Новий закон про вибори народних депутатів України, який Верховна Рада проголосувала 17 листопада, викликав досить суперечливу реакцію експертів. Всі вони зазначають, що це зелене світло для застосування адмінресурсу в мажоритарних округах. Також майже всі зійшлися на думці, що парламентська опозиція своїм голосуванням практично підставила своїх колег – позапарламентських опозиціонерів.
Зокрема, експерти висловили подив з того приводу, що парламентська опозиція так легко здалася в переговорному процесі і, фактично, підставила своїх колег поза парламентом. 5% бар’єр суттєво ускладнює процес входження до Верховної Ради нових політичних сил, які мають сформовану електоральну базу, але які залишаться позбавленими можливості представляти інтереси своїх прихильників у парламенті.
Таким чином, виглядає так, що новий закон про вибори народних депутатів вигідний провладній партії та парламентській опозиції в особі Арсенія Яценюка, який виступаючи проти політики чинної влади в даному випадку спрацював у тісній зв’язці із нею.
«Хоча Закон про вибори народних депутатів України передбачає зміну виборчої системи з пропорційної на змішану, однак змін фактично не відбулося», - вважає політолог, експерт з виборчого законодавства, Юрій ШВЕДА.
За словами політолога, очікувалося, що реформуванню піддадуть норму закону, в якій частина депутатів обирається за партійними списками, що саме це буде предметом реформування, однак, вибори і далі проходитимуть за закритими списками.
«Це означає, що партійні функціонери знову набиратимуть у список людей, які, прийшовши в парламент, захищатимуть свої бізнес інтереси і взагалі будуть невідомі виборцю. Таким чином виборці позбавлені можливості впливати на формування списку, і, як наслідок, на тих, хто їх представлятиме в парламенті. Цей закон, фактично, законсервував ту закриту виборчу систему, яку всі критикували», - вважає політолог.
Він також додав: «Звичайно, мажоритарна складова – це позитив. Вона дає можливість впливати на персоналії в українському парламенті. Це допоможе встановити певний зв'язок із депутатом. Однак, повертаючись до мажоритарки, влада не мала на меті покращити якість представництва, а швидше за все мала на меті встановити контроль над виборчим процесом. Адміністративний ресурс на мажоритарних виборах застосовувати простіше. Окрім того, мажоритарних депутатів простіше контролювати після виборів. Партія влади це добре розуміє, адже її популярність впала вдвічі і за пропорційною системою більшості влада не набере».
На його думку, новий Закон про вибори народних депутатів дає безумовні преференції для Партії регіонів, тому дивує те, що цей закон здобув таку підтримку опозиції.
«Зокрема, дивує підтримка парламентської опозиції норми 5% бар’єру. У цьому випадку всі парламентські політичні сили виступили в одній зв’язці та фактично монополізували проходження до парламенту. Підтримавши таку норму, вони не дали можливості новим політичним силам увійти в політику», - зазначив політолог.
В першу чергу, на думку політолога, це стосується ВО «Свобода» та партії «УДАР», які балансують на межі бар’єру.
«Парламентська опозиція виступила в одній зв’язці із владою та, фактично, здала позиції своїх партнерів позапарламентської опозиції, які долучалися до акцій боротьби проти діючого режиму», – вважає політолог.
Він пояснив: «За сьогоднішньої розтановки суспільних настороїв і судячи з останніх соціологічних даних до парламенту проходить лише три політичні сили – Партія регіонів, БЮТ та «Фронт Змін». КПУ, «УДАРУ» та ВО «Свободі» доведеться сподіватися на мажоритарку».
«В першу чергу прийняти Закон про вибори народних депутатів – це удар по ВО «Свободі». Прикро, що до того, щоб потопити «Свободу» долучилися їх партнери з опозиційного табору. Тому всі заяви партії щодо виходу із Комітету опору диктатурі та обурення з приводу підтримки такого закону парламентською опозицією є логічними і очікуваними», - вважає Юрій Шведа.
Координатор виборчих програм Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга АЙВАЗОВСЬКА вважає, що прийнятий Закон про вибори народних депутатів суттєво відрізняються від законопроекту Єфремова в ряді окремих процедурних норм. За її словами, стратегічно новий Закон не гарантує, що вибори будуть покращеними. На місцевих виборах така система засвідчила маніпулятивних характер та можливості застосування адмінресурсу.
«Вдалося досягнути компромісу в межах формування виборчих комісій, захищеності бюлетеня, голосування на дому тощо. Однак залишається політична складова. Мети реформування так і не було досягнуто.. Залишається проблема недієздатності парламенту після виборів», - зазначила експерт.
За словами Ольги Айвазовської одностайне голосування за Закон, а це 366 голосів, може призвести до розколу парламентської та позапарламентської опозиції. 5% барєр не сприяє проходженню в парламент піртій, які мають достатню електоральну підтримку, а це Громадянська позиція Гриценка, ВО «Свобода», «УДАР» Кличка.
«Навряд чи ці політичні сили будуть з вдячністю дивитися на парламентську опозицію, яка фактично здала їх інтереси», - зазначила Ольга Айвазовська.
Вона додала: «Не можна однозначно говорити чорне і біле. Закон є покращеним в ряді процедурних норм та наближений до міжнародних стандартів. Одностайна підтримка парламентської опозиції Закону означає, що ця опозиція не може критикувати виборчу кампанію 2012 року, адже вона підписалася під кожним пунктом закону».
Експерт вважає, що опозиція поспішила із голосуванням, адже вони могли б пролонгувати процес прийняття Закону до другого читання і покращити його. Однак, експерти переконані, що питання не лише в Законі про вибори і що в рамках переговорного процесу були досягнуті домовленості в питанні нового Кримінального кодексу.
Директор з розвитку МГО «Інтерньюз-Україна», експерт Венеціанської комісії Євген РАДЧЕНКО теж назвав прийнятий Закон про вибори народних депутатів трохи кращим за пропонований законопроект Єфремова. На запитання що очікувати експерт зазначив, що простіше сказати чого не очікувати від виборчого процесу 2012 року: «Не очікувати беззастережної монополії провладної партії у виборчих комісях».
Окрім того він зазначив, що відбулося поліпшення формування виборчих округів.
«Якщо ж говорити про задоволення суспільного запиту на потребу реформування виборчої системи, то громадську думку, яка була виражена в соціологічних дослідженнях не врахували. Експертні опитування засвідчили. що 38% експертів висловилися за пропорційну виборчу систему з відкритими списками. Цього теж не врахували», - додав експерт.
А от в КВУ новий Закон про вибори викликав суперечливе враження. Політолог, виконавчий директор ЛОГО КВУ Оксана ДАЩАКІВСЬКА зазначила: «Президент Віктор Янукович обіцяв, що зробить, аби законодавство про вибори народних депутатів не змінювалося за рік до виборів. Однак цього не сталося. Незважаючи на широко рекламоване громадське обговорення, до громади при прийнятті закону так і не дослухались. Висновки Венеціанської комісії залишилися фактично без врахувань. Однак дійсність така – маємо закон».
Експерт поділилася першими процедурними враженнями.
«При ознайомленні із Законом «Про вибори народних депутатів України» складається суперечливе враження», - розповіла Оксана Дащаківська.
Перше, на думку експерта, - це те, що значна роль відводиться судам. Це стосується не лише оскарження результатів виборів чи уточнення списків виборців, але й виборчих спорів, що можуть виникати протягом усіх процедур виборчого процесу. Раніше - це були повноваження Окружних виборчих комісій.
«З одного боку, це правильно: в судах працюють кваліфіковані особи, які можуть належно оцінити той чи інший факт виборчого процесу. З іншого ж, судова система сьогодні має дуже низький рівень довіри; за нинішніх умов, можна не раз буде почути, що рішення приймаються на користь влади», - пояснила вона.
Друге, що відзначила Оксана Дащаківська – це публічність виборчого процесу: «Закон передбачає, що не всі рішення комісій будуть оприлюднюватися. Перелік рішень, які обов’язково будуть оприлюднюватися укладе ЦВК. Будемо чекати переліку. Рішення окружних комісій будуть оприлюднюватись в регіональних друкованих ЗМІ, якщо їх нема – в інший спосіб. Хоча, як на мене, їх можна було б зобов’язати оприлюднювати рішення на власних інформаційних стендах, що б спростило доступ».
Оксана Дащаківська також зазначила, що разом з тим, багато процедурних питань залишається без відповіді: «Це, зокрема, про політичну рекламу – та використання партійних лого. Питання, що виникало вже на місцевих виборах. Чи буде політичною рекламою представляти, скажімо, партійність депутатів обласної ради?»
«Суттєвим є зміст положень про оскарження виборів, однак і воно потребує уточнень.
Позитивом є – в день виборів зміни до списку виборців можна вносити лише за рішенням суду», - відзначила експерт.
Вона також додала, що опозиція в Україні і так не була чимось цілісним і однорідним, а тепер шанси на обєднання втрачені остаточно: «Даний закон дозволить більш чітко структурувати електорат, навіть радикилізувати його. Адже з таким виборчим барєром, дуже значна частка виборців не буде предсталвена у Верховній раді».
«У нас завжди спроба обєднання призводить до ще одного поділу. Звичайно ж, що прийняття цього закону дає підстави «Удару», «Свободі» та Громадяннській позиції критикувати своїх "колег", у них справді суттєво менші шанси потрапити до парламенту», - зазанчила Оксана Дащаківська.
«Прийняття Закону про вибори народних депутатів в такій версії є прогнозованим і чогось надзвичайного не відбулося. І громадська думка, і середовище політиків були підготовлені до зміни виборчої системи та до 5% бар'єру», - вважає політолог Любомир СКОЧИЛЯС.
На думку експерта закон є однозначно виграшним для влади, а от парламенська опозиція була просто залякана менш вигідним варіантом закону для себе.
«Це однозначна перемога провладних сил», - вважає Любомир Скочиляс.
За його словами, запровадження мажоритарної частини розглядалося як те, що вигідно для Партії регіонів, оскільки її популярність втрачається.
«Ця політична сила мусить надолужувати втрату своїх рейтингів через застосування адмінресурсу та влиття фінансів в мажоритарній складовій. Мажоритарна складова дасть можливість розширити присутність партії влади в регіонах через особистісний фактор тих хто не асоціюється напряму із Партією регіонів, але які прийшовши в парламент працюватимуть у фарваторі з нею», - вважає Любомир Скочиляс.
Він також вважає, що підняття прохідного бар'єру теж є вигідним для партії влади, адже це не дозволить пройти у парламент дрібнішим політичним силам.
«Парламентська палітра не буде розбавлена новими політичними силами, окрім того, відпадуть дрібні політичні сили, які сьогодні є в парламенті. Таким чином, відбудеться заморозка структури парламенту в партійній площині», - пояснив політолог.
Він також додав, що реакція «Свободи» на новий Закон про вибори є «резонною і виправданою, адже судячи із соціологічних опитувань партії навряд чи вдасться в межах всієї України подолати 5% бар’єр на виборах 2012 року». За його словами, партія ризикує знову опинитися поза межами парламенту.
Інша ситуація складається із «Фронтом змін». Політолог вважає, що західноукраїнський електорат не ризикуватиме голосувати за «Свободу».
«Повториться історія попередніх виборів, коли політичні сили, які проходять до Верховної Ради, будуть закликати виборців не втрачати голоси, віддаючи їх «Свободі». Свого часу цю тезу використала «Батьківщина». Тепер її використає Яценюк. Нині ситуація з «Батьківщиною є кардинально іншою, адже вона формально позбавлена лідера. З цього також намагатиметься скористатися Яценюк. Наразі найвигіднішими виглядають саме позиції його партії», – зазначив Любомир Скочиляс.
Заяви ж про можливий єдиний список «Батьківщини» та «Фронту Змін» політолог вважає маніпулятивними.
«Фронт змін» сьогодні абсолютно здатен самостійно пройти до Верховної Ради і ніякої політичної доцільності такого об’єднання нема. Це швидше чергова спроба заробити собі додатковий політичний капітал. Відомо, що основна біда українського політикуму – це не здатність об’єднатися», - пояснив політолог.
Фото - ubr.ua
