Чи є в Україні свобода слова і які її перспективи? З таким запитанням Гал-інфо звернулося до експертів. Отож, одні переконані, що винна влада, яка, намагаючись збудувати авторитарну систему правління, чинить тиск на пресу.
Інші ж вважають, що винні самі журналісти, адже готові продавати свою свободу слова тій же владі, або ж окремим грошовитим політикам. Однак спільною думкою стало те, що в Україні та й світі свободи слова як такої взагалі нема.
Політолог Віктор НЕБОЖЕНКО вважає, що зважаючи на ситуацію яка склалася із свободою слова в Україні частина журналістів виїде за кордон, частина працюватиме на Адміністрацію Президента, а деякі журналісти просто втратять свою роботу.
«Перспективи свободи слова як такої сьогодні в Україні нема», – переконаний політолог.
Віктор Небоженко також додав: «Журналістика – це дзеркало суспільства, і влада бачить у ньому, як у неї з’являються зморшки, як вона втрачає своє обличчя. Будь-яка авторитарна влада починає з того, щоб створити своє штучне дзеркало, в якому вона бачить себе вічно молодою та підтягнутою. Внаслідок такої штучності громадяни втрачають можливість розуміти процеси, які відбуваються в суспільстві».
Дещо іншої думки дотримується політолог Володимир ФЕСЕНКО, який вважає, що айбільшою проблемою свободи слова є джинса. Вона деформує свободу слова і стає своєрідним видом корупції. Журналісти добровільно продають своє право на свободу слова і це особливо помітно в період проведення виборчих кампаній. Це є проблемою залежностіі в деяких журналістів від великих грошей.
На його думку, свобода слова в Україні залежить від того, як розвивається суспільство, як поводить себе журналістська спільнота.
«Свобода слова – це не лише формально юридичні гарантії, але й стосунки з власниками медіа. Що стосується стосунків із владою, то всі загрози та виклики для свободи слова пов’язані не лише із бажанням поставити під контроль медіа, що, до речі, робиться досить не професійно та грубо. Нині ступінь контролю ЗМІ з боку влади значно менший, ніж за часів Кучми. У нас навіть медіа менш підконтрольні владі, ніж у РФ», - каже політолог.
Володимир Фесенко висловив припущення, що в Україні прямої цензури немає, а швидше є прояви лояльності до влади з боку власників тих чи інших медіа.
«Журналісти сьогодні затиснуті не так владою, як політикою медіаресурсу. Звичайно ж є і проблема стосунків влади і ЗМІ, адже влада закрита, і не хоче розкриватися та спілкуватися із медіа у відкритому режимі. Прикладом цього є ситуація у Межигір’ї, яка породжує саме новий політичний конфлікт», - переконаний Володимир Фесенко.
Політолог Володимир ЦИБУЛЬКО стверджує, що утиски свободи слова в Україні звичайно є. Нині відбувається своєрідне притирання до управлінського стилю. Нині суспільство замовкло і просто чекає, хто в боротьбі за суспільні свободи переможе – влада чи журналісти. Сьогодні журналісти опинилися сам на сам у своєму спротиві. Натомість суспільної підтримки журналісти відчувають значно менше ніж попередні роки.
«Навіть в найбільш демократичних країнах поняття свободи слова не досить розкрите і його потрібно розширяти, адже тлумачення його різне. Однак це є тим параметром для постійної боротьби. Завжди є і політики, і чиновники, які намагаються щось приховати та уникнути в галузі публічності», - каже політолог.
Він також додав: «Журналістів називають четвертою владою. Сьогодні вони перетворилися на справжніх борців за свободу слова. Саме формулювання четверта влада програмує на боротьбу. Для борців інформаційного фронту важливо відчувати себе, або репрезентативною частиною суспільства, або ж складовою влади».
Оптимістичні прогнози з приводу перспективи свободи слова в Україні висловив відомий львівський політолог Любомир СКОЧИЛЯС. Він переконаний, що в цьому плані Україна таки не скотиться до рівня Росії.
«Свобода слова на сучасному етапі суттєво зменшилася порівняно з помаранчевим періодом. Однак ситуація ще не катастрофічна. Україна в цьому плані поступово деградує і скочується до рівня свободи слова в РФ. Та все ж варто зауважити, що політичні та культурні системи в Україні є суттєво відмінними, від тих, що в РФ», - вважає Любомир Скочиляс.
Він також додав: «Журналісти можуть протидіяти згортанню свободи слова. Темп згортання свободи слова залежатиме від того, наскільки журналісти готові відстоювати свої позиції».
На думку нардепа від КПУ Олександра ГОЛУБА, в Україні немає згортання свободи слова, адже її як не було, так і нема.
«Думаю, що абсолютної свободи слова немає в жодній країні світу. Свобода слова – це своєрідний міф», - заявив він.
«Сьогодні в Україні немає згортання свободи слова, адже її як не було, так і нема. Раніше свобода слова обмежувалася ідеологічним диктатом, а тепер вона обмежується економічним диктатом. На жаль, законодавство України не регулює відносини між трудовим колективом та власником інформаційного ресурсу. Тому не зрозуміло до кінця де цензура, а де політика сайту чи видання», - переконаний нардеп.
Винна за відсутність свободи слова, на думку Голуба, лежить як на владі, так і на самих журналістах.
«Конформістські позиції самих журналістів перешкоджають свободі слова. Чимало журналістів готові співпрацювати за гроші з тими чи іншими політичними силами, не переймаючись при цьому моральними дилемами», - вважає Олександр Голуб.
Абсолютно іншу позицію в даному питанні займає депутат Львівської обласної ради від ВО «Свободи», відомий український мовознавець Ірина ФАРІОН.
Вона зазначила: «Перспектива свободи слова в Україні – це перспектива свободи слова взагалі. А перспектива України – це рівень мислення кожного українця. Треба пекельно працювати для того, щоб не втратити себе. Суспільна свідомість кожного повинна постійно еволюціонувати».
«Історія дає нам цінний урок, який засвідчує, що з будь-якої ситуації завжди є два виходи. Ця влада орди стане каталізатором свого знищення. Її війна із ЗМІ – це найдієвіше вістря отрути, яке вона спрямовує проти себе самої. Коли ця влада вичерпала всі засоби свого існування, тоді вона починає знищувати «четверту владу», як загрозу свого існування. Під вагою власної неспроможності ця всесильна безсила влада безслідно зникне», - переконана Ірина Фраріон.
Депутат Верховної Ради від «Народної Самооборони» Олесь ДОНІЙ вважає, що свободу слова не спинити нічим.
«Щоб зупинити свободу слова, владі потрібно повернути Україну в кам’янний вік. Влада може тільки на якийсь час приборкати свободу слова, однак із зростанням рівня глобалізації, із рухом технічного прогресу суспільство все одно отримає всю правду про нинішню владу. Влада взяла чітку установку на формування авторитарного режиму», - каже Олесь Доній.
Він зауважив, що прояви цього є у тому, що влада монополізує виборчу систему та утискає свободу слова.
«Такий контроль влади над мас-медіа є свідченням маніпулювання громадською думкою. Наприклад, в новинах показують понад 80% представників влади. З цього погляду нема паритету між владою та опозицією», - каже політолог.
Однак, на його думку, все ж влада неспроможна контролювати весь медійний простір, а в суспільстві залишається потяг до альтернативи.
«Ті хто шукають правдивої інформації, обов’язково її знайдуть», - переконаний Олесь Доній.
Анна НОВИК.
