Міські депутати ще за часів керування містом Любомиром Буняком та його першого заступника Василя Кравціва не дали зеленого світла на спорудження так званого об’їзного «малого кільця», яке мало б вивести всю автомобільну техніку із історичного центру Львова. Однак від цієї ідеї поки не поспішає відмовлятися голова Галицької районної адміністрації Іван Лозинський. «Транспорт має бути виведений з центру Львова це однозначно — розповів Іван Лозинський у коментарі «Гал-info», — однак невирішеним залишається питання спрямування транспорту. Одною забороною руху у центрі міста ми, зрозуміло, нічого не доб’ємося».
Проект «малого кільця» передбачає такий рух транспорту: з вулиць Зеленої, Личаківської та Франка через вулицю Підвальну на проспект Чорновола (права сторона кільця), і з вулиці Городоцької через вулиці Мендзинського та Стефаника на проспект Шевченка — ліва сторона. Однак побудова такої транспортної розв’язки зупинилась на транспортному сполученні між вул. Городоцькою та проспектом Шевченка, де пропонувалося зробити проїзд поруч із пам’ятником Франку, через вулицю Університетську. На сесії міської ради це питання не було підтримане депутатським корпусом.
А тим часом управління транспорту та зв’язку Львівської міської ради активно взялося за вирішення цієї проблеми з іншого боку — через зменшення кількості автомобілів у центрі міста. Після детального огляду маршрутних таксі на право перевозити пасажирів може претендувати не так багато перевізників. Такі методи стимулювання міських автотранспортних підприємств покажуть свій ефект через півтора-два роки, коли АТП з новими автобусами малого класу просто витіснять з ринку пасажирських перевезень Львова старі (перероблені з вантажних) або просто спрацьовані маршрутки — вважає начальник управління транспорту та зв’язку Львівської міської ради Микола Шкурган.
Водночас щоб навести порядок з міським транспортом необхідно встановити чітко визначені зупинки не лише в центрі міста, а й по всій його території. Треба визначити й ті ділянки дороги де буде трьохполосний рух, провести дорожню розмітку безпосередньо для транспорту загального користування, щоб впорядкувати рух у центрі — розповів Микола Шкурган.
Разом з тим міські чиновники не заперечують, що запровадивши визначені зупинки у місті, варто очікувати певного незадоволення із сторони пасажирів. «Так склалося, що з 1995 року перевізники працюють в залежному від пасажирів режимі: зупиняються там, де забажає пасажир, чи то на світлофорі, чи то на пішохідному переході» — роз’яснив начальник управління транспорту та зв’язку ЛМР.
Наступним кроком у реформуванні міського автотранспорту управління транспорту та зв’язку міської ради називає оновлення рухомого складу автотранспортних підприємств. І вже зараз, поглянувши на вулиці міста можна відзначити, що майже половина маршрутних таксі у Львові - це нові автобуси, виготовлені у Борисполі, Чернігові, Херсоні та Стрию.
Совісно поставились до оновлення свого рухомого складу власники та керівники багатьох автотранспортних підприємств - ВАТ «Львівське АТП 14630», ВАТ «Львівське АТП 14631», АТП«Радар-Сервіс», «Місто-транс», АТП «Ференц». За словами заступника голови ВАТ «Львівське АТП 14630» Володимира Петришина, на п’яти маршрутах підприємство повністю замінило старі машини на нові автобуси малого класу (6, 22, 28, 30, 34 марштути), у всіх інших (ще 13 маршрутів) оновлення рухомого складу на рівні вищому ніж 50%.
Натоміть малі АТП, що мають дозвіл на один-два маршрути не поспішають брати кредити на придбання автобусів, і якщо вірити словам Миколи Шкургана невдовзі будуть витіснені із ринку міських пасажирських перевезень. «Є фірми, які розуміють, що на старій техніці вони просто не зможуть утриматися на ринку перевезень» — зазначає Микола Шкурган. Практично не оновили свого рухомого складу АТП «Приват-автотранс ( 41 маршрут) і АТП«Фіакр» ( 29, 31 маршрути).
Голова асоціації перевізників «Львівський автомобільний транспорт» Роман Лобода вважає, що в частині оновлення рухомого складу львівські перевізники вже багато зробили. На його переконання, у Львові вже 50% водіїв міських маршрутів керують новими автобусами українського виробництва, а до осені цього року їх частка стрімко зросте мало не до 100%. Однак, голова Асоціації перевізників занепокоєний ціною за проїзд і вважає, якщо її залишити на рівні однієї гривні, то сплачувати кредити за придбання нових автобусів окремим львівським перевізникам буде не по кишені.
Голова Львівської обласної асоціації автомобільного транспорту Володимир Гарбуз переконаний, що свою лепту в погіршення становища із перенасиченням маршрутками центру Львова також свого часу вніс перший заступник міського голови Василь Кравців. За його словами під час головування міською радою Зеновієм Сіриком, Василь Кравців домігся відкриття ще кількох нових маршрутів. Теперішня ж міська влада наклала мораторій на створення будь-яких нових маршрутів у Львові.
Наступним кроком управління транспорту та зв’язку буде вилучення маршуток, що не відповідають нормам із мережі перевезень, а саме це стосується тих машин, що не відповідають екологічним вимогам та є переобладнаними з вантажних на пасажирські.
Частково вирішити проблему нагромадження транспорту у центрі міста можна було б забороною паркування на проспекті Свободи у відрізку між вулицями Дорошенка Коперника — вважає голова Галицької райадміністрації Іван Лозинський. Водночас у центрі міста немає паркувальних майданчиків таких потужностей, щоб задовільнити потреби автовласників. На сесії міськради свого часу розглядалися варіанти розташування багатоповерхових та підземних стоянок у центрі міста. Спочатку депутати міськради виключали можливість спорудження таких стоянок взагалі, а згодом таки погодилися на розробку проектної документації.
Для побудови паркінгів були запропоновані такі земельні ділянки: поблизу вулиці Ярослава Мудрого, де зараз є автомобільна стоянка, на вулиці Шота Руставелі біля площі Петрушевича, і в районі вулиці Волоської поблизу Стрийського ринку. В останньому проекті планувалося побудувати автомобільний паркінг з розміщенням Стрийського ринку на другому та третьому поверхах. Над цими проектами зараз працюють управління архітектури, земельних ресурсів спільно з управління економіки. Попри те, що це дороге задоволення, але проект зможе себе окупити протягом кількох років — резюмував Іван Лозинський.
Тарас Атаманів «Гал-info»
