Україна нарешті визначилась зі своїм курсом зовнішньої політики, віддавши перевагу євроінтеграції. Нагоди, виклики та ризики української євроінтеграції та підписання Угоди про асоціацію з ЄС - це 18 жовтня обговорили у Львівському прес-клубі під час засідання круглого столу.
Питання української євроінтеграції почалося у другій половині 90-их років, коли починається багатовекторна політика України. Завідувач кафедри новітньої історії України, ЛНУ ім.Франка, д.іст.н., професор Олексій Сухий зазначив, що президент Кучма був упевнений, що ЄС мало цікавиться Україною, а розглядає нашу державу лише у контексті Росії.
Інтеграція України – це насамперед справа ЄС. У цьому переконаний перший радник, консул Генконсульства Республіки Польщі у Львові Мар’ян Орліковский.
«Позиція Польщі така, що Україна є на кордоні усіх лімітів, і вже виконала усі завдання. Лишається лише трохи, але ЄС - це багато держава, які мають своє бачення проблем. Було б добре, якби підписання угоди про асоціацію відбулося як можна швидше. Однак я не можу говорити за всі 27 країн, я навіть за свою країну відповідати не можу», - зазначив Мар’ян Орліковский.
Водночас за словами нардепа від ВО «Батьківщина» Степана Кубіва, у Києві представники ЄС озвучили вимоги щодо підписання угоди про асоціацію.
«Мова йде про прийняття закону про прокуратуру, про зміну виборчого права щодо місцевих та президентських виборів та відсутність політв'язнів. Ці тези були озвучені представниками ЄС у Києві», - сказав Кубів.
Відповідаючи на запитання Гал-інфо, чи можуть виникнути проблеми із виконаннями цих пунктів вимог, Степан Кубів сказав: «Перша вимога – це компетенція ВРУ: проект закону про прокуратуру вже є, і він пройшов європейську експертизу. Щодо демократичних виборів, то тут також напрацювано проект і справа нині за процедурними аспектами. Питання Тимошенко, яке чітко задекларували в ЄС, – це питання розчерку пера і волі Президента. Якщо для цього треба буде прийняти додаткові зміни до законодавства, то навіть на наступному тижні це можна буде зробити».
За словами Мар’яна Орліковского, Польщі теж не просто далася євроінтеграція - після багатьох років перебування у соціалістичному таборі.
«Ми не розвивалися так, як розвивалася Європа після Другої світової війни. Ми пройшли трохи інший шлях розвитку, подібний до того, який пройшла Україна. Наприклад, хто із Західної Європи проводив приватизацію? Це був феномен для них, а ми мусили зробити приватизацію землі та усіх фабрик.
Ще одне – це ментальність. У нашому дружньому соціалістичного таборі всі кордони були непрохідними. Ми могли зустрітися на кордоні, але між нами був колючий дріт. Тому перше, що ми зробили, – це вирішили відкритися», - сказав Орліковский.
За його словами, Польща не випадково одна з перших визнала незалежність України.
«Ми зробили ті кроки, які були необхідні для того, щоб відкрити свою країну світу. Ми не могли не признати Україну. Україна - це сусід, до якого ми мусимо відкритися в першу чергу», - сказав Орліковский.
Він додав, що вступ Польщі до ЄС – це цивілізаційний вибір країни.
«Ми думаємо, що ми європейці. Це не лише цивілізаційний вибір, але й вибір цінностей. Були, звісно ж, й певні страхи. Ми були незалежні, а тому з острахом ставились до такого Союзу. Однак ЄС не віднімає незалежностів. Це у першу чергу економічне об'єднання та політичний зв'язок. До сьогодні ми не маємо геть усіх вирішених проблем, але ми вирішили проблему зміни стандартів побуту населення».
Він зазначив, що вступ до ЄС – це вибір на користь незалежності.
Депутат Львівської облради Юрій Підлісний вважає, що Угода про асоціацію з ЄС зшиє кордон між лівобережною та правобережною Україною.
«Для багатьох поняття Європа - це не територія, а цивілізаційне поняття. Якщо буде підписана угода про асоціацію, то маємо шанс кордон між лівобережною та правобережною Україною зшити. Ми маємо можливість повернутися в цивілізаційне лоно, з якого Україна вийшла», - сказав депутат.
За його словами, пересічний українець бачить ЄС, як гарні вітрини, хороші дороги, дієве право та майже відсутність корупції.
«Це те, що найбільше цікавить українців у Європі», - сказав Юрій Підлісний.
Однак, на думку депутата, сьогодні тривають інформаційні війни з приводу євроінтеграції України до ЄС.
«Нам розкажуть про ризики від підписання угоди про асоціацію. Наприклад, про втрату деяких секторів економіки. Дійсно, деякі сектори можуть зникнути, але це більше страшилки. Ще одна спекуляція - втрати частини суверенітету. Однак враховуючи нашу залежність від російського газу і нафти, то сьогодні ми не є повністю незалежні», - сказав Юрій Підлісний.
Він додав, що мова також йде і про певні моральні виклики. Тут популярною страшилкою є те, що у традиційних сімей будуть відбирати дітей і віддавати їх на усиновлення одностатевим парам.
«Ця тема у Європі присутня, але це не означає , що усі країни хворіють на це. Треба розуміти, що давати собі раду ми повинні навчитися самі. Угода про асоціацію не є панацеєю від усіх бід. Ми повинні будувати Європу як цивілізаційне поняття у себе. Це створення нових стандартів життя. Як ми з цим впоралися залежатиме від правлячої верхівки, від еліти академічної, релігійної», - сказав Юрій Підлісний.
Він додав, що коли зі вступом до ЄС у Польщі значно покращився побут, то в Україні над цим потрібно ще працювати, адже тальки на Львівщині є близько 300 шкіл, які мають туалет на вулиці.
Заступник директора департаменту міжнародного співробітництва та туризму Львівської обласної державної адміністрації Лев Захарчишин зазначив, що Україна завжди була і є частиною Європи і в культурному, і у географічному сенсі. Питання вступу в ЄС, це не питання повернення України до Європи, бо Україна завжди була в Європі.
«Україна своїми стандартами дещо відрізняється від стандартів, які панують в ЄС. Це як певний клуб. Вступ до ЄС це справа добровільна. Зараз, можливо, ми не зовсім відповідаємо цим стандартам, бо у нас процвітає корупція та не працює закон, а це вже трохи складніше, чим врегулювання технічних питань. Перед нами стоїть період зміни поколінь. Ті, хто не жили в СРСР, мають шанс бути українцями у ЄС. В соціумі має сформувалися критична маса людей з іншим типом мислення», - переконаний Лев Захарчишин.
За його словами, Росія теж є елементом європейської культури.
«Вона буде приречена долучитися до європейських проектів,і вона теж колись буде членом ЄС», - сказав він.
Лев Захарчишин додав, що Західна Україна має більшу прив’язку до європейської культури, тоді коли у Східній Україні панували трохи інші цінності.
«Противники угоди про асоціацію просто недостатньо поінформовані», - вважає Лев Захарчишин.
За його словами, до підписання угоди про асоціацію Львівщина готується так, як і уся Україна.
«Як прикордонна область ми робимо особливий акцент на поглибленні транскордонного співробітництва з нашою сестрою Польщею. Ще одним пріоритетом для нас є боротьба з корупцією. Є питання і до наших європейських партнерів. Коли ми підписуємо асоціацію, то обидві сторони робляться кроки на зустріч один одному. Першим кроком має бути введення безвізового режиму з ЄС», - вважає Лев Захарчишин.
Гал-інфо.
Фото – Павло Паламарчук, Гал-інфо.
