В українських політтехнологів творча криза. Як би це не було прикро, але передвиборча реклама вітчизняних політиків сумна та вкрай нецікава. Бракує концепції,загадки чи принаймні інтриги. Отже, що пропонує українському виборцю телебачення.
Концепція політичної реклами стара як світ. Спочатку виборцю пропонують повернутися у «сіре» та «депресивне» «помаранчеве» чи у будь-яке інше минуле: «економічна криза», «паніка», «політичні чвари» - розповідають з телевізора, а потім, як панацею, пропонують того/тих, хто в чергове спробує врятувати країну, подолати депресію, перемогти морок, знищити зло, відкрити нові горизонти, зробити всіх заможними і так далі. Як показує українська практика, перелік не надто якісної локшини, яку намагаються навішати на вуха виборців, не є вичерпним. На обіцянки та яскраві ретроспективи українські політики завжди щедрі, от тільки коли доходить до справи, то яскравість пропонованих барв згасає і залишається лише сіра фарба для політичної реклами опонентів на майбутніх виборах.
Так би мовити, ідейна лінія усіх політичних реклам в Україні одна: ми хороші – всі інші «козли», «ми працюємо – вони грабують», «ми виводимо Україну з кризи – вони нищать економіку», «ми розумні – вони ідіоти» і так далі.
Психологами доведено, що люди краще сприймають негатив ніж позитив, саме тому нам і показують постійно те, як у нас все погано, а потім пропонують свою партію чи свого кандидата, який виглядає героєм-рятівником на фоні сірих реалій. Ця реклама добре працювала б, якби її не крутили з року в рік, змінюючи тільки обличчя «рятівників».
Перші політичні ролики вже розпочали зомбокомпанію на українських телеканалах. Відверто кажучи, і ці вибори не подивували цікавими новинками.
Неможливо оминути увагою проморолики Партії регіонів. Голос за кадром нагадує про те, як важко було після влади помаранчевих, а літак в небі та швидкісний корейський потяг свідчення тому, що два роки Януковича при владі не минули марно. Ролик демонструє людям весь «непосильний труд» команди Януковича - це і збудовані стадіони, феєрверки до Євро-2012 та щасливі люди, а головне, що все це у витриманих голубих партійних тонах. Висновок який пропонують глядачеві – «Руїну подолано!». Хоч після цієї фрази пасував би більше знак питання. Щось подібне говорив і екс-президент Віктор Ющенко, чию помаранчеву команду критикують в сюжеті. На виборах 2010 року Віктор Ющенко переконував виборців: «Ми – зробили! Ми – здобули!». Що здобули і що зробили залишається загадкою і до сьогодні.
Об’єднання опозиція теж не дивує креативом. Сонячний день, об’єднані політики на одній сцені, рішучий Яценюк на фоні портрету Тимошенко виспівує дифірамби об’єднанню: «Ми об’єднались, щоб змінити країну. Ми змінимо країну! Ця країна буде належати народу України! Цією країною буде гордитись кожен українець». І апофеоз всього цього: «Перемога в наших руках!».
Не надто заморочувалися й політтехнологи Наталії Королевської, адже її гасла та її реклама дуже нагадує рекламу горезвісного Сергія Тігіпка, який в результаті перетворився на технічного пішака в політичних розкладах. Але повернімося до Королевської, ця дама завішала собою всю вільну рекламну площу у кожному місці, селі та селищі.
Якщо пригадати рекламу Сергія Тігіпка, то кольори, гасла, навіть ролик з партійного з’їзду, – все це перейняли у штабі Королевської.
Як і Тігіпко, Наталія Королевська теж шукає нових лідерів.
Однак вона перейняла досвід не лише Тігіпка, а й Юлії Тимошенко, яка вже не працює… Королевська прагне зайняти вільну нішу харизматичної жінки-політика, яку свого часу посідала Юлія Володимирівна. Хай як це прикро говорити, але копія завжди гірша від оригіналу. Гібридна суміш Тігіпка та Тимошенко дозволить, очевидно, розраховувати на електорат мертвонародженого проекту «Сильна Україна» та, можливо, прихильників Тимошенко, як жінки.
Звичайно, є й такі, які взагалі нічого не хочуть вигадувати і віддають перевагу банальному підкупу виборців – так і простіше, і на політ технологіях заощаджуєш.
Однак не можу не згадати й про справжній шедевр політичної реклами. Свого часу здивував та приємно вразив маловідомий член політичної партії «Наша Україна» Володимир Семенишин, який 2010 року випробовував свої сили у виборах до Львівської міської ради. Цей кандидат довів – політична реклама таки може бути креативною!
Отож, напрошується один висновок – українському виборцю впевнено штовхають низькопробний політичний продукт, який народ, на жаль, «хаває». Не слід забувати: яка реклама – такий і товар!
Коментар експерта.
Оксана ДАЩАКІВСЬКА, виконавчий директор ЛОГО «Комітет виборців України», політолог:.
«Нині політична реклама, як така, поза законом, адже згідно з чинним законом про вибори виборчий процес ще не розпочався, тому ті відеоролики, які транслюють по телебаченню, можна розцінювати як передвиборчий піар політичних партій.
Що стосується якості пропонованого продукту, то, на жаль, політичні сили не можуть запропонувати реальні проекти для розвитку держави. Жодна політична сила не пропонує дискурсу про майбутнє України. Наразі передвиборча реклама базується суто на спекуляціях – були одні погані, а прийдуть хороші.
Вся агітація зводиться лише до критики опонентів і нічого не пропонують в замін. Навіть розповіді про «сильні команди» не йдуть далі банальних гасел та лозунгів. Наприклад, спекулятивний закон про мовне питання є ключовим для політичної компанії ряду партій, але не є ключовим для виборців. Політична реклама в Україні працює не на свідоме голосування, а на емоційне налаштування виборця».
Анна Новик.
