Пропорції та риси обличчя сучасної людини сформувалися під впливом не тільки природних факторів, на зразок клімату і раціону харчування, але й внаслідок соціальної взаємодії. Про це пише ВВС Україна.
Багата міміка забезпечувала нашим пращурам більш ефективну (зокрема, невербальну) комунікацію з родичами і давала більше шансів на виживання - а отже, закріпилася на генетичному рівні в результаті природного відбору.
Такого висновку дійшла міжнародна група вчених, вивчивши історію еволюції обличчя людини за останні 4,5 млн років - від ранніх австралопітеків до сьогодення.
"Ми знаємо, що інші чинники - такі як харчування, фізіологія дихання та клімат, - також зробили внесок у формування обличчя сучасної людини, - зазначив один з авторів роботи, професор Йоркського університету Пол О'Хіггінс. - Однак пояснювати його еволюцію виключно цими факторами - неприпустиме спрощення".
Соціальна тварина
Обличчя - наша найяскравіша ознака. Говорячи про будь-яку людину або почувши згадку про будь-кого, ми насамперед уявляємо собі її обличчя - і трохи губимося, якщо не можемо віднайти в пам'яті і підставити до імені відповідне зображення.
Обличчя людей по всьому світу одночасно схожі один на одного - і водночас унікальні. У всіх нас один й той же набір м'язів обличчя, але міміка може сильно відрізнятися.
Однак ви навряд чи колись серйозно замислювалися про те, що відображення, яке ви щодня бачите в дзеркалі - результат мільйонів років еволюції.
Обличчя сучасної людини сильно відрізняється за зовнішнім виглядом від облич наших первісних предків і тим більше найближчих біологічних родичів, людиноподібних мавп.
У порівнянні з ними у нас досить витончені риси обличчя, які істотно зрушені від центру вниз і розташовуються під об'ємною черепною коробкою. Для багатьох це може прозвучати несподівано, але будь-який художник знає, що на овалі обличчя очі розташовані майже посередині.
Щоб зрозуміти, чим зумовлені такі особливості нашої зовнішності, вчені вивчили, як в ході еволюції змінювалися пропорції та риси обличчя наших предків. Дослідження сягає сивої давнини у 4,4 млн років - саме тоді в Східній Африці жили ардіпітеки, яких вважають найдавнішими пращурами сучасних людей.
В результаті вчені дійшли висновку, що важливу роль у формуванні нашої зовнішності зіграли соціальні чинники - а саме здатність нашої міміки забезпечувати більш ефективну комунікацію.
"Ми можемо зобразити на своєму обличчі понад 20 різних категорій емоцій тільки шляхом скорочення або розслаблення тих чи інших м'язів, - говорить професор О'Хіггінс. - Практично неможливо уявити собі, щоб наші далекі предки могли настільки ж вміло поводитися зі своєю мімікою, оскільки їхні обличчя відрізнялися від наших і формою в цілому, і розташуванням конкретних м'язів".
Масивна надбрівна дуга давніх людей в ході еволюції розгладилася, поступившись місцем широкому лобу і двох окремим бровам, здатним передавати значно більшу гаму переживань.
Риси обличчя в цілому стали більш витонченими, що дає нам можливість висловлювати найширший спектр емоцій, в тому числі ті, які ледь відрізняються один від одного - наприклад, впізнавання та симпатію.
Особливо швидко зовнішність наших предків стала змінюватися в останні 100 тисяч років: сильно стиснулася в розмірах нижня частина обличчя.
В першу чергу це пов'язано зі зміною в харчуванні: приготовлена їжа вимагала менше жувальних зусиль - і потужні щелепи перестали бути необхідністю.
Водночас необхідність дедалі більш ефективної комунікації зросла - і природний відбір віддав перевагу тим рисам обличчя, які краще допомагали висловлювати емоції.
