Мешканці Західної України, які бажають отримати шенгенську візу через Генконсульство Польщі у Львові, здебільшого змушені звертатися або в комерційний візовий центр, або до посередників-спекулянтів. Як і в минулі роки, «рішали» зустрічають «клієнтів» перед будівлею диппредставництва, продаючи місця у віртуальній та «живій» чергах.
Про зручність клієнтів і право вибору
Ще кілька років тому про зловживання біля Генерального консульства Польщі у Львові не писав хіба що лінивий. Головною проблемою у той період були величезні «візові» черги. Щоб не стояти по кілька днів біля будівлі консульства, відвідувачі масово зверталися за допомогою до посередників-спекулянтів. У результаті переплачували за оформлення віз подвійні, потрійні ціни, досить часто ставали жертвами різних афер.
За останній час багато що змінилося. Щоб полегшити українським громадянам отримання віз, поляки збудували і відкрили в Львові нову (набагато просторнішу) будівлю консульства - по вул. Івана Франка, 108. Було введено обов'язкову інтернет-реєстрацію на сайті консульства, покликану покласти край, як чергам, так і тому тіньовому промислу, що процвітав біля диппредставництва.
Ще одне нововведення - відкриття Візового центру (по вул. Садовій, 2 а), де кожен охочий, заплативши за посередництво 225 гривень,можеподати документи на отримання польської «шенгенки».
Поява посередника пояснювалася турботою про зручність клієнтів - здобувачів віз (на офіційному сайті консульства зазначено: «Задля зручності клієнтів, які звертаються за візами Республіки Польща Фірма VFS Global, в порозумінні з Посольством Республіки Польща в Україні, відкрила пункти прийому візових анкет…»).Окрім того, польські дипломати наголошували, що тепер українські громадяни матимуть вибір: подавати документи через візовий центр, або - не платити гроші за додаткові послуги й звертатися безпосередньо в консульство.
«Рішали» і черги нікуди не ділися
Платити гроші за додаткові послуги я не хотів. Своє право вибору почав реалізовувати з того, що кілька днів поспіль намагався зареєструватися на сайті консульства. Однак внести свої дані виявилося нереально. Це притому, що найближчі вільні дати у віртуальній черзі були не раніше, ніж через два місяці.
За поясненнями звернувся на телефонну лінію консульства - безпосередньо у візовий відділ. Відповіли мені приблизно так: установа в останні місяці працює в дуже напруженому режимі, електронна система реєстрації не справляється з кількістю заявок, тому мені краще звернутися до ... візового центру. Довелося розкрити карти: зізнатися, що я працюю журналістом. Мені порадили інший варіант: спробувати подати документи без інтернет-реєстрації, а для цього - потрапити на прийом до чергового візового консула.
... До приміщення консульства я під'їхав близько 9 години ранку. Не встиг зробити і десятка кроків, як зустрів першого «прилипалу» (ним виявився неголений хирлявий хлопець). Його «комерційна» пропозиція звучала так: «Якщо ви за візою, то вам дуже пощастило: можемо допомогти із запрошенням, місцем у «живій » та віртуальній чергах ...».
... Всього біля консульських воріт скупчилося не більше двохсот осіб. Вони вишукані у дві черги:подавати документи і на прийом до чергового візовогоконсула.
Обидві черги рухаються дуже повільно. Причина - постійні «позачерговики», яких раз за разом пропускають двоє чергових міліціонерів. При цьому стражі правопорядку абсолютно відкрито контактують з вуличними «рішалами», які, обходячи натовп, пропонують потрапити в будівлю консульстві «без тяганини» - «всього за сто гривень». Стільки ж коштує місце у віртуальній черзі. У тих, хто погоджується, гроші беруться відразу - на очах у всіх.
За державу прикро
Обурений побаченим, підходжу до співробітників міліції. Показую журналістське посвідчення і запитую їх прізвища. Також прошу назвати телефон райвідділу, в якому вони працюють. Обидва правоохоронця реагують однаково: спочатку хамлять, посилають мене куди подалі, потім - відвертаються і відходять углиб консульського двору.
Всередину будівлю вдається потрапити тільки через три години. Ще півтори години стою перед кабінетом чергового візового консула. Сусіди по черзі - заробітчани, дрібні підприємці, далекобійник. Всі говорять про одне й те ж: проблеми з отриманням віз безпосередньо через консульство створюються штучно. Для того, щоб наші громадяни «шенген» оформляли за додаткову плату - через фірму-посередника, в комерційному візовому центрі.
…У жаданому кабінеті - молода симпатична дівчина, судячи з вигляду, звичайна співробітниця. Глянувши мигцем на моє посвідчення, вона скеровує мене в наступну чергу – туди, де документи на оформлення шенгенської візи беруть без обов'язкової онлайн-реєстрації.
Замість епілогу
За офіційною інформацією, торік польські консульські установи видали нашим співвітчизникам 650 тисяч віз ( більш як половину з них - 335 тисяч -видало Генконсульство Польщі у Львові). При цьому близько 552,5 тисяч українців, аби отримати польську візу, звернулися до Візових центрів. За підрахунками львівських журналістів, посередник, який співпрацює з Республікою Польща - фірма VFS Global, на українських громадянах заробила близько 124 мільйонів гривень.
Віктор Правденко. Фото автора.
