Слухай онлайн

Своє кумівство з міським головою я сприймаю як додаткову відповідальність і не більше – Володимир Квурт

Раніше він виробляв цигарки, а тепер «керує» установою, у якій заборонено курити. Член ГП «Пора», екс-генеральний директор ВАТ «Винниківська тютюнова фабрика» Володимир Квурт ще не знає, що легше: бути головою великого підприємства чи ж обіймати посаду секретаря Львівської міської ради і керувати депутатським корпусом. Обрання Володимира Квурта секретарем міськради, як виявилося, було несподіванкою не тільки для політичних сил, які мали серйозні плани на цю посаду, та в.о. міського голови Зеновія Сірика, який вже давно бачив себе у цьому кріслі, але й для самого пана Квурта, як він запевняє. Про першочергові плани та перші враження новообраного секретаря міської ради у ексклюзивному інтерв’ю «Гал-info» з Володимиром Квуртом.


                                                                    
– Пане Володимире, як Вам перший тиждень на посаді секретаря Львівської міської ради?
– Поки що я ознайомлююся, як функціонує секретаріат та апарат міської ради, аналізую документообіг, який проходить через цю представницьку структуру. Крім цього, я шукаю компроміс з депутатськими фракціями та намагаюся налагодити нормальну роботу депкомісій. Є пропозиція від депутатів збільшити кількість секретарів, щоб кожну комісію, по можливості, обслуговував окремий секретар. Зараз ми також працюємо над розробкою положень про створення громадських колегій при депутатських комісіях. Однак, якщо говорити в цілому, моє завдання на сьогодні — якнайшвидше познайомитися з депутатським корпусом, познайомитися персонально, додатково презентувати свої погляди та вислухати думки і пропозиції депутатів, адже певною мірою голосування за мою кандидатуру на секретаря міськради — це був кредит довіри, і я маю його виправдати.

– Чи виникають у Вас якісь проблеми з окремими депутатськими фракціями, чи всі фракції готові з Вами співпрацювати?
– Наразі я проблем не бачу. Є лише одна проблема — це обмеженість часу, якого катастрофічно не вистачає, щоб обговорити всі проблеми. Скажімо, за 5-10 хвилин ти не сформуєш ні думку, ні не обґрунтуєш позицію, а з багатьох питань треба говорити дуже ґрунтовно. Жодних непорозумінь між мною та депутатами, на мій погляд, сьогодні немає. Об’єднувати депутатські групи я збираюся на конструктиві, на бажанні зробити зміни для нашого міста. Поки що ця позиція сприймається. Що ж до самого процесу переговорів та узгодження — це ж постійний процес.

– Пане Володимире, ви зустрічаєтеся з депутатами і, очевидно, вони розказують Вам про свої проблеми та своє бачення співпраці між депутатським корпусом та секретарем міської ради. Тож чого ж чекають від  Вас депутати?
– У кожного депутата, очевидно, свої очікування, але як складається у мене враження, з одного боку в моїй особі вони хочуть бачити лобіста інтересів тих чи інших фракцій чи депутатського корпусу загалом перед міським головою, а з іншого — вони вимагають від мене забезпечення всієї повноти можливостей, які передбачає депутатська діяльність.

– Чи було для Вас несподіванкою те, що Андрій Садовий запропонував Вашу кандидатуру на секретаря Львівської міської ради? Чи очікували Ви цього призначення і чи вели Ви переговори з міським головою про цю посаду?
– Я такої пропозиції не очікував, так само і не було таких розмов між міським головою та нашою партією. Коли «Пора» підтримала Андрія Садового як кандидата на голову міста, принциповою позицією нашої партії було не виставляти жодних умов, а підтримати тому, що ми все одно мали вибрати когось із кандидатів, які задекларували бажання керувати Львовом. Після обрання ж, напевно, було б не коректно підходити і вимагати за нашу підтримку в Андрія Садового якісь посади. Безперечно, «Пора» розраховувала на якусь увагу чи хоча б симпатію з боку міського голови, враховуючи те, що ми були готові розділити відповідальність і за свій вибір, і за результати роботи Андрія Садового на посаді міського голови.

– Але ж голова фракції ГП «Пора» у міськраді Петро Адамик ще задовго до обрання секретаря ЛМР заявляв, що партія пропонуватиме Вашу кандидатуру на цю посаду, Ви ж переконуєте, що посада секретаря була для вас повною несподіванкою, як це розуміти?
– В такому випадку, я можу лише позаздрити Петру Адамику, що він має більше інформації, ніж я. «Пора» зайняла досить активну позицію у післявиборний період і нашим основним принципом було те, що не треба формувати якихось об’єднать проти когось, а об’єднуватися для чогось хорошого, виходячи з цього принципу, ми вели свою роботу. Ми прекрасно розуміємо, що обрання секретаря міської ради — це певною мірою болюче питання для великих фракцій — «Нашої України» та БЮТ, які мали серйозні плани на цю посаду. Ми розуміли їхні проблеми, бо в «Наша Україну» входить декілька партії, а серед депутатського корпусу БЮТ є багато народних обранців, які стали депутатами вперше. І це справді буде досить складний процес. Хтось навіть пожартував, що «Пора» вимагає від Садового посади секретаря міської ради. Це дійсно був жарт, і, якщо ви пригадуєте, наступним кроком було позиціонування, що це обов’язково має бути кум міського голови, а потім Андрій Білоус (депутат Львівської міської ради, кум Андрія Садового. — Авт.) пережив, напевно, багато гострих хвилин, коли журналісти з цього питання його часто діставали. Виявилося ж, що Петро Адамик був далекоглядний. Що ж до чуток, секретарем міськради дійсно облради кума Андрія Садового, але не того, якого «сватали» на цю посаду.

– Коли відбувався процес формування депутатських комісій у міській раді, а також розглядалися кандидатури на різні керівні посади, деякі фракції ставили вимоги, що близькі та далекі родичі міського голови, а також куми не можуть обіймати керівні посади в ЛМР. Ваш погляд, чи не може Ваше кумівство з міським головою стати бар’єром на шляху співпраці з депутатським корпусом?
– Я думаю, що це певний елемент змагання в гострослів’ї, коли пропонувалися різні речі і певні партії декларували свої погляди стосовно підписання Меморандуму про співпрацю, який запропонувала ГП «Пора». Саме звідси і пішла така пропозиція. Я особисто сприймаю своє кумівство з міським головою як додаткову відповідальність і не більше.

– Пане Володимире, коли Вас обрали секретарем міськради, серед депутатського корпусу були різні думки щодо вашого призначення. Одні говорили, що в такий спосіб міський голова намагається зняти напругу між фракціями «Нашої України» та БЮТ, які претендували на цю посаду, інші ж були переконані, що це віддяка «Порі» за підтримку на виборах від міського голови. Як ви особисто розцінюєте своє призначення на посаду секретаря Львівської міської ради?
– Я думаю, що депутатам треба набратися терпіння і трошки зачекати, а вибір міського голови оцінювати за результатами роботи як секретаря міської ради, так і самого міського голови: наскільки це було вдало, наскільки це було якісно. На ці запитання, я думаю, досить швидко дасть відповідь час.

– Чи плануєте Ви звітувати за виконану роботу, і коли орієнтовно ми можемо очікувати вашого першого звіту?
– Те, що я звітуватиму перед депутатським корпусом, як реалізовуються ті чи інші наші спільні напрацювання, це зрозуміло. Як представник ГП «Пора», я також готуватиму звіт, адже всі члени нашої партії готують звіт про роботу в міській раді. Тим більше, що ще у передвиборний етап ми підготували ряд ухвал, які пообіцяли своїм виборцям прийняти. Як посадова особа я відповідальний за ті результати, які отримуватиме міський голова, і в контексті своїх обов’язків вимушений буду звітувати.

– То через скільки часу буде Ваш перший звіт? Партія «Пора», зокрема, щоб всі фракції міської ради, через рік після вступу в свої повноваження прозвітувати про виконану роботу. Ви те плануєте звітувати через рік?
– Справді один рік, це напевно оптимальний термін, коли все можна буде говорити про якісь здобутки чи прорахунки.

Розмовляла Оксана Лабойко, «Гал-info»

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...