конституційний Суд, змінюючи у незаконний спосіб головний закон в обхід Верховної Ради. Такий спосіб зміни Конституції – це узурпація влади.

Для України ідеальною є парламентсько-президентська модель правління, адже вона дає можливість втримувати рівновагу між гілками влади. Нині рівноваги немає, адже вся влада зосередилась в одних руках, і все залежить від того, чи хочуть ці руки щось робити.

Ігор Васюник:

- Україні потрібна не нова Конституція, а нова влада, яка б виконувала вже чинний Головний Закон України. Чинна Конституція України визнана як досконала і одна з найбільш демократичних у світі. Проблема в тому, що керівництво держави ігнорує її, не виконує Конституції, порушуючи права та свободи українців.

Усі кроки нинішньої влади, зокрема, це і створення Конституційної асамблеї, і підписання Закону про референдум Президентом Януковичем – це спроба ухвалити нову Конституцію і, без сумнівів, остаточно узурпувати владу. Ще одна мета зміни Конституції - узаконити антиконституційні закони та рішення, які цей режим скоїв протягом останніх трьох років. Не може влада, яка витирає ноги об Конституцію, вносити зміни та писати нову Конституцію.

Василь Пазиняк:

- Нова Конституція не потрібна, адже Основний Закон взірця 1996 року є цілком життєздатний, більше того, визнаний на міжнародному рівні як один із найкращих взірців конституцій. Тому не потрібно вигадувати нічого нового, а просто скасувати усі внесені зміни до Закону та виконувати чинну Конституцію.

Чи готові ініціювати чи підтримати запровадження кримінальної відповідальність за не особисте голосування у Верховній Раді?

Ірина Сех:

- «Свобода» першою серйозно поставила питання про обов’язкове персональне голосування депутатів Верховної Ради і про відповідальність за порушення цієї норми. Народні депутати живуть на гроші платників податків, їх утримує народ, і народ має право вимагати від своїх обранців виконувати роботу і карати за безвідповідальне ставлення до обов’язків. У передвиборній програмі ВО «Свобода» «Своя влада – Своя власність – Своя гідність на СВОїй, БОгом ДАній землі» йдеться про запровадження голосування народних депутатів за відбитком пальця. І ми не проти кримінальної відповідальності щодо порушників.

Степан Курпіль:

- У нас є такий законопроект і об’єднана опозиція буде виносити його на розгляд парламенту. Це не нормально і не припустимо, коли депутати не ходять на роботу місяцями, але отримують за це зарплату. Це викликає обурення у громадян, у платників податків. Це дикість, адже коли людина один день не з’явиться на роботі, або буде відсутня хоча б одну годину під час робочого дня її можуть звільнити, а у вищому законодавчому органі окремі депутати дозволяють собі взагалі не приходити на сесійні засідання протягом усіх п’яти років. Статус народного депутата покладає на людину обов’язки перед виборцем, зокрема, що стосується персонального голосування.

Ігор Васюник:

- Особисте голосування народним депутатом – є його прямим обов’язком, і за це він повинен нести особисту відповідальність. Якщо для цього потрібно буде ввести кримінальну відповідальність – ми підтримаємо таке нововведення.

Василь Пазиняк:

- Звичайно готовий. І кримінальна відповідальність за це має бути нарівні з відповідальністю за тяжкі злочини, адже скільки уже разів переконувались, коли важливі для держави питання вирішувались кнопкодавством, коли голосує жменя депутатів.

У якій фракції і в якому парламентському комітеті працюватимете?

Ірина Сех:

- Звичайно, у фракції ВО «Свобода». В обласній раді я керувала комісією екології, природних ресурсів та рекреації. Думаю, що мій досвід буде корисним у комітеті з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Степан Курпіль:

- У фракції ВО «Батьківщина». Я працюю у комітеті євроінтеграції. Звичайно, що це питання ми ще будемо розглядати, якщо буде потреба, то я можу також працювати у комітеті з питань свободи слова та інформації. Це мені близьке, і я думаю, що зможу бути там корисним. Я вірю у незалежну пресу та євроінтеграцію.

Ігор Васюник:

- Однозначно, що я буду у фракції «Батьківщина». Щодо парламентського комітету, то хотів би працювати в комітеті з питань ПЕК.

Василь Пазиняк:

- Ще на початку виборчої кампанії я склав присягу на вірність Українському народові, одним із підпунктів якої була незмінна політична позиція. На вибори мене висунула об'єднана опозиція "Батьківщина", отож, і в парламенті буду працювати у складі цієї фракції політичної сили. А щодо комітету, то я вже давно визначився і маю намір продовжити свою роботу у профільному для мене комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров'я.

Чи вдасться сформувати львівське лобі, і хто зможе стати координатором групи львів’ян у парламенті?

Ірина Сех:

- Досі Львівщина була обділена, коли йшлося про фінансування державних програм та про підтримку обласних проектів на центральному рівні. Я була вражена, коли порівняла, як фінансується з держбюджету Львівщина порівняно з деякими іншими областями. Скажімо, торік в Україні діяло понад 600 державних програм, але наша область була залучена лише до17 з них. Але навіть в цих випадках Львівщину явно дискримінують. Скажімо, за програмою енергозбереження, на яку в держбюджеті закладено 502 млн грн, область отримала лише 16 млн. Звичайно, депутати-свободівці в парламенті відстоюватимуть інтереси Львівщини.

Степан Курпіль:

- Ідея ця вже не нова. З власного досвіду знаю, що організувати це дуже складно. У 2006 році, коли прийшов у Раду, я теж думав про створення такого собі Львівського клубу, який би лобіював інтереси Львівщини. Один раз ми зібралися в ресторані, поговорили, але не всі тоді прийшли. Тоді ми зіштовхнулися із проблемою, що депутати із провладної більшості і депутати від опозиції не можуть знайти точки дотику, адже у кожного свої пріоритети. Тому до такої ідеї я ставлюся досить скептично, хоча зі свого боку докладатиму усіх зусиль, щоб координувати дії депутатів від Львівщини, коли мова йтиме про економічні інтереси регіону. Часто говорять, що депутатам з Львівщини треба утворити таку ж лобістську структуру, як донецькі. Але всі донецькі є членами однієї партії, і всіх їх об’єднують корупційні дії, тому у них все виходить. Вони, наприклад, виділяють кошти не на регіон, а на свої чи підконтрольні підприємства, а потім їх деребанять.

Ігор Васюник:

- Безперечно, таке лобі потрібне як ніколи. Більше того, ми вже перейшли від ідеї до конкретної справи. Нещодавно 12 новообраних народних депутатів з Львівщини провели першу з таких зустрічей, де ми обговорили наші першочергові кроки та ініціативи у парламенті. Окрім того, ми також обговорили питання, хто очолить групу народних депутатів з Львівщини. Є думка, що краще, коли буде не один керівник, а будуть співголови з різних напрямків.

Я переконаний, що галицьке лобі буде досить потужне і дієве. В жодній з інших областей України в парламент не пройшло так багато не просто представників однієї політичної сили, а однодумців.

Василь Пазиняк:

- Точно на це питання відповісти не можу. Сьогодні такий час, що у Верховній Раді потрібно формувати лобі проукраїнського курсу розвитку держави, тому що занадто багато намагань з боку певних політичних сил звести українську незалежність до формальності. Ось саме в ракурсі формування такого проукраїнського лобі можлива кристалізація і львівського лобі як в сфері економічного, так і культурного розвитку Львівщини.

Чит. також: «Дванадцять друзів Львівщини».

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ