Слухай онлайн
Cуспільство

У тихому болоті чорти водяться: шпигунські ігри на Волині

Волинь – край особливий. Війна десь далеко на Донбасі, а тут – мир і спокій. Таке собі тихе поліське болітце, край озер та лісів, заповідник контрабандистів і лісорубів. Але придушення мирних протестів у Білорусі, санкції Заходу проти диктаторського режиму «бацьки» і, відповідно, посилення російської військової присутності на північних кордонах розбурхали цю тиху поліську трясовину. 

Загроза з півночі

Спроби білорусів мирно відстояти право на чесні вибори завершилися прогнозовано – придушенням протестів, репресіями щодо їх учасників та падінням самопроголошеного «президента» Лукашенка в кремлівські обійми. Для України це мало досить важкі наслідки – північний кордон із умовного нейтрального перетворився мало не в лінію розмежування із присутністю величезної кількості російських військ. 

А це потребувало як посилення обороноздатності північних рубежів, зокрема на Волині, так і контррозвідувальної діяльності. Бо, як виявляється, росіяни не припиняли «шпигунських» ігрищ у регіоні.

Тільки цього року слідчі управління СБУ у Волинській області розслідували 13 кримінальних проваджень щодо посягань на основи національної безпеки України. До таких злочинів належать:

  • дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (стаття 109 ККУ)
  • посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (стаття 110 ККУ)
  • фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України (стаття 110-2 -ККУ)
  • державна зрада (стаття 111 ККУ)
  • посягання на життя державного чи громадського діяча (стаття 112 ККУ)
  • диверсія (стаття 113 ККУ)
  • шпигунство (стаття 114 ККУ)
  • перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань (стаття 114-1 ККУ)

Прес-секретарка УСБУ Волині Іванна Поліщук розповіла у коментарі Гал-інфо: 

Іванна Поліщук

«У поточному році слідчі до суду скерували уже 7 кримінальних проваджень за цією тематикою. Зокрема триває судовий розгляд кримінального провадження щодо агента РФ, викритого контррозвідниками Управління. Його затримали у минулому році під час перетину державного кордону. Зловмисник планував виїзд до Росії для звіту перед кураторами про виконання розвідувальних завдань».

За словами Іванни Поліщук, слідчі СБУ встановили, що колишнього українського військовослужбовця завербував кадровий працівник ГРУ ГШ ЗС РФ під час виїзду на тимчасово окуповані території Луганщини. 

«Він виконував завдання зі збору і передачі розвідувальної інформації про військові об’єкти Збройних Сил України, які дислокуються на Волині. Слідчі завершили досудове розслідування та скерували матеріали провадження з обвинувальним актом до суду», - додала речниця УСБУ Волині.

Напруга на кордоні

Періодично на прикордонні трапляються інциденти, які щонайменше змушують задуматися. Чималого рейваху у російських та білоруських ЗМІ наробила інформація про обстріл прикордонного стовпа з білоруським гербом з території України.

Натомість працівники СБУ виявили сховок із арсеналом зброї неподалік села Бутове, яке межує з білоруським кордоном.

На думку експертів, активізація агентурно-розвідувальної та розвідувально-підривної діяльності російських та білоруських спецслужб в умовах зростання зовнішніх загроз національній безпеці України диктує необхідність ефективної консолідованої протидії усіх сил та засобів структур сектору безпеки та оборони нашої держави.

Виконувач обов’язків завідувача кафедри держбезпеки Волинського національного університету Олег Дмитренко у розмові із Гал-інфо пояснив: 

Олег Дмитренко

«Важливість та актуальність боротьби з розвідувальною діяльністю іноземних спецслужб на теренах Волинської області не викликає сумнівів. Адже географічне розташування регіону, наявність кордонів як з Республікою Польща (яка входить до складу Євросоюзу), так і з Республікою Білорусь (держава з орбіти впливу Росії), проходження через область важливих міжнародних транспортних коридорів зумовлює постійну увагу розвідувальних органів іноземних держав до її населення, характеру діяльності, присутності військ, важливих об’єктів та території загалом. 

Оскільки протидію шпигунству слід розглядати через призму зовнішніх загроз національній безпеці України, пріоритетом у цій діяльності можливо виділити білоруський напрямок. Так, за останній рік відбулась кардинальна зміна позиції білоруської влади щодо погіршення відносин з Україною, Республіка Білорусь активно інтегрується у воєнний блок з Російською Федерацією з наданням своєї території для проведення спільних військових навчань та розгортання військових баз РФ, відбувається значне посилення співпраці спецслужб Білорусі та Росії в контексті проведення розвідувально-підривної діяльності проти України. Таким чином, Білорусь поступово перетворюється на воєнний плацдарм Росії, чим створює умови для подальшого розвитку агресивної політики Кремля аж до можливості проведення воєнних дій проти нашої держави з північного напрямку. 

Також, російська влада всіляко намагається розладнати наші стосунки із державами Євросоюзу, у цьому плані характерний приклад відносин із сусідньою Польщею. Спецслужби РФ, використовуючи історичний українсько-польський конфлікт, намагаються відродити ворожнечу між нашими народами, та скористатися її наслідками. При цьому вони активно використовують радикально налаштовані організації обох наших держав, що теж повинно бути предметом прискіпливої уваги контррозвідувальних органів України та Польщі».

Тож у вересні на Волині силовики провели масштабні антитерористичні навчання із показовою легендою: група умовних диверсантів планувала здійснити «підриви» на Рівненській АЕС. Спецпризначенці СБУ викрили та затримали обидві групи «диверсантів». Натяк для потенційних візитерів більш ніж прозорий.

Але, окрім демонстративних кроків, на Волині вживають заходів і для посилення рівня готовності територіальної оборони.

За словами голови Волинської облради Григорія Недопада, на Волині вже діє центр територіальної оборони, реалізуючи на випередження Закон про національний супротив. КП «Володимир-Волинський районний центр підготовки територіальної оборони» - одне з перших в Україні об’єднань, де вже організовані навчання із тероборони, із надання першої медичної допомоги під керівництвом досвідчених практичних інструкторів.

Наприклад, лише тиждень тому Луцької райрада затвердила програму патріотичного виховання молоді, підготовки та проведення приписки і призову юнаків на строкову військову службу в Збройні сили України, Національної Гвардії України та інші військові формування та сприяння забезпеченню готовності до національного спротиву в Луцькому районі на 2021 – 2022 роки. В рамках цієї програми передбачається виділення 32 тисяч гривень на потреби тероборони Луцького району. 

Цим напрямком, певною мірою, опікується колишній атовець, а нині депутат райради Андрій Лев. Він – представник від Луцької райради у штабі територіальної оборони району.

Андрій Лев

«Я не міг стояти осторонь того, що відбувається в країні, тому у 2015 році пішов захищати свою Батьківщину спочатку як доброволець, згодом – як військовий», - розповів Андрій Лев. 

Він нагадав: згідно із Законом України «Про основи національного спротиву», у кожній громаді мають бути створені добровольчі формування територіальної оборони. До них можуть вступити як чоловіки, так і жінки віком від 18 до 60 років. 

«Добровольчі взводи на місцях – вимога часу, адже військові дії в Україні не припиняються і невідомо, звідки ворог наступить далі», - зауважив Андрій Лев. 

Дезінформація VS критичне мислення

Окремим напрямком у діяльності російських спецслужб традиційно був інформаційний. Певно, чи не найуспішнішою такою операцією КДБ у 80-х роках було поширення на Заході фейку про те, що ВІЛ – це продукт американських військових лабораторій. Спочатку цю інформацію опублікувала підконтрольна комуністам газета в Індії, а потім спецслужби країн соцтабору почали «розганяти» фейк в західноєвропейських країнах та США. Детально роботу КДБ із вкидів «дези» проаналізував оглядач BBC Гордон Каррера.

Із плином часу Росія, як правонаступниця Радянського Союзу, не відмовилася від практики дестабілізації ситуації в Україні чи розколу суспільства за допомогою інформаційних технологій та пропаганди.

Головна редакторка фактчекінгового проєкту «По той бік новин» Альона Романюк у коментарі Гал-інфо розповіла: 

Альона Романюк

«РФ поширює дезінформацію про Україну та українців всередині своєї країни, а також продукує фейки та маніпуляції для поширення в Україні. Найяскравіший приклад минулого року - це тип фейків про коронавірус, який був спрямований на невдоволеність владою. 

Наприклад, побрехенька про те, що в Італії скасували виплату кредитів, оплату оренди, у Франції - оплату комунальних послуг, а що у нас, мовляв. Це тип коротких емоційних вкидів, на який реагують користувачі соціальних мереж і таким чином поширюють дезінформацію (бо ніхто в Італії не скасовував оплату кредитів чи оплату оренди, так само як у Франції не було скасування плати за комунальні послуги). 

Разом із коротким фейком, такі вкиди провокують невдоволення владою - незалежно від прізвищ. Окремо є низка фейків про освіту, введення карантинних обмежень, вакцинацію, мову, політичні кроки. Саме з Росії до нас прийшла велика когорта фейків проти вакцин, якими щеплюють українців. Це, своєю чергою, призводить до підриву вакцинації в Україні».

Те, наскільки низький у волинян рівень інформаційної гігієни, показав минулорічний експеримент Гал-інфо. Люди активно поширювали відвертий фейк про перейменування Волині на Луцьку область, не замислюючись у достовірності цих відомостей.

Політолог, медіаоглядач Антон Бугайчук у коментарі Гал-інфо розказує:

Антон Бугайчук

«За даними соцопитувань, більше 60% дорослих волинян так чи інакше слідкують за політичними та навколополітичними подіями. При цьому як мінімум кожен п'ятий українець черпає інформацію із соціальних мереж. Проте розвиток критичного мислення споживачів не встигає за таким динамічним розвитком. Багато із тих, хто нині черпає інформацію із соцмереж та месенджерів, вчилися у школі та виші, тобто формували основу своїх знань, коли основними каналами поширення інформації були газети, радіо, телебачення. Ключова різниця між ними і соцмережами у тому, що для друкування і тиражування газети, транслювання радіо- і телесигналу потрібні ресурси, які має далеко не кожен. Саме тому далеко не кожен міг собі дозволити поширювати певні наративи».

За словами експерта, свобода поширення, яку приніс інтернет, і доступність її поширення, яку принесли соцмережі, далеко випереджають критичне ставлення користувачів до інформації. Найбільше загроз якраз для старшого покоління, адже саме вони схильні довіряти медіа більше.

«З іншого боку Волинь, як і захід України загалом, менш вразлива до російських наративів, ніж більш російськомовні регіони і регіони, де в політичному середовищі суттєво представлені проросійські політсили. Російська пропаганда працює ефективніше в комплексі, а для неї на Волині немає деяких складових. Тут складніше організувати подібну роботу через меншу підтримку населення і роботу органів влади. В результаті людині, яка могла «начитатися» в інтернеті подібних наративів, важче опинитися в інформаційній бульбашці, адже родичі, знайомі, колеги, місцеві політики можуть не поділяти її проросійських ідей», - додав Антон Бугайчук.

Водночас він підкреслив, користувачі до одержаної інформації загалом ставляться недостатньо критично, бо більшість із них ніхто цього спеціально не вчив. Також вони не мали багатого досвіду роботи із інформацією, щоб навчитися на власних помилках. Цьому тільки сприяють соцмережі, де факти змішані із емоціями і судженнями, тому бути достатньо критичним важко.

Щоправда, на думку експертів, із часом українці стають дедалі менш вразливі до російської пропаганди.

«Немає людей, які б не велися а фейки та інфовкиди. У кожного є свій тригер - те, що чіпляє людину і змушує повірити перекрученій чи викривленій інформації. Все залежить від теми та того, на скільки новина емоційна і/або близька людині. Проте фейків у чистому вигляді зараз стало набагато менше, ніж наприклад, у 2014-15 роках. Як на мене, українці нарощують такий собі інформаційний імунітет до російської дезінформації. Тому замість відвертої брехні ми все частіше стикаємося із прийомами розмиття фактів, філігранного викривлення, змішування правди і брехні. Відповідно, відрізнити «зерна від полови» значно складніше, це вимагає часу і серйозного заглиблення в конкретну тему», - пояснює Альона Романюк.

Мирослав Ватащук, для Гал-інфо

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ