Львівська «Галичанка» здобула Кубок України з гандболу серед жінок, перегравши у фіналі команду з Тернополя.
Про підготовку до фінальних матчів, новий сезон та особливості жіночого гандболу розповів наставник команди Віталій Андронов, який після періоду роботи з чоловічим «ЗТР» (Запоріжжя) повернувся у «Галичанку».
Віталію Миколайовичу, вітаємо вас і вашу команду з перемогою в Кубку України. Наскільки несподіваним стало для вас ім’я другого фіналіста, тернопільського «ТНЕУ-Енерго»?
Вихід Тернополя у фінал став невеликою несподіванкою, проте називати це сенсацією недоречно оскільки «Дніпрянку» у півфінальному матчі тернополянки здолали досить впевнено. Це – кубок і тим він і цікавий, що тут може статися все що завгодно.
Минулого року ви працювали з запорізьким «ЗТР». Чи є різниця у роботі з чоловічими та жіночими командами?
Великої різниці немає. Жінки трохи більш емоційні. Окрім цього фактору, психологічного, ще варто відзначити й різницю у фізичному розвитку. Можливо, хтось виділить й інші фактори. У мене вже є досвід роботи і з жінками, і з чоловіками. Перший такий перехід може бути доволі складним, адже доведеться заглиблюватися у певні нюанси, згодом такі переходи даються легше.
Ви вже працювали з командою. Які зміни за період вашої відсутності можете відзначити?
Дівчата подорослішали, набралися досвіду. Дехто команду залишив. Склад «Галичанки» змінився та омолодився. Ніхто не стояв на місці, варто відзначити як персональний, так і загальнокомандний розвиток. Я прийшов не до чужої команди, тож адаптовуватись не довелося.
Як відбувалася підготовка до фінальних матчів Кубка України зважаючи на той факт, що можливостей для спарингів з іншими командами не було?
Це справді найбільш складний момент у підготовці. Ні в кого не було, та й зараз не з’явилося досвіду належної підготовки до ігор без спарингів, без виїздів. Добре, що керівництво клубу дало нам змогу організувати 16-денний збір у Тячеві на Закарпатті. Це – основна причина нашої непоганої форми. Якби ще були товариські ігри, які ми планували раніше, підготовка могла б бути ще більш якісною. Їхали на фінал чотирьох і не були до кінця впевненими у власних силах, у тому чи вдасться виконати нові вимоги, над якими ми працювали на зборах в таких умовах.
Коли повинен відбутися старт нового сезону. Наскільки вже готові до нього?
Чемпіонат стартує вже цієї п’ятниці. Ми вдома прийматимемо київський «Спартак». Мали проводити ці зустрічі у Києві, але у зв’язку з коронавірусом місцеві зали закрили, тож було прийнято рішення перенести ці ігри до Львова. Як і минулого року в чемпіонаті бере участь шість команд. Більш-менш готові до старту, у найкращі кондиції будемо входити безпосередньо через ігри. Головні матчі – листопадові ігри європейського кубка. Думаю, що до того часу наберемо необхідну кількість ігор для нормального виступу в Європі, що є нашою головною метою.
Які завдання є перед командою на міжнародні матчі, що припадають на Кубок виклику ЄГФ?
Завдання як від тренерів, так і від керівництва лише одне – пройти якнайдалі. Півфінал, фінал, перемога – це вже як складеться. Для мене як для тренера головне – досвід дівчат. Гра з закордонними клубами це інший гандбол, інша система гри. Це допоможе їм рости та розвивати свою майстерність. Хочемо привезти до Львова якнайбільше закордонних команд, аби їх побачили наші вболівальники. Сильна команда, яка дарує глядачам радість від хорошого гандболу – наша мета.
Тарас Жеребецький, Гал-Інфо
