Тепер стало модним бути проти "Свободи". Тому одразу скажу, я теж не за «Свободу». Однак хоч «Свобода» й займає непропорційно великий шмат влади від своєї електоральної підтримки на останніх виборах, та на всі їхні «хуліганські» вчинки є одна панацея – перевибори до ВР та перевибори місцеві! Словом, про «Свободу» на цьому все, чи майже усе.
Більше питань у цьому контексті до чинної влади – не законодавчої. Тут усе ясно. Дивись вище: перевибори, перевибори і ще раз перевибори. До виконавчої! Бо із судовою теж усе ясно. Поки усі ці так звані слуги Феміди не протиснуться у вушко голки люстрації, до них питань немає. Про що це я? Так, про виконавчі органи влади і внутрішні у тому числі. Саме ця частина, окроплена кров’ю героїв, і більш чи менш погоджена з Майданом є тією частиною триєдиної влади, від якої зараз хоч хтось на щось сподівається. А, отже, до кабінету міністрів найбільше запитань.
Тепер за порядком:
Кадрові питання
Кадрові питання як відомо є ключовими.
Я не буду критикувати нову владу за кадрові прорахунки у призначеннях. Завжди можна зробити ротації. Але як же так сталось, що вже місяць минув з моменту утечі диктатора януковича, а на деяких посадах досі сидять його люди. У різних там архівах, міністерствах, держуправліннях і агенціях...
Так от, мені зовсім не цікаво, як "Свобода" змушувала директора НТКУ написати заяву на звільнення. Мені цікаво, чому цього не зробив уряд і в.о. Президента, заодно й голова ВР, одразу після після обрання. Чому досі на НТКУ не працює незалежна аудиторська перевірка за підсумками діяльності цього і попереднього керівників? Чому такі перевірки за невеликим винятком не працюють у міністерствах і відомствах? Немає грошей? Так ви тільки свисніть. На це скинуться прості громадяни, якщо у вас немає… совісті чи волі.
Державна політика
Тут в нас усе за Жаданом: ніщо так не псує карму як х..ва національна політика.
Візьмемо, скажімо, інформаційну політику. Ось у нас є якась там із форм війни з Росією - на території України, зникають і гинуть люди, а сусідня країна промиває мізки нашим співвітчизникам із «нєокрєпшими умами». Скажете кабельні мережі саботують? А хтось приходив від влади до керівників цих мереж? Але навіть не це. От у інтерв’ю керівник парламентського комітету із свободи ЗМІ Томенко каже, що кабельні мережі самі повинні відчувати кого транслювати, а кого ні. А де ж державна політика?
Чому міністр економіки, в ефірі громадського каже не всю правду про обсяги запланованих звільнень працівників свого міністерства. Звичайно, ніхто не проти оптимізації роботи міністерства, навіть шляхом скорочення, але ж для початку де дорожня карта погоджена з іншими міністерствами? Де проект рішення? Де операційний аудит у цьому міністерстві? І мене не цікавить, що міністр працює по 15 годин. Хай не хвалиться цим, а конкретні кроки і результат!
Чому у міністерстві освіти за основу беруть законопроект про вищу освіту, розроблений групою Згуровського, який є всього лиш фасадною коректою діючого закону? Закон ректора для ректорів!
Чому міністр МВС постійно постить про те й інше на Фейсбуку (він що, міністр ФБ?), а силовиків, які вбивали, викрадали, знущались і калічили мирних демонстрантів не затримують й не притягають до кримінальної відповідальності, якщо не в Криму, то хоча б у Львові та Вінниці? А ще, правосуддя не має цікавити чи козак Михайло або фотограф Панас прощає свого кривдника, правосуддя має бути невідворотне. Подивіться на режисера Поланського, який боїться сунутись в США, де за «гріхи молодості» його очікує тюремне ув’язнення. І марно, що його неповнолітня жертва вже розміняла четвертий десяток й публічно оприлюднила листа, що до Поланського немає жодних претензій!
А МЗС – не поривання дипломатичних стосунків з Росією, читай з Кримом, це що? Може консульство відкриємо у Сімферополі, га?
І вже, до холєри, пане в.о. Президента і пане Прем’єр-міністре, визначіться нарешті, що робити із нашими людьми в Криму: нашими військовими і нашими цивільними! Чи їх усіх не перестріляють, як сказав військовий радник міністра оборони ЗСУ?!
Доброзичливці та інші інтелектуали
Боже, позбав мене від таких друзів, а з ворогами я й сам впораюсь.
Скажіть будь ласка, чому всі так активно й нещадно почали копати Свободу і Бенюка разом з нею? Це що якесь затьмарення, чи може психологічне заміщення?
Ще раз повторюсь: кожен із нас належить до певної професійної групи. Так, от, тиснімо на державні й бюджетні відомства та установи, тиснімо на уряд і парламент, контролюймо проведення змін у кадрах і в державній політиці. І перевибори!!!!! Повірте, від Свободи тоді нічого не залишиться. Але перестаньте кидати каміння в Бенюка, Мірошниченка та Ілієнка.
А ще, дорогі мої земляки, говоріть російською хоч у Львові, хоч на карпатських верховинах, але мовний закон колесніченка-ківалова – це порушення норм Української Конституції і його треба відміняти якомога скоріше.
Роман Веселовський.
Фото - telegraf.com.ua
