Бронзова медаль веслувальника Тараса Міщука на Олімпійських Іграх в Ріо-де-Жанейро – єдина на усіх представників Львівщини, які брали участь у головних змаганнях чотириріччя у Бразилії. 21-річний спортсмен з Дубно, який уже багато років прославляє Львівщину на всеукраїнській та міжнародній арені, у розмові з львівськими журналістами у конференц-залі Гал-інфо поділився секретами своєї перемоги.
Нагадаємо, Тарас Міщук у парі з Дмитром Янчуком став бронзовим призером у фінальному заїзді каное-двійок на 1000 метрів.
Тренування з рятувальниками
Розповідає Тарас Міщук: «Готуватися до Олімпіади було важко і фізично, і морально. Підготовка до Олімпіади тривала довго, а особливо важко було останні 10 днів. Нерви здавали в усіх, але є результат і це найголовніше. Наразі закарбувалися лише радісні моменти. Умови підготовки були нормальними, оскільки мали навчально-тренувальні збори в Україні, Туреччині та Португалії. Єдиний мінус – відсутність фінансування на спортивне харчування та медичне забезпечення. Для прикладу, в академічному веслуванні на це були виділені кошти, а у нас – ні. Довелося витрачатися самому. Допомагав у цьому мій тренер Роман Бундз, який певні зобов’язання взяв на себе».
Настанови від Юрія Чебана
«За день до вирішальної гонки шукав масажиста і потрапив в номер до Юрія Чебана (дворазовий олімпійський чемпіон з веслування на байдарках та каное) . Юрій помітив, що ми з Дмитром Янчуком трішки хвилювалися, тому дав нам урок, як потрібно себе вести у фіналі. Його поради і його «золота» гонка дуже нас надихнули. Дуже важко було заснути. Не обходилося без снодійного. Хоч і акліматизація проходила нормально, спати без снодійного я не міг. Коли прилетіли в Ріо-де-Жанейро, тиждень не могли тренуватися через сильний вітер. Через це переносили змагання з академічного веслування. На одному з тренувань човен залило водою, і ми перекинулися. До берега добиратися допомагали рятівники. Умови змагань у Бразилії були поганими. Змагальний канал не відповідав усім належним вимогам».
«Бронзова» гонка
«Перші 300 метрів гонки був дуже сильний зустрічний вітер. Довелося боротися не тільки з собою та суперниками, а ще й з погодними умовами. Цей вітер стих лише за 200 метрів до самого фінішу. Ми знали, що будуть такі погодні умови, навіть через це погіршувався настрій. Якщо відверто, навіть не думали про медаль. З Дмитром Янчуком виграли цього року кілька міжнародних стартів, коли був попутній вітер. Але хай там як, однак ми стали бронзовими призерами Олімпіади. Можливо, могли поборотися за перше чи друге місце, але після бою махати руками не будемо (сміється). Ми зробили все, що могли. Для прикладу, у бразильців, які стали срібними призерами, за попутнього вітру, ми виграли майже три секунди на одному з етапів кубка світу, які були перед Олімпіадою».
Премії
«Виступаючи за Львів протягом трьох років, здобув 13 медалей міжнародних стартів. На жаль, за ці медалі я не отримав жодної премії. Були невеличкі премії лише тоді, коли тебе визначали найкращим спортсменом місяця в області. Чи виділить премію місто? Наразі сказати нічого не можу. Знаю тільки, що премію підготувало керівництво ЛДУФК. У Львові ситуація наразі не сприятлива як і в квартирному питанні, так і у плані премій. Щодо державних премій, то їх виплатили в повному обсязі. Куди витрачу ці гроші, наразі не знаю. Оскільки маю проблеми із житлом у Львові, можливо, їх скерую у цьому напрямі. Для прикладу, мій напарник Дмитро Янчук, з яким я і виборов бронзову медаль, виступає за Горішні Плавні, що у Полтавській області. Мер міста одразу після Олімпіади подарував Дмитрові ключі від квартири».
Патріот України
«Пропозиції виступати за інші країни у мене були, однак називати ці країни я не бачу сенсу. Ці пропозиції надходили ще торік, коли тривала підготовка до Олімпіади в Ріо-де-Жанейро. Я є патріотом України, тому буду виступати вдома. Сподіваюся, що в майбутньому і в мене, і в інших спортсменів будуть належні умови підготовки до серйозних стартів. Думаю, це найважливіше. Для прикладу, якщо ти виграв чемпіонат Європи в олімпійській дистанції, від України ти отримаєш премію тисячу доларів, а, скажімо, у Туреччині, уявіть собі, вісімдесят тисяч доларів. Так, у нас є премії за медалі на Олімпійських іграх, але, на жаль, ніхто не порушує тему наших низьких зарплат. Для прикладу, у Росії – заплата спортсмена становить дві тисячі доларів, коли в Україні навіть немає двохсот. Думаю, самі розумієте чому наші спортсмени виступають за інші країни. Вік спортсмена є коротким, тому всі за цей час хочуть заробити».
Відпочинок з «Манчестер-Юнайтед»
«Після Олімпіади хочу відпочити. Чесно кажучи, нагромадилось стільки справ, що навіть не знаю, як усе встигнути. До нового року хочу приділити час собі, є чимало питань, які треба вирішити негайно. Знаєте. я є палким прихильником «Манчестер-Юнайтед», тому коли взнав, що ця команда зіграє з луганською «Зорею» у Лізі Європи, зрадів. Планую поїхати на цей поєдинок. Можливо, буде у мене можливість відвідати й інші матчі англійського гранда».
Богдан Пастернак, Гал-інфо.
