У публікації «Гешефт на музиці» автор цих рядків детально описав, як у Львівській середній спеціалізованій музичній школі-інтернаті ім. Соломії Крушельницької організували незаконну торгівлю німецькими фортепіано фірми «Feurich». Водночас у ході дослідження цієї теми стали відомі інші, причому не менш кричущі факти про «порядки» у цьому навчальному закладі. А за директора тут заслужений діяч мистецтв України Левко Закопець.
Загалом, за оцінкою автора, схоже на те, що в ЛССМШ-інтернат ім. С.Крушельницької діє роками відпрацьована схема викачування грошей з батьків учнів. Особливість цієї схеми в тому, що діти, чиї батьки не мають змоги регулярно платити «добровільні» внески, діти-сироти, напівсироти, діти з багатодітних малозабезпечених сімей із навчального закладу, м’яко кажучи, «видавлюються».
Музична школа «родини Закопців»
Почнемо трохи здалеку. Три роки тому громадянин Закопець Л.М., працюючи директором ЛССМШ-інтернат ім. С.Крушельницької, «не виконав норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, чим порушив ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» («цитуємо» постанову Личаківського райсуду Львова від 25.11.2013 р.).
За вчинене правопорушення, що було зафіксовано територіальною державною інспекцією з питань праці, суд прийняв рішення оштрафувати Закопця Л.М. на 170 гривень.
Відомо також і те, що за директорства Левка Закопця вкрай загострилася проблема омолодження кадрового складу музичної школи. Серед її викладачів понад 70% сьогодні становлять пенсіонери. «Із кількістю викладачів-пенсіонерів в мене катастрофа», – бідкався керівник школи автору цих рядків під час особистої зустрічі. При цьому жодним не пояснював, а що саме йому заважає (заважало раніше) дану проблему зробити менш гострою.
Дуже показовим на цьому фоні є такий факт. Нехтуючи інтересами інвалідів, довівши до краю проблему омолодження кадрів в навчальному закладі, Лев Миронович Закопець встиг працевлаштувати у музичну школу-інтернат мало не всю свою родину: дочку – Закопець Роксоляну Львівну, сина – Закопець Михайла Львовича (котрий, за словами працівників школи, обіймав посаду, пов’язану із садівництвом та дизайном зовнішнього шкільного подвір’я). На той час Закопець Людмила Степанівна – дружина теперішнього директора вже працювала у школі.
Тобто було улаштовано такий собі «сімейний підряд», через який викладачі свій навчальний заклад останнім часом жартома називають «музичною школою родини Закопців».
Однак ці жарти – це сміх крізь сльози...
Про шкільні побори заради німецького роялю
Викладачі та батьки учнів, з якими довелося спілкуватися, найболючішою проблемою вважають відпрацьовану роками схему шкільних «добровільних» внесків, які дехто називає просто поборами.
За їхніми словами, регулярний збір «благодійних» внесків на «потреби школи», які невідомо чи використовуються за призначенням, було запроваджено саме за директорства Левка Закопця. Деякі з таких фактів останнім часом було викладено в зверненнях до правоохоронних органів, на адресу Міністерства культури України, Міністерство освіти і науки. Однак належної перевірки за ними проведено не було (про що свідчать відповіді з цих «інстанцій»).
Із звернення (від 31.05.2016 року) в Міністерство культури України вчителя (скрипаля) ЛССМШ-інтернат ім. С.Крушельницької із 42-річним стажем Лариси Олексів та Ірини Ковальчук – матері учениці 3-го класу цієї школи Анжеліки Крижановської: «В останні роки в школі (за час директорства Левка Мироновича Закопця) було запроваджено побори як з батьків учнів школи, так і з викладацького та технічного персоналу: так в листопаді-грудні 2013 р. і січні 2014 р. (під час проведення Революції гідності) директор оголосив збір добровільних пожертв на підтримку «майданівців», але згодом мету збору коштів ним було змінено на іншу – «купівля роялю». Для цього у вказаний період працівникам школи виписувалися різного роду преміальні виплати, половина суми яких поверталася готівкою безпосередньо директору (за його усним розпорядженням вказівкою). Аналогічні збори проводилися і з батьків учнів. Тільки на цьому було зібрано приблизно 15 тисяч доларів США».
– Викладачам та технічному пенсоналу загалом було видано по три премії. – розповідає Лариса Олексів. – Після того, як частина преміальних коштів «пішла» на «добровільні» внески, в школі з’явилося фортепіано німецької фірми «Feurich». Директор спочатку розповідав, що воно коштує 15 тисяч доларів США, опісля – що 7 тисяч доларів. Скільки воно вартує насправді і за які кошти та яким чином придбано (за наші премії, кошти батьків, спонсорські внески чи може його подарували школі якісь благодійники), того простим викладачам знати не дано.
– Трохи раніше «добровільні» внески з викладачів збиралися на погруддя Соломії Крушельницької, яке нині стоїть у шкільному дворі на місці зрізаних тополів, – продовжує Лариса Олесків. – А щодо премій, то у школі їх останній раз бачили в торык на день освітянина, у більш ніж скромному розмірі - 300 гривень.
Нема внесків – нема високої оцінки
9-річна Анжеліка Крижановська в ЛССМШ-інтернат ім.С.Крушельницької навчається вже четвертий рік. Два роки з цього періоду для неї та її матері Ірини Ковальчук стали часом поневірянь і боротьби за свої права – проти дій з боку шкільного керівництва.
–- Коли донька поступала до школи, ми склали «благодійний» внесок «на парти» у розмірі 1400 гривень, – розповідає Ірина Ковальчук. – Я не знаю, чи ті парти були придбані чи ні. Однак такою, по суті, була умова, щоб дитина потрапила до навчального закладу, що, як відомо, має статус державного.
Опісля внески доводилося сплачувати щомісячно – по 50 гривень, окремо потрібно було платити за охорону в школі.
Проблеми у нас почалися з другого класу, коли через складні життєві обставини я не змогла регулярно сплачувати внески. Доньці відразу стали, на мою думку, свідомо занижувати оцінки. Далі у хід пішов тиск: мене почали змушувати, аби я добровільно забрала дитину зі школи. А викладачці доньки – Ларисі Олександрівні Олексів, яка єдина із вчителів не побоялася стати на її захист, «вліпили» догану і вчинили спробу її звільнити.
– У другому класі доньку ще вдалося відбити власними силами, у третьому – все набагато ускладнилося, – продовжує Ірина. – Так, 20 травня цього року після іспиту на академконцерті Анжеліці по спеціальності умисно поставили лише 6 балів. Це була дуже низька оцінка за показовий виступ. Я можу це стверджувати абсолютно точно, так як сама є музикантом і працюю за спеціальністю в театрі. Окрім того, доньці була умисно занижена оцінка з предмету сольфеджіо (за річний курс навчання їй поставили лише 3 бали). У той період мені вже було достеменно відомо, що ситуація, у якій ми опинилися, для музичної школи-інтернату стандартна. Оскільки саме у такий спосіб – шляхом свідомого заниження оцінок з навчальних предметів – дирекція школи, як мені стало зрозуміло, позбавлялася учнів, батьки яких не мали змоги чи не бажали сплачувати «добровільні» внески на ніби-то внутрішні шкільні потреби.
Із заяви Ірини Ковальчук (від 26.05.2016 року) в Личаківський ВП ГУНП у Львівській області:
«При такому відрахуванні учнів з батьків беруть письмову заяву про видачу документів дитини і, тим самим, застраховують себе від того, що дитина відрахована зі школи незаконно, єдиною підставою чого є небажання (а може і неспроможність) батьків давати хабар директору. Таке дійство з учнями школи в останні роки проведено десятки разів.
24.05.2016 року я звернулась із письмовим листом до директора школи Л.М.Закопця з натяком на ці обставини. На мій лист Закопець Л.М. (в усній розмові) дав зрозуміти, що я нічого не зможу довести, що заклад престижний, він є впливовою публічною людиною в м. Львові, ніякі правоохоронні органи йому нічого не доведуть».
У кінцевому результаті, звернувшись за допомогою до Миколи Кулеби - Уповноваженого Президента України з прав дитини, Ірина Ковальчук права своєї доньки відстояла. Директор музичної школи-інтернату Левко Закопець змушений був підписати наказ, згідно з яким Крижановська Анжеліка була поновлена на навчанні у четвертому класі.
Однак ця історія боротьби за права дитини і такий фінал – виняток.
Нормальна здирницька схема…
За твердженнями викладачів музичної школи-інтернату, починаючи з 2009 року, відколи управління навчальним закладом здійснює Левко Закопець, звідти було незаконно відраховано близько ста учнів. У їх числі були діти-сироти, напівсироти, з багатодітних сімей, місця яких відразу дісталися іншим дітям, чиї батьки не поскупилися на «благодійні» вступні внески.
Чим ця інформація підтверджується? Багатьох дітей зі школи відраховували за середній рівень навчальних досягнень (за 4, 5, 6 балів). Хоча це є грубим порушенням, оскільки згідно з наказом Міністерства культури від 25.09.2012 року (Про внесення змін до Положення про спеціалізовану школу (школу-інтернат) системи Міністерства культури і мистецтв України), зі школи можуть відраховуватися учні, які мають початковий рівень досягнень у навчанні «з предметів загальноосвітнього та фахового (мистецького) циклів». Тобто ідеться про шкалу 1-3 балів.
Ще одна цікава деталь – невідповідність окремих положень статуту музичної школи-інтернату (тих положень, що дозволяють відраховувати «неугодних» учнів) вимогам чинного законодавства. Дану прогалину давно можна було усунути, однак директор навчального закладу цього не зробив.
Під час журналістського розслідування довелося чути і таке: ніхто з простих викладачів статуту школи ніколи не бачив, а тим, хто хотів з цим документом ознайомитися, директор школи з різних підстав відмовляв.
Головні ж докази – це розповіді, свідчення викладачів, колишніх учнів та їхніх батьків. Передовсім, про свої власні історії, які підтверджують, що система «внесків» і незаконних відрахувань в ЛССМШ-інтернат ім. С.Крушельницької діяла і діє як чітко відлагоджений годинниковий механізм.
Здивувала історія батька багатодітної сім’ї, який, щоб влаштувати в музичну школу-інтернат сина, продав автомобіль. Тому що, окрім солідного вступного внеску, потрібно було купувати сину дорогий музичний інструмент, Інакше брати дитину в школу відмовлялися.
А вже через два роки цей батько мало не рвав на собі волосся, оскільки його сину вліпили низьку оцінку по спеціальності, а його місце дісталось батькам іншої дитини. Зрозуміло як.
Закінчилася його історія тим, що він (так само як і батьки інших «неуспішних» учнів) під диктовку завуча написав заяву, що свою дитину зі школи забирає добровільно. Тому що правдивої інформації про чинні норми, за якими педагогічна рада та директор мають право відраховувати учнів, в кабінетах шкільних керівників йому ніхто не надав...
Як директор школи створює перепони для журналістського розслідування
Упродовж останніх кількох тижнів на адресу ЛССМШ-інтернат ім. С.Крушельницької автор цих рядків скерував ряд запитів на отримання публічної інформації. Зроблено це було у рамках журналістського розслідування. У цих зверненнях, зокрема, було викладено прохання щодо надання для ознайомлення копії статуту музичної школи-інтернату, надання відомостей про загальну кількість учнів, що були відраховані з даної школи за час директорства Левка Закопця та відомостей про те, з якими балами їх зі школи «турнули». Також автор прохав надати інформацію стосовно того, з якого часу та на яких посадах у музичній школі-інтернаті працюють (працювали) близькі родичі директора – його дружина, дочка, син.
Відповідь, яка надійшла на ці та інші запити – за підписом заслуженого діяча мистецтв України, директора Закопця Л.М., вразила своєю «оригінальністю». Цитую дослівно: «Враховуючи вищенаведені Ваші запити не містять підпису, а тому не відповідають вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а тому не підлягають розгляду».
Це за обставини, що запити подавалися в електронній формі. І що у своїй відповіді пан директор, перераховуючи пункти, які має містити запит на інфомацію, вказав і таке: «підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі».
Навіщо директор створює перепони для журналістського розслідування? Гадаю, що будь-які пояснення тут не потрібні. Зрештою, якщо директор Левко Закопець має що відповісти, то чекаємо на його відповіді.
Віктор Корнієнко.
Друге фото - feurich-virtuoz.com
