«Надзвичайний стан? Це не реально. Мільйони людей вийшли на вулиці. За кожного побитого українця, за кожного засудженого, за кожне занапащене життя їм доведеться відповідати. Персональна відповідальність – на Януковичу і Захарченку і на тих, хто ухвалить таке рішення», - комендант Будинку профспілок Степан Кубів.
Чи вже досягнуто домовленості щодо того, як діятиме опозиція 28 січня під час засідання ВРУ?
У цей час ще тривають консультації (інтерв’ю записано приблизно о 21.00 27 січня). З Громадською радою Майдану, з позафракційними депутатами… Вочевидь, вони затягнутьсядо пізньої ночі. Завтра ж (тобто сьогодні, 28 січня) із самого ранку відбудеться засідання фракції, на якому узагальнять усі пропозиції, а відтак, буде вироблена спільна узгоджена дія.
У будь-якому разі, опозиція буде діяти відповідно до рішень Майдану. Йдеться прооднозначне повернення до Конституції 2004 року, звільнення і амністія для всіх протестантів, передовсім тих, які перебувають за гратами. І жодних подальших переслідувань щодо учасників протесту. Жодних силових акцій. Скасування диктаторських законів. Відставка уряду. Повернення до Євроінтеграції. І тільки після досягнення цих умов, можна продовжувати переговори з владою, бо це створить абсолютно іншу конфігурацію для реалізації інших вимог Майдану.
Наскільки реальна небезпека, що ВРУ проголосує завведення надзвичайного стану?
Лиш ідіот може сьогодні голосувати за введення надзвичайного стану, що призведе тільки до ескалації кровопролиття. Треба зупинитися врешті-решт.26 січня Андрій Парубій, Петро Порошенко і я, ми мали зустріч з Послами США, Канади, Великобританії,Німеччини, Франції. Вони навідались в Будинок профспілок. Самі називали поверхи, на яких хотіли побувати. Прийшли і на п’ятий поверх до Правого сектору. Поспілкувалися з їхніми лідерами.На власні очі побачили, що нема ніякої міфічної зброї. У них сформувалось чітке розуміння, що йдеться винятково про мирну акцію. Посли поділяють вимоги Майдану і говорять про доконечну необхідність якнайскоріше припинити кровопролиття в Україні.
На жаль, наша влада спеціалізується на «ідіотських» рішеннях. Отож, як будете діяти, якщо таки дійде до запровадження надзвичайного стану?
Знаєте, Майдан – це громадяни, які щиро й відкрито переживають за незалежність і соборність України, за європейський вектор розвитку. І я певен, що Майдан виявить таку потужну силу, яка унеможливить прийняття такого рішення, про яке ви говорите.
Більше того, формування Народних рад в регіонах, пробудження місцевого самоврядування на півдні і сході України, свідчить про те, що чинна влада сьогодні втратила контроль, вона не спроможна керувати, хіба лише за допомогою пострілівабо ж кийків. Це влада на крові. А ще бігають за порадами до нашого північного сусіди. Але ми вже там були і нам туди зовсім не хочеться.
Загалом така політика – це безперспективний шлях. Як і намагання розколоти Україну. І надзвичайний стан тут не зарадить. Власне, останні подіїу Чернігові, Дніпропетровську, Сумах, Черкасах, Харкові і навіть у Луганську і Донецьку яскраве тому підтвердження. Масові протести докотись і сюди, люди підтримують Майдан, підтримуютьті рішення, які були проголосовані навіче, на яке зібралось кілька сотень тисяч громадян.
Чи слід очікувати, що 28 січня Майдан проведе віче біля ВРУ?
Якщо буде така воля Майдану, ми готові її прийняти.
Арешт вашого майна і рахунків. Вас це не налякало?
Та я б не сказав. Неприємно, але страху нема. Понад те, сьогодні ця тема мене не цікавить. Як самі розумієте, є важливіші справи. Єдине скажу, що рішення суду про арешт рахунків та майна є безпідставним і незаконним! Навіть звернення від президії профспілок не було. (Йдеться про відшкодування збитків завданих будинку профспілок).Це фальшування судової справи з боку Дарницького суду, щоб чинити тиск на мене. Вся будівля з майно не коштує стільки, скільки вони хочуть з мене стягнути, але це, наголошу ще раз, дрібниці порівняно з тим, що нині коїться в країні.
Який настрій панує нині на Майдані?
Спокійний та відповідальний. Високий рівень самоорганізації.А також є глибоке усвідомлення політичної відповідальності. Ми всі почули слова наших духовних провідників, Блаженнішого Любомира і Блаженнішого Святослава про те, що треба сідати за стіл переговорів і домовлятися, щоб не проливати більше кров українців на українській землі. І це для нас є дороговказом при ухваленні рішень. Навіть якщо є 1 процент того, що можна домовитись, то і його треба використати. І ще почуття самопожертви. Коли не слід думати про рейтинги й амбіції. Бо сьогодні боротьба йде, без жодного перебільшення, за майбутнє наших дітей і внуків.
Однак враження таке, що лідери опозиції не забувають про рейтинги?
Лідериопозиції проводять дуже велику роботу. Але не всі це помічають. Я ж бачу їхню чорнову працю. І в третій ночі, і в другій, і в п’ятій вдосвіта. Я бачу, як вони працюють з громадськими організаціями. Яценюк, Луценко, інші провідники. Вночі ходять на засідання судів, разом з усіма будують барикади, зустрічаються з послами, ведуть переговори… А скільки енергії та сил забирає процес ухвалення важливих рішень. Повірте мені, я на Майдані з листопада, комендантом – з1 грудня, майже не буваю у Львові, все відбувається на моїх очах. Вони роблять величезну роботу.Вони сьогодні не стільки політики, як громадські діячі. Можна багато мати претензій, але сьогодні не час на з’ясування стосунків, сьогодні час консолідації і єдності.
І не забуваймо, що після перемоги треба буде відбудовувати країну, що неминуче означатиме проведення непопулярних рішень на фоні ейфорії від перемоги. Це знову ж таки вимагатиме від наших лідерів єдності, жертовності і самозречення. Можливо, навіть доведеться заплатити політично кар’єрою, як це сталося з Бальцеровичем у Польщі. Заради національного піднесення. Власне, розуміння цього є дуже важливим, коли ми говоримо про лідерів опозиції.
Гаразд з лідерами. Складні завдання – велика відповідальність. А як зрозуміти перерву, яку зробив у стосунках з революцією ваш колега по фракції депутат Роман Ілик, приїхавши днями на свій округ до Дрогобича, щоб виступити із всуціль успішним звітом перед своїми виборцями? Хіба це не турбота про рейтинг у розпал революції?
Мені не етично це коментувати. Це питання до Романа Ілика. Якщо ж без погляду на особистості, то справді сьогодні не час на звіти і піар. Вибачте на слові, це все «лапшорізка».Скажімо, я на Майдані себе відчуваю не стільки народним депутатом чи то політиком, як звичайним українцем, громадянином. Роблю все, що можу, інколи і помиляюсь, як звичайна людина. При цьому я вважаю, що немає ніякоїпотреби нинідемонструвати свою опозиційністю на Львівщині, де дух і настрій у людей такий, що дай Боже, щоб було так по всій Україні. На Схід треба їхати. Якщо я бачу наших депутатів в Запоріжжі, в Черкасах, в Полтаві – оце справа, оце важливо, а хвалитись опозиційною роботою у Львові, Тернополі чи Івано-Франківську - це нині зайве. До того ж, депутати наших місцевих органів влади, як на мене, цілком дають собі раду.
Більше того, нам не звітувати треба, а брати приклад з нашої молоді. Щира, прагматична, налаштована тільки на перемогу. Хочу їй гаряче подякувати за це. На Майдані буквально відчуваєш цей дух єднання батьків, які виборювали незалежність, і їхніх дітей та внуків, що відстоюють право на гідне життя тепер. Це студенти, аспіранти, молоді вчені, це надихає. Оце мав розмову з науковцем із Харкова та аспірантками із Одеси – ось найкраща агітація за нашу єдність і неподільність. Власне, сьогодні звітувати треба на барикаді.
Ми знаємо, що ви є комендантом Будинку профспілок, Андрій Парубій – комендантом Майдану. За які напрямки відповідають інші депутати від Львівщини?
Михайло Хміль є заступником Андрія Парубія, Лідія Котеляк – заступник коменданта Жовтневого палацу. Ігор Васюник відає питаннями спеціальної організації як у Львові, так і у Києві. Це така спеціальна робота, скерована на перспективу. Бачу кожного дня депутата Олега Канівця, який, зокрема,опікується людьми, що прибули на Майдан з його округу. Василь Пазиняк – це медичний напрямок, організація медичної допомоги, такожвін часто чергує. Михайло Блавацький працює разом зі мною. Ірина Сех – це наш головний комунікатор і у Львові, і у Києві, Ірина Фаріон провадить потужні агітаційну роботу. Зрештою, отак одразу всіх, і не згадаю. Міг з кимось і розминутись… Але це, знаєте, кожен звітуватиме перед своїм сумлінням, це особиста відповідальність кожного перед своїм виборцем.
Поміркованість провідників і радикалізм майдану, ваше розв’язання?
Я поділяю ненависть і гнів людей до тої банди, яка наймає снайперів вбивати людей… Я поділяю ту лють, яку викликає убивство невинних людей. Однак моя особиста позиція така. Вона не популярна, але я її притримуюсь, і я вже про це частково говорив. Якщо ми маємо 1-2-3-5 процентів можливості виконати рішення Майдану без крові, то треба йтицим шлях. Це християнський вибір. До цього нас закликають Українська греко-католицька церква і всі інші Церкви, до цього нас закликає і Світове співтовариство.
Пропозиція від Януковича, щоб Арсеній Яценюк очолив уряд. Як це було сприйнято в опозиції?
Подачок від Януковича нам не потрібно. Є вимоги Майдану, які слід проголосувати у Верховній Раді, я вже їх перелічував вище. Коли вони будуть виконані, тоді поговоримо про уряд народної довіри. І то тільки після широких консультацій, що матимуть публічний характер.
Феномен Правого сектору. Чи Ви контактуєте з їхніми активістами?
Як я вже казав, ці хлопці проживають в Будинку профспілок. Звісно, ми контактуємо. Це абсолютно нормальні, мирні, позитивні люди. Оця історія, що сталася на барикаді на Грушевського, вона була спровокована провокаторами, що вигукували гасла «Анука давайка…». Так кричать фанати не українського футболу. Це ті самі, що кричали ту ж таки «Анука давайка…» на Банковій. Тобто, це була провокація. А коли вже у дітей почали стріляти, коли вже діти почали стікати кров’ю, коли розбили намет, де був намальований медичний хрест, ну то вибачте, коли тебе б’ють, то ти захищаєшся. Це був захист. Хочу авторитетно заявити, Посли США, Канади, Великобританії,Німеччини, Франції розмовляли з керівниками і заступниками Правого сектору. Пролунали чіткі відповіді на усі питання. Так, у них загострене почуття справедливості. Але вони абсолютно не є войовничими людьми. Вони відстоюють нашу мову, нашу державу, наших людей. Брутальна наруга над студентами, яких жорстоко розігнали, настільки їх «заточила», що аналітичні фільтри послабились, реагують дуже емоційно.
Тобто оці закиди, що ніхто не контролює Правий сектор, вони надумані?
Це дурниця.
Боронь Боже, але уявімо, що запроваджують надзвичайний стан, штурм майдану. Ви готові?
Проти українського народу у них не вистачить ні танків, ні автоматів. Це не реально. Мільйони людей вийшли на вулиці. За кожного побитого українця, за кожного засудженого, за кожне занапащене життя їм доведеться відповідати. Персональна відповідальність – на Януковичу і Захарченку і на тих, хто ухвалить таке рішення.
Майдан готовий до оборони?
Так, Майдан готовий захистити себе і нашу державу. Кожен, хто є на майдані, відстоює себе, своїх дітей і онуків.
Дякуємо за розмову.
І вам дякую. Власне, хочу подякувати всім журналістам України, особливо львівським, їхнім закордонним колегам за правдиву інформацію, за професіоналізм і мужність. Ви знаєте, що побили польських журналістів у Черкасах… Я хотів би попросити вибачення за таку хамовиту поведінку тих людей.
Андрій Возний.
Фото segodnya.ua
