Зі свіжого від міністра освіти та науки України: «Жоден український письменник не може порівнятися з російськими класиками - Львом Толстим та Федором Достоєвським», а коли так, то Міжнародному конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика, звісно, не місце в українських школах.
Отож, на думку Дмитра Табачника протягом останніх п’яти років російська мова зазнала значних утисків в Україні. Ну, по-перше, цікаво, чому це в незалежній Україні російську мову варто плекати та берегти? Момент не зрозумілий. А по-друге, очевидно, Табачник переплутав, міністром освіти якої саме країни він є. Хоча не переплутав. Він же міністр освіти саме тієї країни, яку так впевнено та на всі заставки будує чинна влада. От тільки будуючи таку, позбавлену здорового глузду «регіональну» країну, справжній Україні місця на своїй території не залишають. Якби Україна мала голос, то певне, що вона б кричала: «Рятуйте, ґвалтують!»
Чи таки правда, що Партія регіонів намагаються прикрити слабкі місця Дмитром Табачником, чи сам Табачник не розуміє, що робить, але коли він щось починає говорити то мимоволі пригадуєш рекламний слоган: «Інколи краще жувати, аніж говорити». Направду кажучи, це така фігура, не беруся назвати його політичною фігурою, яка довкола себе створила дивовижний ореол незрозумілого сяяння, яке навіть на Сході країни сприймається не зовсім адекватно.
Всі ті перли, які час від часу злітають з вуст Табачник – це дивовижний виплеск політичної нерозсудливості. Хай яким є пан Табачник, але якби його не було, то його слід було б придумати. Уявіть собі ситуацію, коли цей пан не міністр освіти… У такому випадку втрачається родзинка Партії регіонів, адже «гуманітарна», тобто освітня політика у провладної партії поки що залишається на першому місці. Роби все, аби тільки не помітили, що реформи Партії регіонів пробуксовують – чи не цю настанову сповідує Дмитро Табачник
Як тільки не називали Табачника! І «українофобом», і «антиукраїнським», а до того масові студентські пікети, однак влада не чує і не бачить, а сам міністр і далі впевнено сидить на своєму кріслі, яке під ним навіть не хитається. Тож він сидить собі спокійно і наче на замовлення «стругає » дивовижні речі.
Щойно всі перестали дивуватися мовним пріоритетам Дмитра Табачника та його творчим пориванням переписати історію України, але він не дав про себе забути. Цього разу не гострими висловами про Галичину та галичан. Цього разу Табачник вирішив допекти національно свідомим громадянам іншим. Мова вже не йде про якісь там спільні комісії для написання абсурдних нісенітниць – «нової спільної історії двох братніх народів». На біду українського народу Дмитру Табачнику набридло тільки цитувати та прикривати тил вищих інстанцій, тому він вирішив перейти до практичних дій. Минулого тижня ЗМІ прокотилася лавина інформації про те, що мовний конкурс імені Петра Яцика опинився під загрозою зриву через… небажання Міністерства освіти сприяти цьому заходу.
9 листопада – це День української писемності та мови, але чиновникам Міносвіти на це абсолютно наплювати, адже тепер у них інший «родной язык», яким вони намагаються «злизати» українську мову. Досі років десять поспіль саме цього святкового дня влаштовували конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Міністерство освіти виступало як співорганізатор і своїм наказом «давало добро» на його проведення, але цього разу все сталося інакше.
Отож, відповідний наказ міністра традиційно з’являвся не пізніше як у вересні. Ну, здавалося б, тільки поставити підпис та й по всьому. Але у Табачника рука не піднялась. Власне, організаторам конкурсу, який проводиться у школах України, від міносвіти нічого більше і не потрібно, адже фінансування його здійснюється через Лігу меценатів. Однак…
Дмитро Табачник спочатку просто зволікав із підписанням цього наказу. Спершу всі сподівалися на те, що він не дозволить собі перервати традиційний конкурс, в якому брало участь не одне покоління українців. Коли організатори вже спакували подарунки майбутнім переможцям, з’ясувалось, що Міністерство освіти й науки України одноосібно вийшло з числа співорганізаторів конкурсу.
Коли журналісти вирішили з’ясувати ситуацію, то знайшли представника Міносвіти у Центрі російської культури. Шановний пан повідомив, що конкурсу підтримка Міносвіти не потрібна, адже вони й самі можуть його провести без допомоги держави. Від абсурду перейшли до лукавства, а отже, піднялися на новий рівень.
Організатори ж конкурсу і дивуються, і ображаються, але прекрасно розуміють, що від них наразі мало що залежить. Вони навіть погрожували ганьбою міжнародних масштабів, мовляв, за двадцять років незалежності Міжнародний конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика, вперше за всю його історію, буде проведений поза межами України, а саме в Чикаго. Тоді такій владі всезагального осуду не уникнути. Однак, виглядає так, що владу це турбує найменше, адже Міністерство освіти та науки України – це структура найменшого спротиву. Це лінія тиску як складова тактики «окозамилювання» виборців. І правильно, нехай краще говорять про Табачника, якого завжди можна погнати із міністерського крісла, ніж про невдалу політику тих, хто ще вісім місяців тому повинен був покращити життя громадян,але затягнув це покращення разом із пасками аж до цього часу. Оскільки обіцяні реформи перетворилися на «мертвий груз», тому рано чи пізно прийде час скидати баласт, тоді той попрощаються з міністром-«новатором».
Та ініціатори конкурсу вирішили не здаватися без бою. Вони звернулися із відкритим листом до Президента Віктора Януковича. І начебто все налагодилось. Міністр освіти і науки України підписав наказ від 26 жовтня 2010 року №1011 «Про проведення Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка у 2010-2011 навчальному році». Але згодом директор Ліги українських меценатів Михайло Слабошпицький повідомив, що Міносвіти 1 листопада розіслало лист Міністерству освіти і науки Криму, обласним, Київській та Севастопольській міським управлінням освіти і науки, в якому повідомило, що черговий 11-й конкурс з української мови імені Петра Яцика має проводитися безпосередньо Лігою українських меценатів за узгодженням з міністерством. Тобто, міністерство вмило руки.
Головної причиною цього хитрого «ні!» у відомстві називають те, що на Міністерство указом Президента Віктора Януковича покладена відповідальність за проведення Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. От і все.
Михайло Слабошпицький здивований таким рішенням Міносвіти, оскільки, на його думку, конкурс імені Петра Яцика є широко розрекламованим брендом, і непродумано відмовлятися від проведення такого популярного заходу. На його думку, можна було б, наприклад, використовувати цей конкурс як складової конкурсу імені Тараса Шевченка.
При цьому Михайло Слабошпицький додає, що у зв'язку з вище названим листом Міністерства рішення про проведення або непроведення конкурсу з української мови імені Петра Яцика фактично буде приймати керівництво загальноосвітніх навчальних закладів. А це може означати тільки одне – з часом про мовний конкурс взагалі забудуть, а згодом і ліквідують, бо не буде патронату з боку Міносвіти.
На думку Михайла Слабошпицького, якщо Міносвіти вирішило відмовитися від проведення знаного міжнародного конкурсу, потрібно було це зробити легітимним способом - шляхом скасування його реєстрації в Міністерстві юстиції та скасування нормативно-правових актів органів державної влади, які передбачають його проведення.
Ліга українських меценатів передбачає також, що може позиватися із Міністерством. Але справу зроблено. Тому хотілося б поцікавитися, чим іще здивує українців Табачник?
Анна НОВИК.
Довідка.
Міжнародний конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика – конкурс, який має на меті утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді, виховання поваги до культури й традицій українського народу. Традиційно конкурс організовують Ліга українських меценатів разом із Міністерством освіти та науки, Міністерством культури і туризму та за підтримки Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ. За даними Ліги українських меценатів, щорічно в конкурсі імені Петра Яцика беруть участь до 5 мільйонів учасників. Цей конкурс паралельно з України проходить у біль як 20 країнах світу, де є українські діаспори.
Фото - prt.org.ua
