Російська Федерація продовжує тримати світ та Україну в напрузі та створювати все нові точки нестабільності.
Навесні 2021 року російські окупанти активно брязкали зброєю поблизу українського кордону. За оцінками військових експертів ризик повномасштабного вторгнення був високим, але мало вірогідним. Причиною цього було те, що військове угрупування, яке тоді сконцентрувала Росія на кордоні не було цілком боєздатним. Однак, зараз складається враження, що божевільний російський диктатор Володимир Путін готовий на все і загроза «зимового походу» російської орди на територію України є дуже високою.
Путін не соромиться і використовує у власних інтересах європейську залежність від російського газу. Саме газ він перетворив на больову точку Європи. Розрахунок на те, що між захистом територіальної цілісності України та теплом в домівках своїх громадян, європейці оберуть саме внутрішню стабільність.
У непевні для Росії часи Путін завжди використовував один то й самий прийом. Змусити націю об’єднатися навколо лідера можна лише перед обличчям загрози. Жаль тільки, що росіяни часто не замислюються над тим, що саме їх керманич і є тією загрозою для миру і спокою у світі. Російські пропагандисти знову взялися лякати людей війною, уявними атаками НАТО, триває демонізація України. Цього разу під прицілом російських пропагандистів поруч з українцями опинилися і поляки.
На фоні міграційної кризи, яку організував білоруський диктатор Олександр Лукашенко, Путін активно розхитує ситуацію. Лукашенко не признаний у світі президент, білоруський народ не сприймає його, як лідера і численні акції протесту дають підстави говорити, що білорусів Лукашенко просто тримає в заручниках. Тепер він вирішив поповнити число заручників ще й мігрантами, яких масово звозили до Білорусі та скеровували до польського кордону.
Мало ймовірно, що ця міграційна криза є виключно політичною волею Лукашенка. Не визнаний в цивілізованому світі він цілковито віддався в обійми Кремля. Білорусь тепер практично анексована Москвою. Для України це дуже тривожно, адже ми опинилися у ворожому кільці та у випадку небезпеки захищатися доведеться не лише на східному фронті, але й з півночі та півдня.
Польща, яку вже кілька тижнів атакують тисячі мігрантів захищає свої кордони. Навряд чи Росія опинившись у такому становищі чинила б інакше. Однак, на російських телевізорах цілодобово обговорюють «звірства» поляків та видають нові страшилки про фашизм.
Тим часом міжнародна спільнота відверто заявляє: міграційна криза на кордонах Польщі – це ширма за якою Путін готує напад на Україну.
Врешті він ніколи не приховував того, що у своїй хворій фантазії націлився на поглинання Білорусі та Україну. Якщо з Білоруссю це питання майже вирішено, то Україна для Путіна – це кістка у горлі. Саме тому Москва активно проводить спецоперацію з дестабілізації ситуації в Україні відразу на декількох напрямках:
- створення внутрішньої нестабільності та напруги в регіонах Україну. Тут Москва кидала усі сили на активацію антивакцинаторського руху та інших незадоволених.
- економічна та енергетична кризи, які Путін з усіх сил намагається посилити. Зокрема шляхом блокування транзиту вугілля з Казахстану, а також обмеженням постачання в Україну скрапленого газу. До цього енергетичного пресингу доєдналася і Білорусь, яка з 18 листопада припинила постачання електроенергії в Україну. Офіційно причина зупинки експорту не називається, але нею може бути відключення 17 листопада першого енергоблоку БелАЕС. Україна, за оцінками експертів, втратить найближчими днями 400 МВт потужності енергосистеми.
- психологічний тиск на українців росіяни не припиняють вже восьмий рік. Проведення маневрів та скупчення російських військ на певній відстані від українських кордонів – це серйозний фактор нестабільності. Американські партнери закликають світ бути пильними, адже за даними розвідки на супутникових знімках видно скупчення російських танків, артилерії та військових реанімобілів. Світ вимагає пояснень від Путіна. Той витримує паузу і традиційно нічого не пояснює.
Путін вже навіть не намагається вдавати із себе «голуба миру» у «білому кокошніку». Учора, 18 листопада, він прямим текстом пообіцяв світові постійну напругу. Російський диктатор буквально смакує стурбованість його діями та відчуває себе головним на політичній шахівниці старої Європи. Мовляв, він чітко попереджав Захід, що Україна – це його «червоні лінії» і нікому не дозволено ці «лінії» рухати. Путін і його придворні пропагандисти в один голос повторюють – їх обманули, адже те що вони висміювали останні вісім років, а саме членство України в НАТО, стає все реальнішим.
Путін вже відверто говорить, що свого часу йому пообіцяли, що НАТО не буде розширятися на схід. Однак, від того часу альянс об’єднує навколо себе все нових союзників, у тому числі й Україну. Зараз окупантів найбільше непокоїть допомога, яку отримує Україна від американських партнерів. Росіянам не подобається те, що українська армія стала дійсно боєздатною і летальна зброя від наших партнерів лише посилює українську оборону. Відтак, у випадку вторгнення легкої прогулянки російському війську чекати не варто. Налякані пропагандою росіяни найбільше бояться війни. Україна буде захищатися, а значить в Росію з України масово поїдуть гроби.
Неадекватна поведінка російського диктатора змушує суттєво непокоїтись наших європейських партнерів, адже окрім України раптово під ударом опинилася Польща, Литва, Латвія, Естонія і Грузія. Складається враження, що світ опинився на порозі нової великої війни та розпочати її може один випадковий постріл.
Чи наважиться Путін стати тим, хто розпочне нову світову війну? Чи у такий дивний і божевільний спосіб російська влада намагається просто відвернути увагу росіян від розрухи, бідності та плачевної ситуації з пандемією коронавірусу в середині власної країни? Реальність для росіян сумна, адже в країні щодня фіксують все нові антирекорди смертності, а в лікарнях, навіть, операційні віддають під палати для ковідних пацієнтів. У цей час Путін витрачає колосальні кошти на те, щоб нескінченно ганяти військову техніку вздовж кордону з Україною, підживлювати грішми режим Лукашенка, тримати в напрузі світову громадськість і нескінченно грабувати власний народ.
