«Часто доводиться стикатися зтакими думками, мовляв, «Європа не чекає», «Європа не допомагає», «Європа не бачить можливості», «Європа закривається»… Польський досвід свідчить, що майбутнє перш за все залежить від нас, від нашого вибору. Українці самі повинні прийняти рішення.
Якщо вибір буде зроблений з цілковитим розумінням того, що він означає, то для майбутнього України в ЄС не буде жодних поважних причин», – публічна лекція Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Польщі Генрика Літвіна, яку він виголосив у Львові.
Для чого нам ЄС?
Європейська інтеграція визначена як стратегічна мета та пріоритет закордонної політики України. Говорячи про євроінтеграцію, маємо на увазі майбутнє України в ЄС. Але наскільки глибоко в громадську свідомість проникло значення та потреби цього процесу? Напевно, європейська інтеграція зрозуміла та сприймається позитивно, коли йдеться про цільовий ефект – підвищення стандартів життя громадян України. Цілком природно, що ми прагнемо жити і заробляти, як громадяни Західної Європи. Складніше зрозуміти та усвідомити шляхи, що ведуть до цієї мети. Західноєвропейське суспільство вже давно пишається одним з найвищих рівнів життя, який вимірюється не лише показником ВВП на одного жителя, але також доступністю соціальних послуг. Це результат багатьох факторів.
Канони ЄС
Одним з основних факторів є прийняття принципів, на які спирається держава, – свобода, демократія, рівність та верховенство права, пошана людської гідності та людських прав.На підставі цих засад утворився Європейський Союз. Звідси також взялися всі його правові норми, які сприяють рівновазі розвитку. Тобто, членство в ЄС неможливе безприйняття та затвердження цих фундаментальних правил та великої кількості врегулювань, що створюються на їх підставі. Країна, що прагне бути членом ЄС, повинна прийняти всі ці принципи.
Це, звісно, не легко. Частіше за все, це суттєвий виклик, який вимагає не лише ґрунтовної перебудови величезної кількості чинних правових норм, а й зміни способу мислення людей. Безсумнівно, все це може порушитиінтереси людей чи установ, які користалися статусом-кво. Дехто трактує це, як несправедливу ціну, яку нинішні члени ЄС вимагають за можливий і зовсім не гарантований допуск до свого кола.
Прийняття європейських стандартів приносить значну користь державам, які їх впроваджують, вже на етапі перед вступом. Так робили майже всі країни Центральної Європи, в тому числі й Польща.
Економічні стандарти
Європейські стандарти, що стосуються функціонування економічної системи, зводяться до підвищення рівня прозорості, гарантування рівності для усіх учасників, створення можливості для вільної реалізації прав, виключення можливостей зловживань.
Очевидно, європейська модель не єдиний відомий у світі шлях до високого рівня суспільного та економічного розвитку. Але це перевірена модель на нашому географічному та культурному просторі. В неї немареальної альтернативи. ЄС – це економічний простір, що належить до найбільш конкурентоспроможних у світі, він гарантує своїм мешканцям найвищі стандарти життя.
Структура економіки України
У контексті нещодавніх переговорів між Україною та ЄС щодо Угоди про асоціаціютакож постає багато дискусій на тему переваг та збитків. Складається враження, що серед заявлених прибічників наближення до Європейської Спільноти домінує дуже прагматичне та далеке від ентузіазму ставлення. Звичайно, що прагматичне, або навіть критичне ставлення представників країни, яка прагне до членства в ЄС, певною мірою виправдане. Зокрема, на етапі процесу переговорів про асоціацію або вступ. Однак, воно неповинне зводити процес євроінтеграції до рахунку прибутків та збитків. Часто люди, які добре розуміють значення стремління до членства в ЄС як ключовий вибір моделі цивілізації концепції подальшого розвитку країни (мається на увазі України), у дискусіях підкреслюють окремі негативи, пов’язані з тим, що українській економіці доведеться стати відкритою. Ясно, турбота про вітчизняного виробника зрозуміла та природна. Однак чи це справді турбота про довготривалий розвиток української економіки? Чи подальший захист державних підприємств від закордонної конкуренції – це діяльність з метою захисту їхніх довгострокових інтересів?
Якщо порівнювати з державами Центральної Європи, то протягом останніх 20 років структура української економіки не сильно змінилася. Надалі домінують великі промислові підприємства, що постачають продукцію низького рівня переробки, якимдуже далеко до найновіших технологічних світових рішень. Незважаючи на те, що більшість цих підприємств має приватних власників, однак це не призвело до суттєвогоосучаснення їхньої продукції. Вони функціонували та й далі функціонують за мінімальних витратах на розвиток, збільшуючи прибутки за рахунок експлуатації наявних активів. У багатьох випадках це є можливим завдяки захисту з боку держави - у вигляді мит та інших бар’єрів, які ускладнюють доступ на ринок для закордонних суб’єктів.
Польський досвід економічних рішень
Структура польської економіки, великою мірою завдяки євроінтеграції, протягом останніх 20 років змінилася радикально. Значним чином зменшилася роль важкої промисловості, натомість збільшилась частка малих та середніх фірм у виробництві національного продукту. Частина великих виробництв невитримала, однак з’явилися нові, можливо, менші, але дуже динамічні фірми здатні конкурувати із закордонними виробниками.
Процес зміни польськоїекономіки бувболючим. Періодично зростало безробіття. Однак про позитиви, що вдалося здобути протягом 20 років, найкраще свідчать цифри. У 2011 році ВВП в Польщі становило 513 млрд дол., ВВП України – 165 млрд дол. ВВП Польщі більш ніж утричі перевищило українське. Тут варто підкреслити, що на початку 90-их років, обидві країни розпочинали свій шлях зі схожого рівня розвитку та подібної економічної структури. Натомість торік польські підприємства продали закордон товарів на понад 190 млрд дол., в той час як український експорт не перевищив 70 млрд дол. Отож, справжня турбота про вітчизняних виробників повинна проявлятись у ставленні їх до вимог міжнародної конкуренції, тому що лише таким чином вони будуть змушені збільшувати ефективність та покращувати якість. А в майбутньому в них з’явиться шанс стати успішними на ринках закордоном. Українські фірми, з одного боку, стикнуться з більшою конкуренцією у себе вдома, з іншого –отримають доступ до величезного європейського ринку збуту, що дасть незрівнянно більші можливості для розвитку.
Звичайно, процес відкриття економіки повинен бути поступовим та контрольованим, тому що можливі негативні та соціальні наслідки. Не вдасться обійтися без жертв, однак баланс процесу буде, безсумнівно, позитивним.
У дискусії щодо прибутків та збитків євроінтеграції мало уваги надається перевагам. Адже завдяки тому, що українські ринки будуть відкритті для закордону, то користь отримають і споживачі. По-перше, це доступ до дешевших та якісніших товарів. По-друге, коли на вітчизняного виробника подіє велика конкуренція, споживачі отримають можливість купувати українські продукти високої якості за доступними цінами.
Майбутнє у пошуку власних конкурентних переваг. Таких в Україні є чимало (до прикладу, сільське господарство). Майбутнє також полягає у створенні власної спеціалізації, глобалізації торговельного обміну.
Інвестиційний успіх Польщі
Впровадження пакету європейських стандартів, пов’язаних з функціонуванням економічної системи, корисно вплине на умови економічної діяльності в Україні. Покращення інвестиційного клімату суттєво збільшить надходження капіталу із-за кордону. Іноземні інвестори здавна серйозно цікавляться Україною та відзначають її величезний потенціал. Однак це не зовсім відчувається, зважаючи на розмір цих інвестицій, що є наслідком несприятливого для бізнесу клімату.
Разом із закордонним капіталом прибувають і нові технології. Вони зможуть забезпечити конкурентоспроможність продукції як на вітчизняному ринку, так і на закордонному. Починають розвиватися нові галузі, з’являються нові робочі місця, змінюється структура економіки.
Польща протягом останніх 20 років пройшла схожий шлях. Досі закордонні інвестори розмістили в Польщі проекти вартістю більше як 160 млрд євро. І хоча більшу суму вклали вже опісля вступу Польщі до ЄС, динамічне надходження інвестицій розпочалося ще у 2004 році, тобто, до членства в ЄС.
Завдяки цьому, в Польщі почали активно розвиватися нові галузі – електронна, автомобільна, біотехнологічна, центри послуг для бізнесу. Наразі Польща є європейським лідером у виробництві телевізорів та рідинно-кристалічних CD-моніторів. І це все завдяки тому, що закордонні концерни вирішили саме у Польщі розмістити свої виробництва. Від початку 90-их років у Польщі простежується постійне економічне зростання. Зростання було навіть у 2009 році, коли економічне падіння торкнулося більшості держав світу.
Польський сценарій можливий і для України
Польща підтримувала, підтримує і буде підтримувати проєвропейські устремління України. Наш власний успіх справді пов’язаний з процесом євроінтеграції. Схожий сценарій можливийі для України. Перед Україною нелегкий шлях. Багато ще треба зробити. І найважливіше – в економічній сфері потрібно терміново усунути бар’єри, покращити інвестиційний клімат. Потенційне зацікавлення інвестування в Україні є великим. Але більшість закордонних інвесторів, в тому числі польські, розчаровані: нема справжнього прогресу в реформуванні української економіки. Прогресу не декларованого, а такого, що відчувається в щоденному функціонуванні підприємств. До покращення умов ведення бізнесу закликають практично всі економічні партнери України. Однак величезну роль в стимулюванні цих процесів відіграють передовсім українські підприємства, які могли б більше тиснути на владу та примусити її почати впроваджувати позитивні зміни. А вони неможливі без політичної підтримки євроінтеграційного напрямку. Мені здається нині ще такої політичної детермінації в Україні нема.
Підготувала Соломія Головіна.
