Програма енергозбереження Львівщини на 2010-2015 роки, схвалена колегією Львівської ОДА у вересні, стала першим кроком на шляху до розробки комплексної програми реформування ЖКГ області. Про те, якими будуть наступні кроки у справі реанімації «комуналки», кореспондент «Гал-інфо» розмовляв з начальником Головного управління житлово-комунального господарства Львівської облдержадміністрації Євгеном Бентковським.
- Пане Бентковський, розкажіть, будь-ласка, в якому напрямку буде проходити реформування житлово-комунального господарства області?
- В цьому році з приходом Василя Горбаля на посаду голови облдержадміністрації було підписано меморандум між облдержадміністрацією та міністерством житлово-комунального господарства. Раніше не було практики укладання таких меморандумів між областями та міністерствами. В рамках меморандуму передбачено реалізовувати кілька програм.
Перша – це програма з енергозбереження. Програма спрямована на модернізацію обладнання котелень та переходу на альтернативні види палива. Ми розробили цікаві проекти, завдяки впровадженню яких буде суттєво зменшено споживання природного газу. Не на 2-3, а мінімум на 15-20 відсотків. Інший напрям програми енергозбереження – це відмова від використання природного газу для виробництва тепла і перехід на альтернативне паливо. Нині ми маємо вже два цікавих проекти – у Жовківському та Перемишлянському районі. У Жовкві збудуємо нову котельню, причому котельня буде працювати не на природному газі, а на твердому паливі. Цей проект окупиться вже за 4 роки. Аналогічний проект реалізовуватимемо і в Перемишлянському районі.
- Які види палива Ви розглядаєте як альтернативу?
- Ми хочемо на Львівщині провести перехід не на єдиний вид альтернативного палива, а на декілька. Кожен регіон має свої можливості по запасах енергоресурсів. Скажімо, в карпатському регіоні споживання газу недоцільно. Тому що там є ліс, пилорами, відходи деревообробки, які можна використовувати для опалення. На Радехівщині є великі запаси торфу, а в Червонограді – вугілля.
- Тобто Ви плануєте використовувати місцеві види палива?
- Так, ми плануємо переходити на альтернативу в тих регіонах, де є запаси відповідної сировини, на які котельня може розраховувати як мінімум років 10-15. В нас є великі запаси торфу, біомаси, є надлишок електроенергії, тому потрібно інвестувати в систему електроенергетики, щоб модернізувати мережі і використовувати дешеву електроенергію для комунальних підприємств. До прикладу, існують пільгові години споживання електроенергії для держустанов – вночі вартість електроенергії в чотири рази менша, ніж удень. Відтак можна використовувати цей ресурс, окупність таких проектів – до 5 років. Електроенергія не лише дешевший, а й більш екологічний ресурс, ніж газ.
- А як щодо запасів тирси, які Ви плануєте використовувати для опалення в Карпатах?
- Ми звернулись у «Львівліс» з проханням надати нам інформацію про запаси відходів деревини, на які могли б розраховувати наші підприємства. Отримавши ці дані, ми зможемо чітко орієнтуватись, є сенс розраховувати на цей вид палива, чи немає. Взагалі плануємо подати пропозицію в обласну раду, щоб передбачити в обласному бюджеті кошти для того, щоб комунальні підприємства могли розробити проектно-кошторисну документацію для переходу на альтернативне паливо. Взагалі в області працює понад 900 котлів на котельнях. Близько 20% таких котлів мають ККД нижче 90%. Тобто вони потребують модернізації, тож роботи вистарчає. Ми також працюємо над тим, щоб встановлювати багатофункціональні котли, які б працювали не лише на одному виді палива, а на кількох – і на газі, і на електроенергії, і на тирсі. Нинішні технології дозволяють це робити.
- Програма енергозбереження стосується лише котелень?
- Ні, ми маємо програми енергозбереження в зовнішньому освітленні, енергозбереження у водоканалах. Наприклад, водоканали мають насоси, що споживають багато електроенергії. До прикладу, Львів бере воду за 120 км від міста, тоді як, скажімо, Трускавець в кількох кілометрах від міста. Тож чи новіші будуть насоси, тим менше вони будуть споживати електроенергії, гроші залишаться на підприємстві і їх можна буде використати.
- Крім енергозбереження, в яких ще напрямках планується реформування житлово-комунального господарства?
- Друга наша програма – реформування водного господарства. Наприклад, є міста, де немає каналізування. Скажімо, місто Самбір, яке працює над каналізуванням свого міста. В них є каналізаційна система, але вона застаріла і не працює. Тож треба розробляти нову каналізацію, а такі проекти коштують великих грошей. Цей об’єкт попав в регіональну угоду (між Львівською облдержадміністрацією та урядом – Ред.), але цього року вона не фінансувалася. Або місто Сколе. В ньому теж немає каналізації. Як і в інших містах карпатського регіону. Схожі проблеми має і Камянка-Бузька. Городок отримує воду зі Львова, а потім продає цю воду ще й прилеглим містечкам, наприклад, Рудкам та Комарно. Це суттєво збільшує втрати води в мережі. Тож є сенс подумати про те, щоб розробити свердловину ближче до Городка і брати воду там. Тож кошти, які ми отримаємо в цьому році на реформу житлово-комунального господарства, спрямуємо на вирішення тих нагальних проблем.
Разом з тим маємо програму по житловому фонду. Це програма підтримки створених ОСББ. Новоствореним ОСББ виділяють кошти на капітальний ремонт дахів, внутрібудинкових мереж та ремонт ліфтів.
- Ця програма якось перегукується з міською програмою підтримки ОСББ?
- Так. Це ж добре, коли кошти об’єднанням співвласників будинків дають і з місцевого, і з державного бюджетів.
- Тобто ОСББ можуть звертатись за фінансовою допомогою безпосередньо до облдержадміністрації?
- Свого часу ОДА розпорядилася, щоб у районних адміністраціях та міських радах створили сектори чи відділи ОСББ. Через них ми надаємо всю інформацію, яка стосується ОСББ. Підписавши меморандум, ми подали інформацію в райони, що працює така програма, щоб люди готували проектно-кошторисну документацію на державне фінансування. Вони подають нам пропозиції, ми передаємо їх у міністерство, де працює спеціальна комісія, яка відбирає проекти, які будуть профінансовані. Хочу зауважити, що за кількістю створених ОСББ Львівщина займає друге місце в Україні. Таку активність варто стимулювати. Тому держава й бере на себе фінансування найбільш витратних статей бюджету ОСББ. Адже як би мешканці не старалися, їм важко буде зібрати 100-200 тисяч гривень на реконструкцію, приміром, даху. Це величезні кошти для одного будинку. А розтягнути ремонт даху чи підвалу на кілька років – нереально, ремонт потрібно робити швидко. Тому держава і допомагає. Водночас дахи і підвальні приміщення – це ті місця, де втрачається найбільше тепла. Тож утепливши підвали, відремонтувавши дах, мешканці зможуть зекономити на опаленні і витратити заощаджені кошти на ремонт в самому будинку, наприклад. Крім того, ми зараз збираємо інформацію про будинки з неробочими ліфтами, де мешкає багато людей пенсійного віку, людей, яким складно жити без ліфта, щоб вирішити цю проблему.
- На реалізацію програми енергозбереження потрібно близько півмільярда гривень, скільки коштів потрібно для реформування житлово-комунального господарства області загалом?
- За попередніми підрахунками, в комунальне господарство Львівщини потрібно вкласти 10 мільярдів гривень. Зрозуміло, що отримати таку суму з бюджету держави чи місцевого складно. Тому частково вирішувати комунальні проблеми будемо через державний, обласний та місцеві бюджети, а частково – за рахунок залучення інвесторів. Зараз ми плануємо передбачити кошти в обласному бюджеті, щоб профінансувати розробку бізнес-планів по залученню інвесторів в ЖКГ органами місцевого самоврядування.
- Скільки грошей плануєте витратити на реформу в житлово-комунальному господарстві вже у цьому році?
- Цього року ми можемо отримати кілька десятків мільйонів гривень. Однак точні цифри можна буде називати лише наприкінці року, коли прийдуть гроші. В обласному бюджеті на цей рік не передбачено жодної копійки для вирішення проблем ЖКГ. Хоч ми подавали свої пропозиції, просили профінансувати деякі об’єкти, щоб зняти гострі проблеми, але наші пропозиції до уваги не взяли.
Автор: Денис Пулійович
