На Олімпійських іграх у Бразилії українські олімпійці вибороли 11 медалей: 2 золоті, 5 срібних та 4 бронзових. Такий результат олімпійської збірної України порівняно з попередніми Олімпіадами за часів незалежності України є найгіршим. У медальному заліку Україна посіла 31 місце.
Уже чомусь історично складається так, що починаючи з Олімпійських ігор в Сіднеї, кожна наступна Олімпіада для нашої команди стає гіршою за попередню. На Олімпіаді у Лондоні в доробку «синьо-жовтої» команди були 19 медалей (6 золотих, 4 срібних та 9 бронзових), на Олімпіаді у Пекіні – 27 медалей (7 золотих, 5 срібних та 15 бронзових), в Афінах – 23 (9 золотих, 5 срібних та 9 бронзових). У Сіднеї (2000) наш доробок був 22 медалі (3 золотих, 9 срібних та 10 бронзових), в Атланті (1996) – 23 (9 золотих, 2 срібних та 12 бронзових).
Такий медальний доробок в Ріо-де-Жанейро, зважаючи на попередні Олімпіади, хоч і є провальним, однак, мабуть, ні для кого не є несподіваним. Якщо відверто, то, зважаючи на критичний стан спорту у нашій країні, черговим сумним показником чого став провал України на футбольному євро, чекати дивовижних результатів від наших олімпійців, мабуть, таки не вартувало.
Наші здобутки
Так, ми повинні зняти капелюха перед усіма спортсменами, які пройшли бодай до фіналів у своїх видах програми, а найбільше перед тими, хто став на п’єдестал пошани. Без сумніву, героєм України в Ріо-де-Жанейро став гімнаст з Донецька Олег Верняєв. Саме в честь його феєричного виступу на паралельних брусах у Бразилії вперше пролунав гімн України. Окрім золота на паралельних брусах, Верняєв у скарбничку нашої команди поклав срібло у багатоборстві. А першим медалістом для України в Ріо став Сергій Куліш. Спортсмен з Черкас став другим у стрільбі з пневматичної гвинтівки на 10 метрів. Естафету Куліша підхопила титулована Ольга Харлан. Наша фехтувальниця вдруге у своїй кар’єрі стала бронзовим призером Олімпійських ігор в індивідуальних змаганнях. Окрім того, Ольга Харлан у команді з Оленою Крвавацькою, Оленою Вороніною, а також Аліною Комащук стали срібними призерками командних змагань з фехтування на шаблях.
Киянин Жан Беленюк здобув для України срібну медаль у греко-римській боротьбі. У ваговій категорії до 85 кг Беленюку довелося боротися не тільки проти суперника з Росії, а ще й проти грузинського судді, який мешкає у Росії. Побороти двох Беленюк не зміг, і у підсумку був змушений задовольнитися підсумковим другим місцем.
Єдину медаль у легкій атлетиці для України здобув Богдан Бондаренко. Стрибун у висоту якому пророкували олімпійське золото, через хворобу не вдалося показати свій найкращий результат, а відтак третє місце, і за словами самого Бондаренка, не бронзова, а платинова медаль.
Те, що зробив на Олімпіаді олімпійський чемпіон Лондона Юрій Чебан, словами описати важко. У фіналі змагань каное-одиночок на 200 метрів одесит продемонстрував справжній фурор, випередивши колишнього українця Валентина Дем’яненка, який тепер представляє Азербайджан. Час, встановлений Чебаном у фіналі, а саме 39,27 став новим олімпійським рекордом. До слова, Чебан запам’ятався українським вболівальникам не тільки своїм чемпіоснтвом, а й човном, розмальованим у яскраві синьо-жовті барви.
Ще одну медаль у веслуванні для України здобули львів’янин Тарас Міщук та полтавчанин Дмитро Янчук. Наші хлопці у каное-двійці стали третіми у фіналі на 1000 метрів. Що цікаво, Тарас Міщук став єдиним з львів’ян, хто повернувся додому з медаллю з Олімпіади в Ріо.
Останні дві медалі України – у художній гімнастиці та сучасному п’ятиборстві. Ганна Різатдінова з Сімферополя в абсолютній першості пропустила вперед лише представниць Росії, виборовши у підсумку бронзу, а Павло Тимощенко увійде в історію українського спорту, як перший олімпієць, який виграв срібну медаль у сучасному п’ятиборстві.
Здобутки наших для чужих
Олімпіада в Ріо-де-Жанейро уже далеко не перша, коли наші спортсмени здобувають медалі для інших країн. У Бразилії головні спортивні ігри чотириріччя не стали винятком. Одразу п’ятеро колишніх львів’ян, які у пошуках кращої долі, поїхали шукати щастя за кордон, піднімалися на п’єдестал пошани. Борчині Марія Стадник та Наталя Синишин стали срібними та бронзовими призерками Ігор, відповідно. Що цікаво, Марія Стадник була дуже близькою до того, шоб вперше у своїй кар’єрі стати Олімпійською чемпіонкою. У фінальній сутичці проти японки Марія програла за 3 секунди до завершення поєдинку. Медаль спортсменки з Соснівки Наталі Синишин далася також непросто, оскільки Наталя здобувала її, проходячи через сито втішного турніру.
Єдина медаль для Молдови на Олімпійських Іграх – в активі львівського веслувальника Сергія Тарновського. У коное-одиночці на 1000 метрів Тарновський фінішував третім, проте єдину медаль для Молдови скоро можуть забрати. Сергія Тарновського підозрюють у вживанні заборонених препаратів.
Ще дві медалі на Олімпійських Іграх в Ріо мають також стосунок до Львова. Ватерполістка Катерина Лісунова стала бронзовою призеркою разом зі збірною Росії. Свої ази плавання та навики гри у водне поло Катерина здобула у Львові. Що цікаво, олімпійська чемпіонка у парі з тенісу Олена Весніна також народилася у Львові, однак, будучи маленькою, разом з сім’єю переїхала до Росії.
Серед інших медалей українців варто відзначити срібну медаль у веслуванні черкащанина Валентина Дем’яненка (Азербайджан), бронзу веслувальниці Інни Осипенко-Радомської (Азербайдажн) та срібло гімнаста Миколи Куксенкова (Росія).
Спортсмени-«туристи»
На жаль, далеко не всі українські спортсмени виступили на належному рівні, а тому серед делегації українських атлетів до далекої Бразилії не обійшлося без спортсменів-туристів. Якщо на попередніх Олімпіадах, окрім афінської (2004), у нас були медалі в боксі, то Олімпіада в Ріо у цьому виді спорту не дала нічого.
У змаганнях з вільної боротьби ми покладали великі надії, особливо на дівчат. Усі дівчата провалилися, а найкращим результатом українців стало четверте місце Валерія Андрійцева. Загалом у цьому виді спорту Україна не виборола жодної медалі. Нагороди тут, нагадаємо, вибороли ті українки, які тепер виступають за Азербайджан.
У велоспорті надій було мало. Як підсумок – цілком прогнозований результат від Андрія Гривка, Анни Соловей та Яни Беломоіної.
У важкій атлетиці надій було більше, аніж у велоспорті, однак результат ідентичний – жодної медалі.
Найбільший провал у легкій атлетиці. Погодьтеся, 1 медаль на 64 спортсмени – дуже провальний результат. Для прикладу, у веслуванні на байдарках і каное, наші спортсмени привезли три медалі на вісьмох спортсменів.
У стрільбі та фехтуванні хоч ми і не залишилися без медалей, однак розраховували на більшу кількість. Особливо були надії на олімпійську чемпіонку Яну Шемякіну, жіночу команду шпажисток. Також була надія, що знову як слід вистрелить харківський лучник Віктор Рубан.
Стрибки у воду, синхронне плавання, плавання хоч і для нас не далекі види спорту, однак без особливих втіх. Найбільше порадувало п’яте підсумкове місце плавця Андрія Говорова у спринтерському запливі на 50 метрів вільним стилем. А у синхронному плаванні, як і у деяких інших видах спорту, медаль у наших дівчат відібрали судді.
На жаль, повний провал стався у дзюдо. Не те, що наші спортсмени виступили без медалі, а навіть без наятків не неї. Наші меадльні надії Георгій Зантарая та Яків Хаммо були далеко від п’єдесталу пошани.
Усі інші види спорту, де наші спортсмени, не взяли медалей, мабуть, екзотичні для нашої країни. В інших випадках – спортсмени не мають до них належної підготовки або ці види спорту, скажімо, як настільний теніс, є пріоритетними для Китаю чи інших країн.
Медальна таблиця Олімпіади-2016:
1.США – 121 (46-37-38)
2.Велика Британія - 67 (27-23-17)
3.Китай – 70 (26-18-26)
…31 Україна – 11 (2-5-4)
Богдан Пастернак, Гал-інфо.
