Покійний голова Львівської обласної ради першого демократичного скликання В'ячеслав Чорновіл в домовині перевернувся б, якби дізнався, що першого заступника ЛОР тепер обирають не депутати у сесійній залі, а призначає у Києві голова партії. Так сталося у випадку з «обранням» бютівця Романа Ілика на посаду першого заступника Львівської обласної ради. Борець за економічні та інші права місцевого самоврядування Юлія Тимошенко «зґвалтувала» таку демократичну фракцію БЮТ...
Першого заступника голови Львівської обласної ради Юлія Тимошенко "призначила" у телефонному режимі. Як заявив «Гал-інфо» член фракції БЮТ у ЛОР, виключений з лав «Батьківщини», Ярослав Дубневич, напередодні сесії обласного парламенту, що відбулася 15 червня, лідер блоку власного імені Юлія Тимошенко зателефонувала голові обласної партійної організації Івану Деньковичу та рекомендувала йому висунути на посаду першого заступника голови Львівської обласної ради Романа Ілика. Того самого Романа Ілика, якого забракувало обласне бюро партії, спочатку віддавши перевагу колишньому есдеку Михайлові Задорожному, а потім Ярославу Грибальському.
Кандидатуру Романа Ілика активно проштовхував найпотужніший бютівський бізнесмен Ярослав Дубневич, однак стоматолог з Дрогобича не був сприйнятий керівництвом львівської партійної організації. Власне, тут річ не стільки у ставленні Івана Деньковича та Людмили Козак до самого Романа Ілика, як до його лобіста Ярослава Дубневича. Адже в середовищі львівського БЮТу протистояння з одного боку Ярослава Дубневича та Євгена Буби, а з іншого – Івана Деньковича та Людмили Козак, вже вилилося у те, що остання спочатку не стала першим заступником голови облради, а потім взагалі була звільнена з посади заступника. За словами багатьох обласних депутатів, причетність до обох конфузів голови фракції БЮТ має безпосередньо група Дубневича.
Власне, через надто наполегливе відстоювання кандидатури Ілика, намагання провести його навіть через нелегітимне засідання фракції та інші «заслуги» Ярослав Дубневича виключили з партії. Як йдеться у витязі засідання обласного бюро, Ярослава Дубневича виключили з партії за антипартійні та антистатутні дії, розкольницьку діяльність, що завдало шкоди іміджу партії та фракції.
Здавалося б, перемогу може святкувати Іван Денькович. Однак, в обороні Дубневичу слово взяла та, яка працює. Напередодні сесії з'явилася інформація, що Денькович та Дубневич в кабінеті Тимошенко мають домовитися про єдиного кандидата від фракції. Іван Денькович заперечив, що така зустріч була. Натомість Ярослав Дубневич не спростував, але й не підтвердив зустріч з Юлію Тимошенко. Очевидно, що в тій, чи іншій формі Дубневич контактував з Юлією Володимирівною, якщо остання наказала фракції БЮТ у Львівській облраді голосувати за Романа Ілика. Тим паче, що контроль голосування за Ілика здійснювали два бютівські нардепи: Шкіль і Курпіль.
Напевне, не варто говорити, які аргументи на користь свого кандидата міг навести бізнесмен-політик Ярослав Дубневич. Відтак, виходить, що слово бізнесмена для лідера партії взяло гору над словом народного депутата, голови обласної організації партії, людини, яка фактично з десяток років розбудовувала партійну організацію на Львівщині. Партійна олігархія у львівському БЮТі взяла гору над партійною номенклатурою.
Денькович програв Дубневичу боротьбу за вплив в обласній раді і фракції. Чи позначиться це на кадрових перспективах Івана Деньковича? Очевидно, що ні. Він за всю історію свого керування ЛОО «Батьківщина» на Львівщині пережив не один конфлікт всередині партії і залишився на посаді. Крім того, Тимошенко потрібен кадр, який готовий виконати будь-яку команду свого лідера, навіть, якщо це трохи зачіпає його самолюбство. У свою чергу Ярославу Дубневичу достатньо зберегти той вплив на фракцію, який він має нині, щоб вирішувати потрібні питання в обласній раді. Це можна робити навіть, формально, не будучи членом партії. Правда, Дубневич хоче свого поновлення в партії. І якщо це станеться, то це буде черговим ударом по Деньковичу та Козак. Виявиться, що Дубневич був правий і його виключили несправедливо. Що ж тоді скажуть Козак та Денькович? Репутація та авторитет лідерів партійної організації та фракції постраждають серйозно.
Розв'язка з обранням Романа Ілика має для БЮТу симптоматичний характер – лідер партії з більшою охотою бере у список до парламенту олігархів, а не людей, які роками розбудовують первинні осередки в регіонах. З одного боку, це виправдано потребами партійної каси, але з іншого – проміняти відданих агітаторів на прагматичних та егоїстичних бізнесменів, означає закласти міну сповільненої дії напередодні найважливіших в житті Юлії Тимошенко президентських виборів 2010 року.
Петро МАРИЧ
